Рішення № 141102771, 29.10.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 р.м. ЖитомирСправа № 906/102/19 (906/1154/26)

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Макаревича В.А.

секретар судового засідання: Підгаєцька М.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Комунальник" Овруцької міської ради Житомирської області про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, визнання права власності на нерухоме майно, в межах справи №906/102/19 про банкрутство Комунального підприємства "Комунальник" Овруцької міської ради Житомирської області

ВСТАНОВИВ:

У провадженні господарського суду перебуває справа №906/102/19 про банкрутство Комунального підприємства "Комунальник" Овруцької міської ради Житомирської області (11106, Житомирська область, Коростенський (колишня назва -Овруцький) район, м. Овруч, вул. Франка, буд. 5-А; ідентифікаційний код: 03343829).

Постановою Господарського судуЖитомирської областіЇ від 15.01.2020, зокрема, визнано банкрутом Комунальне підприємство "Комунальник" Овруцької міської ради Житомирської області (11106, Житомирська область, Коростенський (колишня назва -Овруцький) район, м. Овруч, вул. Франка, буд. 5-А; ідентифікаційний код: 03343829). Відкрито ліквідаційну процедуру Комунального підприємства "Комунальник" Овруцької міської ради Житомирської області (Житомирська область, м. Овруч) на строк 12 місяців. Призначено ліквідатором Комунального підприємства "Комунальник" Овруцької міської ради Житомирської області (Житомирська область, м. Овруч) арбітражного керуючого Нестеренка Олега Анатолійовича (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місцезнаходження: 04112, м.Київ, вул. Дегтярівська, буд.48, офіс АК, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №15 від 27.02.2013).

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 27.10.2022, зокрема, задоволено клопотання арбітражного керуючого Нестеренка О.А. про припинення повноважень ліквідатора у справі та припинено повноваження ліквідатора Комунального підприємства "Комунальник" Овруцької міської ради Житомирської області Нестеренка О.А.; задоволено заяву арбітражного керуючого Пурія Р.П. №02-10/906/09-1 від 30.09.2022 про участь у справі про банкрутство Комунального підприємства "Комунальник" Овруцької міської ради Житомирської області; призначено арбітражного керуючого Пурія Р.П. ліквідатором Комунального підприємства "Комунальник" Овруцької міської ради Житомирської області (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №159 від 31.01.2013).

16.09.2026 на електронну пошту суду, через систему "Електронний суд", від ОСОБА_1 надійшла позовна заява №б/н від 16.09.2026 до Комунального підприємства "Комунальник" Овруцької міської ради Житомирської області, ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності.

Ухвалою суду від 21.09.2026 позовну заяву ОСОБА_1 №б/н від 16.09.2026 до Комунального підприємства "Комунальник" Овруцької міської ради Житомирської області, ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності залишено без руху.

25.09.2026 на електронну пошту суду, через систему "Електронний суд", від представника позивача ОСОБА_3 надійшла заява №б/н від 25.09.2026 про усунення недоліків, з платіжною інструкцією від 25.09.2026 про сплату судового збору в сумі 3 993,60 грн та з поясненням, що ОСОБА_2 не є співвідповідачем, а є представником відповідача.

Ухвалою суду від 30.09.2026 прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Комунальник" Овруцької міської ради Житомирської області про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, визнання права власності на нерухоме майно, в межах справи №906/102/19 про банкрутство Комунального підприємства "Комунальник" Овруцької міської ради Житомирської області; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження; призначено розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін - визнати явку представників сторін у наступне судове засідання обов`язковою; судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 29 жовтня 2026 р. о 11:00 год.

15.10.2026 до суду від ліквідатора Пурія Р.П. надійшов письмовий відзив на позовну заяву №б/н від 14.10.2026, у якому проти позову не заперечував.

29.10.2026 до суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення №б/н від 28.10.2026.

Представники позивача та відповідача у судове засідання не з`явились.

Судом встановлено, що всі учасники провадження у справі повідомлені належним чином про дату, час та місце даного судового засідання на відомі суду адреси.

Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК України.

Так, за змістом частини 1, пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах, встановленого цим Кодексом строку, з підстав, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.

Ураховуючи положення статті 202 ГПК України, наявність відомостей про направлення зазначеним учасникам справи ухвал з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи, висновки Європейського суду з прав людини у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії», відсутність будь - яких повідомлень відповідача про неможливість направити представника у дане судове засідання, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, надані долучені пояснення представника відповідача стосовно всіх обставин справи, господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача, який не з`явився у дане судове засідання.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати.

Частиною 1 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. В силу приписів частини 2 вказаної статті господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник.

Позивач - ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до КП "Комунальник" Овруцької міської ради про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на нерухоме майно, у якій просить визнати дійсним договір купівлі-продажу, укладений між ОСОБА_1 та Комунальним підприємством "Комунальник" Овруцької міської ради стосовно продажу складського приміщення площею 36,8 м. кв., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ) та визнати за ОСОБА_1 право власності на складське приміщення площею 36,8 м. кв., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ), посилаючись на те, що його згідно протоколу засідання комісії Комунального підприємства "Комунальник" Овруцької міської ради Житомирської області з продажу майна від 17.02.2011 було визнано переможцем конкурсу щодо купівлі частини нежитлової будівлі - складського приміщення та сплачено за нього відповідні кошти.

Згідно з частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частинами 1, 2 статті 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права, відновлення становища, яке існувало до порушення;.

Крім того, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 визначено, що частина 2 статті 124 Конституції України передбачає право юридичної особи на захист судом своїх прав, встановлює юридичні гарантії їх реалізації, надаючи кожному захищати свої права будь-якими не забороненими законом засобами. Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав, у тому числі судовий захист. Суб`єкти правовідносин, у тому числі юридичні особи, у разі виникнення спору можуть звертатися до суду за його вирішенням. Юридичні особи мають право на звернення до суду для захисту своїх прав безпосередньо на підставі Конституції України.

Відтак, сторона при зверненні до господарського суду повинна довести, що її суб`єктивне право порушено, не визнано чи оспорюється, а об`єктом захисту є її охоронюваний законом інтерес.

Як убачається з матеріалів справи, згідно протоколу засідання комісії КП "Комунальник" Овруцької міської ради Житомирської області №8 від 17.02.2011, рекомендовано керівнику КП "Комунальник" Овруцької міської ради Житомирської області продати частину нежитлової будівлі (позиція 8) - складське приміщення площею 36,8 м. кв. в м. Овруч по вул. Леніна, 34 за 30 000 грн з врахуванням ПДВ у зв`язку з тим, що запропонована ціна вища за стартову; при прийнятті позитивного рішення керівництвом КП "Комунальник" Овруцької міської ради Житомирської області гр. ОСОБА_1 оплатити кошти в сумі 30700 грн (з врахуванням витрат на попередню оцінку та переоформлення) на розрахунковий рахунок підприємства до 28.02.2011 року (а.с. 17-18).

Довідка КП "Комунальник" Овруцької міської ради Житомирської області №289 від 28.10.2016 підтверджує те, що відповідно до протоколу засідання комісії КП "Комунальник" Овруцької міської ради Житомирської області №8 від 17.02.2011 переможцем конкурсу на побутове приміщення по вул. Леніна, 34/4 в м. Овручі загальною площею 36,8 м. кв. визнано ОСОБА_1 та сплату ним коштів за придбане майно в сумі 30700 грн (а.с.12).

До матеріалів справи долучено також квитанцію №1154487 від 24.02.2011 та виписку по банківському рахунку про сплату ОСОБА_1 відповідної суми (а.с.11, 12).

Розпорядженням Овруцького міського голови №167 від 14.12.2015 перейменовано вулиці в м. Овруч без зміни нумерації будівель, зокрема, вулицю Леніна на вулицю Гетьмана Виговського (а.с.20).

У позовній заяві позивач зазначає, що з моменту придбання та по даний час ОСОБА_1 постійно користується спірним майном.

Повідомляє, що КП "Комунальник" Овруцької міської ради перебуває в стані ліквідації, тому оформити нотаріальний договір купівлі-продажу неможливо.

Дослідивши подані документи та матеріали, врахувавши пояснення представника відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.1 ст.638 ЦК України).

Згідно ст.657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває у податковій заставі.

Нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису (ч.2 ст.209 ЦК України).

Статтею 210 ЦК України передбачено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (ч.1 ст.182 ЦК України).

До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (ч.1 ст.181 ЦК України).

Враховуючи наведені положення чинного законодавства, законом встановлена нотаріальна форма договору купівлі - продажу нерухомого майна та його державна реєстрація.

Відповідно до ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Тобто, зазначена стаття надає стороні, яка повністю або частково виконала договір право розраховувати на визнання судом цього договору дійсним за наявності таких умов: недотримання нотаріальної форми настало не за її вини, а за вини іншої сторони; інша сторона ухиляється від нотаріального посвідчення договору. При цьому, таке ухилення може виражатись як у бездіяльності так і в активній протидії посвідченню договору; сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору; домовленість сторін підтверджується письмовими доказами; сам договір не суперечить закону.

Отже, при вирішенні справи про визнання дійсним договору купівлі-продажу для суду має першочергове значення з`ясування питання чи була наявна між сторонами домовленість щодо всіх істотних умов договору. При цьому, допустимими доказами такої домовленості можуть бути лише письмові докази, якими відповідно до ч.1 ст.91 ГПК є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони домовились щодо всіх істотних умов договору купівлі-продажу нерухомого майна, а саме КП "Комунальник" оголосило конкурс з продажу нежитлового приміщення, в якому позивач прийняв участь; за результатами конкурсу позивача визнано переможцем, після чого сплачено КП "Комунальник" визначену конкурсом суму вартості нежитлового приміщення, тобто виконано у повному обсязі взяті на себе зобов`язання, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідкою №289 від 28.10.2016 та платіжними документами.

Як зазначено вище, постановою Господарського суду Житомирської області від 15.01.2020 у справі №906/102/19 КП "Комунальник" Овруцької міської ради Житомирської області визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатора по справі.

В той же час, згідно ч.1 ст.62 Кодексу України з процедур банкрутства усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси.

При цьому, суд зауважує, що спірний договір купівлі - продажу укладений 24.02.2011, тобто до порушення провадження у справі про банкрутство та введення ліквідаційної процедури.

Аналізуючи вказане, суд дійшов висновку, що об`єкт договору купівлі-продажу - нежитлове приміщення по вул. Леніна, 34 в м. Овручі загальною площею 36,8 м. кв. не входить до складу ліквідаційної маси.

Судом встановлено, що фактично на конкурсі позивач придбав частину нерухомого майна, яке не було виділено в натурі і на яке не було документів, що засвідчують право власності на таке майно.

Враховуючи, що відбулося повне виконання сторонами договору купівлі - продажу, суд вважає встановленими і доведеними всі обставини, а тому задовольняє позовні вимоги в частині визнання дійсним договору купівлі-продажу від 24.02.2011 року (дата сплати коштів) частини нежитлової будівлі складського приміщення по вул. Леніна 34 (нині вул. Гетьмана Виговського 34/4) площею 36,8 м. кв., в м. Овруч, Коростенського (колишня назва - Овруцького) району, Житомирської області, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 та КП «Комунальник» Овруцької міської ради, код ЄДРПОУ 03343829.

У поданій позовній заяві позивач також просить визнати право власності на складське приміщення площею 36,8 м.кв., розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений в його здійсненні.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а ч.2 вказаної статті ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів визначено визнання права.

За приписами ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч. 1 ст.334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, як зазначалося судом вище, статті 210 та 640 ч.3 ЦК України, відповідно, передбачають, що правочин, який підлягає реєстрації у випадках і в порядку, встановленими законом, є вчиненим з моменту його державної реєстрації, а договір, який потребує за законом і нотаріального посвідчення і державної реєстрації, є укладеним з моменту державної реєстрації.

В той же час, частина 3 ст.334 ЦК України встановлює, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, але не посвідчений нотаріально, виникає з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання такого договору дійсним.

По відношенню до статей 210 та 640 норма частини 3 ст.334 ЦК є спеціальною, оскільки передбачає визнання судом дійсним договору навіть без його державної реєстрації. Отже, наступної державної реєстрації, після визнання договору дійсними судом, договір купівлі - продажу, укладений між ОСОБА_1 та Комунальним підприємством "Комунальник" Овруцької міської ради Житомирської області, щодо купівлі-продажу складського приміщення площею 36,8 м.кв., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , за законом не потребує.

Частиною 4 ст.334 ЦК України встановлена ще одна спеціальна норма, а саме - якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Суд вважає, що норми частини 3 та частини 4 статті 334 ЦК України співвідносяться між собою як норма спеціальна та загальна, причому спеціальною нормою, яка має пріоритет над іншою, є частина 3 цієї статті. Такий висновок ґрунтується на тому, що в частині 3 статті 334 можливість визнання судом дійсним договору та, відповідно, виникнення права власності набувача за договором, який потребує не тільки нотаріального посвідчення, але й державної реєстрації, не поставлена в залежність від попередньої або наступної державної реєстрації договору, визнаного судом дійсним.

Судом встановлено, що фактично на конкурсі, який відбувся 17.02.2011, позивач придбав нерухоме майно, на яке не було документів, що засвідчують права власності на таке майно. При цьому, позивачем зобов`язання щодо повної оплати придбаного майна були виконані в повному обсязі. Однак, зобов`язання відповідача щодо оформлення договору купівлі-продажу складського приміщення по сьогоднішній день не виконано.

За вказаних обставин, враховуючи такий загальний принцип засад цивільного законодавства, як справедливість, добросовісність та розумність, господарський суд дійшов висновку, що позивач з моменту передання майна, придбаного на конкурсі, набув на нього право власності.

Отже, позов про визнання права власності на нерухоме майно необхідний позивачеві, оскільки унеможливлюється реалізація останнім свого права власності у зв`язку з наявністю таких сумнівів в інших осіб, які оспорюють або не визнають таке право позивача.

У ст.392 Цивільного кодексу України зазначено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності, а відповідно до ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права є його визнання.

Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється, а не в тому разі, коли цими особами не виконується відповідне рішення суду, ухвалене раніше.

З огляду на зазначене, господарський суд дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання за ним права власності на складське приміщення площею 36,8 м.кв., розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .

Розподіл судових витрат відбувається згідно ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 2, 3, 73-79, 86, 123, 129, 233, 236-238, 241, 257 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати дійсним договір купівлі-продажу від 24.02.2011 року (дата сплати коштів) частини нежитлової будівлі складського приміщення по вул. Гетьмана Виговського (колишня назва - Леніна, 34), 34/4 площею 36,8 м. кв., в м. Овруч, Коростенського (колишня назва - Овруцького) району Житомирської області, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 та Комунальним підприємством «Комунальник» Овруцької міської ради, код ЄДРПОУ: 03343829.

3. Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 право власності на нежитлову будівлю складського приміщення по вул. Гетьмана Виговського (колишня назва - Леніна, 34), 34/4 площею 36,8 м. кв., в м. Овруч, Коростенського (колишня назва - Овруцького) району Житомирської області.

4. Стягнути з Комунального підприємства "Комунальник" Овруцької міської ради Житомирської області (11106, Житомирська область, Коростенський (колишня назва - Овруцький) район , м. Овруч, вул. Франка, буд. 5-А, код ЄДРПОУ: 03343829) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 5324,80 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається ://court.gov.ua/fair/sud5007/.

Повне рішення складено: 02.11.26

Суддя Макаревич В.А.