Ухвала суду № 141105334, 28.10.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

підготовчого засідання суду

про відкриття провадження у справі про банкрутство

"28" жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/3904/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Деркач Т. Г.,

за участі секретаря судового засідання Джабраїлової В. В.,

дослідивши матеріали заяви (вх. №4002/26 від 22.09.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «НІБУЛОН» (54020, м. Миколаїв, вул. Каботажний узвіз, 1, код ЄДРПОУ 14291113) про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНССЕРВІС 2008» (67840, Одеська область, Одеський район, с. Молодіжне, вул. Залізнична, 3, код ЄДРПОУ 35818770)

За участю:

у судовому засіданні беруть участь учасники справи відповідно до протоколу судового засідання від 28.10.2026

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «НІБУЛОН» звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою від 22.09.2026 про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНССЕРВІС 2008».

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.09.2026 для розгляду справи № 916/3904/26 визначено головуючого суддю Деркач Т. Г.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.09.2026 заяву ТОВ СГП «НІБУЛОН» про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «ТРАНССЕРВІС 2008» прийнято та призначено до розгляду у підготовчому засіданні на 13.10.2026 о 15:00.

При цьому, 09.10.2026 суд отримав заяву ТОВ СГП «НІБУЛОН» про визнання кредитором до ТОВ «ТРАНССЕРВІС 2008».

У судовому засіданні від 13.10.2026 суд вирішив відкласти підготовче засідання на 28.10.2026 о 10:00.

На заяву ТОВ СГП «НІБУЛОН» про визнання кредиторських вимог від 09.10.2026, суд повідомив заявника (лист від 15.10.2026) про те, що ТОВ СГП «НІБУЛОН» є ініціюючим кредитором у цій справі та його заяву з вимогами до боржника ТОВ «ТРАНССЕРВІС 2008» вже призначено до розгляду у підготовчому засіданні, а заяву з додатковими вимогами до боржника буде розглянуто разом з попередньою заявою у підготовчому засіданні, призначеному на 28.10.2026 о 10:00.

Також, АТ «Перший Український Міжнародний банк» звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою від 12.10.2026 про відкриття провадження у справі про банкрутство того ж самого боржника ТОВ «ТРАНССЕРВІС 2008».

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.10.2026 для розгляду справи 916/4197/26 визначено суддю Ровинського О. Ю.

Поряд з цим, 28.10.2026 (вх. № 3-1120/26) АТ «Перший Український Міжнародний банк» надало до суду заяву про збільшення грошових вимог до боржника ТОВ «ТРАНССЕРВІС 2008».

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.10.2026 суддя Ровинський О. Ю. передав заяву від 12.10.2026 АТ «Перший Український Міжнародний банк» про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «ТРАНССЕРВІС 2008» на розгляд судді Деркач Т. Г. для вирішення питання про приєднання до матеріалів заяви від 22.09.2026 ТОВ СГП «НІБУЛОН» про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «ТРАНССЕРВІС 2008» для їх розгляду в одному підготовчому засіданні у межах справи № 916/3904/26.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.10.2026 суддя Деркач Т. Г. прийняла заяву від 12.10.2026 АТ «Перший Український Міжнародний банк» про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «ТРАНССЕРВІС 2008» для розгляду у підготовчому засіданні разом із заявою від 22.09.2026 ТОВ СГП «НІБУЛОН» про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «ТРАНССЕРВІС 2008» в межах справи № 916/3904/26.

ТОВ «ТРАНССЕРВІС 2008» надало до суду відзив (вх. № 34762/26 від 12.10.2026), за змістом якого просить суд про додатковий час для подання відомостей щодо загальної суми грошових зобов`язань, склад і вартість майна, дебіторську та кредиторську заборгованість, банківських рахунків й залишків коштів, а також інших документів, передбачених статтею 36 КУзПБ, а також просить відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ «ТРАНССЕРВІС 2008», за результатами перевірки наданих доказів.

13.10.2026 (вх. № 35012/26) до суду надійшло заперечення ТОВ СГП «НІБУЛОН» на заяву АТ «Перший Український Міжнародний Банк» про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «ТРАНССЕРВІС 2008», в якому повідомляє, по-перше про необхідність дотримання порядку розгляду заяв кредиторів, визначеного ч. 4 ст. 39 КУзПБ, і насамперед перевірити обґрунтованість раніше поданої заяви ТОВ СП «НІБУЛОН», а по-друге, про необхідність витребування у банку додаткових доказів підтвердження заборгованості боржника.

Також, в підтвердження своїх вимог до боржника ТОВ СГП «НІБУЛОН» надав до суду додаткові пояснення (вх. № 36691/26 від 23.10.2026), за яким просить суд долучити до справи довідку АПК-Інформ та висновок судового експерта, які підтверджують грошову вимогу до боржника, на підтримує заяву про відкрити провадження у справі про банкрутство ТОВ «ТРАНССЕРВІС 2008».

До суду надійшло заперечення АТ «Перший Український Міжнародний банк» (вх. № 37123/26 від 28.10.2026) на заяву ТОВ СГП «НІБУЛОН», за яким банк просить суд відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ «ТРАНССЕРВІС 2008» за відсутності підстав для відкриття провадження.

ТОВ СГП «НІБУЛОН» надало до суду додаткові пояснення (28.10.2026 № 37135/26) в обґрунтування свої заяви про відкриття провадження у справі, з врахуванням заперечень АТ «Перший Український Міжнародний банк» та підтримує заяву в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи і заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про наявність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, з огляду на таке.

01.01.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «НІБУЛОН» та Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАНССЕРВІС 2008» уклали Договір про надання послуг № 01/01-26НП разом із додатками до нього (далі - Договір).

Відповідно до умов п. 1.1 Договору Виконавець (Боржник) зобов`язався за плату надати Замовнику (Кредитору) комплекс послуг з транспортного оброблення (перевалки) зернових культур кукурудзи, ячменю, пшениці, сорго, а також олійних і бобових культур, що включає приймання, зберігання (накопичення), навантаження, перевезення до морського торговельного порту «Чорноморськ», навантаження на судна та експедирування вантажу Замовника.

Через невиконання Боржником обов`язку з повернення зерна за 13 непогашеними складськими квитанціями (733 720 кг пшениці м`якої 2 класу та 1 616 170 кг кукурудзи 3 класу) Кредитор звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом про витребування зерна.

09.07.2026 Господарський суд Одеської області ухвалив рішення у справі № 916/2034/26 та задовольнив позов Кредитора витребував у Боржника на користь Кредитора 733 720 кг пшениці м`якої 2 класу та 1 616 170 кг кукурудзи 3 класу, а також стягнув з Боржника на користь Кредитора судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 319 965,54 грн.

07.08.2026 суд видав наказ у справі № 916/2034/26 про стягнення з Боржника на користь Кредитора судового збору у розмірі 319 965,54 грн, та окремий наказ від 07.08.2026 про примусове виконання рішення суду в частині витребування зерна (733 720 кг пшениці м`якої 2 класу та 1 616 170 кг кукурудзи 3 класу).

20.08.2026 на підставі наказів приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Хлєбников Олександр Володимирович відкрив виконавче провадження ВП № 81786212 та виконавче провадження ВП № 81786547.

27.08.2026 у межах виконавчого провадження ВП № 81786212 за результатами виходу за місцезнаходженням майна Боржника (зернового складу (Терміналу) за адресою: 67840, Одеська обл., Овідіопольський р-н, с. Молодіжне, вул. Залізнична, буд. 3), документально зафіксовано, що зерно, яке підлягає витребуванню (733 720 кг пшениці м`якої 2 класу та 1 616 170 кг кукурудзи 3 класу), фактично відсутнє на вказаному складі Боржника. Про відсутність зерна приватний виконавець склав відповідний Акт. Неможливість стягнення з Боржника грошової суми (судових витрат), не зважаючи на вжиті заходи примусового стягнення, підтверджується також доданою довідкою приватного виконавця від 09.09.2026 №18148.

Через відсутність зерна Боржник подав до суду заяву про зміну способу виконання судового рішення у справі № 916/2034/26, в якій просив змінити спосіб виконання рішення суду: з витребування зерна в натурі на стягнення з Боржника грошових коштів у розмірі 26 663 795,36 грн.

22 вересня 2026 року Господарський суд Одеської області у справі № 916/2034/26 змінив спосіб виконання рішення суду - з витребування зерна 733720 кг пшениці м`якої 2 класу та 1616170 кг кукурудзи 3 класу в натурі на стягнення Боржника грошових коштів у розмірі 26 663 795,36 грн.

Ухвала суду набрала законної сили 22.09.2026.

Боржник оскаржив вказану ухвалу. Станом на момент розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство у цій справі ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.10.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНССЕРВІС 2008» залишено без руху з підстав надання додаткових доказів про поважність причин пропущення строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі - КУзПБ) неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

При цьому, грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Вартість зерна в сумі 26 663 795,36 грн підтверджується такими доказами.

Зокрема, в межах розгляду справи 916/2034/26 було встановлено таке.

Листом за вих. № 988 від 06.05.2026 Державне підприємство «Держреєстри України» у відповідь на запит позивача за вих. № 3D33/3-16/10 від 05.05.2026 надало офіційні відомості з Основного реєстру складських документів на зерно. Згідно з Таблицею 1 до вказаного листа, станом на 23:59 год. 04.05.2026 на зерновому складі ТОВ «ТРАНССЕРВІС 2008» обліковувалися 13 непогашених складських квитанцій на зерно, що належить ТОВ СП «НІБУЛОН». Вартість зерна за непогашеними складськими квитанціями становила: Пшениця м`яка 2 класу: 733,720 т*11309,00 грн/т = 8 297 639,48 грн; 2) Кукурудза 3 класу: 1616,170 т*11 364,00 грн/т = 18 366 155,88 грн. Загальна вартість зерна: 26 663 795,36 грн. На підтвердження вартості зерна позивач також надав до матеріалів справи цінову довідку № 26-0089 від 14.05.2026, видану Регіональною торгово-промисловою палатою Миколаївської області.

У відзиві боржник наголосив на тому, що під час розгляду заяви про зміну способу виконання судового рішення заявник не надав актуальної цінової довідки, експертного висновку, інформації про поточні ринкові ціни або інших належних доказів, які б підтверджували, що станом саме на дату розгляду заяви вартість відповідного зерна залишалася такою самою.

Боржник також зауважив, що окремої уваги заслуговує зміст довідки № 26-0089 від 14.05.2026, виданої Регіональною торгово-промисловою палатою Миколаївської області на замовлення ТОВ СП «НІБУЛОН», з огляду на прямо зазначені в ній застереження щодо характеру та достовірності використаної інформації. У самій довідці зазначено: «РТПП Миколаївської області не несе відповідальність за інформацію, надану продавцями або покупцями продукції та іншими відкритими джерелами інформації. Довідка має виключно інформаційний характер». На переконання Боржника, наведене застереження свідчить про те, що РТПП Миколаївської області не підтверджує власною відповідальністю достовірність первинної інформації, на підставі якої сформовано відповідні цінові показники, а отже, для належної оцінки цієї довідки необхідно встановити джерела отримання даних, їхню актуальність, спосіб перевірки та методику визначення зазначеного рівня закупівельних цін. Водночас Кредитор просив надати інформацію про орієнтовний рівень закупівельних цін внутрішнього ринку України на пшеницю 2-го класу станом на 28.04.2026, тоді як щодо кукурудзи відповідний показник запитувався станом на 04.05.2026. Таким чином, на переконання Боржника, цінові показники щодо двох видів зернової продукції визначалися з прив`язкою до різних календарних дат, які відрізняються на шість днів.

З огляду на такі зауваження, в підготовчому судовому засіданні господарський суд звернув увагу на відповідні обставини та зобов`язав Кредитора надати суду належні докази на підтвердження вартості зерна в розумінні ГПК, КУзПБ.

Кредитор 23.10.2026 надав суду Висновок експерта № 137-0231 за результатами проведення судової товарознавчої експертизи по заявці ТОВ СП 2НІБУЛОН» для подання до суду від 23.10.2026.

Згідно з Висновком експерта:

- ринкова вартість пшениці продовольчої 2 класу, на умовах поставки Інкотермс СРТ (Чорноморськ) станом на 28.04.2026 становила 9 717,46 грн (без ПДВ), у тому числі серед знайденого діапазону цін мінімальне значення становила 9 517,54 грн (без ПДВ) і максимальне 10 008,29 грн (без ПДВ);

- ринкова вартість кукурудзи 3 класу, на умовах поставки Інкотерм СРТ (Чорноморськ) станом на 04.05.2026 становила 9 735,89 грн (без ПДВ) за метричну тону, у тому числі серез знайденого діапазону цін мінімальне значення становила 9 473,68 грн (без ПДВ) і максимальне значення 10 000,00 грн (без ПДВ).

Окрім того, Кредитор також додав до матеріалів справи довідку ТОВ «АПК-ІНФОРМ ГРУП» від 19.10.2026 № 19, в якій зазначений діапазон експортних цін попиту на пшеницю 2 класу та кукурудзу, СРТ (порти Одеської області, грн/т з ПДВ):

дата запиту 28.04.2026, - період моніторингу 20.04.2026 -24.04.2026: пшениця 2 класу мін. 10 850, макс. 11 200;

дата запиту 28.04.2026, - період моніторингу 27.04.2026 01.05.2026: пшениця 2 класу мін. 10 900, макс. 11 250;

дата запиту 04.05.2026, період моніторингу 27.04.2026 01.05.2026: кукурудза фуражна мін. 10 800, макс. 11 300;

дата запиту 04.05.2026, період моніторингу 04.05.2026 08.05.2026: кукурудза фуражна мін. 10 900, макс. 11 400.

За наведених обставин, з урахуванням аргументів Боржника, господарський суд вважає, що надані докази є належними, допустимими, достовірними та підтверджують вартість зерна.

Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора визначений статтею 39 КУзПБ.

Так, згідно з частинами 1-3 статті 39 КУзПБ перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи. Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість.

За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі. Зокрема, господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду (ч.ч. 5, 6 ст. 39 КУзПБ).

Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду при розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю «грошового зобов`язання» боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності спору про право; встановлення можливості задоволення таких вимог боржником до проведення підготовчого засідання у справі.

Зокрема, однією з обов`язкових умов для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника є встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора. Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмета) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо.

Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного державного реєстру судових рішень, відомості з якого є відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище.

Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, зокрема, викладеній у постановах від 20.03.2024 у справі №911/1005/23, від 06.04.2023 у справі №902/650/20, від 16.08.2022 у справі №910/5335/21, від 15.06.2021 у справі №904/3074/20.

Також Верховний Суд в постанові від 06.04.2023 у справі №902/650/20 зазначав, що спір про право - це формально визнана суперечність між суб`єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.

Поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення. Тому, вирішуючи питання чи свідчить вимога кредитора (кредиторів) про наявність спору про право, слід враховувати, що спір про право виникає з матеріальних правовідносин і характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між суб`єктами правовідносин з приводу їх прав та обов`язків та неможливістю їх здійснення без усунення перешкод в судовому порядку. Спір про право може мати місце також у випадку, коли на шляху здійснення особою права виникають перешкоди, які можуть бути усунуті за допомогою суду.

Якщо у підготовчому засіданні буде з`ясовано, що між ініціюючим кредитором та боржником існують суперечки з приводу їх прав та обов`язків, що вочевидь ставить під сумнів вимогу кредитора, і їх вирішення можливе виключно шляхом встановлення об`єктивної істини, що, у свою чергу, покладає на суд обов`язок вжити всіх визначених законом заходів до всебічного, повного та об`єктивного з`ясування дійсних прав і обов`язків сторін, у тому числі із застосуванням інституту доказів і доказування, що притаманно саме для справ позовного провадження, господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі про банкрутство.

Варто зазначити, що законодавство не містить переліку будь-яких критеріїв для висновку про існування спору про право, тому в кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасників провадження на предмет існування такого спору.

Правова категорія «спір про право», яку з`ясовує суд у підготовчому засіданні перед відкриттям провадження у справі про банкрутство, може бути виражена як у процесуальній формі, про що свідчать судові акти, так і у матеріально-правовій формі, що підтверджується юридичними фактами, які дають змогу зробити обґрунтований висновок про наявність суперечностей (розбіжностей) у структурі вимог кредитора, а отже, про відсутність можливості на цій стадії судового провадження встановити дійсний стан суб`єктивного права кредитора та кореспондуючого йому суб`єктивного обов`язку боржника.

Зокрема, до прикладу, заперечення боржника щодо вимог заявника у вигляді позову (предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги кредитора), поданого до суду до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство беззаперечно свідчать про наявність спору про право, у розумінні положень 6 статті 39 КУзПБ.

В такому разі у суду першої інстанції під час проведення підготовчого засідання відсутня можливість вирішення такого спору про право, що в свою чергу пов`язано з особливостями позовного провадження, як-то: пред`явлення позову, можливості подання зустрічного позову, складу учасників справи у позовному провадженні, прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, а також диспозитивністю господарського судочинства тощо (постанови Верховного Суду від 06.04.2023 у справі №902/650/20, від 15.06.2021 у справі №904/3074/20).

Водночас задля уникнення зловживання боржником своїми правами і створення спору заради спору, спрямованого на ухилення від відкриття провадження у справі про банкрутство, необхідною умовою оспорення вимог ініціюючого кредитора, зокрема і в судовому порядку, є те, що таке оспорення має відбуватись до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство. Аналогічного висновку Верховний Суд дійшов також у постановах від 24.11.2021 у справі №910/16246/18, від 20.12.2021 у справі №911/3185/20, від 22.08.2024 у справі №910/18969/23.

Отже, суд не може формально підходити до визначення наявності «спору про право», який зводиться лише до заперечень боржником існування тих чи інших правовідносин. У кожному конкретному випадку суд досліджує заперечення боржника, зокрема, чи ґрунтуються вони на обставинах справи та підтверджуються відповідними доказами. Наявність спору про право має підтверджуватися належними доказами, а не базуватися виключно на припущеннях боржника (постанова Верховного Суду від 22.08.2024 у справі №910/18969/23).

Як зазначено в постанові Верховного Суду від 03.09.2024 у справі №910/16870/23 при з`ясуванні обставин щодо наявності спору про право, доречним є використання чотирискладового тесту що є засобом для перевірки необхідних умов для відкриття провадження у справі про банкрутство господарським судом, який повинен дослідити таке (правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 10.11.2021 у справі № 916/1101/21 та від 24.11.2021 у справі № 910/16246/18):

(a) наявність спору про право, а саме встановлення наявності чи відсутності неоднозначності в частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмета) зобов`язання, підстав виникнення зобов`язання, суми зобов`язання, структури заборгованості, строку виконання зобов`язання;

(b) наявність спору, який би мав вирішуватися в порядку позовного провадження;

(c) позиція боржника щодо вчинення ним активних дій, спрямованих на заперечення грошових вимог кредитора, які не були предметом розгляду в позовному провадженні і щодо яких не було ухвалено судового рішення;

(d) оспорення боржником вимог кредитора та з`ясування активної позиції останнього до подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Застосовуючи наведені вище правові позиції Верховного Суду, з використанням, в тому числі, зазначеного в постанові Верховного Суду від 03.09.2024 у справі №910/16870/23 чотирискладового тесту наявності «спору про право», суд виходить з того, що матеріалами справи наявність такого спору спростовується, а боржником заявлені до нього грошові вимоги визнаються у повному обсязі.

Боржник заявляє, що має місце спір про право та вважає, що такий спір про право стосується саме вартості зерна. Натомість суд вважає за необхідне наголосити, що доказів зі свого боку на спростування вартості зерна Боржник не надав.

Суд враховує, що на виконання вимог законодавства про банкрутство слід належним чиним перевірити вимоги ініціюючого кредитора як таких, що виникли на передбачених законодавством підставах, є грошовими за своєю правовою природою та не мають ознак спору про право, який підлягає вирішенню в порядку позовного провадження.

Ненадання суду ініціюючим кредитором належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів щодо підстав та розміру виникнення заборгованості, тобто наявності відповідних грошових вимог, свідчить про наявність спору про право у матеріально-правовій формі, що є підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство боржника відповідно до частини шостої статті 39 КУзПБ.

Водночас якщо за результатами дослідження судом буде встановлено, що борг боржника перед ініціюючим кредитором є підтвердженим належними доказами та на дату підготовчого засідання непогашеним, то це є достатньою підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство згідно зі статтею 39 КУзПБ.

Наведені висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, що викладена в постановах від 31.01.2023 у справі № 908/1339/23, від 07.02.2024 у справі № 910/7699/23, від 18.01.2024 у справі № 918/822/23, від 25.01.2024 у справі № 910/7938/23.

Резюмуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність грошового зобов`язання Боржника перед ініціюючим Кредитором, неможливість задоволення таких вимог боржником, відсутність спору про право у спірних правовідносинах, а заперечення Боржника щодо наявності спору про право спростовуються наведеними вище обставинами, яким судом надано належну правову оцінку та, за позицією суду, спрямовані на ухилення від відкриття провадження у справі про банкрутство.

Що стосується доводів Боржника, що Акт приватного виконавця Хлєбникова О.В. від 27.08.2026, складений за результатами виходу за місцезнаходженням майна (терміналу боржника) у межах виконавчого провадження ВП №81786212 за відсутності директора ТОВ «ТРАНССЕРВІС 2008» чи будь-якого іншого уповноваженого представника ТОВ «Транссервіс 2008».

З цього приводу господарський суд зауважує, що така обставина не впливає на правові підстави для відкриття провадження у справі про банкрутство, оскільки вимоги станом на момент розгляду заяви не погашені, а закон не встановлює заборони на відкриття провадження за наведених Боржником обставин.

Що стосується посилань Боржника на використання бази даних YouControl та твердження, що інформація з такої бази не замінює офіційної бухгалтерської та фінансової звітності, то суд звертає увагу Боржника, що, в першу чергу, останній не виконав вимог ухвали надати відповідну фінансову звітність для перевірки судом показників.

Згідно з ч. 3 ст. 39 КУзПБ якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість.

Станом на 28.10.2026 Боржник так і не надав фінансову звітність щоб спростувати доводи Кредитора або погасити заборгованість.

За таких обставин, сума основної заборгованості ТОВ «ТРАНССЕРВІС 2008» перед Кредитором (ТОВ СП «НІБУЛОН») на час звернення з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, з урахуванням рішення суду у справі № 916/2034/26, становить 26 663 795,36 грн, сума судових витрат зі сплати судового збору 319 965,54 грн.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип диспозитивності, закріплений у статті 14 ГПК України, передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 ст. 73 ГПК України унормовано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є судове рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія А, №303-А. пункт 29).

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що ним надано вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Згідно ч. 2 ст. 39 КУзПБ, у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість.

Частиною 5 ст. 39 КУзПБ передбачено, що за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: 1) відкриття провадження у справі; 2) відмову у відкритті провадження у справі.

При цьому, КУзПБ передбачено підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство є неплатоспроможність боржника виконати вимоги кредитора, за якими настав строк виконання. Ознаки неплатоспроможності з`ясовуються судом шляхом встановлення, на підставі доказів у справі, а також перешкод у відкриття справи через наявність заборон на відкриття провадження у справі про банкрутство, визначених Законом (прямих або непрямих, загальних або спеціальних, тимчасових або не обмежених в часі, умовних або безумовних).

У розумінні Кодексу України з процедур банкрутства боржник - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав (абз.4 ст.1 Кодексу).

При цьому, КУЗПБ не визначає мінімального розміру заборгованості, яка може свідчити про неплатоспроможність боржника та може бути взята до уваги як підстава для відкриття справи про банкрутство. Не має юридичного значення строк прострочення боржником свого грошового зобов`язання перед кредитором.

При з`ясуванні у боржника про можливість виконання спірних грошових зобов`язань у повному обсязі, суд не встановив такої можливості.

З огляду на викладене вище у сукупності слід визнати, що заява кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство відповідає визначеним Кодексом України з процедур банкрутства положенням.

Визначені Кодексом України з процедур банкрутства підстави для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство (ч.6 ст.39 Кодексу) відсутні.

Наведені вище обставини свідчать про наявність правових підстав для застосування до боржника процедури банкрутства з метою відновлення платоспроможності боржника та задоволення кредиторських вимог.

За зазначених вище обґрунтувань право кредитора на грошову вимогу підтверджено та визнано, а спір про право між сторонами відсутній, а відтак, суд дійшов висновку, що підстави для відмови у відкритті справи про банкрутство боржника згідно приписів частини 6 статті 39 КУзПБ - відсутні.

При цьому, боржником, не надано суду доказів погашення заборгованості перед заявником до дня підготовчого засідання, так само як і в підготовчому засіданні.

Суд зазначає, що відповідно до вимог ст. 64 КУзПБ, якою передбачено черговість задоволення вимог кредиторів, 1) у першу чергу задовольняються зокрема: витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді; 4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою.

Відтак, суд відкриваючи провадження у даній справі про банкрутство, визнаючи вимоги кредитора та вносячи їх до реєстру кредиторів, зазначає, що витрати у вигляді 26 624,00 грн судового збору та 77 823,00 грн авансування винагороди арбітражному керуючому задовольняються позачергово, 26 983 760,90 грн заборгованості за договором та підтвердженні судовими рішеннями - до 4 черги задоволення грошових вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство зазначається про: 1) відкриття провадження у справі про банкрутство; 2) визнання вимог кредитора та їх розмір; 3) введення мораторію на задоволення вимог кредиторів; 4) введення процедури розпорядження майном; 5) призначення розпорядника майна, встановлення розміру його винагороди та джерела її сплати; 6) вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави; 7) строк подання розпорядником майна до господарського суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів, який не може перевищувати одного місяця та 20 днів після дати проведення підготовчого засідання суду; 8) дату попереднього засідання суду, яке має відбутися не пізніше 70 календарних днів, а в разі великої кількості кредиторів - не пізніше трьох місяців після дати проведення підготовчого засідання суду; 9) строк проведення розпорядником майна інвентаризації майна боржника, який не може перевищувати двох місяців, а в разі значного обсягу майна - трьох місяців після дати проведення підготовчого засідання суду.

Суд також встановив, що кредитором долучено до матеріалів своєї заяви: заяву арбітражного керуючого про участь у справі про банкрутство від 11.09.2026 № 05/09-196, якою просить призначити розпорядником майна Боржника у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНССЕРВІС 2008» арбітражного керуючого Карасюка Олександра Володимировича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1846 від 01.02.2018 р., видане Міністерством юстиції України, місцезнаходження: 01001, м. Київ, провулок Рильський, 4, поверх 6).

Аналогічна за змістом заява подана арбітражним керуючим Карасюком О. В. через електронний суд.

Згідно з положеннями п. 2-1 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією у разі відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом.

Заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім відомостей, передбачених частиною першою статті 34, частиною другою статті 116 цього Кодексу, повинна містити пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією.

Ініціюючий кредитор або боржник - фізична особа додає до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) заяву арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, про участь у справі, яка повинна відповідати вимогам, встановленим частиною третьою статті 28 цього Кодексу.

Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), призначає арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, розпорядником майна або керуючим реструктуризацією.

Відтак, суд вважає за можливим призначити арбітражного керуючого Карасюка Олександра Володимировича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1846 від 01.02.2018 р., видане Міністерством юстиції України, місцезнаходження: 01001, м. Київ, провулок Рильський, 4, поверх 6), розпорядником майна у справі про банкрутство ТОВ «ТРАНССЕРВІС 2008».

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Кредитором авансовано на депозитний рахунок Господарського суду Одеської області 77 823,00 грн для проведення розрахунків з арбітражним керуючим за три місяці виконання повноважень, виходячи з трьох розмірів мінімальних заробітних плат, що підтверджується доданою платіжною інструкцією.

У зв`язку з викладеним, суд встановлює розпоряднику майна боржника арбітражному керуючому Карасюку Олександру Володимировичу розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна боржника із розрахунку трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за рахунок коштів заявника.

Частиною 9 ст. 39 КУзПБ встановлено, що з метою виявлення кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, на офіційному веб-порталі судової влади України не пізніше наступного дня з дня постановлення ухвали суду про відкриття провадження у справі господарський суд оприлюднює повідомлення про відкриття провадження у справі боржника (офіційне оприлюднення).

Доступ до інформації про провадження у справах, розміщеної на офіційному веб-порталі судової влади України, є вільним та безоплатним.

Повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство повинне містити ім`я або найменування боржника, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), найменування та адресу господарського суду, номер справи, дату офіційного оприлюднення повідомлення, відомості про розпорядника майна (ім`я, місцезнаходження), строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника.

Інформація про відкриття провадження у справі про банкрутство додатково може оприлюднюватися на офіційному веб-сайті державного органу з питань банкрутства, а також у будь-який інший спосіб, не заборонений законом.

Частиною 13 ст. 39 КУзПБ передбачено, процедура розпорядження майном вводиться господарським судом на строк, визначений ч. 2 ст. 44 КУзПБ (до 170 календарних днів), одночасно з постановленням ухвали про відкриття провадження у справі.

Водночас, в абзацах 8-10 ч. 8 ст. 39 КУзПБ визначено, що в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство зазначається, зокрема, про:

- строк подання розпорядником майна до господарського суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів, який не може перевищувати одного місяця та 20 днів після дати проведення підготовчого засідання суду;

- дату попереднього засідання суду, яке має відбутися не пізніше 70 календарних днів, а в разі великої кількості кредиторів - не пізніше трьох місяців після дати проведення підготовчого засідання суду;

- строк проведення розпорядником майна інвентаризації майна боржника, який не може перевищувати двох місяців, а в разі значного обсягу майна - трьох місяців після дати проведення підготовчого засідання суду.

Суд зауважує, що згідно з ч. 14 ст. 39 КУзПБ з моменту відкриття провадження у справі:

1) пред`явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому КУзПБ, та в межах провадження у справі;

2) пред`явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися у випадку та порядку, передбачених КУзПБ;

3) арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство;

4) корпоративні права засновників (учасників, акціонерів) боржника реалізуються з урахуванням обмежень, встановлених КУзПБ;

5) задоволення вимог засновника (учасника) боржника - юридичної особи про виділення частки у майні боржника у зв`язку з виходом із складу його учасників забороняється;

6) рішення про реорганізацію або ліквідацію юридичної особи - боржника приймається в порядку, визначеному КУзПБ.

Окрім того, 10.10.2026 до суду надійшла заява Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника, в якій Банк просив відкрити провадження, визнати грошові вимоги в розмірі 30 000 000,00 грн, а також 26 624,00 грн судового збору та 77 823,00 грн авансованої винагороди арбітражного керуючого, і призначити розпорядником майна арбітражного керуючого Іваненка Євгена Володимировича.

Згідно з ст. 35 КУзПБ у разі подання до суду до відкриття провадження у справі про банкрутство та прийняття судом до розгляду двох чи більше заяв кредиторів про відкриття провадження у справі про банкрутство господарський суд призначає всі прийняті судом до розгляду заяви для їх розгляду в одному підготовчому судовому засіданні, за результатами якого за заявою, що подана першою, у разі її відповідності вимогам цього Кодексу, відкриває провадження у справі про банкрутство. Інші заяви господарський суд залишає без розгляду.

У разі прийняття господарським судом рішення про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора, що подана першою, господарський суд розглядає інші заяви в порядку черговості їх подання до суду кредиторами.

Залишення заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство без розгляду з підстав, визначених цією статтею, не перешкоджає зверненню такого кредитора як конкурсного з вимогами до боржника у порядку, визначеному статтею 45 цього Кодексу.

З огляду на визнання обґрунтованою заяви ТОВ СП «НІБУЛОН» про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника, суд залишає без розгляду заяву Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк».

Згідно з ч. 12 ст. 39 КУзПБ ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство набирає законної сили з моменту її постановлення.

Ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство не пізніше трьох днів з дня її постановлення надсилається боржнику, кредитору (кредиторам) та іншим особам, які беруть участь або мають взяти участь у цій справі (власнику майна, органу, уповноваженому управляти майном боржника, тощо), до контролюючого органу, визначеного Податковим кодексом України, місцевого загального суду, органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю, у якого перебуває виконавче провадження на виконанні (ч. 15 ст. 39 КУзПБ).

Керуючись ст.ст. 34-36, ст. 39, ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства, ч. 21 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Відкрити провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНССЕРВІС 2008» (67840, Одеська область, Одеський район, с. Молодіжне, вул. Залізнична, 3, код ЄДРПОУ 35818770).

2. Заяву Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» (вул. Андріївська, 4, м. Київ, 04070, ЄДРПОУ 14282829) про відкриття провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНССЕРВІС 2008» (67840, Одеська область, Одеський район, с. Молодіжне, вул. Залізнична, 3, код ЄДРПОУ 35818770) - залишити без розгляду.

3. Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «НІБУЛОН» (54020, м. Миколаїв, вул. Каботажний узвіз, 1, код ЄДРПОУ 14291113) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНССЕРВІС 2008» (67840, Одеська область, Одеський район, с. Молодіжне, вул. Залізнична, 3, код ЄДРПОУ 35818770) в сумі 26 983 760,90 грн заборгованості, 26 624 грн судового збору за подання заяви в електронній формі, 77 823 грн витрат на авансування винагороди арбітражному керуючому, з такою черговістю задоволення вимог кредиторів:

- 26 624 грн позачергово (судовий збір)

- 77 823 грн позачергово (судові витрати)

- 26 983 760,90 грн 4 черга

4. Ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

- забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника) або перебування майна боржника, яке є предметом забезпечення, на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах;

- забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій;

- не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій;

- зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію;

- не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

5. Ввести процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНССЕРВІС 2008» (67840, Одеська область, Одеський район, с. Молодіжне, вул. Залізнична, 3, код ЄДРПОУ 35818770) та призначити розпорядником майна арбітражного керуючого Карасюка Олександра Володимировича (свідоцтво № 1846 від 01.02.2018).

6. Вжити заходи щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави.

7. Визначити дати у даній справі:

- строк подання розпорядником майна до господарського суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів, який не може перевищувати одного місяця та 20 днів після дати проведення підготовчого засідання суду;

- дату попереднього засідання суду, яке має відбутися не пізніше 70 календарних днів, а в разі великої кількості кредиторів - не пізніше трьох місяців після дати проведення підготовчого засідання суду;

- строк проведення розпорядником майна інвентаризації майна боржника, який не може перевищувати двох місяців, а в разі значного обсягу майна - трьох місяців після дати проведення підготовчого засідання суду.

8. З метою виявлення кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, здійснити оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНССЕРВІС 2008» (67840, Одеська область, Одеський район, с. Молодіжне, вул. Залізнична, 3, код ЄДРПОУ 35818770) на офіційному веб-порталі судової влади України.

9. Розгляд справи призначити на "15" грудня 2026 р. о 09:30. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Одеської області за адресою: м. Одеса, пр-т. Шевченка, 29, в залі судових засідань №17 тел. 0(482)307-987.

10. Зобов`язати у наступному засіданні представити:

Розпорядника майна боржника звіт про проведену роботу.

Копію ухвали надіслати: ТОВ СГП «НІБУЛОН»; ТОВ «ТРАНССЕРВІС 2008»; АТ «Перший Український Міжнародний банк»; арбітражному керуючому Карасюку О. В.; ГУ ДПС в Одеській області, Управлінню державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради; Овідіопольському ВДВС в Одеському районі Одеської області ПМУМЮ (м. Одеса).

Ухвала набирає законної сили в порядку ч.4 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, статті 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена відповідно до статей 254, 255 Господарського процесуального кодексу України шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Повну ухвалу складено 02.11.2026.

Суддя Т.Г. Деркач