Рішення № 141061619, 02.10.2026, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/5323/25

Провадження № 2/450/632/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Мельничук І. І.

при секретарі Дикій О. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Качмар Іван Остапович до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Рубікон Груп» про стягнення грошових коштів та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

у провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Качмар Іван Остапович до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Рубікон Груп» про стягнення грошових коштів та моральної шкоди, в якому представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти в розмірі 1 034 598, 00 грн. 00 коп.; відшкодування моральної шкоди в сумі 200 000 гривень та судові витрати.

В обґрунтування заявленого позову представник позивача зазначає, що 21 вересня 2022 року між ТОВ «Будівельно-Інвестиційна Компанія «Рубікон Груп» та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу майнових прав № Б6-02/C1/210922-9 на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , вартістю один мільйон вісімсот тридцять дев`ять тисяч двісті дев`яносто одна гривня, з яких позивачем сплачено один мільйон тридцять чотири тисячі п`ятсот дев`яносто вісім гривень. Відповідно до умов договору, закінчення будівництва було заплановано до 30 вересня 2024 року, а введення об`єкта в експлуатацію до 30 грудня 2024 року, однак відповідач своїх зобов`язань у визначені строки не виконав. У зв`язку з цим 13 грудня 2024 року позивач направив відповідачу повідомлення про припинення дії договору, а надалі адвокатський запит та вимогу про повернення сплачених коштів, які залишилися без відповіді, а кошти повернуті не були. Посилаючись на істотне порушення відповідачем умов договору та його розірвання в односторонньому порядку, представник позивача просить стягнути з відповідача сплачені за договором кошти в розмірі один мільйон тридцять чотири тисячі п`ятсот дев`яносто вісім гривень, а також двісті тисяч гривень на відшкодування моральної шкоди, завданої тривалим позбавленням позивача можливості отримати у власність та користуватися придбаною квартирою, що змусило його шукати інше житло, просить позовні вимоги задоволити.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Качмар І. О. не з`явились, однак останній подав на адресу суду заяву про розгляд справи без їх участі, позов просив задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Рубікон Груп» - адвокат Думич Н. Б. в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового засідання. Відзиву та інших клопотань подано не було.

Оскільки в судове засідання не з`явилися всі особи, які беруть участь у справі, суд у відповідності зі ст. 247 ЦПК України, розглядає справу без фіксування судового засідання технічними засобами.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, приходить до наступного висновку:

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Право на справедливий суд та доступ до правосуддя визначено також у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 04.XI.50).

Відповідно до ст. ст. 124, 129 Конституції України і ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «РУБІКОН ГРУП» укладено договір № Б6-02/С1/210922-9 купівлі-продажу майнових прав від 21.09.2022 року. Згідно даного договору купівлі продажу майнових прав було придбано майнові права на двокімнатна квартира АДРЕСА_1 (п. 2.2 Договору), загальною площею 68,90 кв.м. та житловою площею 31,77 кв.м., згідно додатку № 3 «Інформація про об`єкт нерухомого майна» до Договору № Б6-02/С1/210922-9 купівлі-продажу майнових прав від 21.09.2022 року.

Згідно п. 4.1. Договору, вартість Майнових прав за цим Договором становить 1 839 291, 00 (один мільйон вісімсот тридцять дев?ять тисяч двісті дев?яносто одна) грн. 00 коп., вартість одного метра квадратного становить 26 695 грн., 00 коп. що еквівалентно 730 доларам США за курсом 36,5686 грн. за 1 долар США.

Відповідно до додатку № 2 до Договору № Б6-02/С1/210922-9 купівлі-продажу майнових прав від 21.09.2022 року, сторонами погоджено графік сплати, згідно з яким Покупець зобов`язався сплатити Продавцю за цим Договором перший платіж 30 % від загальної вартості об`єкта нерухомого майна, а саме: перший платіж у день укладення цього Договору в сумі 551 784,00 грн, що згідно з курсом Національного банку України на день укладення цього Договору (курс 36,5686 грн за 1 долар США) становить 15 089,00 доларів США; другий платіж до 30.12.2022 року в сумі 160 938,00 грн, що згідно з курсом Національного банку України на день укладення цього Договору (курс 36,5686 грн за 1 долар США) становить 4 401,00 доларів США; третій платіж до 30.03.2023 року в сумі 160 938,00 грн, що згідно з курсом Національного банку України на день укладення цього Договору (курс 36,5686 грн за 1 долар США) становить 4 401,00 доларів США; четвертий платіж до 30.06.2023 року в сумі 160 938,00 грн, що згідно з курсом Національного банку України на день укладення цього Договору (курс 36,5686 грн за 1 долар США) становить 4 401,00 доларів США; п`ятий платіж до 30.09.2023 року в сумі 160 938,00 грн, що згідно з курсом Національного банку України на день укладення цього Договору (курс 36,5686 грн за 1 долар США) становить 4 401,00 доларів США; шостий платіж до 30.12.2023 року в сумі 160 938,00 грн, що згідно з курсом Національного банку України на день укладення цього Договору (курс 36,5686 грн за 1 долар США) становить 4 401,00 доларів США; сьомий платіж до 30.03.2024 року в сумі 160 938,00 грн, що згідно з курсом Національного банку України на день укладення цього Договору (курс 36,5686 грн за 1 долар США) становить 4 401,00 доларів США; восьмий платіж до 30.06.2024 року в сумі 160 938,00 грн, що згідно з курсом Національного банку України на день укладення цього Договору (курс 36,5686 грн за 1 долар США) становить 4 401,00 доларів США та дев`ятий платіж до 30.09.2024 року у розмірі 160 938,00 грн.

Згідно умов Договору та додатку № 2 позивачем сплачено на користь відповідача ТзОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Рубікон Груп» 1 034 598,00 грн., вказане знаходить своє підтвердження відповідно до копій: платіжного доручення № 111400477 від 21.09.2022 року на суму - 340 000,00 грн; платіжної інструкції № H732-X7TC-5KH1-20E9 від 21.09.2022 року на суму 211 784,00 грн.; квитанції № 114553917 від 21.09.2026 року на суму 160 938,00 грн.; квитанції № 123961653 від 21.09.2026 року на суму 160 938,00 грн.; квитанції № XXKK-8T6H-H1M2-9HM9 від 09.05.2023 року на суму 160 938,00 грн.

У пунктах 2.5, 2.6 договору купівлі-продажу майнових прав № Б6-02/С1/210922-9 від 21.09.2022 року сторони узгодили, що плановий термін завершення будівництва до 30 вересня 2024 року, а плановий термін введення в експлуатацію до 30 грудня 2024 року.

Як стверджує позивач і не заперечувала в процесі розгляду справи представниця відповідача, будучи ознайомленою з матеріалами справи (клопотання від 18.03.2026 року), багатоквартирний будинок № 6, секція С1 в с. Горішній, по вул. Бережанська, Пустомитівського району, Львівської області, перебуває в недобудованому стані та не введений в експлуатацію.

У пунктах 7.3.2, 7.4 передбачено, що договір може бути розірваний в односторонньому порядку зі сторони покупця у разі не виконання продавцем термінів будівництва та здачі об`єкта в експлуатацію згідно пунктів 2.5, 2.6 даного договору. Одностороннє рішення сторін про розірвання цього договору оформлюється у формі письмового повідомлення про припинення дії даного договору, яке направляється стороні поштовим відправленням у вигляді рекомендованого листа з повідомленням про вручення за адресами, зазначеними в цьому договорі, або вручені особисто з відміткою про отримання уповноваженою особою. Договір є розірваний на десятий календарний день з дня отримання стороною повідомлення, що підтверджуватиметься датою отримання стороною рекомендованого листа з повідомленням про вручення, або дата вказана на письмовому повідомленні стороною одержувачем при особистому отримання уповноваженою на те особою. Після розірвання договору продавець вважається вільним від зобов`язань щодо відчуження майнових прав на об`єкти нерухомості на свій розсуд. У випадку розірвання цього договору з продавцем, продавець не пізніше як через 90 календарних днів з дня розірвання договору повертає покупцю усі отримані від нього кошти без індексації.

У відповідності до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 міститься висновок, що за загальним правилом зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша цієї статті). Про таку зміну або розірвання сторони вправі домовитися у будь-який час на свій розсуд, крім випадків, обумовлених договором або у законодавстві. Тоді як зміна чи розірвання договору у судовому порядку є, зокрема, юридичним наслідком істотного порушення зобов`язання іншою стороною (пункт 2 частини першої статті 611, абзац другий частини другої статті 651 ЦК України), тобто способом реагування та захисту права від такого порушення, яке вже відбулося. У кожному конкретному випадку істотність порушення договору треба оцінювати з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Поняття такої істотності закон розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - «значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору». Тобто критерієм істотного порушення договору закон визначив розмір завданої цим порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати те, на що вона очікувала, укладаючи договір. Мова йде не лише про грошовий вираз зазначеної шкоди, але й про випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Співвідношення завданої порушенням договору шкоди із тим, що могла очікувати від його виконання ця сторона, має вирішальне значення для оцінки істотності такого порушення. Інакше кажучи, для застосування частини другої статті 651 ЦК України суд має встановити не лише наявність порушення договору, але й завдання цим порушенням шкоди (яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди), її розмір, а також те, чи дійсно суттєвою є різниця між тим, на що мала право розраховувати потерпіла сторона, укладаючи договір, і тим, що насправді вона змогла отримати.

Згідно матеріалів справи позивачем 13.12.2024 року було відправлено повідомлення про припинення (розірвання) дії Договору № Б6-02/С1/210922-9 купівлі-продажу майнових прав від 21.09.2022 року в односторонньому порядку та вимогою повернути суму коштів, передбачену п. 7.3.2. Договору у зв`язку із невиконанням Продавцем термінів будівництва.

08.05.2025 року на адресу відповідача представником позивача адвокатом Качмар І. О. скеровано адвокатський запит, відповідно до якого остання просила надати інформацію щодо результатів розгляду повідомлення ОСОБА_1 від 13.12.2024 року про припинення (розірвання) договору купівлі-продажу майнових прав № Б6-02/C1/210922-9 від 21.09.2022 року, а також щодо повернення позивачу сплачених за договором коштів у розмірі 1 034 598,00 грн. та причин їх неповернення.

29.10.2025 року на адресу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Рубікон Груп» скеровано вимогу про повернення коштів.

Сторонами не надано доказів на підтвердження надання ТзОВ «БІК «Рубікон Груп» відповіді на вказану заяву.

Таким чином, договір купівлі-продажу майнових прав N?56-02/C1/210922-9 від 21 вересня 2022 року вважається розірваним в односторонньому порядку на десятий календарний день з дня отримання ТзОВ «БІК «Рубікон Груп» вказаного вище повідомлення про припинення (розірвання) дії Договору № Б6-02/С1/210922-9 від 21.09.2022 року.

Порушення відповідачем строків будівництва і не введення об`єкта будівництва в експлуатацію у строки, визначені пунктами 2.5, 2.6 договору купівлі-продажу майнових прав № Б6-02/С1/210922-9 від 21.09.2022 року, є істотним порушенням умов договору. Строк затримки виконання зобов`язання відповідачем є значним, а об`єкт будівництва так і недобудований та не зданий в експлуатацію, як на час пред`явлення позову до суду, так і на час розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

У відповідності до ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Зі змісту ч. 4 ст. 653 ЦК України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України передбачено, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні.

Тлумачення вказаних норм дає підстав для висновку, що якщо одна із сторін договору передала у власність іншій стороні певне майно (сплатила кошти) і судом встановлено порушення еквівалентності зустрічного надання внаслідок невиконання або неналежного виконання своїх обов`язків однієї із сторін, сторона, що передала майно (сплатила кошти), має право вимагати повернення переданого іншій стороні в тій мірі, в якій це порушує погоджену сторонами еквівалентність зустрічного надання. Тобто, якщо сторона, яка вчинила виконання, проте не отримала зустрічного надання в обсязі, який відповідає переданому майну (сплаченим коштам) і згодом договір розірвано за рішенням суду, то вона може вимагати від сторони, яка порушила договір і не здійснила зустрічне надання, повернення майна (коштів) на підставі пункту 3 частини третьої статті 1212 ЦК України. Подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі № 537/4259/15-ц.

Встановлено, що позивачем сплачено на користь ТзОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Рубікон Груп» 1 034 598,00 грн. за договором купівлі-продажу майнових прав № Б6-02/С1/210922-9 від 21.09.2022.

Таким чином, позовні вимоги в частині повернення вкладених грошових коштів у розмірі 1 034 598,00 грн. підлягатимуть задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення з ТзОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Рубікон Груп» на користь позивача моральної шкоди у розмірі 200 000,00 грн., суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду встановлені нормами ст. 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц сформулювала висновок, згідно яким, виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.

Відповідно до п. 5 Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Відповідні обставини встановлюються судом на підставі доказів, поданих сторонами та іншими учасниками справи. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Як зазначено у постанові ВП Верховного Суду від 15.12.2020 року у справі № 752/17832/14-ц розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

До загальних засад цивільного законодавства належить свобода договору (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК України)

Встановивши, що у договорі купівлі-продажу майнових прав № Б6-02/С1/210922-9 від 21.09.2022 строк готовності об`єкта будівництва є таким, що визначений певним періодом, суд вважає, що наявні підстави для покладення на ТзОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Рубікон Груп» обов`язку відшкодувати позивачу моральну шкоду.

Позивач свою вимогу про відшкодування моральної шкоди у розмірі 200 000,00 грн. обґрунтовує тим, що неправомірними діями відповідача йому було завдано моральних страждань.

Враховуючи викладене вище, оцінивши досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності та виходячи з підстав пред`явленого позову, суд бере до уваги доводи позивача про те, що внаслідок порушення відповідачем договірних зобов`язань він протягом тривалого часу був позбавлений можливості користуватися та розпоряджатися проінвестованим житловим приміщенням, отримати квартиру у власність, а також змушений шукати інше житло. Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер та обсяг душевних страждань позивача, істотність вимушених змін у його житті, тривалість порушення його прав, а також те, що позивач оцінює завдану йому моральну шкоду у 200 000,00 гривень. Водночас, з огляду на засади розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що належною та справедливою компенсацією завданих моральних страждань у цьому випадку є стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в розмірі 30 000,00 гривень.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ним Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у спразі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вказане, позовні вимоги позивача частково знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, а тому такі слід задоволити частково, стягнути з відповідача на користь позивача вкладені грошові кошти 1 034 598,00 грн. та 30 000,00 грн. завданої моральної шкоди.

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 задоволюються частково, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір у розмірі 12 345,98 грн. підлягає частковому стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме в сумі 10 645,98 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 82,89,141, 263-265,268 ЦПК України, ст.ст. 3, 13, 16, 23, 213, 526, 549, 610-612, 629, 637, 651, 653, 1167, 1212 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Качмар Іван Остапович до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Рубікон Груп» про стягнення грошових коштів та моральної шкоди задоволити частково.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Рубікон Груп» (ЄДРПОУ 40116861, місцезнаходження: м. Львів, вул. Липинського, 26) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 ) 1 034 598,00 грн. (один мільйон тридцять чотири тисячі п`ятсот дев`яносто вісім гривень 00 копійок), сплачених за Договором купівлі-продажу майнових прав № Б6-02/С1/210922-9 від 21.09.2022 року.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Рубікон Груп» (ЄДРПОУ 40116861, місцезнаходження: м. Львів, вул. Липинського, 26) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 ) завданої моральної шкоди у розмірі 30 000,00 грн. (тридцять тисяч гривень 00 копійок).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Рубікон Груп» (ЄДРПОУ 40116861, місцезнаходження: м. Львів, вул. Липинського, 26) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 10 645,98 грн. (десять тисяч шістсот сорок п`ять гривень 98 копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст судового рішення складено 02.10.2026 року.

Суддя: І. І. Мельничук