Рішення № 141087414, 27.10.2026, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа № 401/2703/26

Провадження № 2/401/2287/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Волошиної Н.Л., за участю секретаря судового засідання Яцини А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Світловодськ Кіровоградської області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», Акціонерне товариство «РАЙФФАЙЗЕН БАНК»,-

ВСТАНОВИВ:

18 серпня 2026 року представник позивача ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» в особі директора звернулася до Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області із позовом та просить ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором у розмірі 15 392,39 грн та понесені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 27 жовтня 2017 року між Акціонерним товариством «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» та ОСОБА_1 укладено Договір № 010/0937/82/0210885, за умовами якого Банк зобов`язався надати Клієнту кредит у сумі 6 000,00 грн строком на 48 місяців з 27 жовтня 2017 року по 27 жовтня 2021 року.

Кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за Договором, надавши Позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами Договору, а позичальник зобов`язався повернути використану суму в строк зазначений вище та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 45.00 %.

26 червня 2019 року було укладено договір №114/2-9, відповідно до умов якого Акціонерне товариство «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 010/0937/82/0210885.

29 листопада 2022 року було укладено договір № 29-11/2022, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 010/0937/82/0210885.

Станом на дату подання позову заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв`язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом та інших платежів за Договором № 010/0937/82/0210885 від 27 жовтня 2017 року, що підлягає стягненню з позичальника та становить 15 392,39 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 7 185,46 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 7 822,30 грн, інфляційні збитки 313,76 грн, нараховані 3% річних 70,87 грн, що є підставою для позивача звернутися до суду з даним позовом. (а.с. 2-6)

Ухвалою судді Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 04 вересня 2026 року по справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін, призначено судове засідання, в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору залучено: ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК», клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено. (а.с. 65-69)

Правом подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

Представник позивача ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» Костіна Н.В. в судове засідання не з`явилася, просила розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, проти розгляду справи в заочному порядку не заперечувала. (зворотна сторона а.с. 5)

Відповідач ОСОБА_1 на розгляд справи не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-порталі судової влади України відповідно до вимог ч. 10 ст. 187 ЦПК України. (а.с. 70)

Згідно ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Враховуючи положення ст. 128 ЦПК України відповідач вважається таким, що повідомлений про дату та час розгляду справи належним чином. Відзив щодо позову та заяв про розгляд справи без його участі відповідач не надав.

Відповідно до ч. 2 ст. 191 ЦПК у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

При таких обставинах суд проводить розгляд справи у відповідності до положень ст. 280 ЦПК України, в заочному порядку, на підставі наявних у ній матеріалів.

Представник третьої особи АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» Пасечник Ю.А. в судове засідання не з`явилася, просила розгляд справи проводити за відсутності представника третьої особи. (а.с. 83-85)

Представник третьої особи ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового розгляду повідомлений належним чином, клопотань чи заперечень на адресу суду не надходило. (а.с. 74)

Дослідивши письмові докази у справі, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

27 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» із Заявою про отримання кредиту за програмою «Кредитна картка» та підписав Заяву № 010/0937/82/0210885 про надання кредиту «Кредитна картка» з Додатком № 1 та Паспорт споживчого кредиту. За умовами Заяви № 010/0937/82/0210885 про надання кредиту «Кредитна картка» розмір поточного ліміту на дату підписання заяви складає 6 000,00 грн, кредит надається на 48 місяців, що починається з 27 жовтня 2017 року та закінчується 27 жовтня 2021 року, проценти за користування кредитом, в тому числі користування недозволеним овердрафтом нараховуються за ставкою 45,0 % річних. (а.с. 7-12)

З виписки по рахунку клієнта за період з 27 жовтня 2017 року по 26 червня 2019 року вбачається, що ОСОБА_1 активно користувався виданою кредитною карткою, зокрема здійснював безготівкові платежі, знімав готівку та поповнював її. (а.с.80)

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 перед кредитором станом на 26 червня 2019 року становить 7 514,62 грн, яка складається з заборгованості за дозволеним овердрафтом у розмірі 6 000,00 грн, заборгованість за недозволеним овердрафтом у розмірі 1 185,46 грн, заборгованості за відсотками 256,90 грн, заборгованості за штрафом 72,26 грн. (а.с.80)

26 червня 2019 року між АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено Договір відступлення права вимоги № 114/2-9, за умовами якого АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» право вимоги до боржників за договорами, перелік яких міститься в додатку № 1 до цього договору. (а.с. 15-17)

Згідно витягу з додатку № 1 до Договору відступлення права вимоги № 114/2-9 від 26 червня 2019 року ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги за договорами, у тому числі за кредитним договором № 010/0937/82/0210885, укладеним між ПАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» та ОСОБА_1 , сума заборгованості за яким становить 7 442,36 грн, із яких: 7 185,46 грн - сума заборгованості по кредиту, 256,90 грн сума заборгованості за відсотками. (а.с. 19-22)

З наданого розрахунку заборгованості, складеного станом на 29 листопада 2022 року, ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» за умовами договору № 010/0937/82/0210885 за період з 26 червня 2019 року по 26 жовтня 2021 року нараховані відсотки за користування кредитом у розмірі 7 565,40 грн та у відповідності до ст. 625 ЦК України: 70,87 грн 3 % річних за користування грошовими коштами, 313,76 грн інфляційні збитки. (а.с. 13)

29 листопада 2022 року відповідно до Договору про відступлення прав вимоги № 29-11/2022 ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР». ( а.с. 23-32)

Згідно реєстру боржників від 29 листопада 2022 року (Додаток № 1) до договору відступлення права вимоги ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло право грошової вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором № 010/0937/82/0210885, укладеним між ПАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» та ОСОБА_1 , сума заборгованості за яким становить 15 392,39 грн, з яких: 7 185,46 грн - сума заборгованості по кредиту, 7 822,30 грн сума заборгованості за відсотками, 384,63 грн за порушення грошового зобов`язання.(а.с. 33-34)

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог суд зазначає про таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору у встановлені строки і боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок.

Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 518 ЦК України боржник має право висувати вимоги проти нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У договорі, укладеним з відповідачем, сторонами погоджено всі його істотні умови. Договір є дійсними, у судовому порядку не оскаржувався.

Відступлення права вимоги підтверджується договорами та додатками до них, які містять інформацію про відповідача (його прізвище, ім`я, по батькові, РНОКПП, номер договору, суму заборгованості).

Відповідно до вимог ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Отже, за змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Підсумовуючи наведене, дослідивши докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню в повному обсязі.

При поданні позову позивачем заявлено вимогу про відшкодування йому за рахунок відповідача понесених судових витрат, які складаються зі сплаченого судового збору у сумі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 9 000,00 грн.

Визначаючи розмір понесених витрат, суд виходить з наступного.

За ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи повязані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Верховний Суд у постанові від 17 вересня 2019 року у справі № 810/3806/18 зазначив, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу мають бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування останніх.

На підтвердження понесення позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу суду представлено докази, а саме: Договір № 01-07/2024 від 01 липня 2024 року, укладений між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та Адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС», заявку на надання юридичної допомоги № 252 від 04 липня 2026 року, витяг з акту № 24 про надання юридичної допомоги від 31 липня 2026 року, який включає в себе такі види допомоги:

1) надання усної консультації з вивчення документів на суму 4 000,00 грн (2 години*1 500,00 грн);

2) складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду на суму 6 000,00 грн (2 години*3 000,00 грн).

Загальна вартість послуг склала 9 000,00 грн. (а.с. 43- 50)

Відповідачем ОСОБА_1 до суду не подавалося клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Надаючи оцінку зазначеним вимогам в контексті критерію співмірності та пропорційності таких витрат, суд виходить з наступного.

Частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За змістом ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання зазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.

Так, у своїй практиці Європейський суд з прав людини вказує, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа «Гімайдуліна і інші проти України» від 10 грудня 2009 року, справа «Баришевський проти України» від 26 лютого 2015 року). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: «East/West Alliance Limited» проти України» від 02 червня 2014 року, за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим; «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року, за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Разом з тим, суд враховує, що позовні вимоги ґрунтуються на стягненні кредитних коштів, що виникло з правочинів, укладених в письмовій формі. За своєю сутністю спірні правовідносини не є складними, а судова практика по такій категорії справ є усталеною і однотипною. Справа є малозначною, її розгляд здійснено судом в судовому засіданні без присутності учасників справи.

Отже, оцінюючи обґрунтованість заяви позивача в контексті положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України, тобто щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, об`єктивно необхідним на їх виконання, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, суд доходить висновку, що заявлена позивачем сума в розмірі 9 000,00 грн є необґрунтованою, оскільки не відповідає критеріям співмірності заявленої до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу позивача з реальним обсягом такої допомоги, часом, витраченим на надання таких послуг, та критерію реальності таких витрат.

Враховуючи обсяг та зміст позовних вимог, складність справи, обсяг виконаних робіт, докази на підтвердження понесених витрат, суд приходить до висновку про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу в межах 5 000,00 грн, оскільки такий розмір видається пропорційним та обґрунтованим з огляду на складність, об`єм справи та зміст процесуальних дій, вчинених адвокатом.

В силу ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, а тому сума судового збору в розмірі 2 662 грн 40 к., яка сплачена позивачем за подання позову, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 133, 141, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за Кредитним договором № 010/0937/82/0210885 від 27 жовтня 2017 року у розмірі 15 392 (п`ятнадцять тисяч триста дев`яносто дві) грн 39 к., яка складається з: 7 185 грн 46 к. - заборгованості за кредитом, 7 822 грн 30 к. - заборгованості за процентами, 313 грн 76 к.- інфляційні збитки, 70 грн 87 к. - 3 % річних.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 к. судового збору та 5 000 (п`ять тисяч) грн. 00 к. судових витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржене до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів шляхом подання апеляційної скарги в порядку ст.ст. 351-356 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 289 ЦПК України.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ 44276926, адреса: вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ;

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

Третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 36799749, адреса: вул. Кудрявський узвіз, буд. 5-Б, м. Київ;

Третя особа - Акціонерне товариство «РАЙФФАЙЗЕН БАНК», код ЄДРПОУ 14305909, вул. Алмазова Генерала, буд. 4А, м. Київ.

Суддя Світловодського міськрайонного суду

Кіровоградської області Н.Л. Волошина