Рішення № 141094020, 14.10.2026, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/3819/25

Провадження № 2/209/394/26

РІШЕННЯ

Іменем України

14 жовтня 2026 року Дніпровський районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого - судді Юрченко Я.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Гонян Л.Р.,

представника позивачів Васильцової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кам`янське Дніпропетровської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 адвоката Васильцової Ольги Миколаївни до ОСОБА_3 , Управління державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янської міської ради, третя особа: Кам`янська міська рада про визнання права власності на нерухоме майно житловий будинок, та виділ в окремий об`єкт нерухомого майна, -

В С Т А Н О В И В :

До Дніпровського районного суду міста Кам`янського 20 травня 2025 року надійшла вищезазначена позовна заява представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 адвоката Васильцової Ольги Миколаївни, в якій просить визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на самочинне будівництво, а саме на 14/25 частки житлового будинку літ. А-1, з прибудовою а-2, загальною площею 71,7 кв.м., житловою площею 39,4 кв.м.; сарай літ. Б-1 загальною площею 8,2 кв.м., період будівництва з 01.01.1963 по 20.08.2002 рр., по АДРЕСА_1 , яке розташоване на земельній ділянці 0,0316 га, кадастровий номер 1210400000:01:019:0081; виділити із спільної часткової власності в натурі в окремий об`єкт нерухомого майна 14/25 частин будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), та складається з: А-1, загальною площею 71,7 кв.м., житловою площею 39,4 кв.м.; сарай літ. Б-1, загальною площею 8,2 кв.м.; В-1 душ; Г-1 навіс; № 3-№9 огорожі; І, ІІ тротуари; визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на самостійний об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: житловий будинок А-1, загальною площею 71,7 кв.м., житловою площею 39,4 кв.м.; сарай літ. Б-1, загальною площею 8,2 кв.м.; В-1 душ; Г-1 навіс; №3-№9 огорожі; І, ІІ тротуари.

В обґрунтування своїх вимог представник позивача у позовній заяві посилається на те, що підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Дніпродзержинською ГЕС 21.10.1999 року, реєстр № 22Шки149, на підставі розпорядження від 21.10.1999 року за № 38, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належить 14/25 частки житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 50,2 кв.м.

З 2000 року ОСОБА_1 проживав за цією адресою у житловому будинку разом зі своїми членами сім`ї: матір`ю ОСОБА_4 (померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ), дружиною ОСОБА_5 , сином ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та сином ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ). На той час житловий будинок мав дві кімнати, у яких вся сім`я жила тісно. Тому, маючи на меті розширення житлової площі, у 2002 році позивачі звели прибудову літ. а-2 (шлакобетон) та сарай літ. Б-1 (шлакобетон).

Відповідно до технічного паспорта (реєстраційний номер у Реєстрі будівельної діяльності ТІ01:1875-4347-8003-4945), виготовленого ФОП ОСОБА_7 станом на 23.01.2025 року, загальна площа квартири (приміщення) № 2 тепер складає 71,7 кв. м, а житлова площа 39,4 кв. м. Також на земельній ділянці розташовані: сарай літ. Б-1, душ літ. В-1, навіс літ. Г-1, огорожі № 3 № 9 та тротуари І, ІІ. Згідно з цим же технічним паспортом, у житловому будинку літ. А-1 також наявне приміщення (квартира) АДРЕСА_2 та власником приміщення № 1 є ОСОБА_3 , що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (витяг № 93101128 від 28.07.2017 року) та копією довідки № 1-1-115 від 22.01.2025 року, виданої КП «Кам`янське районне БТІ» ДОР.

Рішенням Дніпродзержинської міської ради від 01.10.2003 року № 225-08/ХХІV «Про передачу громадянам земельних ділянок в приватну власність, надання земельних ділянок на умовах оренди, затвердження фактичних площ землекористування» передано у приватну власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_3 . На підставі вказаного рішення ОСОБА_1 виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ДП № 057165 від 28.05.2004 року, а ОСОБА_2 - державний акт серії ДП № 057166 від 28.05.2004 року. Земельна ділянка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , має загальну площу 0,0316 га та кадастровий номер 1210400000:01:019:0081.

Таким чином, самочинна реконструкція житлового будинку шляхом зведення прибудови літ. а-2 (шлакобетон), внаслідок якої збільшилась загальна та житлова площа, а також будівництво сараю літ. Б-1 (шлакобетон) здійснені на земельній ділянці, яка перебуває у приватній власності позивачів.

Позивачі мали намір в установленому порядку зареєструвати право власності на реконструйований житловий будинок та новозбудований сарай, які розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , в порядку «будівельної амністії». З цією метою 21.04.2025 року позивачі направили до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янської міської ради «Декларацію про готовність до експлуатації індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, будівель і споруд сільськогосподарського призначення, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт», якій було присвоєно вхідний № 017843.

24 квітня 2025 року позивачами отримано від Управління ДАБК Кам`янської міської ради Витяг з Реєстру будівельної діяльності ЕДЕССБ за реєстраційним номером № ДП161250421466. У цьому Витязі зазначається, що згідно з відомостями, які містяться в Реєстрі та доданих до декларації документах, вказаний об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію відповідно до Порядку проведення технічного обстеження і прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, будівель і споруд сільськогосподарського призначення, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03.07.2018 року № 158 (далі Порядок № 158).

Підставою для відмови Управління ДАБК зазначено невідповідність поданих документів вимогам законодавства, а саме: в Декларації відсутні підписи усіх співвласників житлового будинку, зазначених у технічному паспорті, що суперечить вимогам абзацу 7 пункту 2 розділу ІІІ Порядку № 158; відповідно до назви об`єкта в декларації, об`єкт не підлягає введенню в експлуатацію згідно з Порядком № 158; у матеріалах технічної інвентаризації відсутні відомості про можливість надійної та безпечної експлуатації об`єкта будівництва.

Представник позивачів зазначає, що в позасудовому порядку усунути вказані причини відмови у реєстрації Декларації про готовність об`єкта до експлуатації неможливо з таких причин: по-перше, співвласник приміщення № 1 (квартири АДРЕСА_4 ) ОСОБА_3 не може підписувати документи, що стосуються введення в експлуатацію об`єкта після реконструкції, а саме квартири АДРЕСА_5 , оскільки він не є співвласником квартири АДРЕСА_6 ; по-друге, через наявність двох квартир будинок фактично втратив статус індивідуального (садибного) житлового будинку в розумінні «будівельної амністії». По-третє, технічна інвентаризація проводилася відповідно до технічного паспорта (реєстраційний номер у Реєстрі будівельної діяльності ТІ01:1875-4347-8003-4945), виготовленого ФОП ОСОБА_7 станом на 23.01.2025 року, і позивачам не відомо, з яких причин у ньому відсутні відомості про можливість надійної та безпечної експлуатації об`єкта будівництва.

Натомість, окремо від технічного паспорта, позивачами було замовлене технічне обстеження об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами цього обстеження складено Звіт про проведення технічного обстеження будівель і споруд, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), реєстраційний номер документа у Реєстрі будівельної діяльності: ТО01:0886-4866-4973-4755 від 18.02.2025 року. Відповідно до вказаного Звіту, який є позитивним, за результатами обстеження житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 01.01.2021 року встановлена можливість їх надійної та безпечної експлуатації.

Порядок № 158, розроблений на виконання вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», встановлює процедуру проведення технічного обстеження та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), які збудовані на земельних ділянках відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт, а саме: індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 500 квадратних метрів, а також господарських (присадибних) будівель і споруд загальною площею до 500 квадратних метрів, збудованих у період з 05 серпня 1992 року по 09 квітня 2015 року; будівель і споруд сільськогосподарського призначення, збудованих до 12 березня 2011 року. Отже, така «будівельна амністія» надає можливість офіційно ввести в експлуатацію житлові, садові, дачні будинки або присадибні будівлі, які були збудовані у зазначені періоди без отримання відповідних дозвільних документів.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, а також те, що позивачами було здійснено реконструкцію житлового будинку (внаслідок чого збільшилася його житлова площа шляхом зведення прибудови літ. «а-2» зі шлакобетону) та будівництво сараю літ. «Б-1» (зі шлакобетону) на земельній ділянці, яка передана їм у приватну власність рішенням міської ради, і оскільки вказані об`єкти самочинного будівництва повністю відповідають будівельним нормам і правилам, є придатними для експлуатації за призначенням та не порушують права інших осіб, позивачі позбавлені можливості оформити свої права у позасудовому порядку та змушені звернутися за захистом своїх законних інтересів до суду.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 травня 2025 року вказана позовна заява передана для розгляду судді Юрченко Я.О. ( а.с. 48).

Ухвалою судді від 26 травня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження (а.с. 49).

Представником Кам`янської міської ради Жежелем С.С. 27.08.2025 року через підсистему «Електронний суд» за вх. 19577 до суду скеровано письмові пояснення, відповідно до яких останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Позиція представника обґрунтована тим, що спірна прибудова літ. «а-2» та сарай літ. «Б-1» були зведені позивачами у 2002 році, тоді як рішення про передачу земельної ділянки у їх приватну власність було прийняте міською радою лише у жовтні 2003 року. Відповідні Державні акти видані у травні 2004 року. З огляду на це, представник зазначає, що на момент здійснення самочинного будівництва позивачі не володіли правом власності на земельну ділянку, яка перебувала в комунальній власності територіальної громади. Посилаючись на норми статей 123, 125, 126 Земельного кодексу України та статей 373, 375, 376 Цивільного кодексу України, наголошує на недотриманні позивачами встановленого законом архітектурно-земельного порядку та, керуючись ч. 3 ст. 12 ЦПК України, вважає позовні вимоги недоведеними й безпідставними (а.с. 82-84).

Вдруге, 12.12.2025 року представником позивачів Васильцової О.М. через канцелярію суду за вх. 29682 подано заяву про уточнення позовних вимог через описку, допущену в частині позовних вимог, відповідно до якої просить: визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на самочинне будівництво, а саме на 14/25 частки житлового будинку літ. А-1, з прибудовою а-2, загальною площею 71,7 кв.м., житловою площею 39,4 кв.м.; сарай літ. Б-1, загальною площею 8,2 кв.м., період будівництва з 01.01.1963 по 20.08.2002 рр., по АДРЕСА_1 , яке розташоване на земельній ділянці 0,0316 га, кадастровий номер 1210400000:01:019:0081; виділити із спільної часткової власності в натурі в окремий об`єкт нерухомого майна 14/25 частин будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), та складається з: А-1, загальною площею 71,7 кв.м., житловою площею 39,4 кв.м; сарай літ. Б-1 загальною площею 8,2 кв.м.; В-1 душ; Г-1 навіс; № 6, № 7, № 8 - огорожі; ІІ-тротуар; визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на самостійний об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: житловий будинок А-1, загальною площею 71,7 кв.м., житловою площею 39,4 кв.м.; сарай літ. Б-1, загальною площею 8,2 кв.м.; В-1 душ; Г-1 навіс; № 6, № 7, № 8 - огорожі; ІІ тротуар (а.с.144-145).

Уточнена позовна заява в редакції від 11.12.2025 року прийнята судом до розгляду.

В ході підготовчого провадження та під час проведення підготовчого засідання у даній цивільній справі проведено підготовчі дії, передбачені ст.ст. 189-199 ЦПК України, в тому числі, визначено предмет спору та характер спірних правовідносин, вимог позивача та склад учасників судового процесу, визначено обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрані відповідні доказів. Вчинено інші дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Ухвалою судді від 24 грудня 2025 року закрито підготовче провадження по цивільній справі та призначено до судового розгляду по суті (а.с. 153-154).

Ухвалою суду від 07 квітня 2026 року за клопотанням представника позивачів визнано обов`язковою явку в судове засідання уповноваженого представника відповідача -Управління державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янської міської ради для надання особистих пояснень та висловлення сформованої правової позиції по суті спору (а.с. 185-186).

Уповноваженим представником Управління державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янської міської ради 22.04.2026 року через канцелярію суду за вх. 8934 скеровано письмові пояснення, відповідно до яких представник відповідача у вирішенні спору поклався на розсуд суду та просив розглянути справу без його участі. Позиція відповідача обґрунтована тим, що за результатами розгляду поданої позивачами декларації об`єкт не зміг бути прийнятий в експлуатацію в адміністративному порядку («будівельної амністії») згідно з Порядком № 158. Основними причинами повернення документа на доопрацювання (Витяг з Реєстру будівельної діяльності № ДП161250421466 від 23.04.2025 року) стали відсутність підписів усіх співвласників будинку, невідповідність назви об`єкта спрощеній процедурі через його фактичну належність до квартирного типу, а також відсутність у матеріалах первинної інвентаризації відомостей про безпечну експлуатацію. Водночас відповідач зазначив, що загальний механізм прийняття в експлуатацію об`єктів класу наслідків (СС1) регламентується Порядком № 461, пункт 17 якого прямо передбачає окрему процедуру реєстрації декларації щодо самочинно збудованого об`єкта, на який визнано право власності за рішенням суду (Додаток 5), після оголошення яких представник позивачів відмовилась від клопотання про обов`язкову явку в судове засідання представника ДАБК (а.с. 189-191).

Представником Кам`янської міської ради Тен К.Р. 26.05.2026 року на електронну пошту суду за вх. 1305 скеровано письмові пояснення, у яких остання підтримала правову позицію відповідача-2 (Управління ДАБК Кам`янської міської ради) та просила розглянути справу без участі свого представника. Пояснення обґрунтовані тим, що спірна земельна ділянка має належне цільове призначення за кодом 02.01 (для присадибної ділянки), однак реконструйований об`єкт є квартирою АДРЕСА_6 у багатоквартирному (двоквартирному) будинку літ. А-1. З огляду на вимоги ДБН В.2.2-15:2019, вказана будівля є цілісним будинком квартирного типу зі спільними несучими конструкціями, тому Управління ДАБК правомірно повернуло декларацію позивачам на доопрацювання (Витяг № ДП161250421466 від 23.04.2025 р.) через невідповідність критеріям Порядку № 158 та відсутність згоди іншого співвласника ОСОБА_3 .. Зважаючи на наявність невирішеного цивільно-правового спору щодо користування та перепланування спільного майна, третя особа зазначила, що врегулювання цього питання у судовому порядку є єдиним належним механізмом захисту прав сторін, а подальше введення об`єкта в експлуатацію має відбуватися за процедурою пункту 17 Порядку № 461 на підставі рішення суду (а.с. 203-204).

09.07.2026 року представником позивачів ОСОБА_8 через канцелярію суду за вх. 16769 скеровано пояснення по справі та вказує, що згідно технічного паспорту (реєстраційний номер у Реєстрі будівельної діяльності ТІ01:1875:4347-8003-4945), виготовленого ФОП ОСОБА_7 станом на 23.01.2025 року загальна площа по приміщенню № 2 складає 71,7 кв.м., житлова площа 39,4 кв.м.. У власності позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_9 знаходяться споруди, які зазначені як: а-прибудова; а2-прибудова; а3-навіс; а5-ганок; а6-ганок; сарай літ. Б-1 загальною площею 8,2 кв.м; В-1 душ; Г-1 навіс; №6,№7,№8 огорожі; ІІ-тротуар. Посилаючись на норми матеріального права, представник позивачів вказала, що права власника земельної ділянки у випадку здійснення самочинного будівництва можуть бути поновлені шляхом визнання права власності на об`єкт самочинного будівництва (ч. 5 ст. 376 ЦК України) або шляхом знесення такого майна (ч. 4 ст. 376 ЦК України). Оскільки знесення об`єкта самочинного будівництва є крайнім заходом, а в законодавстві наявний дієвий механізм визнання права власності на такий об`єкт за власником ділянки, то саме визнання права власності є належним та ефективним способом захисту порушених прав у спірних правовідносинах (а.с.217-218).

09.07.2026 року на стадії дослідження доказів від представника позивачів ОСОБА_8 через канцелярію суду за вх. 16770 скеровано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить: визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на самочинне будівництво, а саме на 14/25 частки житлового будинку літ. А-1, з прибудовою а-2, загальною площею 71,7 кв.м., житловою площею 39,4 кв.м.; сарай літ. Б-1 загальною площею 8,2 кв.м., період будівництва з 01.01.1963 по 20.08.2002 рр., по АДРЕСА_1 , яке розташоване на земельній ділянці 0,0316 га, кадастровий номер 1210400000:01:019:0081; виділити із спільної часткової власності в натурі в окремий об`єкт нерухомого майна 14/25 частин будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), та складається з: А-1, загальною площею 71,7 кв.м., житловою площею 39,4 кв.м; сарай літ. Б-1 загальною площею 8,2 кв.м.; В-1 душ; Г-1 навіс; № 6,№ 7,№ 8 огорожі; ІІ-тротуар; визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на самостійний об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_3 , а саме: житловий будинок А-1, загальною площею 71,7 кв.м., житловою площею 39,4 кв.м.; сарай літ. Б-1 загальною площею 8,2 кв.м.; В-1 душ; Г-1 навіс; №6,№7,№8 огорожі; ІІ тротуар (а.с. 214-215).

25.08.2026 року представником позивачів ОСОБА_8 через канцелярію суду за вх. 21051 та 10.09.2026 року через підсистему «Електронний суд» за вх. 22899 подано клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження для зміни предмета позову. Клопотання обґрунтоване процесуальною необхідністю виправлення технічної описки у прохальній частині, де помилково вказано формулювання «квартира АДРЕСА_6 ». Зазначила, що збереження статусу «квартири» унеможливить подальше виконання рішення суду та державну реєстрацію майна як окремого індивідуального житлового будинку відповідно до цільового призначення присадибної земельної ділянки. Посилаючись на статті 2, 189, 197 ЦПК України, статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також на сталу практику Верховного Суду (справи № 204/6085/20, № 234/11607/20, № 902/271/18) та ЄСПЛ, представник наголосила, що суд має уникати надмірного формалізму, а повернення до підготовчої стадії є єдиним законним способом забезпечити реальний і ефективний судовий захист прав позивачів (а.с.234-235,238-239).

Представником Кам`янської міської ради Тен К.Р. 20.07.2026 року через підсистему «Електронний суд» за вх. 17530 скеровано письмові пояснення, у яких просила провести розгляд справи без участі представника та вказала, що спірна земельна ділянка має належне цільове призначення за кодом 02.01 (для присадибної ділянки), однак реконструйований об`єкт є квартирою АДРЕСА_6 у багатоквартирному (двоквартирному) будинку літ. «А-1». З огляду на вимоги ДБН В.2.2-15:2019, вказана будівля є цілісним будинком квартирного типу зі спільними несучими конструкціями, тому Управління ДАБК правомірно повернуло декларацію позивачам на доопрацювання (Витяг № ДП161250421466 від 23.04.2025 р.) через невідповідність критеріям Порядку № 158, відсутність у матеріалах інвентаризації ФОП ОСОБА_7 висновку про безпеку експлуатації та відсутність обов`язкової згоди іншого співвласника ОСОБА_3 .. Зважаючи на наявність невирішеного цивільно-правового спору щодо користування та перепланування спільного майна, третя особа зазначила, що врегулювання цього питання у судовому порядку є єдиним належним і ефективним механізмом захисту прав сторін, а подальше введення об`єкта в експлуатацію має відбуватися за процедурою пункту 17 Порядку № 461 на підставі рішення суду (а.с.219-220).

Відповідач ОСОБА_3 09.12.2025 року через представника позивачів адвоката Васильцову О.М. подав заяву про розгляд справи без його участі, проти позовних вимог, заявлених представником позивача не заперечує. Крім того, копію заяви про уточнення позовних вимог, подану представником позивача Васильцовою О.М. безпосередньо до суду 12.12.2025 року, отримав 11.12.2025 року в присутності представника. Будь-яких клопотань про перенесення розгляду справи, відзив на позовну заяву також не надісланий (а.с.131).

Представник Кам`янської міської ради Тен К.Р. 20.07.2026 року через підсистему «Електронний суд» за вх. 17530 скеровано письмові пояснення, у яких просила провести розгляд справи без участі представника.

Уповноваженим представником Управління державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янської міської ради 22.04.2026 року через канцелярію суду за вх. 8934 скеровано письмові пояснення, відповідно до яких представник відповідача у вирішенні спору поклався на розсуд суду та просив розглянути справу без його участі.

В судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_8 підтримала позовні вимоги у повному обсязі, просила їх задовольнити.

В судовому засіданні оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення, оголошення якого відбудеться 14 жовтня 2026 року об 15.00 годин.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку про наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша та друга статті 5 ЦПК України).

Частиною 1 ст. 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 41 Конституції України гарантує кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (ст. 190 цього Кодексу).

До речей як складової поняття майна, зокрема нерухомих, відповідно до положень статті 181 ЦК України належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Права та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (ч. 1 ст. 182 ЦК України).

За вимогами ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Зміст права власності полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном (ст. 317 ЦК України).

Згідно з вимогами ст. 319 ЦК України власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він сам вирішує, що робити зі своїм майном, керуючись виключно власними інтересами, здійснюючи щодо цього майна будь-які дії, які не суперечать закону і не порушують прав інших осіб та інтересів суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Частиною 1 ст. 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

З приписів ст. 392 ЦК України слідує, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Моментом виникнення майнових прав, а саме суб`єктивних прав учасників правовідносин, пов`язаних із володінням, користуванням та розпорядженням майном, є момент набуття права власності.

При вирішенні питання щодо правомірності набуття права власності суд повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивачі набули чи мають намір набути право власності на спірний об`єкт та чи підпадає це право захисту в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ч.ч. 1-6 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проєкту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб. Особа, яка здійснила самочинне будівництво, має право на відшкодування витрат на будівництво, якщо право власності на нерухоме майно визнано за власником (користувачем) земельної ділянки, на якій воно розміщене.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) сформульовано висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 89 ЦПК України).

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджені наступні фактичні обставини правовідносин, що склалися між сторонами.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло, виданого згідно з розпорядженням (наказом) Дніпродзержинської ГЕС від 21.10.1999 року № 38, квартира за адресою: АДРЕСА_7 , загальною площею 50.2 кв.м, належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Вказана квартира спільного заселення зареєстрована в Дніпродзержинському бюро технічної інвентаризації реєстр № 22Шки149 (а.с.13).

За змістом вказаного свідоцтва про право власності на житло характеристика квартири та її обладнання наведені у Технічному паспорті, який є складовою частиною цього Свідоцтва.

Позивачами до матеріалів справи не долучений первісний технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна (частка 14/25), який є складовою частиною цього Свідоцтва, та який первісно перебував у їх приватній власності.

Згідно з Інформаційної довідкою щодо реєстрації права власності на нерухоме майно згідно архівних даних КП «Кам`янське РБТІ» ДОР» від 22.01.2025 року вих. № 1-1-115 станом на 31.12.2012 року власниками житлового будинку по АДРЕСА_3 є:

- ОСОБА_3 у частці 11/25 на підставі договору купівлі-продажу від 21.08.2000 року, зареєстрованого на товарній біржі «Придніпровська», р. № 1141;

- ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у частці 14/25 на підставі свідоцтва про право власності від 21.10.1999 року, виданого Дніпродзержинською ГЕС згідно розпорядження № 38 від 21.10.1999 року.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер витягу 93101128 від 28.07.2017 року) об`єкт нерухомого майна житловий будинок, загальною площею 106,8 кв.м. (житловою площею 58 кв.м.), розташований за адресою: АДРЕСА_3 , належить ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності (11/25) та складається з житлового будинку літ. А-1, а-1 прибудова, а1-1 прибудова, ганок, ганок, А-1-1 житлова прибудова, №№ 1, 2 хвіртки, №№ 3, 4, 5 огорожа, № 6 ворота, І тротуар (а.с. 17, 18).

Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності щодо майна ОСОБА_1 , ОСОБА_2 матеріали справи не містять.

Державними актами на право власності на земельну ділянку:

-серії ДП № 057165 від 28.05.2004 року ОСОБА_1 , який проживає по АДРЕСА_8 , на підставі рішення сесії Дніпродзержинської міської ради від 01.10.2003 року № 225-08/ХХІV є власником земельної ділянки, площею 0,316 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель (присадибна ділянка). Акт зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 2044, кадастровий номер земельної ділянки 1210400000:01:019:0081 (а.с. 20);

- серії ДП № 057166 від 28.05.2004 року, ОСОБА_2 , який проживає по АДРЕСА_8 , на підставі рішення сесії Дніпродзержинської міської ради від 01.10.2003 року № 225-08/ХХІV є власником земельної ділянки, площею 0,316 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель (присадибна ділянка). Акт зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 2045, кадастровий номер земельної ділянки 1210400000:01:019:0081 (а.с. 21).

Зі змісту вказаних правовстановлюючих документів вбачається, що вищезазначена земельна ділянка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , має загальну площу 0,0316 га, а її межі та технічні характеристики зафіксовані у Державному земельному кадастрі за кадастровим номером 1210400000:01:019:0081.

Відповідно до даних, які містяться у вказаних актах щодо опису меж земельної ділянки, яка передана у приватну власність позивачів, земельна ділянка з кадастровим номером 1210400000:01:019:0081 межує з землями ОСОБА_10 (відповідач), землями міської ради (третя особа), землі ОСОБА_11 , землі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (на умовах оренди) (позивачі).

Позивачами в підтвердження необхідності задоволення позовних вимог наданий технічний паспорт (реєстраційний номер у Реєстрі будівельної діяльності ТІ01:1875-4347-8003-4945), виготовлений ФОП ОСОБА_7 23.01.2025 року, відповідно до якого в примітці зазначено, що по житловому будинку літ. А-1 сталася реконструкція зі зведенням прибудови літ. а2, загальна площа житлового будинку літ. А-1 складає 128,3 кв.м та житлова площа 68,6 кв.м та нове будівництво сараю літ. Б-1, які підлягають прийняттю в експлуатацію (а.с. 22-25).

З копії Декларації про готовність до експлуатації індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, будівель і споруд сільськогосподарського призначення, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельній ділянці відповідно до цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт, поданої позивачами до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янської міської ради 21.04.2025 року за вх. № 44 від 21.04.2025 року, судом встановлено, що у зв`язку з необхідністю вводу в експлуатацію реконструйованої квартири АДРЕСА_6 в житловому будинку (літ. А-1) зі зведенням прибудови (літ а2) та новим будівництвом сараю (літ. Б-1) за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 повідомили орган ДБК про надійність та безпечність експлуатації об`єкту. Код об`єкту 1110.3 Будинки садибного типу згідно з ДК 018-2000; 1110 Одноквартирні житлові будинки згідно НК 018:2023 «Класифікатор будівель та споруд». Вказали дату початку будівництва 01.01.1963 року, його закінчення 20.08.2022 року. Вважали закінченим будівництвом об`єкт готовим до експлуатації (а.с. 26-30).

За результатами розгляду вказаної Декларації, головним спеціалістом будівельним інспектором управління державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янської міської ради Жуковою М.Ю. сформований Витяг з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва за реєстраційним номером № ДП161250421466 від 23.04.2025 року, відповідно до змісту якого Декларацію повернуто на доопрацювання виходячи з наступного.

В якості недоліків поданої позивачами Декларації уповноважена посадова особа ДАБК вказала на невідповідність поданих документів вимогам законодавства, а саме, що у декларації відсутні підписи усіх співвласників житлового будинку, що суперечить вимогам абзацу 7 пункту 2 розділу ІІІ Порядку проведення технічного обстеження і прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, будівель і споруд сільськогосподарського призначення, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Мінрегіонрозвитку від 03.07.2018 року № 158; невідповідність назви об`єкта в декларації, відповідно до якої об`єкт не підлягає введенню в експлуатацію відповідно до вищевказаного порядку № 158 від 03.07.2018 року; невідповідність поданих документів вимогам законодавства, оскільки у технічній інвентаризації відсутні відомості про можливість надійної та безпечної експлуатації об`єктів будівництва (а.с. 31-38).

В судовому засіданні представником позивачів було повідомлено, що дії посадової особи ДАБК через повернення на доопрацювання поданої ними Декларації не оскаржувались. Вважає, що вказані ДАБК недоліки виправити неможливо, у зв`язку з чим звернулась до суду.

Відповідно до Витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічне обстеження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (реєстраційний номер документу: ТО01:0886-4866-4973-4755 від 18.02.2025 року), створеного 01.03.2025 року, сертифікований експерт ОСОБА_12 дійшов висновку, що в результаті обстеження житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_9 , встановлено їх можливість надійної та безпечної експлуатації (а.с. 39-45).

Подавши свої докази, позивач реалізував своє право на доказування і одночасно виконав обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. 43, 49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено, як право на участь у доказуванні (ст. 43 ЦПК України), так і обов`язок із доказування обставин.

Виходячи з приписів ст.ст. 331, 376 ЦК України, правовою підставою визнання судом права власності на самочинно збудоване нерухоме майно на підставі ч. 5 ст. 376 ЦК України може бути встановлення судом відповідності такого об`єкта архітектурним, будівельним, санітарним, екологічним та іншим нормам і правилам лише у разі, якщо визнання права власності на самочинно збудоване майно не порушує права інших осіб.

Вирішуючи справу за позовом землекористувачів земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, суд зобов`язаний встановити всі обставини справи, зокрема, чи є позивач власником (користувачем) земельної ділянки; чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; чи є законною відмова у такому прийнятті; чи є порушення будівельних норм та правил істотними; чи не будуть порушуватися визнанням права власності на самочинне будівництво у судовому порядку права інших осіб.

Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.

Здійснення державного архітектурно-будівельного контролю визначається Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553.

Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.

Доводи представника про те, що судове рішення є єдиним способом захисту прав позивачів, оскільки вони не можуть повторно заповнити декларацію про готовність об`єкта до експлуатації через суб`єктивне міркування що їх виправити неможливо, суд відхиляє з таких підстав.

Порядок введення в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів врегульований Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності». Судове рішення про визнання права власності на самочинне будівництво не може підміняти собою встановлену архітектурно-будівельну процедуру та звільняти особу від обов`язку дотримання вимог містобудівного законодавства.

Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів належить до одного з обов`язкових та послідовних етапів проектування та будівництва об`єктів. Закон чітко визначає коло суб`єктів, які мають право здійснювати цей етап ними є виключно власники або користувачі земельних ділянок.

При цьому Велика Палата Верховної Суду у своїх правових висновках, зокрема, у постановах від 07 квітня 2020 року у справі № 916/2791/18 та від 23 червня 2020 року у справі № 680/214/16-ц неодноразово наголошувала, що визнання права власності на самочинне будівництво в судовому порядку є винятковим способом захисту. Він застосовується лише тоді, коли позивач звертався до компетентних органів, але йому було неправомірно відмовлено, або ж існують об`єктивні перешкоди, які не пов`язані з його власною протиправною поведінкою.

Небажання виправити недоліки, на які було звернуто увагу уповноваженою особою ДАБК, в тому числі, щодо підпису усіх співвласників житлового будинку, а саме ОСОБА_3 , ставить під сумнів обізнаність відповідача з позовними вимогами позивачів, оскільки останній жодного разу до зали судового засідання не прибув, відзив на позовну заяву, де була б докладно викладена його правова позиція щодо спору, не подав, що в даному випадку є свідченням очевидної протиправності самочинного будівництва, а не приводом для узаконення цього будівництва судом.

У п. 12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 р. №6 «Про практику застосування судами ст. 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» роз`яснено, що у справах, пов`язаних із самочинним будівництвом нерухомого майна, суди мають враховувати, що за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює таке будівництво, не набуває права власності на нього.

Суд не може підміняти функції органів державного архітектурно-будівельного контролю, оскільки функція суду полягає в захисті порушених, невизнаних або оспорюваних прав, а не у створенні таких прав в обхід адміністративних процедур. Позивачі не надали доказів звернення до відповідних органів щодо введення об`єкта в експлуатацію після усунення недоліків, матеріали справи не містять відмову уповноваженого органу ДАБК у введенні в експлуатації об`єкту нерухомого майна в порядку «будівельної амністії».

Щодо обов`язкового з`ясування судом про відсутність порушень визнанням права власності на самочинне будівництво у судовому порядку прав інших осіб, суд дійшов до наступного.

Так, під час підготовчого судового засідання, в тому числі, ретельно з`ясовувалось питання щодо складу учасників судового процесу. Під час дослідження доказів, а саме Державних актів на право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 1210400000:01:019:0081) серії ДП № 057165 від 28.05.2004 року, серії ДП № 057166 від 28.05.2004 року, судом встановлено, що ця ділянка межує з землями ОСОБА_10 (відповідач), землями міської ради (третя особа), землі ОСОБА_11 , землі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (на умовах оренди) (позивачі). ОСОБА_11 до участі у справі не залучалась, а тому стверджувати, що здійснене самочинне будівництво позивачами не порушує права ОСОБА_11 у суду не має підстав.

Таким чином, оскільки твердження позивачів не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, спростовуються вищевказаними обставинами та об`єктивно не підтверджуються, тому суд приходить до висновку, що в задоволені позовних вимог в частині визнання права власності на самочинне збудоване нерухоме майно, з огляду на викладене вище, слід відмовити, оскільки суду не надано та судом не встановлено належних та достатніх доказів на підтвердження доводів, зазначених позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог та порушення їх прав.

Враховуючи, що суд дійшов вищевказаного висновку, похідні позовні вимоги щодо виділення із спільної часткової власності в натурі в окремий об`єкт нерухомого майна 14/25 частин будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та визнання за позивачами права власності на самостійний об`єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , задоволенню не підлягають, а позові необхідно відмовити повністю.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судові витрати понесені позивачем стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 12, 13, 76-78, 81-82, 89, 130, 137, 141, 223, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 , Управління державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янської міської ради, третя особа: Кам`янська міська рада про визнання права власності на нерухоме майно житловий будинок та виділ в окремий об`єкт нерухомого майна.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 26.10.2026 року.

Суддя Я.О.Юрченко