Постанова № 14107784, 09.03.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

09.03.11                                                                                           Справа № 28/141

Львівський апеляційний господарський суд у складі суддів:

головуючий суддя                                                            Бонк Т. Б.

судді                                                                                Бойко С. М.

                                                                                Марко Р. І.

при секретарі судового засідання Н. Томкевич

за участю представників сторін:

від позивача (апелянта) –Яворський В. І. –представник

від відповідача –не з’явився

розглянув апеляційну скаргу Приватного підприємства «Траст Тер», м. Львів № ю-300 від 17.02.2011 р.

на рішення господарського суду Львівської області від 03.02.2011 р.

у справі № 28/141

за позовом Приватного підприємства «Траст Тер», м. Львів

до відповідача ТзОВ Компанії «Лізинговий дім», м. Львів

про визнання права користування 5 залізничних напіввагонів станом на 27.01.2011 р., зобов’язання не чинити перешкод у користуванні переданими за договором фінансового лізингу № 394/0308 від 11.03.2008 р. майном, а саме 5 залізничними на піввагонами

ВСТАНОВИВ:

          рішенням господарського суду Львівської області від 03.02.2011 р. у справі № 28/141 відмовлено у задоволенні позову ПП «Траст Тер», м. Львів до ТзОВ Компанії «Лізинговий дім», м. Львів про визнання права користування 5 залізничних напіввагонів станом на 27.01.2011 р., зобов’язання не чинити перешкод у користуванні переданими за договором фінансового лізингу № 394/0308 від 11.03.2008 р. майном, а саме 5 залізничними напіввагонами.

          Рішення суду мотивоване тим, що підписання сторонами акту прийому-передачі майна підтверджує той факт, що саме за погодженням сторін договір достроково припинено, а майно повернуто лізингодавцю. Щодо вимоги про зобов’язання ТзОВ Компанію «Лізинговий дім»не чинити перешкод ПП «ТрастТер»у користуванні переданим за договором фінансового лізингу майном, суд зазначив, що позивач заявив вимогу про усунення перешкод в користуванні майном, не володіючи фактично при цьому майном.

          У своїй апеляційній скарзі позивач просить дане рішення скасувати та прийняти нове, яким задоволити позов, посилаючись на те, що ПП «Траст Тер»надало суду належні докази в підтвердження свого права на користування 5 напіввагонами, адже договір фінансового лізингу не розірваний і орендарем є ПП «Траст Тер». Також апелянт зазначає, що напіввагони були перереєстровані з ПП «Траст Тер»на ТзОВ Компанію «Лізинговий дім», хоча договір не розірваний і виконувався належним чином.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення представника позивача у судовому засіданні, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11.03.2008 р. між ТзОВ Компанією «Лізинговий дім»(лізингодавець) та ПП «ТрастТер»(лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу (оренди) № 394/0308, за умовами якого відповідач передав позивачу в платне користування на умовах фінансового лізингу майно –напіввагони 4-вісні –5 штук згідно додатку №1, а саме напіввагон 4-х вісний моделі 12-9745 ТУ У 35.2-01124454-032-2004 в кількості 5 штук.

Термін дії договору встановлено з моменту проплати лізингоодержувачем першого лізингового платежу, згідно додатку № 3, по 27.02.2013 р. (п. 3.2 договору).

З акту прийому-передачі майна від 01.07.2009 р., копія якого міститься у матеріалах справи, вбачається, що у зв’язку з достроковим припиненням договору № 394/0308 фінансового лізингу (оренди) від 11.03.2008 р. лізингоодержувач (ПП «Траст тер») передає, а лізингодавець (ТзОВ Компанія «Лізинговий дім») приймає напіввагон 4-х вісний моделі 12-9745 ТУ У 35.2-01124454-032-2004 в кількості 5 штук (№№ 56263064, 56263072, 56263080, 56263106, 56263114). Даний акт підписаний повноважними особами та скріплений печатками сторін.

З наявних у матеріалах справи листа № 265 від 02.06.2010 р. та заявки на реєстрацію (перереєстрацію) власних вантажних вагонів від 02.06.2010 р. вбачається, що 02.06.2010 р. у зв’язку із достроковим припиненням договору фінансового лізингу № 394/0308 від 11.03.2008 р. та відповідно до п. 2.2 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, ТзОВ Компанія «Лізинговий дім»подала керівнику залізниці заявку на реєстрацію (перереєстрацію) власних вантажних вагонів, в якій відповідач просив зняти з напіввагонів №№ 56263064, 56263072, 56263080, 56263106, 56263114 ознаку оренди в базі Г і ОЦ У З.

Обґрунтовуючи свої вимоги, апелянт (позивач) посилається на те, що відповідач здійснив реєстрацію 5-ти залізничних напіввагонів №№ 56263064, 56263072, 56263080, 56263106, 56263114 (зі зняттям ознак оренди) з порушенням умов договору та Закону України «Про фінансовий лізинг», з мотивів, що договір № 394/0308 фінансового лізингу від 11.03.2008 р. сторонами не розірвано, виконувався позивачем належним чином, тому вилучення предмету лізингу з користування позивача та реєстрації залізничних напіввагонів (із зняттям ознак оренди) є протиправними.

Однак, згідно умов договору фінансового лізингу(оренди) № 394/0308, зокрема ч. 2 п. 9.1, передбачено, що лізингодавець (відповідач) має право односторонньо достроково припинити дію вказаного договору письмовим повідомленням, якщо лізингоодержувач не сплачує лізингові платежі протягом 2 чергових строків. П. 10.1 договору встановлено, що майно вилучається з користування лізингоодержувача: у випадку одностороннього дострокового припинення дії договору згідно з п. 9.1 договору; лізингоодержувач не сплачує лізингові платежі протягом 2 чергових строків або більше; лізингоодержувач користується майном з порушенням умов договору або призначенням майна. Відповідно до п. 10.2 договору, у випадку виникнення підстав вилучення майна згідно п. 10.1 договору лізингодавець направляє лізингоодержувачу письмове повідомлення про вилучення майна із зазначенням терміну і місця передачі. Після отримання такого повідомлення лізингоодержувач зобов’язаний за свій кошт здійснити повернення майна, про що складається акт прийому-передачі.

Згідно ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно ст. 174 ГК України, однією з підстав виникнення господарського зобов’язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ч. 4 ст. 179 ГК України, при укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Згідно ст. 598 ЦК України, зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

П. 3 ст. 651 ЦК України передбачено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

З акту прийому-передачі майна від 01.07.2009 р., який міститься у матеріалах даної справи, вбачається, що у зв’язку з достроковим припиненням договору № 394/0308 фінансового лізингу (оренди) від 11.03.2008 р. лізингоодержувач (ПП «ТрастТер») передав, а лізингодавець (ТзОВ Компанія «Лізинговий дім») прийняв напіввагон 4-х вісний моделі 12-9745 ТУ У 35.2-01124454-032-2004 в кількості 5 шт. (№№ 56263064, 56263072, 56263080, 56263106, 56263114), тобто підписання сторонами акту прийому-передачі майна підтверджує той факт, що саме за погодженням сторін договір достроково припинено, а майно повернуто лізингодавцю, що в свою чергу суперечить доводам апелянта щодо протиправного вилучення відповідачем предмета лізингу з користування позивача.

Доводи апелянта про належне виконання умов договору № 394/0308 спростовуються постановою Вищого господарського суду України від 01.04.2010 р. у справі № 33/103 за участю тих самих сторін, якою залишено без змін рішення господарського суду Львівської області та постанову Львівського апеляційного господарського суду у справі № 33/103.

Також суд зазначає, що рішенням господарського суду Львівської області від 17.12.2009 р. у справі № 22/241 відмовлено в задоволенні позовних вимог ПП «ТрастТер»до ТзОВ Компанії «Лізинговий Дім»про визнання дій відповідача незаконними щодо вилучення предмету лізингу без розірвання договору фінансового лізингу № 394/0308. Дане рішення залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.03.2010 р. та постановою Вищого господарського суду України від 29.06.2010 р. у справі № 22/241.

Зокрема у постанові Вищого господарського суду України від 29.06.2010 р. зазначено, що у зв’язку з порушенням позивачем обов’язку сплачувати лізингові платежі (за договорами фінансового лізингу № 394/0308 і № 396/0308), відповідач вилучив у позивача предмети лізингу. Факт несплати позивачем лізингових платежів встановлений рішенням господарського суду Львівської області у справі № 2/137, яке набрали законної сили. Отже, повернення майна здійснено на умовах укладених між сторонами договорів фінансового лізингу і підстави для задоволення позову відсутні.

Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 28.09.2004 р. № 856, для реєстрації власних вантажних вагонів власник подає до реєструвального підрозділу заявку згідно додатку 2 до цих Правил та пакет документів (п. 2.2). Також Правилами передбачено, що після закінчення терміну оренди або дострокового розірвання договору оренди власник вантажних вагонів зобов’язаний подати до ГІОЦ Укрзалізниці через реєструючий підрозділ заявку на повернення орендованого вагона власнику (п. 2.3), що в свою чергу суперечить доводам апелянта щодо здійснення відповідачем протиправної реєстрації 5-ти залізничних на піввагонів.

Щодо вимоги про зобов’язання ТзОВ Компанію «Лізинговий дім»не чинити перешкод ПП «ТрастТер»у користуванні переданим за договором фінансового лізингу № 394/0308 від 11.03.2008 р. майном –5 залізничними напіввагонами №№ 562663064, 56263072, 56263080, 562663106, 56263114, слід зазначити наступне.

Предметом негаторного позову (усунення будь-яких порушень права, в тому числі усунення перешкод в користуванні майном) становить вимога володіючого майном власника (титульного володільця) до інших осіб про усунення порушень його права власності (користування), що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом. Підставою ж такого позову (негаторного) є належне право позивача користуватися і розпоряджатися майном та факти, які підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення ним цих правомочностей.

Однак, в даному випадку позивач заявив вимогу про усунення перешкод в користуванні майном, не володіючи фактично при цьому майном.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з врахування всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101 –105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Рішення господарського суду Львівської області від 03.02.2011 р. у справі № 28/141 залишити без змін, апеляційну скаргу Приватного підприємства «Траст Тер», м. Львів –без задоволення.

2.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                                      Бонк Т. Б.

Суддя                                                                                          Бойко С. М.

Суддя                                                                                          Марко Р. І.