Рішення № 141058540, 29.10.2026, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 511/1844/26

2/683/1673/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області в особі головуючої - судді Кутасевич О.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу №511/1844/26, 2/683/1673/2026 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

У травні 2026 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал») звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту, а також судових витрат у справі.

В обґрунтування позовних вимог вказувало, що 11 січня 2023 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (далі ТОВ «Авентус Україна») та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №6262199 згідно з умовами якого відповідачка отримала кредит в сумі 2500 грн на умовах строковості, зворотності, платності, та зобов`язувався сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.

25 вересня 2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» укладено договір факторингу №25.09/23-Ф, у відповідності до умов якого відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором №6262199 від 11 січня 2023 року укладеним між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 .

Ураховуючи викладене, оскільки відповідачка в добровільному порядку не виконала своїх зобов`язань за вказаним договором кредиту, просили стягнути з неї на свою користь 12101,75 грн, з яких 2500 грн заборгованість за тілом кредиту, 4477,5 грн заборгованості за процентами, нарахованими первісним кредитором та 5125,25 грн, заборгованості за процентами, нарахованими позивачем, а також судовий збір в сумі 2662,40 грн та 10 000 грн витрат на правову допомогу.

Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 02 червня 2026 року вказану справу передано за підсудністю до Старокостянтинівського районного суду.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 21 липня 2026 року постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

11 серпня 2026 року відповідачка ОСОБА_1 подала відзив на позов, у якому просила у задоволенні позову в частині стягнення необґрунтованих процентів, відсотків та пені відмовити, зменшити розмір заборгованості шляхом виключення штрафів та пені із суми заборгованості. Уважала, що умови договору в частині визначення розміру відсотків за користування кредитом є несправедливими відповідно до вимог ст.18 Закону України «Про споживче кредитування». Крім того, зазначала, що є військовослужбовцем та на неї поширюються гарантії Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», а тому вона звільняється від сплати процентів за користування кредитом. Щодо розміру заявлених позивачем витрат на правову допомогу адвоката в розмірі 10000 грн, уважала його таким, що не відповідає складності справи, обсягу виконаних робіт та часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги, а тому просила його зменшити.

У відповіді на відзив представник позивача уважав доводи відповідачки про несправедливість розміру відсотків безпідставними, оскільки ст.18 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено підстави визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживачів, зокрема, щодо нарахування пропорційно великої суми неустойки. Однак вказане не стосується розміру відсотків, що є платою за користування кредитом, а не відповідальністю за його порушення. Зазначав, що відповідачка, підписавши договір, погодилась з його умовами, в тому числі і з розміром відсотків. Щодо права звільнення відповідачки від сплати відсотків на підставі Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», вказував, що остання із клопотаннями про її звільнення від сплати процентів до первісного кредитора не зверталась та відповідних доказів про наявність такої пільги не надала. Уважав, що розмір заявлених до стягнення витрат на правову допомогу визначений за погодженням адвоката та клієнта та не може бути змінений судом.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

За змістом статей 626, 628 ЦК України оговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч.1 ст.598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За приписами п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Судом установлено, що 11 січня 2023 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (далі ТОВ «Авентус Україна») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №6262199 про надання коштів на умовах споживчого кредиту згідно з умовами якого відповідачка отримав кредит в сумі 2500 грн строком на 360 днів зі сплатою процентів за ставкою 1,99% за кожен день користування кредитом згідно графіку платежів, що є додатком №1 до договору, орієнтована загальна вартість кредиту за весь строк користування кредитом 20410 грн.

Кредитний договір підписано з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

При укладанні кредитного договору відповідачем вчинено ряд дій, без здійснення яких договір був би не укладеним, що в свою чергу підтверджує укладання вказаного договору в електронній формі.

Факт укладення договору та отримання коштів відповідачкою не оспорюється та підтверджується інформацією АТ «Універсал банк» від 10 серпня 2026 року, витребуваною судом за клопотанням позивача.

Отже ОСОБА_1 була ознайомлена з умовами щодо розміру кредиту, погодила з кредитором загальну суму кредиту, що вказана в договорі та графіку погашення, та взяла на себе зобов`язання повернути саме такий розмір кредиту, що підтверджується її підписом на вказаних документах.

25 вересня 2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» укладено договір факторингу №25.09/23-Ф, у відповідності до умов якого відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором №6262199 від 11 січня 2023 року укладеним між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 в розмірі 6977,5 грн, що складається з 2500 грн тіла кредиту та 4477,5 грн заборгованості за відсотками, що підтверджується умовами договору, актом приймання передачі інформації згідно з Реєстру Боржників, платіжними інструкціями про оплату згідно договору факторингу.

Отже, досліджені судом докази свідчать про укладеність вищевказаного кредитного договору між відповідачкою та ТОВ «Авентус Україна», невиконання позичальником своїх зобов`язань щодо повернення, отриманих в борг коштів та наявності в нього боргових зобов`язань.

Як убачається із розрахунку заборгованості ТОВ «Авентус Україна», наданого позивачем у відповідачки станом на 24 вересня 2023 року наявна заборгованість за в сумі 6977,5 грн, що складається з 2500 грн тіла кредиту та 4477,5 грн заборгованості за відсотками.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» ОСОБА_1 позивачем нараховано відсотки за користування кредитом відповідно до умов договору №6262199 від 11 січня 2023 року за період з 26 вересня 2023 року по 06 січня 2024 року в сумі 5124,25 грн.

Указаний розмір заборгованості за основним боргом та відсотками за користування кредитними коштами відповідає умовам договору та нарахований в межах строку кредитування, визначеного договором. За відсутності будь-яких інших доказів у справі щодо розміру заборгованості відповідача перед позивачем, його погашення відповідачем, суд встановлює такий розмір заборгованості виходячи з розрахунку позивача та вважає доведеним факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем у вказаному розмірі.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором №6262199 від 11 січня 2023 року в розмірі 12101,75 грн, з яких 2500 грн заборгованість за тілом кредиту, 4477,5 грн заборгованості за процентами, нарахованими первісним кредитором за період з 11 січня по 24 вересня 2023 року та 5125,25 грн, заборгованості за процентами, нарахованими позивачем за період з 26 вересня 2023 року по 06 січня 2024 року.

Доводи відповідачки ОСОБА_1 про те, що вона є військовослужбовцем та має право на списання відсотків за користування кредитними коштами на підставі ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» на увагу не заслуговують.

Як установлено судом, договір кредиту було укладено ОСОБА_1 11 січня 2023 року, а відсотки за користування кредитом нараховані позивачем за період з 11 січня 2023 року по 06 січня 2024 року включно.

Частина 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-ХІІ від 20 грудня 1991 року (далі - Закон №2011-ХІІ), в редакції, чинній на час укладення договору кредиту, передбачала, що військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафна санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Верховний Суд у постанові від 15 липня 2020 року у справі № 199/3051/14 (провадження № 61-10861св18) виклав висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей».

У цій постанові Верховний Суд зазначив, що Національний банк України листом від 02 вересня 2014 року № 18-112/48620 надав роз`яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142.

Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

Такі висновки містяться в постанові Верховного Суду від 22.11.2023 р. по справі № 426/4264/19.

На підтвердження наявності у відповідачки статусу військовослужбовця ОСОБА_1 подала до суду посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 08 січня 2026 року про те, що вона є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-учасників бойових дій.

Згідно зі статтею 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 81 ЦПК України також передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Докази того, що ОСОБА_1 саме у період нарахування кредитором відсотків за користування кредитом, тобто у період з 11 січня 2023 року по 06 січня 2024 року перебувала на військовій службі, брала участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або брала безпосередню участь в антитерористичній операції та забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, а також в інших заходах, зазначених у ч.15 ст.14 Закону №2011-ХІІ, в матеріалах справи відсутні.

Таких доказів ОСОБА_1 суду не надала.

Тобто, обставини того, що ОСОБА_1 на момент укладення сторонами кредитного договору та строку нарахування відсотків за кредитом була військовослужбовцем або брала безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, не підтверджені достовірними і достатніми доказами, відтак, не встановлені.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат по справі, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до положень п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

При визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд бере до уваги норми ч.ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

ЄСПЛ наголошує на необхідності об`єднання об`єктивного критерію (дійсність витрат) та суб`єктивного критерію, розподіляючи суб`єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність).

Суд керується тим, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, оскільки цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.

Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23, провадження № 14-50цс24.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 24 січня 2022 року у справі № 911/2737/17).

Для підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надані: Договір № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року про надання правничої допомоги, який укладений між ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» та адвокатом Столітнім М.М., актом прийому-передачі виконаний робіт та заявку №19404 на виконання доручення за вказаним договором, платіжне доручення від 18 травня 2026 року на суму 10000 грн.

Як видно з платіжного доручення та заявки на виконання доручення за договором №10/12-2024 від 10 грудня 2024 року адвокатом надавалися послуги, зокрема первинна консультація з клієнтом 0,5 години вартістю 440 грн, дослідження документів 1 година вартістю 840 грн, аналіз чинного законодавства та судової практики - 0,5 години вартістю 440 грн, підготовка декількох позицій щодо ефективного захисту прав клієнта вартістю 840 грн, письмова консультація, складення письмового консультативного висновку та обраної клієнтом позиції захисту вартістю 840 грн, проведення заходів, спрямованих на отримання доказів тривалістю вартістю 840 грн,складання позовної заяви та подання до суду - 2 години, вартістю 1640 грн оформлення додатків до позовної заяви та запиту - 1 година вартістю 840 грн, складання процесуальних документів, необхідних для розгляду цивільної справи в суді 2 години вартістю 1640 грн та представництво клієнта в суді тривалістю 2 години вартістю 1640 грн, а всього на загальну вартість 10 000 грн.

Дослідження документів та аналіз фактичних обставин справи, аналіз чинного законодавства та судової практики, підготовка декількох пропозицій на підставі вивченого питання для ефективного захисту, складення письмового консультативного висновку та обраної клієнтом позиції захисту охоплюється послугою складення позовної заяви та подання позову до суду, тому не можуть вважатися фактично понесеними як окремий вид робіт, виконаних адвокатом з огляду на типовість вказаної справи та наявність усталеної судової практики з цього приводу.

Оскільки справа розглядалась судом в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, тому суд також уважає за недоцільним стягувати з відповідача вартість представництва інтересів клієнта в суді вартістю 1640 грн, оскільки таке не здійснювалось.

Ураховуючи, що вказані послуги на загальну суму 5420 грн надано не було, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, заявлений позивачем до відшкодування слід визначити в сумі 5400 грн, тобто у межах фактично наданих послуг. Підстав для зменшення цих витрат суд не вбачає.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує положення ст.141 ЦПК України, згідно якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

За таких обставин з відповідача на користь позивача слід стягнути 2662,40 грн судового збору та 5400 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 280-282 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за договором №6262199 від 11 січня 2023 року в розмірі 12101,75 грн, з яких 2500 грн заборгованість за тілом кредиту, 4477,5 грн заборгованості за процентами, нарахованими первісним кредитором за період з 11 січня по 24 вересня 2023 року та 5125,25 грн, заборгованості за процентами, нарахованими за період з 26 вересня 2023 року по 06 січня 2024 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» 2662,40 грн судового збору та 5400 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», місцезнаходження: вул. Набережно - Корчуватська, 27 приміщення, 2 м. Київ, 03045, код ЄДРПОУ 44559822.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя