Рішення № 141097931, 02.11.2026, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 676/6539/26

Номер провадження 2/676/4930/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(з а о ч н е)

02 листопада 2026 року м. Кам`янець-Подільський

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

в складі головуючого судді Гладій Л.М.,

за участі секретаря судового засідання Сенчишеної Р.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні в залі суду справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (надалі - ТОВ «Юніт Капітал») Кукса К.О. через систему «Електронний суд», звернулася в суд з позовом про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 за Кредитним договором № LM330253140 від 11.09.2025 року в розмірі 14 228,60 грн., 2 662,40 грн. - судового збору, 7 000,00 грн. - правничої допомоги.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 11.09.2025 року між ТОВ «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» - первісним позичальником та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії № LM330253140 (далі - Кредитний договір) у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатора PPXS-3958. Відповідно до умов договору, ТОВ «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» зобов`язалося надати ОСОБА_1 грошові кошти у вигляді кредитної лінії в розмірі 5 100,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 в свою чергу зобов`язався повернути кредит та проценти, тощо за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі. Кінцева дата повернення кредиту: 11.10.2030 року. На виконання умов Кредитного договору, 11.09.2025 року первісний кредитор - ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням на платіжну картку відповідача, таким чином первісний кредитор свої зобов`язання щодо надання грошових коштів для виконав в повному обсязі. В подальшому, укладались Договори факторингів щодо відступлення права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № LM330253140 від 11.09.2025 року. Позивач зазначає, що загальна сума заборгованості за Кредитним договором № LM330253140 від 11.09.2025 року, становить 16 778,40 грн., з яких 5 099,60 грн. - заборгованість по кредиту (тілу кредиту); 8 823,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом та 2 549,80 грн. - заборгованість по штрафним санкціям, 306,00 грн. - комісія, однак просить стягнути із відповідача суму боргу в розмірі 14 228,60 грн. без врахування заборгованості по штрафним санкціям, а також витрати по сплаті судового збору за подання до суду позовної заяви в розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.

Ухвалою Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області від 03.08.2026 року у даній справі відкрито провадження із призначенням справи до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та витребуванням доказів.

У судове засідання представник позивача ТОВ «Юніт Капітал» Кукса К.О. не з`явилась, про час, день та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у позовній заяві просила розгляд справи проводити у її відсутності, позов задовольнити, не заперечує про винесення заочного рішення.

У судове засідання відповідач ОСОБА_1 повторно не з`явився, про час, день та місце розгляду справи судом повідомлений належним чином, однак причини неявки суду не повідомив, Відзив на позов не подав.

Відповідно до вимог ст.274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом ст.279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження, однак, відповідач не скористалася процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню ч.8 ст.178 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи вимоги ст.280 ЦПК України, а також беручи до уваги згоду позивача по справі, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі тих доказів, які є в матеріалах справи.

Суд, дослідивши та оцінивши в сукупності докази у справі, приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають задоволенню.

Підставами для такого висновку суду є наступне.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст.1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями ст.ст.1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до вимог ст.1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Судом встановлено, що 11.09.2025 року між ТОВ «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» - первісний кредитор та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії № LM330253140 на суму 5 100,00 грн., у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатора - PPXS-3958, який було направлено об 08:17:48 год. 11.09.2025 року на номер мобільного телефону НОМЕР_1 , на підтвердження чого суду надано Довідку про ідентифікацію ТОВ «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ».

Відповідно до вимог п.п.8.3-8.9 Кредитного договору № LM330253140 від 11.09.2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «Оптимальні кредити» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит у вигляді кредитної лінії на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язалася повернути кредит та проценти, штрафні санкції за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі. Кінцева дата повернення кредиту: 11.10.2030 року.

Первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти для ОСОБА_1 виконав в повному обсязі, а саме: 11.09.2025 року ініціювало переказ коштів в сумі 5 100,00 грн. безготівковим зарахуванням на рахунок відповідача № 4441-11ХХ-ХХХХ-7889, що підтверджується відповіддю на запит АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» за вх. № 32253 від 04.09.2026 року та Виписку по вищевказаному рахунку за період 11.09.2025-16.09.2025 року, яка містить зарахування на суму 5 100,00 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено факт укладання з відповідачем ОСОБА_1 . Кредитного договору № LM330253140 від 11.09.2025 року та надання відповідачу 5 100,00 грн. кредитних коштів.

Щодо переходу (відступлення) права вимоги за Договором кредитної лінії № LM330253140 від 11.09.2025 року, суд зазначає наступне.

03.12.2025 року між Первісним кредитором та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № ОК-ТП/64 (Договір факторингу 1).

Пунктом 1.2 Договору факторингу 1 визначено, що «Кредитний договір» - кредитний договір, укладений між Клієнтом і Боржником, Право вимоги за яким відступається, та який відповідає наступним критеріям: боржником за Кредитним договором виступає фізична особа та кредит не забезпечується заставою.

Відповідно до п.1.3 Договору факторингу 1 під правом вимоги розуміється весь обсяг прав грошових вимог Клієнта за Кредитним договором (наявних та майбутніх), зокрема прав грошових вимог до Боржника по сплаті сум Боргу за Кредитним договором, строк платежу за якими настав, а також прав грошових вимог, які виникнуть в майбутньому.

Пунктом 1.5 Договору факторингу 1 встановлено, що «Реєстр прав вимоги» - перелік Прав вимог до Боржників, що відступаються за цим Договором.

Згідно з п. 2.1 розділу 2 Договору факторингу 1 Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги за переліком в Реєстрі прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п.5.3.3 Договору факторингу 1 визначено, що Фактор (ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС) має право розпоряджатися Правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб.

Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги № БН від 03.12.2025 року, за яким від первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № LM330253140 від 11.09.2025 року у розмірі, зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

Задля підтвердження факту передачі грошових коштів у розпорядження (фінансування) первісного кредитора зі сторони ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», згідно Договору факторингу 1, саме за відступлення права вимоги у обсязі кредитних договорів, які зазначені у Реєстрі прав вимоги № БН від 03.12.2025 року до Договору факторингу 1 позивачем додано Повідомлення про сплату фінансування згідно Реєстру прав вимог № БН від 03.12.2025 року до Договору факторингу № ОК-ТП/64 від 03.12.2025 року.

30.03.2026 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та позивачем укладено Договір факторингу № 30/0326-01 (Договір факторингу 2).

Відповідно до п.1.3 Договору факторингу 2 визначено, що «Право вимоги» - означає всі права Клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Пунктом 1.5 Договору факторингу 2 встановлено, що реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за цим договором. Форма вказаного реєстру наведена в додатку № 1 до цього договору.

Згідно п.2.1 Договору факторингу 2 встановлено, що Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п.4.1 Договору факторингу 2 погоджено, що право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними Акту прийому-передачі Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному Додатку.

ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та Позивач на виконання Договору факторингу 2 підписали Реєстр прав вимоги № 1 від 30.03.2026 року до Договору факторингу 2, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до позивача відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

Факт переходу прав вимог за Кредитними договорами, які зазначені у Реєстрі прав вимоги № 1 від 30.03.2026 року до позивача підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру прав вимоги № 1 від 30.03.2026 року за Договором факторингу 2.

Додатково, для підтвердження факту передачі грошових коштів у розпорядження (фінансування) ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зі сторони позивача згідно Договору факторингу 2, саме за відступлення права вимоги у обсязі кредитних договорів, які зазначені у Реєстрі прав вимоги № 1 від 30.03.2026 року до Договору факторингу 2 (до якого також входило відступлення права вимоги щодо заборгованості Відповідача по Кредитному договору) до позовної заяви додано Платіжну інструкцію.

Отже, суд вважає, що перехід права вимоги за Кредитним договором № LM330253140 від 11.09.2025 року проведено згідно вимог законодавства, про що суду позивачем надано належні та допустимі докази.

Позивач не здійснював жодних нарахувань за Кредитним договором.

Станом на дату подання позовної заяви на рахунки від позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості відповідача за Кредитним договорам № LM330253140 від 11.09.2025 року.

Згідно з умовами Кредитного договору відповідач зобов`язувався вчасно повернути Кредит, сплатити відсотки за користування Кредитом в порядку, визначеному Кредитним договором. Незважаючи на це, він не виконав свого обов`язку та не повертав наданий йому Кредит в строки, передбачені Кредитним договором.

Таким чином, заборгованість перед позивачем за Кредитним договором № LM330253140 від 11.09.2025 року становить 16 778,40 грн., з яких 5 099,60 грн. - заборгованість по кредиту (тілу кредиту); 8 823,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом та 2 549,80 грн. заборгованість по штрафним санкціям, 306,00 грн. - комісія.

Що ж стосується зазначенням позивачем в розрахунку заборгованості по штрафним санкціям (пеня, штрафи) в розмірі 2 549,80 грн., то позивач не ставить питання про стягнення штрафних санкцій з відповідача, а тому дане питання в силу принципу диспозитивності не вирішується.

Отже, стягненню з відповідача підлягає лише заборгованість в розмірі 13 922,60 грн., з яких: 5 099,60 грн. - заборгованість по кредиту (тілу кредиту); 8 823,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Щодо стягнення з відповідача комісії в розмірі 306,00 грн. слід зазначити, що 10.06.2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст ст.11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин 1,2,5 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Разом з тим, Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч.ч.1,2 ст.11, ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Окрім того, Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 06.11.2023 року по справі № 204/224/21 виклала висновок щодо застосування норми права, а саме якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

У зв`язку з наведеним відсутні підстави стягувати нараховану позивачем у даній справі заборгованість по комісії в сумі 306,00 грн., оскільки ставиться питання про оплату послуги за надання кредиту, тобто за послугу, яка має бути безоплтаною.

Дослідивши надані позивачем докази на підтвердження заборгованості за Кредитним договором № LM330253140 від 11.09.2025 року, суд вважає, що позов товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає частковому задоволенню в розмірі 13 922,60 грн., з яких: 5 099,60 грн. - заборгованість по кредиту (тілу кредиту); 8 823,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, тобто на 97,85% від заявлених позовних вимог, у стягненні заборгованості по комісії в розмірі 306,00 грн. позивачу слід відмовити.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначено нормами ст.141 ЦПК України.

Враховуючи, що позивачем при зверненні до суду сплачено 2 662,40 грн. судового збору в розмірі і суд задовольнив 97,85%, тобто 13 922,60 грн. заявлених позивачем позовних вимог від суми 14 228,60 грн., суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору пропорційна розміру задоволених позовних вимог в розмірі 2 520,76 грн.

Щодо витрат на правничу допомогу, то суд враховує, що ч.1 ст.133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, при цьому п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу віднесені саме до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом з тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом ст.ст.137, 141 ЦПК України витрати на правничу допомогу мають бути дійсними (реальними), необхідними, а їх розмір розумним з огляду на складність справи.

На підтвердження отримання професійної правничої допомоги, позивачем суду надано копію Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026 року, копію Додаткової угоди № 25771561169 від 25.05.2026 року до Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026 року, копію Акту прийому-передачі наданих послуг від 05.06.2026 року до Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026 року, де зазначено про склад, обсяг та види виконаних робіт (наданих послуг) адвокатом та їх вартість, яка складає - 7 000,00 грн., а тому, враховуючи, що позовні вимоги задоволені на 97,85%, а також відсутність клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, стягненню підлягає сума пропорційна задоволеним позовним вимогам, зокрема в розмірі 6 849,50 грн.

Керуючись ст.ст.526, 530, 536, 610, 612, 625, 629, 1054 і 1055 ЦК України, ст.ст.12, 13, 81, 89, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-282, 289, 352-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за Кредитним договором № LM330253140 від 11.09.2025 року, що становить 13 922,60 грн., з яких: 5 099,60 грн. - заборгованість по кредиту (тілу кредиту); 8 823,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» сплачений судовий збір в розмірі 2 605,16 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» витрати на правничу допомогу в розмірі 6 849,50 грн.

В задоволенні решти позовних вимог вдмовити.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ: 43541163, адреса місцезнаходження: вул. Лесі Українки, буд.34 м. Київ 01133.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги позивачем заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення суду складено 02 листопада 2026 року.

Суддя Л.М. Гладій