Постанова № 141054866, 28.10.2026, Тальнівський районний суд Черкаської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Єдиний унікальний номер: 704/1557/26

Номер провадження: 3/704/550/26

28 жовтня 2026 року м. Тальне

Суддя Тальнівського районного суду Черкаської області Москаленко І.В., розглянувши матеріали, які надійшли від ВПД №1 Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , відомості про місце роботи відсутні,

за ч.ч.3,5 ст.126, ч.3 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 26.09.2026 року близько 17 год. 21 хв. керував транспортним засобом Honda Dio, б/н, по вул.Г.Тютюнника, біля буд.4, в м. Тальне Звенигородського району Черкаської області, будучи позбавленим права керування транспортними засобами, повторно протягом року, чим порушив п.2.1. «а» ПДР України.

Також, ОСОБА_1 26.09.2026 року близько 17 год. 21 хв. керував транспортним засобом Honda Dio, б/н, по вул.Г.Тютюнника, біля буд.4, в м. Тальне Звенигородського району Черкаської області з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю із порожнини рота, хитка хода, нечітка мова), відмовившись від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, чим порушив п.2.5 ПДР України. Дане діяння вчинене повторно, протягом року піддавався стягненню за ч.2 ст.130 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 ставиться у вину те, що він 26.09.2026 року близько 17 год. 21 хв. керував транспортним засобом Honda Dio, б/н, по вул.Г.Тютюнника, біля буд.4, в м. Тальне Звенигородського району Черкаської області, маючи тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом згідно постанови Тальнівського відділу ДВС у Звенигородському районі Черкаської області №9932354 від 21.06.2018 року, чим порушив вимоги ч.10 ст.15 Закону України «Про дорожній рух».

В порядку ч.2 ст. 36 КУпАП суддя вважає за можливе об`єднати справи про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 №704/1557/26, №704/1558/26 та №704/1559/26 в одне провадження для спільного розгляду.

За викликом суду для розгляду справи ОСОБА_1 не з`явився, будучи належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за його відсутності від нього не надходило.

Згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП, справи про адміністративне правопорушення за ч.5 ст. 126, ч.1 ст.130 КУпАП не відносяться до категорії справ, де присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є обов`язкова. При цьому, у справах "Осман проти Сполученого королівства" та "Креуз проти Польщі" Європейський суд з прав людини роз`яснив, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Разом з тим, ОСОБА_1 , достовірно знав про складення відносно нього протоколів про адміністративні правопорушення та їх розгляду в Тальнівському районному суді Черкаської області, оскільки дані відомості зазначені в протоколах і були озвучені йому працівниками поліції.

Отже, зважаючи на неявку у судове засідання ОСОБА_1 , забезпечення судом права на участь в розгляд справи, та беручи до уваги, що присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч.ч.3,5 ст. 126, ч.3 ст.130 КУпАП не є обов`язковою, суддя вважає за можливе провести розгляд даної справи за його відсутності з врахуванням ч.1 ст.268 КУпАП.

Дослідивши письмові докази у справі та переглянувши відеозаписи, долучені до матеріалів справи суддя приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП та ч.3 ст.130 КУпАП та відсутність адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП.

Згідно ст. 251 КУпАП, докази в справі про адміністративне правопорушення встановлюються серед іншого: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків…, а також іншими документами.

З долученої до матеріалів справи копії постанови від 21.06.2018 року про встановлення обмеження боржника у праві керування транспортними засобами вбачається, що ОСОБА_1 було встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі. Постанова винесена державним виконавцем Тальнівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Черкаській області Шпак О.А.

Будь-яких доказів про вручення копії даної постанови ОСОБА_1 чи ознайомлення з її змістом у інший спосіб до матеріалів справи не долучено. А тому є обґрунтовані сумніви вважати, що вона була вручена ОСОБА_1 .

Згідно ч.1 ст.9 КУпАП: Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст.10 КУпАП).

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити (ст.11 КУпАП).

Оскільки судді не надано жодних доказів про отримання ОСОБА_1 вищевказаної постанови, а отже і про те, що він взагалі знав про обмеження, застосовані до нього відповідно до постанови державного виконавця від 21.06.2018 року, то не можна стверджувати про наявність у його діях умислу або необережності.

Згідно ч.2 ст.62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з ч.3 цієї ж статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

На підставі вищевикладеного, суддя приходить до висновку, що провадження у цій частині слід закрити, оскільки у діях особи відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 126 КУпАП.

Також, як зазначено вище, суддя приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126 та ч.3 ст.130 КУпАП.

Вина ОСОБА_2 у вчиненому підтверджується: протоколами про адміністративні правопорушення від 26.09.2026 №781932 та №781925 в яких безпосередньо зафіксовано факти вчинення адміністративного правопорушення; письмовими поясненнями ОСОБА_1 ; копією постанови серії ЕНА №7392986 від 17.06.2026, з якої вбачається, що ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності ч.4 ст. 126 КУпАП; довідкою СРПП ВПД №1 Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області про те, що у ОСОБА_1 відсутнє посвідчення водія; довідкою СРПП ВПД №1 Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області про те, що ОСОБА_1 притягався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП 03.04.2026 року постановою Тальнівського районного суду Черкаської області та за ч.2 ст.130 КУпАП 22.07.2026 року постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області, постановою Тальнівського районного суду Черкаської області №704/273/26 від 03.04.2026 року (дата набрання законної сили 14.04.2026 року) про притягнення ОСОБА_3 до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області №705/4456/26 від 22.07.2026 року (дата набрання законної сили 04.08.2026 року) про притягнення ОСОБА_3 до відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП, дані обставини цілком узгоджуються із відеозаписом, що долучений до матеріалів справи.

Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненому підтверджується належним чином і в його діях є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, тобто керування транспортним засобом особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами, повторно протягом року, та ч.3 ст.130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, вчинена повторно протягом року.

При накладенні на особу стягнення, суддя відповідно до вимог ст.ст.33-35 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, яке є умисним і грубим порушення ПДР України; особу правопорушника, який повторно вчиняє аналогічне правопорушення, а отже жодних висновків для себе не робить.

Обставин, що пом`якшують відповідальність не встановлено.

Обставиною, що обтяжує відповідальність є вчинення правопорушення у період воєнного стану у державі (п.5 ст.35 КУпАП).

В порядку ч.2 ст. 36 КУпАП суддя вважає за можливе накласти стягнення в межах санкції статті, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Вирішуючи питання про можливість накладення адміністративного стягнення на особу у виді позбавлення права керування транспортними засобами, суддя приходить до таких висновків.

Водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі ((п.1.10 ПДР України).

Позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом (ч.2 ст.30 КУпАП).

Отже, вищевказані норми вказують про те, що права керування може бути позбавлена лише та особа, якій таке право раніше було надане (тобто водій, у розумінні п.1.10 ПДР України).

Крім того, положеннями КУпАП регламентується сам порядок виконання такого стягнення, як позбавлення права керування транспортним засобом.

Виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом здійснюється шляхом вилучення посвідчення водія на строк позбавлення права керування транспортними засобами та внесення до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про позбавлення права керування транспортним засобом на строк, визначений постановою, та про вилучення посвідчення водія (ч.1 ст.317-1 КУпАП).

Отже, з вищевказаних законодавчих норм чітко вбачається, що особа, яка не є водієм і якій відповідне право раніше не надавалося, не може бути позбавлена такого права, оскільки навіть у разі ухвалення такого рішення суддею, така постанова не може бути виконана відповідним органом через відсутність посвідчення водія у особи.

Суддя враховує ту обставину, що ОСОБА_1 не є водієм, оскільки посвідчення водія йому не видавалось, що підтверджується довідкою поліцейського СРПП ВПД №1 Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області, а отже відносно нього не може бути застосовано стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

Суддя не вважає за можливе допустити кофіскацію транспортного засобу, оскільки згідно довідки СРПП ВПД №1 Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області транспортний засіб на території України не зареєстрований.

Враховуючи конкретні обставини справи, керуючись ст. 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИЛА:

Справи про адміністративні правопорушення №704/1557/26, №704/1558/26, та №704/1559/26 об`єднати в одне провадження з присвоєнням єдиного номеру №704/1557/26.

Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить - 51000 грн. (п`ятдесят одна тисяч грн.), який стягнути в дохід держави, без конфіскації транспортного засобу.

Штраф слід стягнути за наступними реквізитами: (Отримувач коштів ГУК у Черкаській області/ 21081100, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37930566, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA918999980313030149000023001 Код класифікації доходів бюджету 21081300, найменування коду класифікації доходів бюджету: адміністративні штрафи у сфері забезпечення дорожнього руху).

Стягувач: Головне управління Національної поліції в Черкаській області 18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 57, код ЄДРПОУ 40108667, в особі орган,у що складав протокол: відділу поліцейської діяльності №1 Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області, 20401, вул. Соборна, 13, м. Тальне, Звенигородського району, Черкаської області).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в сумі 665 грн. 60 коп. (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача № (IBAN):UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір у справі Тальнівський районний суд Черкаської області код ЄДРПОУ 02887792).

Стягувач: Державна судова адміністрація України, 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення (ч.1 ст.307 КУпАП).

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, якщо інше не встановлено законодавством України (ч.3 ст.307 КУпАП).

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України (ст.308 КУпАП).

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня винесення до Черкаського апеляційного суду через Тальнівський районний суд Черкаської області.

Суддя І.В. Москаленко