Ухвала суду № 141108010, 02.11.2026, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/7805/23

4-с/405/17/26

УХВАЛА

"02" листопада 2026 р. Подільський районний суд міста Кропивницького в складі:

головуючого судді Волоткевича А.В.,

секретар судового засідання Бобко В.В.,

за участі:

представника скаржника Назаренка Ю.В.,

стягувача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький скаргу Кіровоградської обласної ради, заінтересовані особи: державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко Владислав Андрійович, Комунальний заклад «Кіровоградський академічний обласний український музично-драматичний театр ім. М.Л. Кропивницького», ОСОБА_1 (стягувач) про визнання протиправною та скасування постанови виконавця про накладення штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

Кіровоградська обласна рада звернулася до суду зі скаргою на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Яковенка В.А., в якій просить визнати протиправною та скасувати Постанову «Про накладення штрафу» державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко Владислава Андрійовича від 25 серпня 2026 року у виконавчому провадженні №78919025.

В обґрунтування скарги зазначено, що 30 липня 2025 року Кіровоградська обласна рада дізналась про видачу судом у справі № 405/7805/23 виконавчого листа від 30.07.2025 «про поновлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на посаді директора-художнього керівника комунального закладу «Кіровоградський академічний обласний український музично-драматичний театр ім. М.Л.Кропивницького» з 26 вересня 2023 року.». Суддя Подільського районного суду міста Кропивницького у виконавчому листі встановила обов`язок щодо поновлення на посаді згаданого працівника безпосередньо на Кіровоградську обласну раду. 25 серпня 2026 року в автоматизованій системі виконавчих проваджень (реєстраційний номер виконавчого провадження 78919025; Ідн. 3Д35Д5В64Д10) з`явився текст Постанови «Про накладення штрафу» державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко Владислава Андрійовича. Обґрунтовуючи своє рішення, виконавцем зазначено таке: «На виконанні у відділі перебуває виконавче провадження 78919025 з примусового виконання виконавчого листа № 405/7805/23 від 30.07.2025 виданого Подільським районним судом міста Кропивницького. Боржником за вказаним виконавчим документом є Кіровоградська обласна рада. Державним виконавцем 22.08.2025 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Цією постановою зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом трьох робочих днів. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження. Станом на 13.08.2026 рішення суду про поновлення ОСОБА_1 , на посаді директора-художнього керівника комунального закладу «Кіровоградський академічний обласний український музично-драматичний театр ім. М.Л.Кропивницького» з 26 вересня 2023 року залишається невиконаним з вини Кіровоградської обласної ради. Вказана вище Постанова «Про накладення штрафу» є незаконною та підлягає скасуванню з наступних підстав. За загальними правилами, встановленими нормами пункту 20 частини 1 статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються такі питання, у тому числі , призначення і звільнення керівників комунальних підприємств та організацій. Однак, за нормами абзацу першого частини п`ятої статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у період дії воєнного стану особи призначаються на посади керівників комунальних підприємств, установ, організацій головою обласної ради без проведення конкурсу. Розпорядженням голови Кіровоградської обласної ради від 01 грудня 2022 року № 275-гр, із відповідним посиланням на норми статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», громадянина ОСОБА_3 призначено на посаду директора-художнього керівника комунального закладу «Кіровоградський академічний обласний український музично-драматичний театр ім. М.Л. Кропивницького». Згідно з підписаним сторонами трудовим договором (контрактом), «цей контракт діє з 01 грудня 2022 року відповідно до частин 5-7 статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», до вирішення питання про призначення Керівника в установленому порядку». На переконання Кіровоградської обласної ради, вказані вище норми Закону України «Про правовий режим воєнного стану» жодним чином не стосуються питання щодо зміни суб`єкта призначення на посади та порядку призначення встановленого радою. Обласною радою було проведено певну роботу щодо приведення у відповідність до закону правовідносин пов`язаних з призначенням на посади керівників комунальних підприємств. Голова Кіровоградської обласної ради погодився із зауваженнями ради і призначив конкурс на посаду одного з комунальних закладів. Громадянин ОСОБА_4 відмовився від участі у конкурсі і був звільнений з посади розпорядженням голови Кіровоградської обласної ради Юрія ДРОЗДА № 251-гр від 25 вересня 2023 року. Суди адміністративної юрисдикції розглядали декілька позовів ОСОБА_3 , адресованих безпосередньо до голови Кіровоградської обласної ради як відповідача. За висновком, зробленим Верховним Судом у ході розгляду адміністративного позову громадянина ОСОБА_3 до голови Кіровоградської обласної ради (Постанова від 22 травня 2025 року у справі № 340/6569/23), під час дії правового режиму воєнного стану в Україні суб`єктами призначення на посади керівників комунальних підприємств та організацій (установ, закладів) спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області є відповідно голови обласних рад, а не ради безпосередньо. Тобто Верховний Суд, у згаданій вище адміністративній справі, фактично легітимізував розпорядження голови Кіровоградської обласної ради від 01 грудня 2022 року № 275-гр, указавши на те, що саме голова Кіровоградської обласної ради, як посадова особа, є суб`єктом призначення на посади керівників установ закладів культури на час дії правового режиму воєнного стану, а норми Закону України «Про правовий режим воєнного стану» мають перевагу в застосуванні перед нормами Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» у питаннях щодо визначення суб`єкта призначення та порядку призначення на посади керівників комунальних закладів культури. Разом із цим, ОСОБА_5 06 листопада 2023 року звернувся до суду з адміністративним позовом до голови Кіровоградської обласної ради ДРОЗДА Юрія Васильовича, в якому просив визнати протиправними та скасувати: розпорядження голови Кіровоградської обласної ради від 14 серпня 2023 року № 195-гр «Про утворення конкурсної комісії з проведення добору на посаду директора-художнього керівника КЗ «Кіровоградський академічний обласний український музично-драматичний театр ім. М.Л. Кропивницького»; рішення конкурсної комісії, оформлене протоколом № 2 засідання конкурсної комісії від 14 вересня 2023 року, про визначення переможця конкурсного добору на посаду директора-художнього керівника КЗ «Кіровоградський академічний обласний український музично-драматичний театр ім. М.Л. Кропивницького» в особі КОРНІЄНКА Сергія Вікторовича. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року у справі № 340/9231/23, залишеним без змін Постановою третього апеляційного адміністративного суду 12 червня 2024 року ОСОБА_6 відмовлено в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що спір виник через трудові правовідносини і має вирішуватись у порядку, установленому нормами ЦПК України за цивільним позовом ОСОБА_3 до відповідного суб`єкта призначення. У подальшому громадянин ОСОБА_4 звернувся до суду з цивільним позовом (справа № 405/7805/23), але вже не до голови Кіровоградської обласної ради (як суб`єкта свого призначення і звільнення з посади), а безпосередньо до комунальної установи, де він працював, і до Кіровоградської обласної ради, як колегіального органу місцевого самоврядування. Сам текст позовної заяви не відповідав за формою вимогам, указаним у статті 175 ЦПК України, а саме не зазначено, яка вимога стосується того чи іншого відповідача у справі. Більше того, вимога про поновлення на роботі в будь-якому випадку (на час розгляду справи в Україні запроваджено воєнний стан) не стосується жодного з вказаних ОСОБА_7 відповідачів. Суд розглянув справу по суті заявлених вимог і за вказаного ОСОБА_7 неналежного суб`єктного складу відповідачів ухвалив рішення (дослівно з тексту рішення): «Визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Кіровоградської обласної ради Юрія ДРОЗДА № 251-гр від 25 вересня 2023 року «Про керівника комунального закладу «Кіровоградський академічний обласний український музично-драматичний театр ім. М.Л. Кропивницького» в частині звільнення ОСОБА_2 з посади директора-художнього керівника комунального закладу «Кіровоградський академічний обласний український музично-драматичний театр ім. М.Л. Кропивницького» 26 вересня 2023 року, у зв`язку із закінченням строку дії контракту, за пунктом 2 статті 36 Кодексу законів про працю України. Поновити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на посаді директора-художнього керівника комунального закладу «Кіровоградський академічний обласний український музично-драматичний театр ім. М.Л. Кропивницького» з 26 вересня 2023 року. При ухваленні судового рішення суд не зазначив, в якій частині рішення стосується кожного з відповідачів чи/або обов`язок чи право стягнення є солідарним, чим порушив норму статті 266 ЦПК України. Суд видав виконавчий лист, який за змістом не відповідає змісту судового рішення. У виконавчому листі у графі «Боржник» за вимогою про поновлення на роботі громадянина ОСОБА_3 зазначено особу «Кіровоградська обласна рада», тоді як в рішенні суду відсутня навіть згадка про те, що Кіровоградська обласна рада є відповідальною за поновлення на роботі ОСОБА_3 . Більше того, як уже вказано вище, за висновками Верховного Суду Кіровоградська обласна рада не є суб`єктом призначення (поновлення) на посади керівників комунальних закладів культури під час дії правового режиму військового стану і навіть теоретично може розглянути питання про поновлення на посаді ОСОБА_3 лише після скасування чи припинення у країні правового режиму військового стану. Державний виконавець відкрив виконавче провадження, однак відразу звернувся до суду із заявою «Про роз`яснення порядку виконання» у зв`язку із тим, що зміст виконавчого листа не відповідає змісту резолютивної частини судового рішення. Суди першої та апеляційної інстанції відмовились виконати свої професійні обов`язки і не надали виконавцю роз`яснення з приводу того: Що саме слід виконувати рішення суду чи виконавчий лист? У зв`язку із тим, що виконавчий лист за змістом не відповідає резолютивній частині судового рішення, Кіровоградською обласною радою було надіслано до державного виконавця відповідний лист з вимогою про повернення виконавчого листа стягувачу. Отримавши листа обласної ради, виконавець навпаки виносить постанову про накладення штрафу за невиконання обласною радою виконавчого листа. Представник скаржника наголошує на тому, що виконавець наклав штраф за невиконання виконавчого листа, а не судового рішення. Кіровоградська обласна рада не зобов`язана виконувати виконавчі документи, які за змістом не відповідають ухваленим судовим рішенням і тим більше нести відповідальність за невиконання незаконних вимог. Враховуючи зазначене просить суд задовольнити подану скаргу.

11.09.2026 до суду від Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України до суду надійшли заперечення на скаргу.

22.09.2026 до суду від скаржника надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

05.10.2026 від скаржника до суду надійшли письмові пояснення.

Представник скаржника в судовому засіданні підтримав подану скаргу.

Стягувач в судовому засіданні заперечив проти задоволення скарги.

Розглядаючи скаргу по суті, суд враховує таке.

На виконанні у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебувало виконавче провадження ВП № 78919025 з виконання виконавчого листа Подільського районного суду міста Кропивницького від 30.07.2025 у справі № 405/7805/23 про поновлення ОСОБА_1 на посаді директора-художнього керівника комунального закладу «Кіровоградський академічний обласний український музично драматичний театр ім.. М.Л.Кропивницького» з 26 вересня 2026 року.

22.08.2025 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 78919025, в якій зазначено про необхідність боржнику виконати рішення суду негайно та протягом 3 робочих днів повідомити про його виконання. Копію постанови направлено боржнику до виконання, стягувачу до відома.

Кіровоградська обласна рада листом від 09.09.2025 № 01-35/2341 повідомила про неможливість виконання рішення суду, з огляду на те що обласна рада є колегіальним органом місцевого самоврядування, який відповідно до пункту 20 частини першої статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях обласної ради вирішує в установленому законом порядку питання щодо управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад; призначення і звільнення їх керівників, крім випадків, передбачених частиною другою статті 21 Закону України «Про культуру», та з проханням звернутися до Подільського районного суду міста Кропивницького за роз`ясненнями щодо виконання судового рішення.

З урахуванням підстав викладених в заяві, 23.09.2025 державним виконавцем до Подільського районного суду міста Кропивницького направлено заяву про роз`яснення судового рішення по справі № 405/7805/23. Ухвалою Подільського районного суду міста Кропивницького від 23.02.2026 № 405/7805/23, яку залишено без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 06.08.2026 у задоволенні заяви відмовлено.

13.08.2026 державним виконавцем Відділу винесено постанову від 13.08.2026 ВП № 78919025 про накладення на Кіровоградську обласну раду штраф на користь держави у розмірі 5100 грн.

Державний виконавець зазначає, що враховуючи не виконання боржником рішення суду, на підставі якого видано вказаний вище виконавчий документ по даній справі у ВП № 78919025 без поважних причин, державним виконавцем відділу, керуючись статтями 63, 75 Закону, винесено постанову від 25.08.2026 ВП № 78919025 про накладення на Кіровоградську обласну раду штрафу на користь держави у розмірі 10 200 грн.

В той же час скаржник зауважує, що оскаржувана постанова постановлена з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 2 Цивільного процесуального Кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 19 Конституцією України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження» (далі Закон).

Згідно зі статтею 1 вказаного Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини третьої статті 13 Закону під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

У відповідності до частини першої статті 18 Закону державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (частина перша статті 5 Закону).

Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом (стаття 18 Закону)

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

Порядок виконання рішення про поновлення на роботі регламентовано ст. 65 Закону, згідно з ч. 1 якої рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону.

Положеннями ч. 2 ст. 65 Закону визначено, що рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

У п.34 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.12.1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" роз`яснено, що стосовно до правил ст.24 КЗпП України рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу. Вказаний висновок узгоджується з постановою Верховного Суду у справі № 760/9521/15ц від 24.01.2019 в якій зазначено, що виконання рішення вважається закінченим із дня видачі відповідного наказу або розпорядження власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою підприємцем, який прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника.

Крім того відповідно до норм ст. 236 КЗпП затримкою виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі необхідно вважати не видання власником (уповноваженим органом) наказу про поновлення працівника на роботі без поважних причин, негайно, після проголошення судового рішення.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що виконання рішення вважається закінченим з дня видачі відповідного наказу або розпорядження власником або уповноваженим ним органом, який прийняв незаконне рішення про звільнення, після чого державний виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Розділом VIII Закону, зокрема статтями 63, 75 Закону, встановлено спосіб та порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення та рішення про поновлення на роботі.

Згідно частин 1-3 статті 63 Закону за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 75 Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. Поважними причинами невиконання боржником рішення можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення боржника, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для виконання рішення у встановлений виконавцем строк та повинні бути підтверджені належними доказами.

При цьому, застосування такого заходу реагування як винесення постанови про накладення штрафу є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.

Отже, з огляду на те, що боржником не доведено наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення боржника, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для виконання рішення у встановлений виконавцем строк, наявні підстави для застосування до боржника заходів примусового виконання у вигляді накладення штрафу в розмірі передбаченому Законом.

Таким чином, Законом прямо передбачені повноваження державного виконавця на винесення постанови про накладення штрафу за невиконання судового рішення, які встановленні з метою здійснення достатніх дій для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов.

За результатами аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України.

Отже, основним призначенням стадії виконавчого провадження є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом та Законом.

Пунктом 1 частини другої статті 18 Закону передбачено, що державний виконавець здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Тобто, законодавець закріпив імперативний обов`язок державного виконавця дотримуватись вимог Закону під час здійснення заходів, спрямованих на примусове виконання рішення суду. Застосування такого заходу реагування як накладання штрафу на боржника є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.

Згідно з Постановою Пленуму ВАСУ від 13.12.2010, а саме пункт 6 - судам необхідно враховувати, що постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та накладення штрафу належать до видів відповідальності за невиконання рішення самостійно та за невиконання без поважних причин рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі. Оскільки, як зазначено вище, рішення суду добровільно боржником у зазначений строк виконано не було відповідач застосував санкцію, а саме штраф за невиконання рішення суду.

У зв`язку з вищевикладеним, постанова про накладення штрафу прийнята в рамках законодавства. Оскільки, накладення штрафу є відповідальністю, яка наступає за невиконання рішення суду боржником, тому її скасування фактично звільняє боржника від відповідальності за невиконання рішення суду та порушень вимог статей Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до статті 15 Законом сторонами у виконавчому провадженні є стягувач та боржник.

Доказів, які підтверджують фактичне виконання виконавчого листа Подільського районного суду міста Кропивницького від 30.07.2025 № 405/7805/23 до суду не надано.

Доводи скарги переважно стосуються незгоди з фактичними висновками суду у рішенні від 29.04.2024 по справі 405/7805/23, зокрема щодо суб`єкту виконання зазначеного рішення. Разом з тим скаржник вважає, що виконавчий лист не відповідає змісту судового рішення, однак вищезазначений виконавчий документ не був визнаний судом таким, що не підлягає виконанню в порядку ст. 432 Цивільного процесуального кодексу України, отже він цілком законно перебуває на виконанні у державного виконавця і має бути виконаним.

Натомість доводи позивача ґрунтуються на неправильному тлумаченні як змісту судового рішення, яке підлягає виконанню, так і меж повноважень державного виконавця, та фактично зводяться до незгоди з результатами розгляду позовної заяви стягувача, що не є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Таким чином, постанова про накладення штрафу від 25.08.2026 ВП № 78919025 винесена відповідно до Закону, а тому підстави для задоволення скарги відсутні.

Керуючись ст. 258-261, 447, 450-453 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу Кіровоградської обласної ради залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду, або в разі пропуску строку на апеляційне оскарження з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Подільського районного суду

міста Кропивницького А. В. Волоткевич