№ 141086459, 29.10.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2026м. ДніпроСправа № 904/2908/26

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Іванової Т.В., розглянувши без участі (виклику) представників сторін заяву представника позивача (вх.суду №50292/26 від 14.10.2026) про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційні екотехнології України" (52001, Дніпропетровська область, Дніпровський район, місто Підгороднє, вулиця Сарматська, будинок 72; ідентифікаційний код 39794282)

до відповідача Комунального підприємства "Підгородне-Сервіс" Підгородненської міської ради (52001, Дніпропетровська область, Дніпровський район, місто Підгороднє, вулиця Центральна, будинок 25; ідентифікаційний код 44273031)

про стягнення заборгованості за послуги, надані за договором №5 від 24.01.2025, у загальному розмірі 556 574,99 грн

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду перебувала справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційні екотехнології України" до відповідача Комунального підприємства "Підгородне-Сервіс" Підгородненської міської ради про стягнення заборгованості за послуги, надані за договором №5 від 24.01.2025, у загальному розмірі 556 574,99 грн.

30.09.2026 рішенням господарського суду у справі №904/2908/26 позовні вимоги задоволено в повному обсязі, стягнуто з Комунального підприємства "Підгородне-Сервіс" Підгородненської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційні екотехнології України" 487 780,00 грн - заборгованості за послуги, надані за договором №5 від 24.01.2025, 27 161,02 грн - інфляційних втрат, 34 767,11 грн - пені, 6 866,86 грн - 3% річних та 3 339,45 грн - судових витрат на сплату судового збору. Повний текст рішення складено 12.10.2026.

14.10.2026 до господарського суду через систему Електронний суд від представника позивача надійшла заява (вх. суду №50292/26 від 14.10.2026) про ухвалення додаткового рішення, відповідно до якого просить суд: - поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "Інноваційні екотехнології України" строк на подання заяви (клопотання) про стягнення судових витрат; - стягнути з Комунального підприємства "Підгородне-Сервіс" Підгородненської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційні екотехнології України" судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн.

22.10.2026 ухвалою господарського суду у задоволенні заяви в частині поновлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Інноваційні екотехнології України" строку на подання заяви (клопотання) про стягнення судових витрат відмовлено, прийнято заяву представника позивача (вх. суду №50292/26 від 14.10.2026) про ухвалення додаткового рішення до розгляду без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами та запропоновано відповідачу в строк до 26.10.2026 (включно) надати свої письмові пояснення (заперечення) стосовно заяви представника позивача (вх. суду №50292/26 від 14.10.2026) про ухвалення додаткового рішення.

26.10.2026 до господарського суду через систему Електронний суд від представника відповідача надійшло заперечення (пояснення) щодо заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до якої просить: заяву позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн у справі № 904/2908/26 залишити без задоволення; у разі якщо суд дійде висновку про наявність формальних підстав для розподілу витрат - застосувати положення частин 5, 6 статті 126 ГПК України, зменшити розмір заявлених витрат на професійну правничу допомогу до мінімального розумного розміру (не більше 1 000 2 000 грн).

Суд, розглянувши без виклику (повідомлення) сторін наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення заяви по суті, зазначає наступне.

За змістом статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу віднесені до витрат, пов`язаних з розглядом справи в суді, які, в свою чергу, віднесені до судових витрат.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо); такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як убачається, у позовній заяві позивач зазначив, зокрема, що орієнтовний розмір судових витрат, які позивач поніс, і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи - витрат на надання правничої допомоги становить 20 000,00 грн, докази понесення витрат будуть надані протягом 5 днів з дня ухвалення рішення відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України визначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

У підготовче судове засідання 30.09.2026 повноважні представники сторін не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання сторони повідомлялися належним чином, відповідно до вимог статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України.

Судове рішення підписано без його проголошення у відповідності до приписів частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення у справі було складено 12.10.2026.

Отже, датою ухвалення рішення є 12.10.2026.

Враховуючи викладене, заява про ухвалення додаткового рішення подана представником позивача в межах строку, встановленого законом.

Згідно з частинами 1-2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави; за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами; для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Крім того, частинами 4-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи; у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами; обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз наведених норм частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, а також статті 129 цього Кодексу дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес до справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна та інші проти України" від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 вказано, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження факту понесених Товариством з обмеженою відповідальністю "Інноваційні екотехнології України" судових витрат, пов`язаних з розглядом даної справи, надано:

- копію ордеру на надання правничої допомоги серії АЕ №1506088 від 19.05.2026;

- копію договору про надання правничої (правової) допомоги №2/05-26 від 07.05.2026;

- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП №3591 від 25.01.2018;

- копію акта прийому-передачі наданих послуг згідно з договором про надання правничої допомоги №2/5-26 від 07.05.2026;

- копію платіжної інструкції №56682 від 07.05.2026.

За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який, в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

З матеріалів справи убачається, що між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Інноваційні екотехнології України", як клієнтом та Адвокатським об`єднанням Лев укладено договір про надання правничої (правової) допомоги №2/05-26 від 07.05.2026.

Пунктом 1.1 договору визначено, що клієнт доручає, а Об`єднання, відповідно до чинного законодавства України, приймає на себе зобов`язання в якості правничої (правової) допомога здійснювати представницькі повноваження, захищати права і законні інтереси клієнта в обсязі та на умовах, встановлених цим договором та домовленістю сторін, в тому числі при розгляді компетентними судами України спорів із КП Підгородне-Сервіс Підгородненської міської ради.

Цей договір укладений строком на 1 (один) рік та набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Цей договір може бути розірваний згідно вимог чинного законодавства України. У разі, якщо після спливу строку даного договору сторони продовжують його виконання, договір вважається продовженим на той самий строк та на тих самих умовах, на яких його було укладено (пункт 1.3 договору).

Відповідно до пункту 2.1 договору Об`єднання здійснює представництво інтересів клієнта в обсязі відповідно до запиту клієнта. Зокрема, але не виключно, при виконанні даного договору, Об`єднання: - надає усні і письмові довідки та консультації щодо законодавства, рекомендації та роз`яснення щодо суті та юридичних наслідків правочинів; - з метою отримання відомостей про факти, які можуть бути використані, як джерело відомостей для Клієнта та докази у судових справах, звертається з адвокатськими запитами та збирає відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку; запитує, отримує і вилучає речі, документи, їх копії, ознайомлюється з ними та опитує осіб за їх згодою; - складає та підписує від імені клієнта заяви, звернення, позовні заяви, пояснення, скарги (включаючи апеляційні та касаційні) та інші документи правового характеру. Підписанням даного договору клієнт надає право підпису вказаних заяв, позовних заяв, пояснень, скарг (в тому числі апеляційних та касаційних) адвокату зі складу Об`єднання, який призначається для надання клієнту правової (правничої) допомоги згідно виданого Об`єднанням ордеру; - забезпечує захист прав та охоронюваних законом інтересів клієнта під час розгляду цивільних, господарських, адміністративних та інших справ у загальних, спеціалізованих, третейських, інших судах України створених відповідно до законодавства; - забезпечує захист прав та охоронюваних законом інтересів клієнта під час процедур адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, інших актів суб`єктів владних повноважень в контролюючих (податкових, митних) органах всіх рівнів; - представляє інтереси клієнта у правовідносинах з третіми особами, зокрема, але не обмежуючись, з підприємствами, установами, організаціями, правоохоронними органами, органами державної влади та управління, місцевого самоврядування; - надає правову допомогу та здійснює захист прав, свобод і законних інтересів клієнта у кримінальному провадженні; - представляє інтереси клієнта як боржника або стягувача у виконавчому провадженні з усіма правами, наданими відповідній стороні Законом України Про виконавче провадження; - надає інші види правової допомоги, якщо це необхідно для забезпечення виконання доручення клієнта.

Пунктом 3.1 договору визначено, що для виконання представницьких повноважень та захисту прав і законних інтересів клієнта Об`єднанню (його партнерам та/або адвокатам) надаються наступні повноваження, зокрема: виступати в якості представника клієнта у судах з усім обсягом прав, наданих учасникам судового процесу в тому числі правами знайомитися з матеріалами справ, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в судових засіданнях, заявляти клопотання, надавати усні та письмові пояснення суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, збільшення або зменшення позовних вимог, зміни підстави та предмету позову, укладення мирової угоди, підписання, подання та отримання претензій, позовних та інших заяв, апеляційних та касаційних скарг, а також користуватися іншими правами, наданими чинним процесуальним законодавством України стороні та або іншому учаснику процесу, без обмеження у правах.

Розмір гонорару за надання правничої (правової) допомоги, передбаченої цим договором, встановлюється за згодою сторін, є фіксованим, та під час розгляду справи судом першої інстанції становить: 20 000,00 гривень за надання правничої допомоги при розгляді справи про стягнення заборгованості за договором № 5 від 24.01.2025, 20 000,00 гривень за надання правничої допомоги при розгляді справи про стягнення заборгованості за договором № 10 від 06.02.2026 (пункт 4.1 договору).

Стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частин 4-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З наведеного вбачається, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Господарським процесуальним кодексом України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як вбачається, сторонами складено акт прийому-передачі наданих послуг згідно з договором про надання правничої допомоги №2/5-26 від 07.05.2026.

Відповідно до вказаного акту Адвокатське об`єднання Лев надало клієнту правничу допомогу в обсязі, обумовленому договором про надання правничої допомоги №2/5-26 від 07.05.2026 під час розгляду Господарським судом Дніпропетровської області справи №904/2908/26 за позовом, поданим в інтересах клієнта до Комунального підприємства "Підгородне-Сервіс" Підгородненської міської ради, про стягнення заборгованості за послуги, надані за договором №5 від 24.01.2025, у загальному розмірі 556 574,99 грн, а саме:

- проведено аналіз наявних первинних документів, складених до договору № 5 від 24.01.2025;

- здійснено розрахунок штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору № 5 від 24.01.2025;

- підготовлено та подано до суду заяви по суті спору (відповідь на відзив, заяву про зменшення позовних вимог);

- прийнято участь у судових засіданнях по справі №904/2908/26.

Фіксована вартість послуг: 20 000,00 грн, без ПДВ. Підписанням даного акту клієнт засвідчує, що не має претензій щодо якості, обсягу та повноти наданих послуг.

В матеріалах справи міститься копія платіжної інструкції №56682 від 07.05.2026 про сплату 20 000,00 грн.

Додатково суд зауважує, що Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 дійшла висновку, що витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (рішення у справі "East / West Alliance Limited" проти України"), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (постанова Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Господарський суд, розподіляючи витрати на професійну правничу допомогу, вважає, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже цей розмір має бути не лише доведений, а документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Враховуючи викладене, розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення та документи, на підставі яких позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу, господарський суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критерію реальності таких витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності та співрозмірності їхнього розміру, та є завищеним, оскільки становить 20 000,00 грн, в той час, як:

- предметом спору у даній справі було стягнення заборгованості за послуги, надані за договором №5 від 24.01.2025 у розмірі 487 780,00 грн, 27 161,02 грн - інфляційних втрат, 34 767,11 грн - пені та 6 866,86 грн - 3% річних; судова практика щодо вказаної категорії справ є сталою та не потребує детального вивчення та аналізу станом на конкретний період у часі;

- обсяг доказів по справі, який підлягав вивченню та аналізу адвокатом, є незначним.

Судом враховано заперечення відповідача в частині того, що пред`являючи первісний позов, позивач безпідставно нарахував вартість послуг за січень 2026 року (акт № 8 від 31.01.2026) за завищеним тарифом 110,00 грн/куб.м замість встановленої пунктом 3.1 чинного Договору ціни 80,00 грн/куб.м, завищивши суму боргу на 29 280,00 грн та в подальшому визнавши власну неправомірність після подання відповідачем відзиву, позивач 24.09.2026 був змушений подати заяву про зменшення позовних вимог, виключивши безпідставно нараховані 29 280,00 грн та перераховані штрафні санкції. Після чого відповідач у той же день (24.09.2026) подав заяву про повне визнання уточнених законних вимог.

Надані заявником докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в т.ч. впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу).

Водночас за нормами частини шостої статті 126 Господарського процесуального кодексу обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень частин 5 та 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Подібна за змістом правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.04.2026 у справі №902/1055/25.

За матеріалами цієї справи, відповідачем подано заперечення на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, в якій вказував, зокрема, на те, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн є завищеним та неспівмірним зі складністю справи, витраченого часу, обсягом наданих послуг та проведених робіт адвокатом, справа вирішена в підготовчому судовому засіданні за заявою про визнання позову.

Здійснивши аналіз та оцінку доводів відповідача в аспекті співмірності заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, суд враховує, що правова позиція позивача по суті спору, яку він виклав у позові під час розгляду справи була відкоригована (подана заява про зменшення розміру позовних вимог) з урахуванням помилкового визначення позивачем в акті здачі-приймання робіт № 8 від 31.01.2026 року ціни на рівні 110,00 грн за 1 куб. м, внаслідок чого заявлена вартість послуг за вказаним актом склала 107 360,00 грн (976 куб. м х 110,00 грн). Однак, відповідно до пункту 3.1 чинного договору № 5 від 24.01.2025 року, укладеного між сторонами, договірна вартість надання послуг із захоронення твердих побутових відходів становить 80,00 грн за 1 куб.м. та в подальшому була відкорегована позивачем шляхом подання заяви про зменшення розміру позовних вимог, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося, а тому надання професійної правничої допомоги у вигляді представництва інтересів позивача не вимагало значного обсягу юридичної і технічної роботи.

Суд, керуючись пунктом 3 частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, при вирішенні питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу враховує поведінку позивача, зокрема безпідставне завищення позивачем позовних вимог.

Також суд зазначає, що заявлена позивачем сума витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірною, економічно необґрунтованою та такою, що підлягає істотному зменшенню судом.

З огляду на зазначене та враховуючи критерії обґрунтованості, реальності (дійсності та необхідності), розумності розміру витрат на професійну правову допомогу, їх співмірності зі складністю справи, часом, об`єктивно необхідним адвокату на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви позивача, відповідно, про стягнення з відповідача на користь позивача 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи.

Враховуючи викладене, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційні екотехнології України" (вх. суду №50292/26 від 14.10.2026) про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню; стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Керуючись статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційні екотехнології України" про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Підгородне-Сервіс" Підгородненської міської ради (52001, Дніпропетровська область, Дніпровський район, місто Підгороднє, вулиця Центральна, будинок 25; ідентифікаційний код 44273031) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційні екотехнології України" (52001, Дніпропетровська область, Дніпровський район, місто Підгороднє, вулиця Сарматська, будинок 72; ідентифікаційний код 39794282) 10 000,00 грн (десять тисяч гривень нуль копійок) - судових витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині вимог за заявою відмовити.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяТ.В. Іванова