Ухвала суду № 141069872, 30.10.2026, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 947/44677/26

Провадження № 2/947/9692/26

УХВАЛА

30.10.2026 року

Суддя Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В., оглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі третьої особи приватного виконавця Бондарева Романа Володимировича, про визнання договорів дарування недійсними, скасування рішення державного реєстратора та припинення права власності,

В С Т А Н О В И В:

29.10.2026 року до Київського районного суду м. Одеси через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» - адвоката Коваленка Сергія Олеговича про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі третьої особи приватного виконавця Бондарева Романа Володимировича, про визнання договорів дарування недійсними, скасування рішення державного реєстратора та припинення права власності, в якій позивач просить суд:

- визнати недійсним договір дарування від 02 вересня 2014 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Омаровою Віолеттою Султаналіївною та зареєстрований в реєстрі за №3826, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

- скасувати рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Омарової Віолетти Султаналіївни, індексний номер 15513839 від 02.09.2014 року, про державну реєстрацію права власності на 89/100 частки домоволодіння з надвірними спорудами, загальною площею 265,5 кв.м. що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 та припинити право власності ОСОБА_2 на 89/100 частки домоволодіння з надвірними спорудами, загальною площею 265,5 кв.м. що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати недійсним договір дарування від 19 липня 2017 року, посвідчений державним нотаріусом Другої одеської державної нотаріальної контори Арабаджи Катериною Георгіївною, зареєстрований в реєстрі за №3-1067, укладений між ОСОБА_2 , з однієї сторони та ОСОБА_3 ;

- скасувати рішення державного реєстратора державного нотаріуса Другої одеської державної нотаріальної контори Арабаджи Катерини Георгіївни, індексний номер 36210794 від 19.07.2017 року, про державну реєстрацію права власності на 89/100 частки домоволодіння з надвірними спорудами, загальною площею 265,5 кв.м. що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 та припинити право власності ОСОБА_3 на 89/100 частки домоволодіння з надвірними спорудами, загальною площею 265,5 кв.м. що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати недійсним договір дарування від 02 вересня 2014 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Омаровою Віолеттою Султаналіївною та зареєстрований в реєстрі за №3820, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

- скасувати рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Омарової Віолетти Султаналіївни, індексний номер 15512325 від 02.09.2014 року, про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за кадастровим номером: 5110136900:13:010:0030, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 та припинити право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за кадастровим номером: 5110136900:13:010:0030, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 19 липня 2017 року, посвідчений державним нотаріусом Другої одеської державної нотаріальної контори Арабаджи Катериною Георгіївною, зареєстрований в реєстрі за №3-1066, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;

- скасувати рішення державного реєстратора державного нотаріуса Другої одеської державної нотаріальної контори Арабаджи Катерини Георгіївни, індексний номер 36210710 від 19.07.2017 року, про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за кадастровим номером: 5110136900:13:010:0030, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 та припинити право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за кадастровим номером: 5110136900:13:010:0030, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу на підставі вказаного позову розподілено судді Калініченко Л.В.

Оглядаючи позовну заяву, суддею встановлено її невідповідність вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Однією із закріплених у наведеній нормі гарантій справедливого судочинства є доступ до суду, що передбачає можливість безперешкодного звернення до суду за захистом своїх прав. Забезпечення такого права в національному законодавстві випливає із положень Конституції України.

Поряд з цим, звернення до суду в порядку цивільного судочинства здійснюється з дотриманням вимог ЦПК України.

Частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається позивачем надано до позову квитанцію на підтвердження сплати позивачем судового збору в загальній сумі 10649,60 грн.

Перевіряючи вірність сплаченого позивачем судового збору за пред`явленим позовом, суд зазначає наступне.

Ставки для сплати судового збору за подання юридичною особою до суду позовної заяви, що містить вимоги немайнового характеру, визначені Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8.07.2011 р., за подання юридичною особою позовної заяви немайнового характеру стягується судовий збір у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2026 року з 01 січня встановлений у розмірі 3328,00 гривень.

Отже, судовий збір за подання до суду юридичною особою позовної заяви немайнового характеру справляється у розмірі 3328,00 коп.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

У разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Судовий збір справляється з урахуванням загальної суми позову також у разі: подання позову одним позивачем до кількох відповідачів; об`єднання суддею в одне провадження кількох однорідних позовних вимог.

Розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.

У відповідності до правового висновку викладеного у постанові Верховного Суду від 18.09.2023 року по справі №758/5118/21 відповідно до якого, можливість пред`явлення кількох окремих позовів є одним з аргументів, який дозволяє виснувати, що у цій справі має місце не одна вимога, а кілька вимог щодо різних відповідачів. Із цим пов`язаний і другий аргумент, який випливає із можливості подачі окремих позовів, а саме, якщо б позивач подавав окремі позови про виселення, то мав би сплатити судовий збір за кожний із них.

Водночас, ані ЦПК України, ані Закон України «Про судовий збір» не містять норм, які б дозволяли зробити висновок, що законодавець хоче встановити більш сприятливі наслідки у вигляді сплати судового збору у меншому розмірі для випадків, коли позивач об`єднує вимоги до кількох відповідачів в одному позові. Навпаки, підкреслюється, що судовий збір має бути сплачений за кожну немайнову вимогу окремо, якщо заявлено декілька немайнових вимог (абзац 2 частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір»). У разі протилежного тлумачення має місце одна вимога про виселення щодо чотирьох відповідачів, то це матиме наслідком наступне: у ситуації, коли позивач звертається до суду одразу до всіх відповідачів, він має сплатити судовий збір у меншому розмірі, аніж у випадку, якщо позови будуть пред`явлені окремо щодо різних співвідповідачів. Поряд із цим, національне законодавство не містить жодних інших випадків, коли б пільги щодо сплати судового збору пов`язувалися б із об`єднанням або роз`єднанням позовних вимог.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду вважає, що з точки зору забезпечення правової визначеності для осіб, що опинилися в аналогічних правових ситуаціях, доцільно виходити зі сталості підходів та вважати самостійними вимоги щодо кожного із відповідачів.

Третій аргумент на користь позиції щодо необхідності врахування суб`єктного складу правовідносин при визначенні кількості вимог стосується ситуації, коли декілька позивачів пред`являють позов до одного відповідача. У такому випадку кожен із позивачів має сплатити судовий збір у розмірі, встановленому для немайнових вимог, адже відповідно до абзацу 2 частини сьомої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Отже, ситуація, за якої у випадку процесуальної співучасті залежно від наявності співпозивачів або співвідповідачів у справі застосовуються різні підходи у питаннях сплати судового збору, суперечить принципу рівності, який є одним з основних засад цивільного судочинства (пункт 2 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Таким чином, при тлумаченні терміну поняття «вимога» у цьому випадку має враховуватися, крім предмета та підстави позову, також суб`єктний склад правовідносин (кількість співвідповідачів). Відтак, навіть за умови пред`явлення однорідних вимог немайнового характеру, пов`язаних між собою однією і тією ж підставою виникнення та поданими доказами, судовий збір щодо кожного відповідача має обраховуватися окремо.

За наслідком викладеного суд зазначає, що як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено в цілому шістнадцять вимог немайнового характеру, кожна з якої є окремим об`єктом справляння судовим збором, а саме:

- дві вимоги до відповідача ОСОБА_1 : 1) про визнання недійсним договору дарування від 02 вересня 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Омаровою В.С. та зареєстрованого в реєстрі за №3826, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , 2) про визнання недійсним договору дарування від 02 вересня 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Омаровою В.С. та зареєстрованого в реєстрі за №3820, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

- вісім вимог до ОСОБА_2 : 1) про визнання недійсним договору дарування від 02 вересня 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Омаровою В.С. та зареєстрованого в реєстрі за №3826, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , 2) про скасування рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Омарової В.С., індексний номер 15513839 від 02.09.2014 року, про державну реєстрацію права власності на 89/100 частки домоволодіння з надвірними спорудами, загальною площею 265,5 кв.м. що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ) про припинення права власності ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на 89/100 частки домоволодіння з надвірними спорудами, загальною площею 265,5 кв.м. що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ) про визнання недійсним договору дарування від 19 липня 2017 року, посвідченого державним нотаріусом Другої одеської державної нотаріальної контори Арабаджи К.Г., зареєстрованого в реєстрі за №3-1067, укладений між ОСОБА_2 , з однієї сторони та ОСОБА_3 , 5) про визнання недійсним договору дарування від 02 вересня 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Омаровою В.С. та зареєстрованого в реєстрі за №3820, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , 6) про скасування рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Омаровою В.С., індексний номер 15512325 від 02.09.2014 року, про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за кадастровим номером: 5110136900:13:010:0030, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ) про припинення права власності ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за кадастровим номером: 5110136900:13:010:0030, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 ) про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 19 липня 2017 року, посвідченого державним нотаріусом Другої одеської державної нотаріальної контори Арабаджи К.Г., зареєстрованого в реєстрі за №3-1066, укладений між ОСОБА_2 , з однієї сторони та ОСОБА_3 ;

- шість вимог до відповідача ОСОБА_3 : 1) про визнання недійсним договору дарування від 19 липня 2017 року, посвідченого державним нотаріусом Другої одеської державної нотаріальної контори Арабаджи К.Г., зареєстрованого в реєстрі за №3-1067, укладений між ОСОБА_2 , з однієї сторони та ОСОБА_3 , 2) про скасування рішення державного реєстратора державного нотаріуса Другої одеської державної нотаріальної контори Арабаджи К.Г., індексний номер 36210794 від 19.07.2017 року, про державну реєстрацію права власності на 89/100 частки домоволодіння з надвірними спорудами, загальною площею 265,5 кв.м. що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), 3) про припинення права власності ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на 89/100 частки домоволодіння з надвірними спорудами, загальною площею 265,5 кв.м. що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ) про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 19 липня 2017 року, посвідченого державним нотаріусом Другої одеської державної нотаріальної контори Арабаджи К.Г., зареєстрований в реєстрі за №3-1066, укладений між ОСОБА_2 , з однієї сторони та ОСОБА_3 5) про скасування рішення державного реєстратора державного нотаріуса Другої одеської державної нотаріальної контори Арабаджи К.Г., індексний номер 36210710 від 19.07.2017 року, про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за кадастровим номером: 5110136900:13:010:0030, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), 6) про припинення права власності ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за кадастровим номером: 5110136900:13:010:0030, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Приймаючи викладене, враховуючи подання позивачем позовної заяви до суду в електронній формі, позивачем підлягає сплаті за пред`явленим позовом судовий збір виходячи з шістнадцять вимог немайнового характеру, що в цілому підлягає до сплати в сумі 42598,40 грн. (3328*16 = 53248; 53248 * 0,8 = 42598,40).

У звязку з чим, судом встановлено, що позивачем не доплачено судовий збір в сумі 31948,80 грн. (42598,40-10649,60 =31948,80).

У зв`язку з чим, позивачеві необхідно надати до суду документ на підтвердження доплати судового збору в сумі 31948,80 грн.;

- суд роз`яснює, що судовий збір повинен бути сплачений за реквізитами Київського районного суду міста Одеси, а саме: Отримувач коштів - ГУК в Од.обл./Київський р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526; Банк отримувача - Казначейство України(ел. адм. подат.); Рахунок отримувача - UA758999980313171206000015756; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу - 101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський районний суд м. Одеси (назва суду, де розглядається справа);

- одночасно у разі сплати судового збору у належному розмірі, позивачеві необхідно надати відповідний орієнтовний розрахунок судових витрат.

Також, частиною 1 статті 177 ЦПК України передбачено, що у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Частиною 7 статті 43 ЦПК України передбачено, що у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

З матеріалів справи вбачається, що іншими учасниками справи крім позивача є відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та третя особа - приватний виконавець Бондарев Роман Володимирович.

Оглянувши матеріали справи судом встановлено, що на підтвердження доказів скерування позовної заяви з доданими до неї документами приватному виконавцю Бондареву Роману Володимировичу позивачем надано до суду квитанцію про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС.

Однак, позивачем в порушення вказаних вимог не надано до суду документів на підтвердження скерування копії поданої заяви з додатками до неї відповідачам по справі.

Суд зазначає, що як вищезазначено, належними доказами у відповідності до процесуального законодавства на підтвердження скерування копій документів відповідачеві є:

- підтвердження про скерування в електронній формі копії заяви з додатками до неї з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи у разі наявності зареєстрованого електронного кабінету у сторін по справі;

- у разі відсутності зареєстрованого електронного кабінету, докази скерування в паперовій формі копії заяви з додатками до неї, через поштове відправлення з листом опису вкладення.

За наслідком чого, позивачеві необхідно надати належні докази надсилання відповідачам: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Крім того, вказані докази надсилання копій документів листом з описом вкладення повинні відповідати положенням до їх оформлення згідно з Порядком надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку та регулюють відносини між ними визначені Правилами надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року за №270.

Роз`яснити позивачу, що у разі надання до суду додаткових документів до суду, в рамках усунення недоліків пред`явленого первісного позову на виконання даної ухвали суду, у відповідності до ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен надати також належні докази на підтвердження надсилання копій таких документів іншим учасникам справи, з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Крім того, суд зазначає стороні позивача, що у відповідності до положень ч. 9 статті 43 ЦПК України, якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу, мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.

Одночасно суд зазначає, що ст. 129 Конституції України гарантовано, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений законом.

Процесуальні дії судді чітко врегульовані нормами ЦПК, які повинні правильно розумітися сторонами і застосовуватися, починаючи з моменту пред`явлення позову до суду.

Отже, процесуальні вимоги визначені Законом є рівними для усіх учасників судового процесу, а відтак зазначене не свідчить про занадто формальне ставлення до передбачених законом вимог та в жодному разі не робить суд недоступним для заявника, оскільки в контексті п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню.

Частинами 1, 2 статті 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 14 цього Кодексу.

Оскільки встановлено не відповідність позовної заяви вимогам ст. 43, 175, 177 ЦПК України, суддя вважає, що позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі третьої особи приватного виконавця Бондарева Романа Володимировича, про визнання договорів дарування недійсними, скасування рішення державного реєстратора та припинення права власності, підлягає залишенню без руху та слід надати позивачеві строк для усунення вищевказаних недоліків поданої заяви, терміном в десять днів з дня отримання копії ухвали, та роз`яснити, що в іншому випадку позовна заява буде вважатися неподаною і повернута.

Керуючись ст. 14, 175, 177, 185 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі третьої особи приватного виконавця Бондарева Романа Володимировича, про визнання договорів дарування недійсними, скасування рішення державного реєстратора та припинення права власності залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення недоліків поданої заяви п`ять днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що у разі виконання недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків поданої заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Калініченко Л. В.