Рішення № 141066210, 30.10.2026, Вишгородський районний суд Київської області

"30" жовтня 2026 р. Справа № 363/2141/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/заочне/

30 жовтня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді: Лукач О.П.,

за участю секретаря Ставиченко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Вишгород у порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників провадження цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

02.04.2026 до Вишгородського районного суду Київської області через систему «Електронний суд» представником позивача Ляр Д.Ю. подано вказану позовну заяву, у якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № б/н від 04.02.2015 станом на 11.03.2026 у розмірі 53 951,25 грн, з яких: 43 354,54 грн заборгованість за тілом кредиту, 10 596,71 грн заборгованість за простроченими відсотками, а також сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву № б/н від 04.02.2015 та приєднався до Умов та правил надання банківських послуг саме в тій редакції, що діяла на дату підписання та була розміщена на сайті Банку https://privatbank.ua/terms. З моменту підписання відповідачем заяви між Банком та відповідачем був укладений договір у порядку частини першої статті 634 ЦК України шляхом приєднання клієнта до запропонованого Банком договору. На підставі вказаної анкети-заяви відповідачу відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт, який у подальшому збільшився до 57 000,00 грн, що, за твердженням позивача, підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку і випискою по рахунку. Для отримання доступу до рахунку та використання кредитного ліміту відповідач отримав кредитну картку № НОМЕР_1 зі строком дії до 08/18 типу «Універсальна». Позивач зазначає, що відповідач після отримання картки здійснив дії щодо проведення її активації, користувався карткою, а також отримував кредитні кошти з власної ініціативи. Як зазначено позивачем, активація ним картки та користування картковим рахунком, свідчать про укладення сторонами кредитного договору, що підтверджується розрахунком заборгованості та випискою по рахунках відповідача. Із виписки вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, а також частково сплачував заборгованість за договором. Банк посилається на те, що банківська виписка є первинним документом, який підтверджує рух коштів за конкретним банківським рахунком. Після спливу строку дії першої картки відповідачем для можливості користування рахунком додатково отримані кредитні картки: № НОМЕР_2 зі строком дії до 05/22 типу «Універсальна», № НОМЕР_3 зі строком дії до 03/23 типу «Універсальна» та №4149629311223200 зі строком дії до 02/23 типу «Універсальна GOLD». У процесі користування рахунком відбулася зміна відсоткової ставки на 40,8 % річних. Позивач зазначає, що умови обслуговування кредитних карток були доступні клієнту на сайті Банку та у додатку «Приват24», заперечень щодо розміру відсоткової ставки клієнт не надавав, при цьому частково погашав заборгованість. У процесі користування рахунком, 24.04.2023 відповідачем підписано Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, на підставі якої отримано додаткову кредитну картку № НОМЕР_4 зі строком дії до 04/27 типу «Універсальна GOLD», а також погоджені інші суттєві умови користування кредитним рахунком. Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, за твердженням позивача, відповідач підписав власноруч на планшеті відповідно до постанови НБУ від 13.12.2019 № 151. На момент підписання зазначеної Заяви заборгованість відповідача становила 8 231,83 грн, що, як зазначає Банк, убачається з виписки та розрахунку заборгованості. Позивач вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про умови кредитування, зокрема щодо сплати відсотків. Починаючи з 24.04.2023 відсотки нараховувалися відповідно до підписаної відповідачем Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, а саме згідно з пунктом 9.3 у розмірі 40,8 % річних. За погодженою ставкою Банком нараховано відсотків у розмірі 10 596,71 грн. Також позивач звертає увагу, що у зв`язку з початком повномасштабного вторгнення та збройної агресії російської федерації Банк скасував відсоткову ставку у березні 2022 року до 0 %, а з 01.04.2022 ставка поступово поверталася до погодженого розміру, що відображено в розрахунку заборгованості. За твердженням позивача, Банк свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами в межах установленого кредитного ліміту, для чого відкрив рахунок та надавав кредитні картки до нього. Відповідач зобов`язався повертати використану частину кредитного ліміту щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, встановленого договором, проте своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості не вносив. У зв`язку із зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором, з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості, станом на 11.03.2026 відповідач, за розрахунком Банку, має заборгованість у розмірі 53 951,25 грн, з яких 43 354,54 грн за тілом кредиту та 10 596,71 грн за простроченими відсотками, у зв`язку із чим позивач просить задовольнити позов.

Після виконання судом вимог частини шостої статті 187 ЦПК України ухвалою суду від 24.04.2026 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи та призначено судове засідання на 09.07.2026 об 11:30, про що повідомлено учасників провадження.

Позивачу у порядку, встановленому статтею 14 ЦПК України, було надіслано копію ухвали про відкриття провадження у справі.

Як убачається з матеріалів справи, 31.03.2026 позивачем надіслано на адресу відповідача копію позовної заяви з додатками. На адресу зареєстрованого місця проживання відповідача: АДРЕСА_1 , судом направлено копію ухвали про відкриття провадження та судову повістку про виклик до суду, проте конверт із вказаною судовою кореспонденцією, повернувся на адресу суду без вручення відповідачу. Крім цього, повістку відповідачу було направлено на номер телефону, зазначений у позові, яку згідно з довідкою про доставку повідомлення у додаток «Viber», доставлено 27.04.2026.

08.07.2026 до суду, через систему «Електронний суд», представником позивача

Боака Б.В. подано клопотання про відкладення розгляду справи, призначеної на 09.07.2026, у зв`язку із зайнятістю представника Банку в іншому судовому засіданні.

У судове засідання, призначене на 09.07.2026, учасники справи не з`явилися. Цього ж дня відповідач ОСОБА_1 особисто звернувся до суду із заявою про ознайомлення з матеріалами справи та ознайомився з ними у приміщенні суду, про що свідчить його підпис у заяві.

Ураховуючи клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, судове засідання було відкладено на 14.09.2026 об 11:00, про що повідомлено учасників провадження.

11.09.2026 до суду через систему «Електронний суд» представником позивача Мартиненко І.Ю. подано заяву про розгляд справи без участі представника АТ КБ «ПриватБанк», у якій зазначено, що позовні вимоги Банк підтримує у повному обсязі, необхідні докази містяться у матеріалах справи, інших заяв та клопотань Банк не має, а також не заперечує проти заочного розгляду справи і ухвалення заочного рішення у разі наявності обставин, передбачених частиною першою статті 280 ЦПК України.

У судове засідання, призначене на 14.09.2026, учасники провадження не з`явилися. Відповідач, якого особисто повідомлено під підпис про день, час та місце розгляду справи, причин неявки суду не повідомив та, відповідно до статей 174, 178 ЦПК України, не скористався своїм процесуальним правом і не направив до суду відзив на позовну заяву із викладенням заперечень проти позову.

Вирішуючи питання про можливість розгляду справи за відсутності учасників провадження, суд ураховує наявність заяви представника позивача від 11.09.2026 про розгляд справи без його участі та згоду на ухвалення заочного рішення, належне повідомлення відповідача про день, час та місце судового засідання, неподання ним відзиву та неповідомлення причин неявки, а також відсутність підстав, установлених статтею 223 ЦПК України, для відкладення розгляду справи.

Також, враховуючи наявність умов, визначених у частині першій статті 280 ЦПК України, суд ухвалив: провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За змістом вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30.09.2022 у справі за №761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Положеннями статті 174 ЦПК України встановлено, що при розгляді справи в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи та пояснення щодо предмета спору в заявах по суті справи. Подання таких заяв є правом учасників справи.

Відповідно до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, а у випадку розгляду з повідомленням учасників справи також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із частиною першою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи. Відповідно до статей 77-80 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; достовірними докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи; достатніми докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, що мають значення для вирішення справи.

За змістом статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин у їх сукупності, судом встановлено, що 04.02.2015 ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку. У вказаній анкеті містяться анкетні дані, контактна інформація відповідача, відмітка про бажання оформити картку «Універсальна», а також підписи клієнта і працівника Банку.

Згідно з довідкою АТ КБ «ПриватБанк» про видані кредитні картки за договором № б/н, відповідачу видавалися наступні картки: 04.02.2015 № НОМЕР_1 , строк дії 08/18, тип «Універсальна»; 31.07.2018 № НОМЕР_2 , строк дії 05/22, тип «Універсальна»; 02.05.2019 № 4149439009044359, строк дії 03/23, тип «Універсальна»; 24.07.2019 №4149629311223200, строк дії 02/23, тип «Універсальна Gold»; 24.04.2023 №5363542095096427, строк дії 04/27, тип «Універсальна Gold».

Із довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки ОСОБА_1 вбачається, що картковий рахунок № НОМЕР_1 відкрито 04.02.2015 із кредитним лімітом у розмірі 0,00 грн. Надалі кредитний ліміт збільшувався: 25.10.2017 до 3 000,00 грн, 31.07.2018 до 5 000,00 грн, 16.09.2019 до 15 000,00 грн, 24.04.2023 до 57 000,00 грн. У подальшому ліміт зменшувався, зокрема 16.01.2024 до 56 448,84 грн, 28.01.2025 до

52 984,18 грн, 09.06.2025 до 50 390,00 грн, а 02.07.2025 до 0,00 грн.

Крім цього, 24.04.2023 відповідач ОСОБА_1 підписав Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк», у якій відповідно до

статті 634 ЦК України приєднався до розділу «Загальні положення» та підрозділів «Кредитні картки», «Поточні рахунки», «Використання картки», «Віддалені канали обслуговування», «Оплата частинами та Миттєва розстрочка», «Автоплатежі» Умов та Правил надання банківських послуг у редакції, чинній на дату її підписання. Заява містить реквізити сторін, дату укладення договору 24.04.2023 та підпис користувача.

За змістом пункту 9.2 Заяви про приєднання від 24.04.2023 тип кредиту відновлювана кредитна лінія, тип платіжної картки «Універсальна Gold», строк кредитування 12 місяців із пролонгацією, мета кредиту споживчі цілі, спосіб надання кредиту безготівковий.

Пунктом 9.3 цієї Заяви визначено фіксовану процентну ставку: 42,0 % річних для картки «Універсальна» та 40,8 % річних для картки «Універсальна Gold».

Відповідно до пункту 9.4 Заяви про приєднання від 24.04.2023 повернення кредиту здійснюється, зокрема, шляхом внесення клієнтом коштів у розмірі мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок до останнього календарного числа місяця, наступного за місяцем, у якому здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту. Розмір мінімального обов`язкового платежу становить 5 % від заборгованості, але не менше ніж

100 грн, щомісячно, а в разі прострочення, починаючи з другого місяця прострочення, 10 % від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно.

Згідно з пунктом 9.7 Заяви про приєднання проценти за користування кредитом, у тому числі в разі прострочення зобов`язань, нараховуються щоденно на суму поточної заборгованості за кожен день із розрахунку фактичної кількості днів у році. Пунктом 9.5 окремо передбачено наслідки порушення строків повернення кредиту, зокрема проценти, що встановлюються за домовленістю сторін відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.

Із розрахунку заборгованості за кредитним договором убачається, що станом на 24.04.2023 залишок заборгованості відповідача становив 8 231,83 грн. У подальшому відповідач продовжував користуватися картковим рахунком, здійснюючи як витратні операції, так і поповнення рахунку.

Факт використання та часткового повернення коштів підтверджується також випискою АТ КБ «ПриватБанк» за договором № б/н за період з 04.02.2015 по 16.03.2026, у якій відображені дати та суми операцій, перерахування і зняття коштів, поповнення карткового рахунку, списання процентів за використання кредитного ліміту, а також залишок коштів після кожної операції. Зокрема, у виписці відображено зарахування 27.01.2026 у сумі 3 000,00 грн, 03.02.2026 у сумі 100,00 грн та списання 01.03.2026 процентів за користування кредитним лімітом у сумі 1 357,21 грн.

Усього за вказаний у виписці період відображено витрат на суму 817 517,65 грн та надходжень на суму 763 566,40 грн. Баланс на початок періоду становив 0,00 грн, на кінець періоду мінус 53 951,25 грн.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за кредитним договором № б/н від 04.02.2015 станом на 11.03.2026 загальна заборгованість відповідача становить

53 951,25 грн і складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 43 354,54 грн, яка повністю обліковується як прострочена, та заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 10 596,71 грн. Заборгованість за нарахованими, але ще не простроченими відсотками, за процентами, нарахованими відповідно до статті 625 ЦК України, пенею та комісією у розрахунку становить 0,00 грн.

Дані розрахунку про залишок заборгованості узгоджуються з підсумковим від`ємним балансом за картковим рахунком у банківській виписці. Із розрахунку вбачається, що після переведення 01.03.2026 усієї заборгованості за тілом кредиту до простроченої нові проценти за користування кредитом у період до 11.03.2026 не нараховувалися.

Надані позивачем письмові докази підтверджують відкриття відповідачу карткового рахунку, установлення та зміну кредитного ліміту, видачу платіжних карток, здійснення операцій з використанням коштів і їх часткове повернення, а також погодження умов кредитування у підписаній ОСОБА_1 . Заяві від 24.04.2023.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено пунктом 3 частини першої статті 3 ЦК України. Дії учасників цивільних правовідносин повинні ґрунтуватися на засадах справедливості, добросовісності та розумності, передбачених пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. За змістом статей 205, 207 ЦК України правочин може вчинятися в усній або письмовій формі. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано в одному чи кількох документах та підписано його стороною.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, обов`язкові відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, у якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати надання послуг кожному, хто до неї звернеться. Відповідно до статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Частиною другою статті 639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію, зокрема сплатити гроші, а кредитор має право вимагати виконання обов`язку боржника. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі статтями 525, 526, 629 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. За змістом статей 1048, 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати визначаються договором. Згідно зі статтею 1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати та зараховувати кошти на рахунок клієнта, виконувати його розпорядження про перерахування і видачу відповідних сум та проведення інших операцій за рахунком. Згідно з частинами першою, другою статті 1069 ЦК України, якщо банк здійснює платежі з рахунку клієнта за відсутності на ньому коштів, він вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення платежу.

При оцінці наданого Банком витягу з Умов та Правил надання банківських послуг суд враховує висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17, щодо необхідності доведення погодження позичальником саме тих умов і тарифів, на які посилається Банк, зокрема в частині розміру процентів. Сам по собі витяг із розміщених на сайті Банку Умов та Правил, без належного підтвердження їх погодження позичальником, не може заміняти погоджених сторонами умов договору.

Водночас, у цій справі погодження процентної ставки у розмірі 40,8 % річних для картки «Універсальна Gold» підтверджується не лише витягом з Умов та Правил, а безпосередньо текстом підписаної відповідачем Заяви про приєднання від 24.04.2023, у якій визначено тип платіжної картки, строк кредитування, розмір і тип процентної ставки та порядок внесення обов`язкових платежів.

Оцінюючи вимогу про стягнення прострочених відсотків, суд також виходить із того, що право кредитодавця на проценти як плату за правомірне користування кредитом існує в межах строку кредитування, тоді як після його закінчення або пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредиту правові наслідки прострочення визначаються статтею 625 ЦК України, що узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16. У даному випадку Банк заявив до стягнення проценти за користування кредитом, розраховані відповідно до погодженої сторонами ставки, а не проценти як міру відповідальності за статтею 625 ЦК України; з наданого розрахунку видно, що станом на 11.03.2026 нові проценти після 01.03.2026 не нараховувалися.

Верховний Суд у постанові від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц зазначив, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами руху коштів за відповідним банківським рахунком, містять записи про здійснені операції та підтверджують їх проведення. Надана у цій справі виписка містить деталізовані відомості про операції з рахунком відповідача та узгоджується з розрахунком заборгованості.

Оцінивши надані докази у їх сукупності, судом встановлено, що позивач відкрив відповідачу картковий рахунок та забезпечив можливість користуватися кредитними коштами в межах установленого ліміту, відповідач користувався цими коштами, частково їх повертав, однак належним чином зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів, погоджених у підписаній Заяві від 24.04.2023, не виконав, у зв`язку із чим станом на 11.03.2026 заборгованість становить 53 951,25 грн, з яких 43 354,54 грн заборгованість за тілом кредиту та 10 596,71 грн заборгованість за простроченими відсотками.

Відповідач після особистого ознайомлення з матеріалами справи відзиву на позовну заяву та контррозрахунку заборгованості до суду не подав, доказів погашення заявленої позивачем заборгованості або інших доказів, які б спростовували наведені позивачем обставини, не надав.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 26.03.2026.

Оскільки позов задоволено у повному обсязі, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у зазначеній сумі.

Керуючись статтями 3, 11, 202, 205, 207, 509, 525, 526, 610, 626, 628, 629, 633, 634, 638, 639, 642, 1048, 1050, 1054, 1055, 1056-1, 1066, 1069 ЦК України, статтями 2, 4, 5, 12, 13, 19, 76-81, 89, 128, 141, 174, 178, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 274, 279-281, 284, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТ БАНК» заборгованість за кредитним договором № б/н від 04.02.2015 станом на 11.03.2026 у розмірі 53 951,25 гривень, з яких:

43 354,54 грн заборгованість за тілом кредиту, 10 596,71 грн заборгованість за простроченими відсотками, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн, а всього стягнути 56 613 (п`ятдесят шість тисяч шістсот тринадцять) гривень 65 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів із дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення.

Позивач, якому повне рішення не було вручене в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви відповідача про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем у загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення чи апеляційна скарга або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення складено 30.10.2026.

Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТ БАНК», код ЄДРПОУ 14360570, адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації:

АДРЕСА_1 .

Суддя О.П. Лукач