Рішення № 141087957, 27.10.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/2470/25Господарський суд Одеської області у складі судді Найфлейша В.Д.

При секретарі судового засідання Орешковій К.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи №916/2470/25

за позовом: АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ХЕРСОНСЬКА ТЕПЛОЕЛЕКТРОЦЕНТРАЛЬ" (73000, Херсонська обл., м. Херсон, Бериславське шосе, 1, ЄДРПОУ 00131771)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Жукова Костянтина Григоровича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення 42 432,64 грн.,

Представники сторін:

Представник позивача Хуснутдінова Н.Ч.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Херсонська теплоелектроцентраль звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Жукова Костянтина Григоровича, в якій просить суд стягнути з відповідача 42 432,64 грн - заборгованості, а також витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору про надання послуг з постачання теплової енергії №365 в частині повної оплати за отримані послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 по березень 2025, а також плати за абонентське обслуговування за період з січня 2021 по травень 2025.

Ухвалою суду від 30.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № №916/2470/25 за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 02.09.2025р. провадження у справі № №916/2470/25 зупинено до перегляду постанови Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2023 у справі №908/1162/23 у касаційному порядку Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду.

Ухвалою суду від 18.12.2025р. поновлено провадження у справі №916/2470/25 та зупинено до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №280/5808/23.

Ухвалою суду від 30.09.2026р. поновлено провадження у справі №916/2470/25 та судове засідання призначено на "27" жовтня 2026 р. о 11:20.

Представник позивача в судовому засіданні 27.10.2026 р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, причини неявки суду невідомі.

Суд зазначає, що ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана відповідачу в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як вбачається з матеріалів справи, надіслана судом відповідачу рекомендованим листом з позначкою "Судова повістка" ухвала про відкриття провадження у справі була повернута поштовою установою з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою"

Суд зауважує, що згідно ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресами місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.

Отже, оскільки ухвала про відкриття провадження у справі направлена судом за належною адресою відповідача і повернута поштою, суд доходить висновку, що відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі та прийняття позовної заяви до розгляду.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ухвалою суду від 30.06.2025 не подав до суду відзив на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

27.10.2026р. в судовому засіданні проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

01.11.2020 між АТ "Херсонська теплоелектроцентраль" (Виконавець) та ФОП Жуковим К.Г. (Споживач) було укладено договір №365 з індивідуальним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії, відповідно до п. 1 якого виконавець зобов`язується надавати споживачеві послугу з постачання теплової енергії для потреб опалення/на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення (далі - послуга) відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку, визначена та розподілена згідно з вимогами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", та складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача; обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будинку; обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції).

Пункт 3 договору містить інформацію про споживача: адреса: м. Херсон, вул. І. Кулика, 129, опалювана площа (об`єм) будівлі 3922, кв.м., теплове навантаження будівлі - 0,16120 Гкал/год, опалювана площа (об`єм) приміщення споживача 31,41 кв.м, теплове навантаження приміщення споживача - 0,00129 Г кал/год.

Відповідно до п.13 договору обсяг спожитої у будівлі послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будівлі за показаннями вузла (вузлів) комерційного обліку.

Пунктом 14 договору передбачено, що у разі коли будівля на дату укладення цього договору не обладнана вузлом (вузлами) комерційного обліку теплової енергії, до встановлення такого вузла (вузлів) обліку обсяг споживання послуги у будівлі визначається нормою споживання, встановленою органом місцевого самоврядування, що підлягає щомісячному коригуванню виконавцем за фактичною кількістю годин постачання теплової енергії та фактичною середньомісячною температурою зовнішнього повітря.

Відповідно до п. 34 договору споживач вносить плату виконавцю, яка складається з: плати за послугу, що розраховується, виходячи з розміру затвердженого тарифу на послугу та обсягу спожитої послуги; плати за абонентське обслуговування. Внески за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку послуги включаються до плати виконавцю і в рахунку відображаються окремо. У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої, виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду) та обсягу споживання або за нормою споживання, встановленою органом місцевого самоврядування, що підлягає щомісячному коригуванню виконавцем послуги за фактичною кількістю годин постачання теплової енергії та фактичною середньомісячною температурою зовнішнього повітря (у випадку, визначеному Законом України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання"), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року).

Пунктом 35 договору встановлено, що ціною (вартістю) послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Станом на дату укладення цього договору тариф на послугу становить 1700,95 гривень за 1 Гкал.

У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору.

Відповідно до п.37 договору виконавець формує та не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим надає рахунок на оплату послуги. Рахунок надається на паперовому носії. Рахунок на оплату спожитої послуги надається не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу.

Пунктом 38 договору передбачено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше 31 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

На підставі поданих звітів про відпуск теплової енергії та визначених АТ "Херсонська Теплоелектроцентраль" обсягів, позивачем було виставлено відповідачу наступні рахунки-акти №738 за спожиту теплову енергію за період з листопада 2021 року по травень 2025 року: за листопад 2021 р. на суму 905,17 грн з ПДВ, за грудень 2021 р. на суму 2990,71 грн з ПДВ, за січень 2022 р. на суму 4 313,21 грн з ПДВ, за лютий 2022 р. на суму 2766,95 грн з ПДВ, за березень 2022 р. на суму 2 728,20 грн з ПДВ, за грудень 2022 р. на суму 1886,65 грн з ПДВ, за січень 2023 р. на суму 2396,56 грн з ПДВ, за лютий 2023 р. на суму 1733,68 грн з ПДВ, за березень 2023 р. на суму 1682,69 грн з ПДВ, за листопад 2023 на суму 1580,52 грн з ПДВ, за грудень 2023 р. на суму 1580,52 грн з ПДВ, за січень 2024 р. на суму 3052,04 грн з ПДВ, за лютий 2024 р. на суму 2398,03 грн з ПДВ, за березень 2024 р. на суму 2289,04 грн з ПДВ, за листопад 2024 р. на суму 1090,02 грн з ПДВ, за грудень 2024 р. на суму 2398,03 грн з ПДВ, за січень 2025 р. на суму 2779,54 грн з ПДВ, за лютий 2025 р. на суму 2725,04 грн з ПДВ, за березень 2025 р. на суму 1526,02 грн з ПДВ, за травень 2025 року позивачем було виставлено рахунок з від`ємним значенням: -1 514,58 грн у зв`язку з перерахунком за минулі періоди згідно з Постановою КМУ №1209 від 10.11.2021. Таким чином, загальна сума за виставленими рахунками складає 41 308,04 грн.

Також позивачем було виставлено відповідачу наступні рахунки-акти №738 за абонентське обслуговування: за січень 2021 листопад 2021 на суму 326,48 грн. (по 29,68 грн. за кожен місяць); за грудень 2021 травень 2023 на суму 633,06 грн. (по 35,17 грн. за кожен місяць); за червень 2023 на суму 34,15 грн.; за липень 2023 на суму 29.05 грн.; за серпень 2023 січень 2024 на суму 204,90 грн (по 34,15 грн. за кожен місяць); за лютий 2024 березень 2025 на суму 424,34 (по 30,31 грн. за кожен місяць); за квітень травень 2025 на суму 61,66 грн. (по 30.83 грн. за кожен місяць). Загальна сума за виставленими рахунками складає 1 713,64 грн.

Згідно наданих позивачем актів звірки взаємних розрахунків та довідок щодо руху заборгованості відповідачем було сплачено в рахунок погашення заборгованості за спожиту теплову енергію: 26.03.2025 500 грн; в рахунок погашення заборгованості за абонентське обслуговування: у квітні 2021 - 89,04 грн.

28.05.2025 позивачем на адресу відповідача було надіслано вимогу про сплату заборгованості за послуги теплопостачання в розмірі 40 808,04 грн. та за абонентське обслуговування в розмірі 1624,60 грн. При цьому, разом з зазначеною вимогою останнім було надіслано відповідні рахунки-акти та акти взаємних розрахунків.

З огляду на несплату заборгованості за договором №365 з індивідуальним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії, АТ Херсонська теплоелектроцентраль і звернулось до суду з даним позовом про стягнення з ФОП Жукова К.Г. 42 432,64 грн. заборгованості.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

При цьому, ст. 12 Цивільного кодексу України передбачено, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно з п. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст.714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до п.5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

За нормами статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", до житлово-комунальних послуг належать, комунальні послуги, зокрема, послуги з постачання теплової енергії.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено судом, позивачем заявлено до стягнення заборгованість за послуги теплопостачання за період з листопада 2021 по березень 2025 в розмірі 40 808,04 грн. та за абонентське обслуговування за період з січня 2021 по травень 2025 в розмірі 1624,60 грн.

При цьому 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану було постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022.

В пункті 3 договору, зокрема, вказано наступну інформацію про споживача: адреса - м. Херсон, вул. І. Кулика, 129.

Водночас, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасового окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 р. Херсонська міська територіальна громада була тимчасово окупованою у період з 01.03.2022 р. по 11.11.2022 р.

Аналогічні відомості містяться у наказі Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією».

При цьому, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 03.10.2025 у справі № 908/1162/23.

Так, в зазначеній постанові Верховний Суд, зокрема, зазначив, що у відповідності до регулювання, запровадженого Законом України від 21.04.2022 № 2217-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України», правовий статус тимчасово окупованої території РФ в розумінні пункту 1 частини першої статті 3 Закону № 1207-VII не залежить від того, чи ухвалив (і якщо ухвалив - то коли саме) той чи інший повноважний орган державної влади України (РНБО, Кабінет Міністрів України чи інший орган в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України) рішення про визнання певної частини території України тимчасово окупованою. Таке рішення повноважного органу державної влади України (зокрема - і Кабінету Міністрів України) для територій, визначених у пункті 1 частини першої статті 3 Закону № 1207-VII, має не конститутивне, а лише інформативне значення, з публічною достовірністю підтверджуючи конкретну дату, з якої фактична окупація певної частини території України почалася чи припинилася.

З огляду на викладене, у постанові від 03.10.2025 по справі № 908/1162/23 Об`єднана палата дійшла висновку про відсутність підстав для відступу від висновку, викладеного Верховним Судом у постанові по справі № 910/9680/23 про поширення положень статті 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України на території, тимчасово окуповані в період воєнного стану, лише з огляду на загальновідомий факт окупації таких територій за відсутності відповідного рішення Кабінету Міністрів України.

Отже, суд зазначає, що факт тимчасово окупації Херсонської міської територіальної громади у період з 01.03.2022 по 11.11.2022 є загальновідомою обставиною.

Тобто позивачем нараховано заборгованість за послуги з постачання теплової енергії та абонентське обслуговування стосовно об`єкту, який розташований на території Херсонської міської територіальної громади за період, коли територія, в тому числі, вже знаходилася під окупацією рф.

Згідно зі статтею 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" її положення застосовуються до тимчасово окупованої території, передбаченої пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, надр під територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряного простору над цими територіями.

В умовах воєнного стану рішенням Кабінету Міністрів України положення цієї статті можуть бути поширені на тимчасово окуповані території, передбачені пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, надра під територіями, зазначеними у пункті 3 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряний простір над цими територіями.

На період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено, за винятком випадків, передбачених частинами третьою та четвертою цієї статті.

Таким чином, враховуючи те, що факт окупації міста Херсон у період з 01.03.2022 по 11.11.2022 є загальновідомим фактом, враховуючи положення статті 13-1 Закону № 1207-VII, господарський суд зазначає про відсутність правових підстав для нарахування відповідачу заборгованості з надання на окуповану територію послуг з теплопостачання за березень 2022 року у розмірі 2728,20 грн., а також з абонентського обслуговування за період з березня 2022 року по 11.11.2022 у розмірі 294,26 грн.

Водночас, щодо нарахованої позивачем заборгованості за інші місяці заявленого періоду: за надання послуг з теплопостачання у загальному розмірі 38 079,84 грн. та абонентського обслуговування у загальному розмірі 1330,34 грн., суд вважає зазначену заборгованість доведеною та обґрунтованою.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства Херсонська теплоелектроцентраль підлягають частковому задоволенню, зі стягненням з відповідача на користь позивача 39 410,18 грн. заборгованості.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Жукова Костянтина Григоровича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ХЕРСОНСЬКА ТЕПЛОЕЛЕКТРОЦЕНТРАЛЬ" (73000, Херсонська обл., м. Херсон, Бериславське шосе, 1, ЄДРПОУ 00131771) суму основного боргу у розмірі 39 410 (тридцять дев`ять тисяч чотириста десять) грн. 18 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2249 (дві тисячі двісті сорок дев`ять) грн. 85 коп.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст складено 29.10.2026.

Суддя В.Д. Найфлейш