Рішення № 141117237, 02.11.2026, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/1206/26

Провадження № 2/302/721/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2026 селище Міжгір`я Закарпатської області

Міжгірський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Пухальського С. В.,

за участю секретаря судового засідання Бобонич Н. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СМАРТ ПЕЙ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СМАРТ ПЕЙ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 11 листопада 2020 року між Акціонерним товариством «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2001730842902 шляхом власноручного підписання відповідачем заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Підписанням зазначеної заяви відповідач підтвердив прийняття публічної пропозиції банку щодо укладення договору комплексного банківського обслуговування та погодився з його умовами.

За твердженням представника позивача, відповідно до умов зазначеного договору відповідачу надано кредит у формі відновлювальної кредитної лінії з можливістю використання кредитних коштів за допомогою платіжної картки в межах установленого банком кредитного ліміту. Процентна ставка за користування кредитними коштами відповідно до підписаної відповідачем заяви про приєднання становить 47,88 % річних.

Представник позивача зазначив, що первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання за кредитним договором, забезпечивши відповідачу можливість користування кредитними коштами в межах установленого кредитного ліміту. На підтвердження виникнення кредитних правовідносин, установлення кредитного ліміту та використання відповідачем кредитних коштів позивач послався на заяву про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, довідку про встановлення або збільшення кредитного ліміту та виписку з банківського рахунку відповідача.

Водночас, за твердженням представника позивача, відповідач взяті на себе договірні зобов`язання належним чином не виконував, своєчасно не здійснював платежів у рахунок погашення кредитної заборгованості та сплати процентів за користування кредитними коштами, унаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором.

Крім того, представник позивача зазначив, що 26 червня 2026 року між Акціонерним товариством «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СМАРТ ПЕЙ» укладено договір факторингу № 1, відповідно до умов якого позивач набув право грошової вимоги за кредитними договорами, визначеними у відповідному реєстрі боржників, зокрема до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2001730842902 від 11 листопада 2020 року.

На підтвердження переходу права вимоги представник позивача послався на договір факторингу, витяг із реєстру боржників та платіжну інструкцію про перерахування коштів за договором факторингу.

Згідно з наведеним у позовній заяві розрахунком станом на 26 червня 2026 року заборгованість відповідача за кредитним договором становила 11 752,67 грн, з яких:

?6 544,39 грн заборгованість за основною сумою кредиту;

?5 208,28 грн заборгованість за процентами.

Як зазначив представник позивача, вказана заборгованість сформована первісним кредитором та відображена у відповідному реєстрі боржників до договору факторингу. Після набуття права вимоги позивач додаткових нарахувань не здійснював, а розмір заборгованості залишився незмінним.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором та набуття позивачем права грошової вимоги на підставі договору факторингу, представник позивача просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СМАРТ ПЕЙ» заборгованість за кредитним договором № 2001730842902 від 11 листопада 2020 року в загальному розмірі 11 752,67 грн, а також судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 07 вересня 2026 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Водночас визначено, що розгляд, формування та зберігання матеріалів цивільної справи здійснюються у змішаній формі паперовій та електронній.

Ухвалою суду від 29 вересня 2026 року постановлено продовжити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до частини п`ятої статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, якщо від сторін не надійшло клопотань про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з ініціативи суду розгляд справи може бути проведений у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи не надходило.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. Водночас у позовній заяві просив здійснювати розгляд справи за його відсутності, за наявними матеріалами справи.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, однак 30 жовтня 2026 року подав до суду письмову заяву про часткове визнання позову.

У зазначеній заяві відповідач, посилаючись на частину першу статті 174 ЦПК України, визнав у повному обсязі позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитним договором та не заперечував проти ухвалення судом рішення про задоволення позову в цій частині.

Водночас відповідач заперечив проти стягнення з нього витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн, вважаючи зазначену суму надмірною та неспівмірною зі складністю справи, обсягом виконаної адвокатом роботи та часом, необхідним для її виконання.

На обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив, що спір виник із типових кредитних правовідносин та належить до поширеної категорії цивільних справ, які не потребують складного правового аналізу, дослідження значного обсягу доказів чи вирішення нестандартних правових питань.

На думку відповідача, позовні заяви в справах такої категорії зазвичай складаються за типовою структурою з використанням усталених правових обґрунтувань, а характер спірних правовідносин та обсяг необхідної юридичної роботи не свідчать про обґрунтованість заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Посилаючись на положення статей 137, 141, 174 ЦПК України, відповідач просив суд прийняти визнання ним позовних вимог у частині стягнення кредитної заборгованості та зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, заявлених позивачем до стягнення, з 10 000,00 грн до 1 000,00 грн.

Оскільки в судове засідання не з`явилися всі учасники справи, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у сукупності відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, з урахуванням поданої відповідачем заяви про часткове визнання позову, суд дійшов таких висновків.

Судом установлено, що 11 листопада 2020 року між Акціонерним товариством «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (далі АТ «ПУМБ») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2001730842902 шляхом підписання відповідачем заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.

Відповідно до умов зазначеного договору відповідачу надано можливість користування кредитними коштами у формі відновлювальної кредитної лінії з використанням платіжної картки в межах установленого банком кредитного ліміту.

Згідно з довідкою АТ «ПУМБ» про збільшення кредитного ліміту за договором № 2001730842902 від 11 листопада 2020 року відповідачу з дати укладення договору встановлено кредитний ліміт у розмірі 7 000,00 грн із процентною ставкою 47,88 % річних.

На підтвердження фактичного використання відповідачем кредитних коштів позивачем надано виписку з особового рахунку ОСОБА_1 за період із 11 листопада 2020 року до 25 червня 2026 року.

Із зазначеної виписки вбачається, що відповідач здійснював операції з використання кредитних коштів, зокрема 18 листопада 2020 року зняв готівку в розмірі 500,00 грн, а 19 листопада 2020 року готівку на загальну суму 6 500,00 грн. Надалі відповідач продовжував користуватися кредитними коштами, здійснював операції з поповнення рахунку та часткового погашення кредитної заборгованості.

Таким чином, надана банківська виписка підтверджує не лише факт установлення кредитного ліміту, а й фактичне використання відповідачем кредитних коштів та часткове виконання ним зобов`язань за кредитним договором.

Водночас із досліджених судом банківських документів убачається, що відповідач не виконав зобов`язання щодо повернення використаних кредитних коштів та сплати нарахованих процентів у повному обсязі, унаслідок чого утворилася заборгованість.

На підтвердження її розміру позивачем подано розрахунок, складений АТ «ПУМБ» за кредитним договором № 2001730842902 від 11 листопада 2020 року станом на 25 червня 2026 року включно.

Відповідно до зазначеного розрахунку загальний розмір заборгованості відповідача становить 11 752,67 грн, з яких:

?6 544,39 грн заборгованість за основною сумою кредиту;

?5 208,28 грн заборгованість за процентами.

Зі змісту розрахунку вбачається, що під час визначення залишку основної суми кредиту первісним кредитором враховано здійснені відповідачем операції з використання кредитних коштів та їх часткового погашення. Залишок непогашеної основної суми кредиту становить 6 544,39 грн.

Щодо заборгованості за процентами суд установив, що відповідно до наданого розрахунку їх нарахування здійснювалося за користування кредитними коштами із застосуванням передбаченої договором процентної ставки. Останнє нарахування процентів, відображене в розрахунку, датоване 30 листопада 2023 року, а залишок непогашеної заборгованості за ними становить 5 208,28 грн.

Зазначені суми заборгованості також відображені у витягу з Реєстру боржників № 1 до договору факторингу № 1 від 26 червня 2026 року.

Щодо переходу права вимоги судом установлено, що 26 червня 2026 року між АТ «ПУМБ» як первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СМАРТ ПЕЙ» як новим кредитором укладено договір факторингу № 1.

Відповідно до пункту 2.1 зазначеного договору первісний кредитор зобов`язався передати новому кредитору права грошової вимоги за кредитними договорами, визначеними у відповідному реєстрі боржників, а новий кредитор прийняти та оплатити такі права вимоги в порядку й розмірі, передбачених договором.

Згідно з пунктом 2.2 договору факторингу права вимоги переходять до нового кредитора в повному обсязі відповідно до пункту 4.1 цього договору.

Пунктом 4.1 договору факторингу визначено, що права вимоги за реєстром боржників вважаються відступленими в день надходження оплати за них у повному обсязі на рахунок первісного кредитора за ціною, визначеною пунктом 3.1 договору.

Відповідно до пункту 3.1 договору факторингу загальна ціна відступлення прав вимоги становить 100 000 000,00 грн.

Із наданого суду витягу з Реєстру боржників № 1 до договору факторингу № 1 від 26 червня 2026 року вбачається, що під порядковим номером 110572 зазначено ОСОБА_1 як боржника за кредитним договором № 2001730842902 від 11 листопада 2020 року, із загальним розміром заборгованості 11 752,67 грн, з яких прострочена заборгованість за основною сумою кредиту становить 6 544,39 грн.

Отже, досліджені судом договір факторингу та витяг із Реєстру боржників № 1 підтверджують включення права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2001730842902 від 11 листопада 2020 року до переліку прав вимоги, що є предметом відступлення за договором факторингу № 1 від 26 червня 2026 року.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За змістом статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із частиною першою статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Таким чином, укладений між АТ «ПУМБ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СМАРТ ПЕЙ» договір факторингу № 1 від 26 червня 2026 року є правовою підставою для заміни кредитора у зобов`язанні за кредитним договором № 2001730842902 від 11 листопада 2020 року, а момент переходу права вимоги визначається відповідно до погоджених сторонами умов договору факторингу.

При цьому відповідно до частини другої статті 516 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У такому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Водночас саме по собі неповідомлення боржника про заміну кредитора не припиняє кредитного зобов`язання та не звільняє боржника від обов`язку повернути отримані кредитні кошти.

Матеріали справи не містять доказів погашення відповідачем заявленої до стягнення заборгованості перед первісним або новим кредитором.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню в цей строк.

За змістом статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові в розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом установлено, що АТ «ПУМБ» виконало свої зобов`язання за кредитним договором, установивши відповідачу кредитний ліміт та забезпечивши можливість користування кредитними коштами, якими відповідач фактично скористався, що підтверджується дослідженою судом банківською випискою.

Натомість відповідач належним чином не виконав зобов`язання щодо повернення використаних кредитних коштів, унаслідок чого утворилася заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 6 544,39 грн.

Зазначений розмір заборгованості підтверджується наданим первісним кредитором розрахунком станом на 25 червня 2026 року включно та узгоджується з відомостями, зазначеними у витягу з Реєстру боржників № 1 до договору факторингу № 1 від 26 червня 2026 року.

Крім того, відповідач у поданій до суду 30 жовтня 2026 року письмовій заяві визнав у повному обсязі позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитним договором та не заперечував проти їх задоволення.

Відповідно до частини четвертої статті 206 ЦПК України в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Оцінюючи подану відповідачем заяву в сукупності з дослідженими доказами, суд враховує, що визнання позову є процесуальним волевиявленням відповідача, однак не звільняє суд від обов`язку перевірити законність заявлених вимог.

За встановлених обставин суд дійшов висновку, що наявні у справі докази підтверджують факт використання відповідачем кредитних коштів, неналежного виконання зобов`язання щодо їх повернення та наявність непогашеної заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 6 544,39 грн.

Підстав для відхилення визнання відповідачем позовних вимог у цій частині судом не встановлено.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та виконаних робіт, а також ціною позову та значенням справи для сторони.

Згідно із частинами п`ятою та шостою статті 137 ЦПК України в разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє відповідне клопотання.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд ураховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є їх розмір обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, а також поведінку сторін під час розгляду справи.

Позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

На підтвердження зазначених витрат позивачем надано договір про надання правничої допомоги від 26 березня 2026 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СМАРТ ПЕЙ» та адвокатом Рудзеєм Юрієм Володимировичем, а також акт приймання-передачі наданих послуг від 30 червня 2026 року та інші документи на підтвердження обсягу й вартості правничої допомоги.

Відповідно до наданого акта загальна вартість правничої допомоги становить 10 000,00 грн, з яких 2 000,00 грн визначено за правовий аналіз та консультацію, 6 000,00 грн за підготовку позовної заяви, 2 000,00 грн за супровід цивільної справи під час судового розгляду.

Водночас відповідач ОСОБА_1 у поданій до суду 30 жовтня 2026 року письмовій заяві заперечив проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу в заявленому розмірі, посилаючись на їх надмірність та неспівмірність зі складністю справи, обсягом виконаної адвокатом роботи та часом, необхідним для її виконання.

На обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив, що спір виник із типових кредитних правовідносин, не потребував складного правового аналізу, дослідження значного обсягу доказів чи вирішення нестандартних правових питань. У зв`язку із цим просив зменшити заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу до 1 000,00 грн.

Оцінюючи доводи відповідача та надані позивачем докази, суд виходить із того, що розмір гонорару адвоката визначається за домовленістю між адвокатом і клієнтом, однак така домовленість не є безумовною підставою для покладення всієї погодженої суми витрат на іншу сторону спору.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має оцінити їх реальність, необхідність та розумність з урахуванням конкретних обставин справи, характеру спірних правовідносин, обсягу фактично виконаної адвокатом роботи та співмірності відповідних витрат із предметом спору.

Суд ураховує, що ця справа стосується стягнення заборгованості за кредитним договором, належить до поширеної категорії цивільних справ та не відзначається особливою фактичною чи правовою складністю.

Обґрунтування позовних вимог ґрунтується переважно на кредитному договорі, банківській виписці, розрахунку заборгованості та документах щодо відступлення права вимоги. Розгляд справи не потребував проведення експертиз, допиту свідків, дослідження значного обсягу доказів чи вирішення складних правових питань.

Крім того, відповідач у поданій письмовій заяві визнав позовні вимоги щодо стягнення кредитної заборгованості в повному обсязі та не заперечував проти ухвалення судом рішення про їх задоволення, що також має значення для оцінки обсягу необхідної правничої допомоги під час судового розгляду.

Суд бере до уваги, що вартість підготовки позовної заяви визначена сторонами договору про надання правничої допомоги в розмірі 6 000,00 грн, а правового аналізу та консультації 2 000,00 грн.

Водночас правовий аналіз кредитних документів, визначення розміру заборгованості, перевірка документів щодо переходу права вимоги та формування правової позиції є складовими підготовки позовної заяви. Тому за відсутності належного розмежування змісту та обсягу відповідних робіт їх окреме зазначення в акті не свідчить про необхідність покладення на відповідача всієї погодженої сторонами вартості таких послуг.

Окремо суд оцінює заявлені витрати на супровід цивільної справи під час судового розгляду в розмірі 2 000,00 грн.

Як убачається з матеріалів справи, акт приймання-передачі наданих послуг складено 30 червня 2026 року, тоді як провадження у справі відкрито ухвалою суду від 07 вересня 2026 року.

Отже, на дату складення зазначеного акта судовий розгляд справи ще не розпочався. При цьому матеріали справи не підтверджують виконання адвокатом у заявленому обсязі процесуальних дій, пов`язаних із супроводом справи під час її розгляду, зокрема підготовки відповідей на відзив, заперечень чи інших додаткових процесуальних документів.

Водночас суд ураховує, що відсутність доказів фактичної оплати послуг адвоката сама по собі не виключає можливості розподілу відповідних витрат, якщо їх розмір та обов`язок сплати підтверджені належними доказами. Однак це не звільняє суд від оцінки їх співмірності та необхідності покладення на іншу сторону.

Також суд бере до уваги, що ціна позову становить 11 752,67 грн, тоді як заявлені витрати на професійну правничу допомогу 10 000,00 грн, тобто понад 85 відсотків ціни позову.

За встановлених обставин таке співвідношення, у сукупності з типовим характером спору, обсягом виконаної адвокатом роботи та відсутністю необхідності здійснення значного обсягу процесуальних дій, свідчить про неспівмірність заявлених витрат зі складністю справи.

Разом із тим суд не погоджується з доводами відповідача щодо необхідності зменшення витрат на професійну правничу допомогу до 1 000,00 грн, оскільки підготовка позову потребувала опрацювання кредитних документів, розрахунку заборгованості, перевірки підстав переходу права вимоги та належного юридичного оформлення позовних вимог.

Виконання зазначеної роботи підтверджується матеріалами справи та об`єктивно потребувало надання позивачу професійної правничої допомоги.

Ураховуючи характер спірних правовідносин, складність справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, ціну позову, визнання відповідачем позовних вимог щодо кредитної заборгованості, а також доводи поданого ним клопотання, суд дійшов висновку, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн є надмірними та не відповідають критеріям співмірності, визначеним частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

За таких обставин суд вважає, що розумним, обґрунтованим та співмірним розміром витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача, є 3 000,00 грн. Зазначена сума враховує необхідність надання позивачу правничої допомоги для підготовки та подання позову, водночас не покладає на відповідача надмірних витрат, неспівмірних зі складністю справи та фактичним обсягом виконаної роботи.

Отже, клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню, а з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СМАРТ ПЕЙ» слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судового збору, суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із частиною першою статті 142 ЦПК України в разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідному рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Як убачається з матеріалів справи, відповідач 30 жовтня 2026 року подав письмову заяву, в якій визнав у повному обсязі позовні вимоги щодо стягнення кредитної заборгованості та не заперечував проти їх задоволення.

З огляду на визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті та задоволення позовних вимог у повному обсязі, суд дійшов висновку про наявність передбачених частиною першою статті 142 ЦПК України підстав для повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Таким чином, поверненню позивачу з державного бюджету підлягає 1 331,20 грн, що становить 50 відсотків сплаченого судового збору.

Решта судового збору в розмірі 1 331,20 грн відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 3, 1013, 19, 7681, 89, 133, 137, 141, 142, 206, 247, 258259, 263265, 268, 273, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СМАРТ ПЕЙ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СМАРТ ПЕЙ» (код ЄДРПОУ 43696954, місцезнаходження: 01042, місто Київ, вулиця Іоанна Павла ІІ, будинок 4/6, корпус А, офіс 303) заборгованість за кредитним договором № 2001730842902 від 11 листопада 2020 року в загальному розмірі 11 752,67 грн (одинадцять тисяч сімсот п`ятдесят дві гривні 67 копійок), з яких:

?6 544,39 грн (шість тисяч п`ятсот сорок чотири гривні 39 копійок) заборгованість за основною сумою кредиту;

?5 208,28 грн (п`ять тисяч двісті вісім гривень 28 копійок) заборгованість за процентами.

Клопотання ОСОБА_1 про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СМАРТ ПЕЙ» судовий збір у розмірі 1 331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок).

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СМАРТ ПЕЙ» (код ЄДРПОУ 43696954) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви згідно з платіжною інструкцією № CF-2001730842902 від 04 вересня 2026 року на суму 2 662,40 грн, що становить 1 331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Оскільки судове рішення ухвалено за відсутності учасників справи, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або після прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя????????????????? Пухальський С. В.