Рішення № 14107159, 10.03.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.03.11 р. Справа № 4/307

22.02.2011р. господарським судом Донецької області на підставі ст. 77 ГПК України була оголошена перерва до 10.03.2011р., про що повідомлені представники сторін в судовому засіданні.

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кундель В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача Якушев Ю.В. довіреність №27/10-01-1 від 17.01.2011р.,

від відповідача Чернобай І.А. довіреність №21/02/1 від 21.02.2011р.

за позовом - Державного підприємства „Артемсіль” м. Соледар

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбаська індустріальна компанія”

м. Красноармійськ

про стягнення (з урахуванням уточнень) 9020,16грн.штрафних санкцій

СУТЬ СПОРУ:

23.12.2010р. ДП „Артемсіль” м. Соледар звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбаська індустріальна компанія” м. Красноармійськ 13731,24грн., з яких: 11175,12грн. - пеня за несвоєчасну поставку товару в розмірі 0,1% суми вартості товару, по якому допущене прострочення виконання, за кожен день прострочення, 2556,12грн. штраф в розмірі 7% зазначеної вартості за прострочення виконання зобовязання більше ніж на 30 днів, відповідно до п. 12 договору.

В підтвердження позову позивач надав підписаний з відповідачем договір №12/01-02-455 від 28.10.2009р., лист №12/21-526 від 21.12.2009р. з вимогою поставити товар згідно укладеного договору, претензію №27/05-11 від 24.02.2010р. з вимогою поставити товар, яка отримана відповідачем 06.03.2010р., про що свідчить підпис уповноваженої особи підприємства відповідача на повідомленні про вручення поштового відправлення.

10.03.2011р. позивачем в судовому засіданні на підставі ст. 22 ГПК України надана заява про уточнення позовних вимог, що по суті є заявою про зменшення позовних вимог, №27/05-11 від 09.03.2011р., в якій останній просить стягнути з відповідача 9020,16грн., з яких: 6464,04грн. - пеня за несвоєчасну поставку товару в розмірі 0,1% суми вартості товару, по якому допущене прострочення виконання, за кожен день прострочення, 2556,12грн. штраф в розмірі 7% зазначеної вартості за прострочення виконання зобовязання більше ніж на 30 днів, відповідно до п. 12 договору.

Разом із заявою позивачем наданий акт повернення відповідачу товару на доопрацювання від 31.03.2010р., акт прийняття продукції (товарів) за якістю від 09.02.2011р., платіжне доручення №691 від 02.03.2011р. в підтвердження сплати отриманого товару в повному обсязі.

Господарський суд вирішує спір по суті з урахуванням заяви позивача, яка долучена до матеріалів справи.

03.03.2011р. відповідачем через канцелярію суду наданий письмовий відзив на позов №28/02/1 від 28.02.2011р., в якому останній просить суд застосувати строки позовної давності та визнає позовні вимоги в сумі 9020,16грн.

Також відповідачем до відзиву надані лист №22/01-3/1 від 22.01.2011р., яким позивач повідомлений про можливість поставки товару та видаткова накладна №9/02/6 від 09.02.2011р., по якій позивачу переданий товар на загальну суму 36156,00грн.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом,

2

ВСТАНОВЛЕНО:

Предметом позову є неналежне виконання відповідачем зобовязання щодо поставки товару, обумовленого сторонами при підписанні договору №12/01-02-455 від 28.10.2009р.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

За своїм змістом та правовою природою договір, на який посилається позивач як на підставу своїх вимог, є договором купівлі-продажу та підпадає під правове регулювання норм Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що між сторонами підписаний договір купівлі-продажу №12/01-02-455 від 28.10.2009р., відповідно до умов якого продавець (відповідач) поставляє покупцю (позивач) шибер згідно кресленню 3610-00 (01) (02) у кількості 17 штук за ціною 1790,00грн. без ПДВ на загальну суму 36516,00грн. за письмовою заявою покупця (п. п. 1, 2 договору).

Відповідно до п. п. 1.1, 7 договору поставка товару здійснюється протягом 45 календарних днів, у кількості згідно письмових замовлень покупця, який може зменшити обсяг поставки у звязку з виробничою необхідністю.

Розрахунок за поставлений товар здійснюється по факту поставки після приймання товару на складі покупця впродовж 45 календарних днів (п. 11 договору).

Таким чином, сторонами в договорі обумовлені конкретний порядок, строки поставки та оплати товару.

В п. 4 договору сторонами встановлений строк його дії до 31.12.2009р., а по зобовязанням до повного їх виконання сторонами.

Таким чином, сторонами в договорі погоджені всі істотні умови договору, тому він вважається судом укладеним.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

На виконання умов договору позивач направив відповідачу вимогу №12/21-526 від 21.12.2009р. про поставку товару в повному обсязі.

Таким чином, відповідно до п. 11 договору відповідач повинен був поставити в повному обсязі товар протягом 45 календарних днів.

Відповідачем позивачу поставлений товар, але 31.03.2010р. позивач повернув товар на доопрацювання, оскільки на виготовлених шиберах не був дотриманий радіус закруглення.

22.01.2001р. листом №22/01-3/1 позивач був повідомлений про можливість поставки товару до 10 лютого поточного року та 09.02.2011р. позивачу був переданий товар на загальну суму 36156,00грн., що підтверджується видатковою накладною №9/02/6 від 09.02.2011р., копія якої наявна в матеріалах справи.

Позивачем в цей же день складений акт прийняття продукції (товарів) за якістю від 09.02.2011р. та 02.03.2011р. платіжним дорученням №691 отриманий товар сплачений в повному обсязі.

Таким чином, господарський суд вважає доведеним факт неналежного виконання відповідачем зобовязань по поставці товару.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи, що відповідачем неналежним чином виконані умови договору, позивач просить стягнути з відповідача (з урахуванням наданих ним уточнень) 6464,04грн. пені за несвоєчасну поставку товару в розмірі 0,1% суми вартості товару, по якому допущене прострочення виконання, за кожен день прострочення та 2556,12грн. штрафу в розмірі 7% зазначеної вартості за прострочення виконання зобовязання більше ніж на 30 днів, відповідно до п. 12 договору

3

Господарський суд, перевіривши надані позивачем розрахунки, задовольняє позовні вимоги в повному обсязі з огляду на наступне:

У відповідності зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватись неустойкою.

Стаття 549 Цивільного кодексу визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Стаття 551 Цивільного кодексу України визначає, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Крім цього, у частині 1 статті 230 Господарського кодексу України зазначено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Частиною 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Сторонами в п. 12 договору узгоджено, що винна сторона відшкодовує збитки іншій стороні при неналежному виконанні умов даного договору у відповідності зі ст. 231 ГК України. За порушення строків виконання зобовязань стягується пеня в розмірі 0,1 відсотка вартості товару, по якому допущене прострочення виконання, за кожен день прострочення, а за прострочення більше 30 днів додатково стягується штраф в розмірі 7 відсотків зазначеної вартості.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати пропорційно задоволеної судом суми.

На підставі ст.ст.526,530,546,549,550,551 Цивільного кодексу України, ст.ст.193,230,231 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 22,49,82,84,81-1,85 ГПК України, господарський суд

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Державного підприємства „Артемсіль” м. Соледар про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбаська індустріальна компанія” м. Красноармійськ 9020,16грн., з яких: 6464,04грн. - пеня за несвоєчасну поставку товару в розмірі 0,1% суми вартості товару, по якому допущене прострочення виконання, за кожен день прострочення, 2556,12грн. штраф в розмірі 7% зазначеної вартості за прострочення виконання зобовязання більше ніж на 30 днів, відповідно до п. 12 договору в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбаська індустріальна компанія” м. Красноармійськ-85300, м-н Південний, буд. 20, кв. 51, ЗКПО 328972705161 на користь Державного підприємства „Артемсіль” м. Соледар-84545, вул. Чкалова, 1 „а”, ЗКПО 00379790 пеню в сумі 6464,04грн., 2556,12грн. штрафу, 90,20грн. державного мита та 155,03грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя Гринько С.Ю.

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений та підписаний 10.03.2011року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в десятиденний термін.

Надруковано у 3 прим.:

1-до справи,

1- позивачу, 1- відповідачу