Рішення № 141112706, 30.10.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30 жовтня 2026 рокуСправа № 280/8507/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прудивуса О.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

до: Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради (код ЄДРПОУ 02006716, 69055, м. Запоріжжя, Оріхівське шосе, буд. 10)

про: визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень, зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

14.08.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради (далі відповідач), в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 21.04.2026 № 224/26/4469/Р;

зобов`язати відповідача повторно здійснити оцінювання повсякденного функціонування позивача та прийняти рішення з урахуванням усіх наявних медичних даних;

вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що рішенням відповідача від 21.04.2026 № 224/26/4469/Р йому було встановлено третю (ІІІ) групу інвалідності. На думку позивача, зазначене рішення є необґрунтованим, протиправним та підлягає скасуванню, у зв`язку з тим, що відповідачем не було належним чином оцінено стан його здоров`я та не досліджено всі медичні документи стосовно нього. Позивач просить суд повністю задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 19.08.2026 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження).

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження), про що свідчить наявна у матеріалах справи довідка про доставку електронного листа (а.с.36), у встановлений судом строк не подав відзив на позовну заяву, а також не надіслав суду будь-яких доказів на спростування обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв`язку з розглядом даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, розглянувши матеріали і з`ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши всі наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Комунальне некомерційне підприємство «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради зареєстровано як юридичну особу комунальне підприємство 01.06.2004.

21.04.2026 відповідачем було прийнято рішення № 224/26/4469/Р, яким встановлено позивачу третю (ІІІ) групу інвалідності (а.с.10-13).

У п. 17.1.7. встановлено, що «Діагноз, за яким особу було направлено, відповідно до національного класифікатора НК 025:2021 «Класифікатор хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я»: Основний діагноз: Т90.5 Наслідки внутрьошньочерепної травми; Супутні діагнози: G55.3 Компресія нервових корінців та сплетінь при інших дорсопатіях (М45-М46+, М48.-+, М53-М54+); N11.1 Хронічний обструктивний півлонефрит; N40 Гіперплазія передміхурової залози; N41.1 Хронічний простатит; Н90.3 Нейросенсорна втрата слуху, двостороння; Н83.3 Шумові ефекти внутрішнього вуха; Н93.1 Шум у вухах (суб`єктивний); І11.9 Гіпертензивна (гіпертонічна) хвороба серця без (застійної) серцевої недостатності; І25.0 Атеросклеротична серцево-судинна хвороба як така; І48.0 Пароксизмальна фібриляція передсердь; Н26.2 Ускладнена катаракта; Н35.0 Фонова ретинопатія та ретинальні судинні зміни; Н52.0 Гіперметропія; Н52.4 Пресбіопія; М13.11 Моноартрит, не класифікований в інших рубриках, ділянка плеча; S49.8 Інші уточнені травми плеча та плечового поясу; І67.8 Інші уточнені цереброваскулярні хвороби; Ускладнення основного діагнозу: G44.3 Хронічний посттравматичний головний біль; G40.30. Генералізована ідіопатична епілепсія та епілептичні синдроми, без згадки про фармакорезистентну епілепсію (а.с.10-12).

У п. 17.1.3 Рішення щодо визначення потреби в постійному сторонньому догляді зазначено не застосовується (а.с.10).

Оцінюючи правомірність рішення відповідача від 21.04.2026 № 224/26/4469/Р, суд виходить із такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України від 21.03.1991 № 875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі - Закон України від 21.03.1991 № 875-ХІІ).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України від 21.03.1991 № 875-ХІІ особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав на рівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Нормою ст. 3 Закону України від 21.03.1991 № 875-ХІІ передбачено, що інвалідність як міра втрати здоров`я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Згідно із ч. 2 ст. 6 Закону № 875-ХІІ громадянин має право в судовому порядку оскаржувати рішення органів медико-соціальної експертизи про визнання чи невизнання його особою з інвалідністю.

Основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров`я організму, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності визначає Закон України від 06.10.2005 № 2961-IV «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» (далі - Закон України від 06.10.2005 № 2961-IV).

За визначенням, наведеним в абз. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України від 06.10.2005 № 2961-IV інвалідність - міра втрати здоров`я у зв`язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

У п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі Постанова КМУ від 15.11.2024 № 1338) затверджено Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; критерії встановлення інвалідності.

Відповідно до п. 2 Постанови КМУ від 15.11.2024 № 1338 установлено, що до введення в дію Закону України від 19.12.2024 № 4170-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи»: з 1 січня 2025 року експертиза щодо встановлення інвалідності відповідно до законодавства для повнолітніх осіб проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи, сформованими відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою (далі - експертні команди), до складу яких можуть входити лікарі, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, а також Центром оцінювання функціонального стану осіб відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою; проведення оцінювання повсякденного функціонування особи організовується в кластерних та надкластерних закладах охорони здоров`я відповідно до Положення про експертну команду з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.

За приписами п. 1 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, що затверджений Постановою КМУ від 15.11.2024 № 1338 (далі Порядок № 1338), цей Порядок визначає процедуру проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - оцінювання), а саме повнолітніх громадян України, іноземців або осіб без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах, з обмеженнями повсякденного функціонування або з інвалідністю (далі - особа) з метою встановлення причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно- спортивній, соціальній та психологічній реабілітації, а також складення та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю на основі комплексного реабілітаційного обстеження особи та індивідуального реабілітаційного плану (за наявності).

Направлення на оцінювання у зв`язку з тривалою тимчасовою непрацездатністю проводиться з метою визначення необхідності продовження тимчасової непрацездатності або встановлення інвалідності (п. 3 Порядку № 1338).

Відповідно до п. 4 Порядку № 1338 оцінювання осіб з числа потерпілих від нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві проводиться з метою визначення відсотка втрати працездатності та/або встановлення інвалідності, визначення причини смерті.

У п. 6 Порядку № 1338 закріплено, що оцінювання осіб з числа військовослужбовців Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту проводиться з метою встановлення або перегляду групи, причини, строку інвалідності та визначення відсотка втрати працездатності на підставі рішень військово-лікарської (лікарсько- експертної), медичної (військово-лікарської) комісії та документів, зазначених у пунктах 21 і 22 цього Порядку.

Оцінювання проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - експертні команди) (п. 8 Порядку № 1338).

Згідно з пп. 2 п. 21 Порядку № 1338 до електронного направлення, серед іншого, додаються електронні копії оригіналів таких документів: «медичні документи, що стосуються захворювання чи стану здоров`я, відповідно до якого особу направлено на проведення оцінювання: у разі надання медичної допомоги в умовах стаціонару, що пов`язано з діагнозом або станом здоров`я, відповідно до якого особу направлено на оцінювання, - виписка з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого за формою, затвердженою МОЗ, в обсязі лише тих даних, на підставі яких встановлено ступінь важкості захворювання або діагноз, який розглядатиметься експертною командою; у разі надання медичної допомоги в амбулаторних умовах, що пов`язано з діагнозом або станом здоров`я, відповідно до якого особу направлено на оцінювання, - виписку з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого за формою, затвердженою МОЗ, за останній рік із закладу (закладів) охорони здоров`я, де проводилося лікування або обстеження, та/або оригінали консультативних висновків лікарів та/або діагностичних досліджень за останній рік щодо діагнозу або стану здоров`я, який розглядатиметься експертною командою; результати лабораторних, інструментальних, променевих та інших обстежень, що підтверджують діагнози або стани здоров`я та ступінь їх важкості. Для громадян України, які тимчасово на законних підставах перебувають за кордоном, - медичні документи, видані закладом охорони здоров`я в країні перебування (крім медичних документів, виданих у Російській Федерації або Республіці Білорусь), засвідчені відповідно до вимог законодавства України переклади на українську мову; копія індивідуального реабілітаційного плану (за наявності); акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, акт спеціального розслідування нещасного випадку, що стався, медичний висновок лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я про наявність (відсутність) хронічного професійного захворювання (отруєння), акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формами, що встановлені додатками 11, 11-1, 20, 21 до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 р. № 337; рішення військово-лікарської, медичної (військово-лікарської), лікарсько-експертної комісії або витяг з протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії, оформлені за формою, визначеною законодавством. Документи, зазначені в цьому абзаці, можуть бути подані у формі паперових копій електронних документів, засвідчених відповідно до пункту 3 Порядку здійснення в особливий період обміну медичними та іншими документами військовослужбовців між закладами охорони здоров`я державної та комунальної власності, державними установами Національної академії медичних наук, в яких військовослужбовці перебували (перебувають) на лікуванні, та військовими частинами, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2023 р. № 901; документи або інформація, що підтверджують безперервну тимчасову непрацездатність протягом чотирьох місяців з дня її настання чи у зв`язку з одним і тим самим захворюванням протягом п`яти місяців з перервою за останні 12 місяців, а у разі захворювання на туберкульоз - протягом 10 місяців з дня настання непрацездатності (за наявності): інформація про медичний (медичні) висновок (висновки) про тимчасову непрацездатність у Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров`я, сформований (сформовані) відповідно до порядку формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров`я, затвердженого наказом МОЗ від 1 червня 2021 р. № 1066, та/або листки непрацездатності, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, у паперовій формі, видані відповідно до Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої МОЗ».

На підставі документів, зазначених у п. 22 Порядку № 1338, експертною командою фіксується причина інвалідності: загальне захворювання; інвалідність з дитинства; нещасний випадок на виробництві (трудове каліцтво чи інше ушкодження здоров`я); професійне захворювання; поранення, контузії, каліцтва, захворювання або інші ушкодження здоров`я: одержані під час захисту Батьківщини, виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків) чи пов`язані з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, що визнані такими згідно із законодавством, в районі воєнних дій на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово- морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю у бойових діях у мирний час; одержані під час захисту Батьківщини, виконання інших обов`язків військової служби, пов`язаних з перебуванням на фронті в інші періоди; одержані в районах бойових дій у період Другої світової війни та від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння у повоєнний період; поранення чи інші ушкодження здоров`я одержані під час антитерористичної операції або заходів проти військової агресії проти України; одержані під час виконання робіт, пов`язаних з розмінуванням боєприпасів, незалежно від часу їх виконання (п. 23 Порядку № 1338).

За вимогами п. 31 Порядку № 1338 під час розгляду справи члени експертної команди досліджують всі надані документи, а також відповідні медичні записи, що підтверджують стан здоров`я особи, щодо якої проводиться оцінювання, що містяться в електронній системі охорони здоров`я.

Згідно з п. 32 Порядку № 1338, якщо наявної інформації недостатньо для прийняття рішення щодо оцінювання, експертна команда має право направити особу на додаткове медичне обстеження. У такому разі головуючий у справі формує електронне направлення в електронній системі охорони здоров`я відповідно до Порядку ведення Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров`я, затвердженого МОЗ.

Відповідно до п. 40 Порядку № 1338 за результатами проведення оцінювання експертна команда приймає рішення щодо встановлення чи невстановлення (або визначення) відповідно до законодавства: ступеня обмеження життєдіяльності особи; потреби у продовженні тимчасової непрацездатності та у разі продовження тимчасової непрацездатності головуючий у справі формує медичний висновок про тимчасову непрацездатність відповідно до Порядку формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров`я, затвердженого наказом МОЗ; інвалідності, фіксації причин та часу її настання відповідно до документів, що це підтверджують; ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках); наявності медичних показань на право одержання особою з інвалідністю або дитиною з інвалідністю, яка має порушення опорно-рухового апарату, автомобіля і протипоказання до керування ним, що визначаються відповідно до переліку медичних показань і протипоказань, затвердженого МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики; потреби у постійному догляді; потреби в отриманні соціальної, психолого-педагогічної, професійної, трудової та/або фізкультурно-спортивної реабілітації; обсягів та видів необхідних допоміжних засобів реабілітації та/або медичних виробів; потреби в отриманні реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я та у разі визначення такої потреби головуючий формує електронне направлення для надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я відповідно до Порядку організації надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров`я, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1268 Питання організації реабілітації у сфері охорони здоров`я; ступеня стійкого обмеження життєдіяльності хворих для направлення їх у стаціонарні відділення центрів соціального обслуговування; причини смерті особи з інвалідністю або особи, ступінь втрати працездатності якої визначений експертною командою у відсотках на підставі свідоцтва про смерть у разі, коли законодавством передбачається надання пільг членам сім`ї померлого.

Нормою п. 52 Порядку № 1338 встановлено, що Центр оцінювання функціонального стану особи під час оскарження рішення експертних команд перевіряє обґрунтованість рішень, прийнятих під час оцінювання та встановлення інвалідності, розглядає медичні документи та проводить оцінювання, за результатами чого приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення.

Оцінювання за рішенням Центру оцінювання функціонального стану особи проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі одного із закладів охорони здоров`я, де функціонує експертна команда, і куди направлено особу Центром оцінювання функціонального стану особи, але обов`язково з урахуванням екстериторіального принципу.

Після проведення оцінювання, прийняття та підписання в електронній системі рішення експертної команди на адресу електронної пошти особи, яка проходила оцінювання, надсилається витяг із рішення, що формується в електронній системі у зв`язку з прийнятим рішенням, та рекомендації у зв`язку з прийнятим рішенням, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (у разі встановлення інвалідності). У разі відсутності електронної пошти зазначені документи надсилаються протягом п`яти календарних днів засобами поштового зв`язку рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) (п.53 Порядку № 1338).

У п. 57 Порядку № 1338 встановлено, що рішення експертних команд щодо результатів оцінювання можуть бути оскаржені особами, яким було проведено таке оцінювання (далі - скаржник) (їх уповноваженими представниками), в порядку адміністративного оскарження згідно з вимогами цього Порядку та/або в судому порядку.

Скарга на рішення експертної команди щодо результату оцінювання (далі - скарга) подається скаржником (його уповноваженим представником): у паперовій формі до Центру оцінювання функціонального стану особи; в електронній формі через електронну систему шляхом звернення до лікаря, який направив (п. 58 Порядку № 1338).

Відповідно до п. 7 Критеріїв встановлення інвалідності, затверджених Постановою КМУ від 15.11.2024 № 1338 (далі Критерії № 1338), порушення функцій організму є стійким за умови, що хвороба триває не менше 12 місяців, або очікується, що вона триватиме щонайменше 12 місяців або призведе до смерті особи, а також існують мінімальні шанси на значне покращення стану навіть за умов застосування найкращого доступного лікування.

Нормою п. 8 Критеріїв № 1338 встановлено, що підставою для визнання особи особою з інвалідністю є одночасна наявність таких обов`язкових умов:

стійкі порушення функцій організму - хвороба триває не менше 12 місяців, або очікується, що вона триватиме щонайменше 12 місяців або призведе до смерті особи, а також існують мінімальні шанси на значне покращення стану навіть за умов застосування найкращого доступного лікування; обмеження життєдіяльності - особа має помірний (1 ступінь), виражений (2 ступінь) або значний (3 ступінь) ступінь обмеження здатності до самообслуговування, пересування, орієнтації, контролю своєї поведінки, спілкування, навчання, виконання трудової діяльності; необхідність вжиття заходів соціального захисту - особа має потребу в підтримці в повсякденному житті, а саме: отриманні послуг з реабілітації, паліативної допомоги, забезпеченні технічними та іншими засобами реабілітації, забезпеченні лікарськими засобами для використання в амбулаторних умовах та/або медичними виробами для використання в амбулаторних та побутових умовах.

Для осіб, що мають захворювання та стани, визначені в додатку, встановлюється інвалідність на підставі медичних записів, що підтверджують відповідне захворювання та стан (п. 9 Критеріїв № 1338).

Згідно з п. 10 зазначених Критеріїв особі, що визнається особою з інвалідністю, залежно від ступеня розладу функцій органів і систем організму та обмеження її життєдіяльності встановлюється одна з таких груп інвалідності: перша (I), яка поділяється на підгрупи А і Б залежно від ступеня втрати здоров`я особами з інвалідністю та обсягу потреби в постійному сторонньому догляді, допомозі або нагляді; друга (II); третя (III).

За приписами п.п. 11-13 Критеріїв № 1338 третя група інвалідності встановлюється особам, які мають помірний ступінь (1 ступінь) обмеження одного або кількох критеріїв життєдіяльності людини, що зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами.

Друга група інвалідності встановлюється, якщо особа має виражений ступінь (2 ступінь) обмеження одного або кількох критеріїв життєдіяльності людини, що зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами.

До II групи інвалідності можуть належати також особи, які мають дві хвороби або більше, що призводять до інвалідності, наслідки травми або вроджені порушення та їх комбінації, які в сукупності спричиняють виражене (2 ступінь) обмеження життєдіяльності особи та її працездатності.

Перша група інвалідності встановлюється, якщо особам має значний ступінь (3 ступінь) обмеження одного або кількох критеріїв життєдіяльності людини, що зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами.

До I групи належать особи з найважчим станом здоров`я, які повністю не здатні до самообслуговування, потребують постійного стороннього нагляду, догляду або допомоги, повністю залежні від інших осіб у виконанні життєво важливих соціально- побутових функцій або які частково здатні до виконання окремих елементів самообслуговування.

Так, судом встановлено, що 21.04.2026 відповідачем було прийнято рішення № 224/26/4469/Р, яким встановлено позивачу третю (ІІІ) групу інвалідності (а.с.10-13).

У п. 17.1.7. встановлено, що «Діагноз, за яким особу було направлено, відповідно до національного класифікатора НК 025:2021 «Класифікатор хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я»: Основний діагноз: Т90.5 Наслідки внутрьошньочерепної травми; Супутні діагнози: G55.3 Компресія нервових корінців та сплетінь при інших дорсопатіях (М45-М46+, М48.-+, М53-М54+); N11.1 Хронічний обструктивний півлонефрит; N40 Гіперплазія передміхурової залози; N41.1 Хронічний простатит; Н90.3 Нейросенсорна втрата слуху, двостороння; Н83.3 Шумові ефекти внутрішнього вуха; Н93.1 Шум у вухах (суб`єктивний); І11.9 Гіпертензивна (гіпертонічна) хвороба серця без (застійної) серцевої недостатності; І25.0 Атеросклеротична серцево-судинна хвороба як така; І48.0 Пароксизмальна фібриляція передсердь; Н26.2 Ускладнена катаракта; Н35.0 Фонова ретинопатія та ретинальні судинні зміни; Н52.0 Гіперметропія; Н52.4 Пресбіопія; М13.11 Моноартрит, не класифікований в інших рубриках, ділянка плеча; S49.8 Інші уточнені травми плеча та плечового поясу; І67.8 Інші уточнені цереброваскулярні хвороби; Ускладнення основного діагнозу: G44.3 Хронічний посттравматичний головний біль; G40.30. Генералізована ідіопатична епілепсія та епілептичні синдроми, без згадки про фармакорезистентну епілепсію (а.с.10-13).

У п. 17.1.3 Рішення щодо визначення потреби в постійному сторонньому догляді зазначено не застосовується (а.с.10).

В контексті спірних правовідносин суд виходить із того, що наріжним питанням при вирішенні даного спору є дотримання відповідачем процедури прийняття оскаржуваного рішення, яка встановлена Порядком № 1338. Суд не уповноважений самостійно оцінювати обґрунтованість прийняття оскаржуваного рішення з огляду на застосування спеціальних медичних знань, а відтак його перевірка обмежується питаннями дотримання правових норм, які регламентують процедуру ухвалення такого рішення.

Судом було проаналізовано надані позивачем медичні заключення, виписки, консультативні висновки та встановлено наявність у позивача таких діагнозів:

1. Консутаційним висновком спеціаліста від 28.01.2026 встановлено діагноз: T90.5 наслідки внутрішньочерепної травми, G40.90 Епілепсія, неуточнена, без згадки про фармакорезистентну епілепсію (а.с.17);

2. Виписним епікризом із медичної картки стаціонарного хворого № 1216/643 терапевнитчного відділення з кардіологічними та пульмонологвічними ліжками встановлено діагноз: дифузний кардіосклероз, персистуюча форма фібриляції передсердь, дисциркуляторна енцефалопатія ІІ ст змішаного генезу (атеросклеротична, гіпертонічна, посттравматична), вестибуло-атактичний синдром (а.с.19);

3. Випискою огляду сімейного лікаря від 10.03.2026 встановлено діагноз: N80 Черепно-мозкова травма: Енцефалопатія поєднаного генезу (посттравматична, гіпертонічна, атеросклеротична, дисциркуляторна) з лікворно-гіпертензійним синдромом, стійким цефалгічним, вестибуло-атактичним синдромами, когнетивно-мнестичними порушеннями, церебральний атеросклероз, церебральна помірна атрофія, кістозно-гліозні зміни в лобних полюсах обабіч та обох скроневих частинах, субарахноідальна кіста в парасагітальних відділах лівої лобної ділянки, торакалгія; К74 ІХС із стенокардією, L76 Перелом (застарілий консолідований перелом хірургічної шийки плечової кістки зі зміщенням та формуванням масивного кісткового мозолю), U70 Пієлонефрит/пієліт, Н86 Глухота (нейросенсорна втрата слуху двобічна), Y73 Простатит/сім`яний везикуліт, гіперплазія передміхурової залози (а.с.24-25);

4. Записом від 30.03.2026 № 271268778/1 встановлено діагноз: І48.1 Стійка фібриляція передсердь, І11.9 Гіпертензивна (гіпертонічна) хвороба серця (а.с.22);

5. Консультаційним висновком спеціаліста від 30.03.2026 встановлено діагноз: І48.1 Стійка фібриляція передсердь, персистуюча форма фібриляції передсердь (а.с.23);

6. Висновком від 02.06.2026 встановлено діагноз: G40.80 Інші форми епілепсії, без згадки про фармакорезистентну епілепсію, за станом здоров`я потребує додаткової сторонньої допомоги (а.с.28);

7. Випискою із медичної картки стаціонарного хворого неврологічного відділення № 1820 встановлено діагноз: G93.8 Енцефалопатія поєднаного генезу (посттравматична, гіпертонічна, атеросклеротична, дисциркуляторна) з лікворно-гіпертензійним синдромом, стійким цефалгічним, вестибуло-атактичним синдромами, когнетивно-мнестичними порушеннями, церебральний атеросклероз, церебральна помірна атрофія, кістозно-гліозні зміни в лобних полюсах обабіч та обох скроневих частинах, субарахноідальна кіста в парасагітальних відділах лівої лобної ділянки, торакалгія (стійкий больовий синдром), обмеження статико-динамічної функції хребта (а.с.29).

Суд зауважує, що в рішенні від 21.04.2026 № 224/26/4469/Р відповідачем не зазначені всі діагнози позивача, а встановлені діагнози в такому рішенні мають розбіжності в порівнянні з медичними документами, у зв`язку з чим відсутні підстави вважати оскаржуване рішення таким, що прийняте на підставі документів, передбачених в п.п. 21 і 22 Порядку № 1338. Крім того, в рішенні відповідача відсутні посилання на досліджені медичні документи (виписки з історій хвороби, консультативні висновки стосовно здоров`я позивача).

Відтак, суд доходить висновку, що відповідачем під час прийняття рішення від 21.04.2026 № 224/26/4469/Р не було дотримано встановленої законодавством процедури його ухвалення, зокрема не надано належної оцінки всім медичним документам, поданим позивачем на підтвердження обставин, що мають істотне значення для вирішення відповідного питання.

За таких обставин суд вважає, що оскаржуване рішення відповідача не відповідає критеріям правомірності рішень суб`єкта владних повноважень, оскільки прийняте з порушенням встановленої законодавством процедури та без належного врахування всіх обставин, що мали значення для його ухвалення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 21.04.2026 № 224/26/4469/Р, на переконання суду, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оцінюючи наявність правових підстав для зобов`язання відповідача повторно здійснити оцінювання повсякденного функціонування позивача та прийняти рішення з урахуванням усіх наявних медичних даних, суд виходить із такого.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду.

Отже, суд, із урахуванням обставин, встановлених під час надання правової оцінки рішенню відповідача від 21.04.2026 № 224/26/4469/Р, з метою захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно здійснити оцінювання повсякденного функціонування позивача та прийняти рішення з урахуванням усіх наявних медичних даних.

Таким чином, позовні вимоги про зобов`язання відповідача повторно здійснити оцінювання повсякденного функціонування позивача та прийняти рішення з урахуванням усіх наявних медичних даних, на переконання суду, є обґрунтованими та такими, що також підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивачем, на переконання суду, обґрунтовано протиправність рішення відповідача від 21.04.2026 № 224/26/4469/Р та необхідність його скасування, а також вмотивовано наявність правових підстав для зобов`язання відповідача повторно здійснити оцінювання повсякденного функціонування позивача та прийняти рішення з урахуванням усіх наявних медичних даних.

У свою чергу, суд зазначає, що відповідач не надав відзив на позовну заяву, жодних пояснень та доказів на спростування обставин, якими позивач обґрунтував свої позовні вимоги. Така пасивна поведінка відповідача на підставі ч. 4 ст. 159 КАС України кваліфікована судом як визнання позову.

Таким чином, адміністративний позов, на переконання суду, є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки від 10.08.2026 № 017615.01.011.26081 підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 1 331,20 грн (а.с.30-а). Отже, відповідна сума підлягає присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 6, 8 10, 14, 90, 139, 143, 241 246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити повністю адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради (код ЄДРПОУ 02006716, 69055, м. Запоріжжя, Оріхівське шосе, буд. 10) про визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень, зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

Визнати протиправним та скасувати рішення Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради від 21.04.2026 № 224/26/4469/Р.

Зобов`язати Експертну команду з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради повторно здійснити оцінювання повсякденного функціонування ОСОБА_1 та прийняти рішення з урахуванням усіх наявних відносного нього медичних даних.

Судовий збір у розмірі 1 331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня двадцять копійок) присудити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Комунального некомерційного підприємства «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради (код ЄДРПОУ 02006716, 69055, м. Запоріжжя, Оріхівське шосе, буд. 10).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі та підписано 30 жовтня 2026 року.

Суддя О.В. Прудивус