Рішення № 141088456, 29.10.2026, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83

e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128

________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" жовтня 2026 р. Справа № 924/962/26

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В. В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи

за позовом Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького

до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "АССА"

про стягнення 9873,62 грн

встановив: Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького звернулася до Господарського суду Хмельницької області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "АССА" 9873,62 грн.

Ухвалою суду від 02.09.2026 зазначену позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі для її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Позивач в обґрунтування позовних вимог повідомляє про безпідставне включення відповідачем до прийнятих та оплачених за договором №325-24 про надання послуг поточного ремонту санітарних кімнат гуртожитків №3 та №4 (код ДК 021:2015:50760000-0 "Ремонт і технічне обслуговування громадських вбиралень") від 30.05.2024 актів форми № КБ-2в єдиного податку в розмірі 5% на загальну суму 9873,62 грн, про що зазначено в рекомендаціях за результатами аудиту (аудиторському звіті №4 від 24.07.2026).

Посилається на лист Міністерства розвитку громад та територій України від 08.09.2025 №1673, у якому зазначено, що згідно з вимогами Податкового кодексу України єдиний податок в розмірі 5 % та військового збору в розмірі 1 % обраховуються від загального прибутку фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, які знаходяться на спрощеній системі оподаткування, і такі витрати не є компенсованими витратами, а також їх визначення законодавством у сфері будівництва, нормування у будівництві, містобудування, просторового планування територій та архітектури не передбачається, тому до вартості будівництва об`єктів не включається.

Стверджує, що єдиний податок за ставкою 5 % не є витратами підрядника в процесі виконання будівельних робіт, чим порушено п. 5.34 Настанови від 01.11.2021 № 281, єдиний податок є прямим податком та сплачується безпосередньо підрядником від отриманого доходу, а не замовником при отриманні послуг. Таким чином, включення єдиного податку за ставкою 5 % в договірну ціну та в подальшому до актів форми КБ-2в на загальну суму 55455,62 грн було надлишковим та необґрунтованим витрачанням бюджетних коштів, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) Національній академії на зазначену суму.

Звертаючи увагу, що у додатку № 1 до договору визначено тверду договірну ціну в розмірі, 197472,46 грн, в тому числі за позиціями 1-10 визначено вартість у розмірі 187598,84 грн, за позицією 11 9873,62 грн податки, збори, обов`язкові платежі, встановлені чинним законодавством і не враховані складовими вартості будівництва, повідомляє, що умови позиції 11 не містять погодження сторонами окремої додаткової оплати саме єдиного податку у розмірі 5 %, не визначає суми такої оплати у розмірі 9873,62 грн та не встановлює, що така сума підлягає сплаті замовником понад загальну тверду договірну ціну.

Вважає, що сплата 9873,62 грн у складі загальної договірної ціни була здійснена без достатньої правової підстави, оскільки ані договором, ані додатком № 1 до нього не передбачено обов`язку замовника додатково компенсувати виконавцеві суму єдиного податку.

Як на правові підстави позову позивач посилається на ст. ст. 11, 22, 509, 525, 526, 610, 623, 626-629, 901, 905, 1212 Цивільного кодексу України, ст. ст. 36, 291, 293 Податкового кодексу України, п. п. 4.1, 5.1, 5.34 Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 №281.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (від 08.09.2026) просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вважає вимогу позивача щодо повернення сплати єдиного податку у цьому випадку безпідставною, оскільки сформована договірна ціна ТОВ "Будівельна компанія "АССА" повністю відповідала вимогам Тендерної документації замовника. Лист Міністерства розвитку громад та територій України від 08.09.2025 №1673, на який посилається позивач, не є нормативно-правовим актом, не має сили закону та не створює нових правових норм.

Звертає увагу, що термін дії договору закінчився 31.12.2024, роботи позивачем прийняті, акти виконання робіт за формами КБ-2в підписані та сплачені. При цьому договір був укладений із твердою договірною ціною, яка була узгоджена сторонами, вартість виконання робіт, визначена на основі кошторису та умов договору. Посилаючись, на положення ч. 2 ст. 844 Цивільного кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України щодо вартості будівництва, стверджує, що ціна може змінюватись лише за взаємною згодою сторін та у чітко визначених випадках (наприклад, зміна обсягів робіт).

Розглядом матеріалів справи встановлено таке.

ІНФОРМАЦІЯ_1 (військовою частиною НОМЕР_1 ) було проведено процедуру відкритих торгів UA-2024-05-10-009731-a на закупівлю послуг "Поточний ремонт санітарних кімнат гуртожитків № 3 та № 4" (ДК 021:2015: 50760000-0 - Ремонт і технічне обслуговування громадських вбиралень).

Відповідно до тендерної документації для процедури "Відкриті торги (з особливостями)" за предметом закупівлі "Поточний ремонт санітарних кімнат гуртожитків №3 та №4" за кодом ДК 021:2015 50760000-0 "Ремонт і технічне обслуговування громадських вбиралень" ціна тендерної пропозиції зазначається в електронній системі закупівель в гривнях з урахуванням податку на додану вартість (далі ПДВ) залежно від статусу платника єдиного податку учасника (п. 6 розд. 1).

Згідно з формою: "Цінова пропозиція", що є додатком №1, зазначено, що ТОВ "Будівельна компанія "АССА" погоджується виконати вимоги замовника та договору про закупівлю на загальну очікувану суму 197472,46 грн (без ПДВ).

Відповідно до протоколу щодо прийняття рішення уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про розгляд тендерної пропозиції учасника, про визначення переможця процедури та рішення про намір укласти договір закупівлі від 21.05.2024 №417 вирішено визначити переможцем процедури закупівлі учасника ТОВ "Будівельна компанія "АССА".

Повідомлення про намір укласти договір про закупівлю з ТОВ "Будівельна компанія "АССА" оприлюднено в електронній системі закупівель.

30.05.2024 між ІНФОРМАЦІЯ_1 (військовою частиною НОМЕР_1 ) (далі - замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "АССА" (далі виконавець) укладено договір № 325-24 про надання послуг за державні кошти (далі - договір), відповідно до п. п. 1.1, 2.1 якого виконавець зобов`язується надавати послуги з поточного ремонту санітарних кімнат гуртожитків №3 та №4 (код ДК 021:2015:50760000-0 Ремонт і технічне обслуговування громадських вбиралень) в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 3.1 договору визначено, що платником за цим договором є ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ). Оплата за фактично надані послуги здійснюється на підставі акту виконаних робіт. Загальна вартість послуг, що підлягає наданню за цим договором становить 197472,46 грн без ПДВ.

Сторони у п. п. 3.2, 3.3 договору узгодили, що ціна за послуги залишається незмінною до повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором. Будь-яка зміна цін за надання послуг, що підлягає наданню за цим договором, можлива лише після попередньої письмової згоди сторін.

Із п. 3.4 договору слідує, що оплата за фактично надані послуги здійснюється у безготівковій формі протягом 30 календарних днів з дати підписання представником замовника акту виконаних робіт, що підтверджує факт надання послуг замовником.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і дії до 31.12.2024 (п. 8.1 договору).

У договірній ціні на поточний ремонт санітарних кімнат гуртожитків №3 та №4, що здійснюється в 2024 році, складеній в поточних цінах станом на 16.05.2024, зазначено, що всього договірна ціна становить 197472, грн, з яких 9873,62 грн витрати на податки, збори, обов`язкові платежі, встановлені чинним законодавством і не враховані складовими вартості будівництва.

Додатковою угодою №1-24 від 29.08.2024 до договору від 30.05.2024 №325-24 сторони домовилися внести в договір зміни, виклавши в новій редакції, зокрема договірну ціну (п. 1), інші умови вищевказаного договору залишаються незмінними і сторони підтверджують по ним свої зобов`язання (п. 2).

У договірній ціні на поточний ремонт санітарних кімнат гуртожитків №3 та №4, що здійснюється в 2024 році, складеній в поточних цінах станом на 15.08.2024, договірна ціна (197472,46 грн), у тому числі і витрати на податки, збори, обов`язкові платежі, встановлені чинним законодавством і не враховані складовими вартості будівництва (9873,62 грн), залишилися незмінні.

Договір, договірна ціна містять підписи представників сторін, скріплені відтисками печаток.

24.09.2024 сторонами складено, підписано та скріплено відтисками печаток акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2024 року на об`єкті "Поточний ремонт санітарних кімнат гуртожитків № 3 та № 4" форми КБ-2в на загальну суму 197472,46 грн, в тому числі 9873,62 грн - єдиний податок за ставкою 5% (розділ Х "Податки, збори, обов`язкові платежі, встановленні чинним законодавством і не враховані складовими вартості будівництва) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за серпень 2024 року форми КБ-3 на суму 97472,46 грн.

Позивачем відповідно до платіжної інструкції №5281 від 26.09.2024 здійснено відповідачу оплату за ремонтні роботи у розмірі 197472,46 грн.

Листом №14/63815-26-вих від 30.07.2026 Адміністрація Державної прикордонної служби України за результатами аудиту Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького за період з 01.05.2024 по 30.06.2026 (аудиторський звіт №4 від 24.07.2026) направила на адресу позивача для опрацювання та впровадження аудиторські рекомендації.

У пункті 7 вищезазначених рекомендацій зазначено, що перевіркою актів форми КБ-2в, складених за результатом виконання робіт (наданих послуг щодо проведення поточних ремонтів) по укладеним договорам (9 договорів) з підрядними організаціями, в тому числі з ТОВ "Будівельна компанія "АССА", які перебували на спрощеній системі оподаткування, виявлено включення єдиного податку за ставкою 5% в договірну ціну та в подальшому в акти форми КБ-2 в на загальну суму 55455,62 грн, в тому числі згідно договору від 30.05.2024 № 325-24.

З посиланням на лист Міністерства розвитку громад та територій України від 08.09.2025 №1673 вказано, що згідно з вимогами Податкового кодексу України єдиний податок в розмірі 5 % та військовий збір у розмірі 1 %, обраховуються від загального прибутку фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, які знаходяться на спрощеній системі оподаткування, і такі витрати не є компенсованими витратами, а також їх визначення законодавством у сфері будівництва, нормування у будівництві, містобудування, просторового планування територій та архітектури не передбачається тому до вартості будівництва об`єктів не включається. Рекомендовано забезпечити відшкодування необґрунтованих витрат.

16.07.2026 позивач звернувся до відповідача з листом №06.1/8634-26-вих, у якому повідомивши, що на виконання вимог листа Міністерства розвитку громад та територій України щодо єдиного податку в розмірі 5% та військового збору в розмірі 1% в договірній ціні на виконання будівельних робіт, проектних робіт експертизи, авторського та технічного нагляду від 08.09.2025 №1673 проведено аналіз актів виконаних будівельних робіт по договору від 30.05.2024 № 325-24 про надання послуг з поточного ремонту санітарних кімнат гуртожитків № 3 та № 4, виявлено зазначення єдиного податку в розмірі 5% у вартості виконаних робіт, які були сплачені, просив повернути сплачену вартість єдиного податку у розмірі 5% загальною сумою 9873,62 грн.

У відповіді (лист від 17.08.2026 №1/08) відповідач, зокрема зазначив, що вважає звернення НАДПСУ щодо повернення єдиного податку у даному випадку безпідставним, оскільки сформована договірна ціна ТОВ "Будівельна компанія "АССА" повністю відповідала вимогам тендерної документації замовника. Вказав, що лист Міністерства розвитку громад та територій від 08.09.2025 №1673 не є нормативно-правовим актом, не має сили закону та не створює нових правових норм тощо; договір був укладений із твердою договірною ціною, яка була узгоджена сторонами, вартість виконання робіт, визначена на основі кошторису, умов договору та не змінювалась; роботи замовником прийняті акти виконаних робіт підписані, роботи оплачені. Зазначив, що у позивача відсутнє право вимагати повернення коштів.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.

Згідно зі ст. ст. 15 і 16 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Положеннями ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України встановлено обов`язковість договору для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Із змісту ст. 632 ЦК України вбачається, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-1383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 Цивільного кодексу України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

За приписами ст. ст. 525 - 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З матеріалів справи вбачається, що 30.05.2024 між ІНФОРМАЦІЯ_1 (військовою частиною НОМЕР_1 ), як замовником, та ТОВ "Будівельна компанія "АССА", як виконавцем, за результатом процедури відкритих торгів, укладено договір №325-24 про надання послуг з поточного ремонту санітарних кімнат гуртожитків № НОМЕР_2 та №4 (п. п. 1.1, 2.1 договору).

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 ЦК України можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В п. 3.1 договору сторони узгодили загальну вартість послуг 197472,46 грн.

Така ж загальна вартість послуг (197472,46 грн), яка включає в тому числі витрати на податки, збори, обов`язкові платежі, встановлені чинним законодавством і не враховані складовими вартості будівництва в розмірі 987362 грн, погоджена сторонами у договірній ціні на поточний ремонт санітарних кімнат гуртожитків №3 та №4, що здійснюється в 2024 році, складеній в поточних цінах станом на 16.05.2024 та 15.08.2024, які підписані сторонами без зауважень та заперечень.

Визначена сторонами в договорі ціна відповідає тендерній документації торгів.

Відповідно до п. п. 3.2, 3.3, 8.3.3 договору ціна за послуги залишається незмінною до повного виконання сторонами зобов`язань, зміна цін можлива після попередньої письмової згоди сторін, зокрема у випадку погодження зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг).

Між сторонами на виконання умов договору підписаний акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2024 року на об`єкті "Поточний ремонт санітарних кімнат гуртожитків № 3 та № 4" від 24.09.2026 форми КБ-2в на загальну суму 197472,46 грн, в тому числі 9873,62 грн - єдиний податок (розділ Х акту). Судом враховується, що означений акт підписаний та скріплений печатками сторін без зауважень.

Позивачем відповідно до платіжної інструкції №5281 від 26.09.2024 здійснено оплату за надані послуги у розмірі 197472,46 грн.

Отже, вартість надання послуг по ремонту була погоджена сторонами умовами договору та договірною ціною, послуги, надані відповідачем, прийняті замовником (позивачем) без заперечень чи зауважень та оплачені.

При цьому, матеріали справи не містять доказів недійсності чи розірвання сторонами договорів або зміни їх умов у частині вартості тощо. Доказів того, що загальна вартість наданих послуг перевищує договірну ціну, погоджену сторонами в зазначеному договорі, позивачем суду не надано.

Разом з тим, за результатами аудиту Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького за період з 01.05.2024 по 30.06.2026 (аудиторський звіт №4 від 24.07.2026), позивачу було рекомендовано забезпечити відшкодування включення єдиного податку до актів форми КБ-2в, понесених у попередніх бюджетних періодах (2024-2025 роках), внаслідок завищення вартості виконаних будівельних робіт підрядними організаціями, зокрема, ТОВ "Будівельна компанія "АССА" на суму 9873,62 грн.

Вказане зумовило звернення Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького до суду з позовом про стягнення з ТОВ "Будівельна компанія "АССА" 9873,62 грн.

Суд зауважує, що для констатації факту завищення вартості наданих послуг контролюючий орган мав встановити, що вартість загальної суми наданих виконавцем послуг перевищує договірну ціну, визначену сторонами в укладеному між ними договорі. Саме у випадку встановлення завищеної вартості послуг, яка відмінна від погодженої сторонами договору, можливо стверджувати про порушення зобов`язання у розумінні статті 610 ЦК України та його неналежне виконання всупереч вимогам статей 525, 526 ЦК України.

Включення до акту приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2024 року 9873,62 грн єдиного податку відповідає визначеній та узгодженій договірній ціні. Тобто такі витрати погоджено сторонами в межах свободи договору. Окрім того, в матеріалах справи відсутні будь-які обґрунтовані зауваження та заперечення щодо якості, кількості, вартості наданих послуг при підписанні позивачем акту наданих послуг.

Враховуючи викладені обставини та наявні у матеріалах справи докази, суд зазначає, що умови договору сторони виконали повністю і зауважень одна до одної з приводу включення в договірну ціну та до акту приймання виконаних будівельних робіт 9873,62 грн єдиного податку у них не було.

Доречними є доводи відповідача, що сформована договірна ціна повністю відповідала вимогам тендерної документації замовника.

Поряд з цим обставини, які викладено у рекомендаціях за результатами аудиту Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького за період з 01.05.2024 по 30.06.2026 (аудиторський звіт №4 від 24.07.2026), не впливають на умови укладеного між сторонами договору та на не можуть його змінювати.

Також береться до уваги, що надісланий позивачу аудиторський звіт №4 від 24.07.2026 носить рекомендаційний характер.

У постановах від 18.10.2018 у справі №917/1064/17, від 20.06.2019 у справі №916/1906/18 Верховний Суд зауважив, що акт перевірки є лише носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками акт ревізії у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась. Акт ревізії не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт.

З приводу посилань позивача на лист Міністерства розвитку громад та територій України від 08.09.2025 №1673, суд вважає слушним доводи відповідача, що означений лист не є нормативно-правовим актом, не має сили закону, не створює нових правових норм.

Відповідно до висновків Верховного Суду листи - це службова кореспонденція, яка не є нормативно-правовими актами, можуть носити лише роз`яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не повинні містити нових правових норм (зокрема постанова Верховного Суду від 18.07.2019 у справі №826/2426/16).

Також судом зважається, що відповідно до абз. 3 п. 6.1. Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 №281, у вартості виконаних робіт враховуються прямі витрати, загальновиробничі витрати, кошти на зведення і розбирання тимчасових будівель і споруд, кошти на виконання будівельних робіт у зимовий (літній) період, інші супутні витрати (на відрядження, перевезення працівників, доплати працівникам у зв`язку з втратою часу в дорозі тощо), а також прибуток, адміністративні витрати, кошти на покриття ризиків, на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами, податки, збори, обов`язкові платежі, встановлені законодавством і не враховані складовими вартості будівництва, податок на додану вартість.

Тобто, вказаний пункт передбачає можливість включення прибутку, адміністративних витрат, коштів на покриття ризиків, на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами, податків, зборів, обов`язкових платежів, встановлених законодавством і не врахованих складовими вартості будівництва.

Разом з тим, сторонами погоджено включення до частини X акту форми КБ-2в (податки, збори, обов`язкові платежі) єдиного податку та не надано доказів, що ці витрати та єдиний податок вже враховано як складові будівництва.

Матеріалами справи підтверджується, що включення єдиного податку до вартості виконаних робіт відповідає договірній ціні на поточний ремонт та здійснювалося в межах погоджених сторонами договірних умов. При цьому сторони належним чином виконали взяті на себе зобов`язання, акт приймання виконаних робіт був підписаний без зауважень, а будь-яких заперечень щодо включення до їх вартості єдиного податку під час виконання договору не заявлялося.

Вищенаведене виключає можливість стверджувати про завищення вартості наданих послуг згідно договору (до аналогічний висновків дійшов Західний апеляційний господарський суд у постанові від 29.06.2026 у справі №909/68/26, від 30.06.2026 у справі №909/66/26 за подібних правовідносин).

Водночас, судом враховується, що сторонами підтверджено факт виконання умов договору №325-24 про надання послуг від 30.05.2024 та здійснення відповідних розрахунків між замовником та виконавцем у розмірі, який узгоджено умовами договору. При цьому, замовник зобов`язаний був перевірити відомості, що зазначені в акті приймання наданих послуг. Суду не надано доказів неналежного надання послуг, завищення вартості наданих послуг.

Разом з тим, суд звертається до доктрини заборони суперечливої поведінки, яка базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

Верховний Суд, застосовуючи дану доктрину зазначає, що недопустимою є суперечлива поведінка особи, що спочатку схвалює дію або бездіє, а згодом притягає до відповідальності. Принцип добросовісності, який лежить в основі доктрини venire contra factum proprium, є стандартом чесної та відкритої поведінки. Це означає повагу до інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Таким чином, добросовісності та чесній діловій практиці суперечать дії, що не відповідають попереднім заявам або поведінці, якщо інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №145/2047/16, постанови Верховного Суду від 20.08.2025 у справі №910/10001/24, від 10.04.2019 у справі №390/2047/16, від 15.08.2024 у справі №380/8337/23, від 28.05.2024 у справі №480/8344/22).

Щодо посилань позивача на положення статті 1212 ЦК України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Верховний Суд у постанові від 11.01.2022 у справі № 911/117/21 виснував, що набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач набув майно (грошові кошти) на підставі договору №325-24 про надання послуг від 30.05.2024, договір не визнано недійсним, послуги надані без зауважень сторін одна до одної під час прийняття послуг за вказаним правочином, у зв`язку із цим кошти набуті відповідачем правомірним шляхом і підстави для їх повернення позивачу відсутні.

Недоведеними та необґрунтованими є й посилання позивача на ст. 623 ЦК України.

Положеннями ст. 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 73 ГПК України).

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зважаючи на вищенаведене у сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "АССА" про стягнення 9873,62 грн.

Суд враховує, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору у зв`язку із відмовою у позові покладаються на позивача з урахуванням ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір"

Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

у позові Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "АССА" про стягнення 9873,62 грн відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Суддя В.В. Виноградова