Рішення № 14107419, 10.03.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "10" березня 2011 р. Справа № 2/5007/11/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

головуючого - судді Тимошенко О.М.

при секретарі Кудряшовій М.І.

за участю представників сторін

від позивача Ткач І. (довіреність від 11.08.10)

від відповідача Сметанкіна Т.В. (довіреність від 10.01.11)

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Компанії "Муано Трейдинг Лімітед" ("MUANO TRADING LIMITED") (Кіпр)

до Відкритого акціонерного товариства "Новоград-Волинський м'ясокомбінат" (м.Новоград-Волинський)

про стягнення 5543258,82 доларів США.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 5543258,82 доларів США, з яких: 2618869,92 доларів США боргу за поставлений товар, 2924388,90 доларів США пені.

Представник позивача у судових засіданнях позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судових засіданнях позовні вимоги визнав з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні 01.03.11 оголошувалась перерва до 10.03.11.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

18 серпня 2009 року між Компанією "Муано Трейдинг Лімітед" ("MUANO TRADING LIMITED") (продавець) та Відкритим акціонерним товариством "Новоград-Волинський м'ясокомбінат" (покупець) був укладений контракт №01 за умовами якого продавець (позивач) продає, а покупець (відповідач) купляє м'ясопродукцію в асортименті.

Додатковою угодою №5 від 30.04.10 до контракту сторони погодили, що до договірних відносин за цим контрактом застосовується право України. (а.с.21).

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов контракту позивач поставив відповідачу м'ясопродукцію на загальну суму 10903715,12 доларів США, що підтверджується вантажно-митними деклараціями в загальній кількості 220 штук на суму 10903715,12 доларів США, які містяться в матеріалах справи.

Факт отримання продукції на вказану суму не заперечується відповідачем.

В §5 контракту, визначено, що оплата вартості поставленого товару буде проводитися шляхом перерахування вартості кожної партії товару на рахунок Продавця, зазначений в реквізитах даного контракту, протягом 3-х банківських днів після отримання товару Покупцем, або як передоплата. Валютою контракту є долари США.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Але відповідач всупереч умовам контракту оплату з позивачем за отриману продукцію провів частково, що підтверджується довідкою з банку отримувача коштів про зарахування коштів в період 03.09.2009 року по 07.12.2010 року за контрактом № 01 від 18.08.2009 року в сумі 8284845,20 доларів США ( а.с.26), тому на день звернення з позовом до суду сума боргу становить 2618869,92 доларів США.

11.02.11р. позивач надіслав відповідачу претензію про сплату заборгованості (а.с.27).

У відповіді на претензію відповідач визнає борг перед позивачем в сумі 2618869,92 доларів США (а.с.28).

За ст.ст.627,629 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач позовні вимоги визнав, доказів сплати боргу не надав.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 2618869,92 доларів США грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивач на підставі параграфу 4 контракту з посиланням на ст. 551 ч.2 ЦК України просить стягнути з відповідача 2924388,90 доларів США пені.

Позивачем надано розрахунок пені за шість місяців, з якого вбачається, що позивачем розрахована пеня виходячи з 0,4% від простроченого боргу за кожен день прострочення.

Позов в частині стягнення пені підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.

Дійсно, у §4 Контракту, передбачено, що у випадку прострочення термінів оплати товару, Покупець зобов'язаний сплатити Продавцю пеню в розмірі 0,4% від суми недоплати за кожен день прострочення платежу.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який сплачується пеня”.

Відповідно до п. 2 ст. 343 ГК України ( 436-15 ) платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З урахуванням викладеного позивач набув право отримати а відповідач обов'язок сплатити пеню за період шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано. При цьому розмір пені не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем наданий розрахунок пені за період з 14.09.09 по 14.03.10. У вказаний період облікова ставка НБУ становила 10,25%. Подвійна облікова ставка – 20.5%. Отже розмір пені за кожний день прострочення не може перевищувати 0,05616%. (20,5 / 365 днів = 0,05616).

Звідси, розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача за вказаний період, буде становити 410584,20 доларів США. При цьому суд виходить з такого розрахунку.

0,4 : 0,05616 = 7,1225071

Тобто ставка пені, за контрактом в 7,1225071 рази менша за ставку, яку необхідно застосовувати. Отже розмір пені, яка підлягає стягненню буде в 7,1225071 рази менший, ніж той який нарахований позивачем (2924388,9 доларів) і буде становити 410584,20 доларів США.

(2924388,9 : 7,1225071=410584,20)

Як зазначено вище, позивач заявляючи вимогу про стягнення пені в розмірі 0,4% за кожен день прострочення посилається на ч. 2 ст. 551 ЦК України, де вказано, що розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Проте, як зазначив Вищий господарський суд України в постанові від 26.02.08 по справі №21/278, правило вказаної норми є загальним і не виключає застосування спеціальних правил, зокрема, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" щодо обмеження пені за прострочення виконання грошових зобов’язань та ч.2 ст.343 ГК України.

Слід також зазначити, що в даному випадку розмір пені законом не встановлений а тільки визначена його верхня межа.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 3029454,12 доларів США, з яких: 2618869,92 доларів США, 410584,20 доларів США.

Витрати, пов'язані з оплатою державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.49,82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Новоград-Волинський м'ясокомбінат" (11708, м.Новоград-Волинський, вул.Борисова,4; код 00443424) на користь Компанії "Муано Трейдинг Лімітед" ("MUANO TRADING LIMITED") (Кіпр) (Zinonos Kitieos,8 Kato Lakatamia, P.C. 2322, Nicosia Cyprus; Сompany №HE 244920) (адреса для кореспонденції : 03037,м.Київ, вул.Червонопартизанська,4/6, кв.87):

- 2618869,92 доларів США основного боргу,

- 410584,20 доларів США пені,

- 1754,79 доларів США витрат на оплату державного мита,

- 128,98 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Відмовити в позові в частині стягнення 2513804,70 доларів США пені.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання 11.03.11

Суддя Тимошенко О.М.

Віддрукувати: