Постанова № 14105285, 23.02.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2011 р. справа № 2а/0570/1052/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10 год. 20 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Абдукадирової К.Е.

при секретаріОкрибелашвілі О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк

про стягнення на користь Державного бюджету України заборгованості зі сплати штрафних санкцій у розмірі 46181,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Совпеля О.В. за дов. від 4 січня 2011 року

від відповідача: ОСОБА_1 особисто

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Пролетарському районі м. Донецька заявлено позов до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення на користь Державного бюджету України заборгованості зі сплати штрафних санкцій у розмірі 46181,00 грн.

Правовою підставою стягнення представник позивача під час розгляду справи вважає норми статті 67 Конституції України, Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. № 265/95-ВР.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, відповідача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа підприємець виконавчим комітетом Пролетарської районної ради м. Донецька 12.11.2003р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1, перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Пролетарському районі м. Донецька з 14.11.2004р. (арк. справи 6, 7).

Відповідно до п.п. 4, 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють у межах своїх повноважень здійснюють контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до 20.1.29 ст. 20 Податкового кодексу України який набрав чинності з 01.01.2011р., органи державної податкової служби мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявності свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до законів, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Пунктом 20.1.28 ст. 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань прямо визначені законодавством України.

У період з 08.11.2010р. по 19.11.2010р. позивачем здійснена документальна позапланова виїзна перевірка дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства позивачем за період з 01.10.2007р. по 08.11.2010р., наслідки якої викладені в акті перевірки № 4197/17-3/НОМЕР_1 від 25.11.2010р. (арк. справи 16, 17).

На підставі висновків вищенаведеного акту перевірки 07.12.2010р. керівником Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій (арк. справи 8, 24): № 0002342302, яким до відповідача застосовані фінансові санкції у розмірі 23090,50 грн. за порушення п.п. 2.2., 2.6. гл. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. № 637, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13.01.2005р. за № 40/10320на підставі абз. 3 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995р. № 436/95; № 0002352302, яким до відповідача застосовані фінансові санкції у розмірі 23090,50 грн. за порушення ст. 1, п. 1 ст. 3 на підставі п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. № 265/95-ВР.

Зазначені рішення отримані відповідачем особисто, про що свідчать підписи на корінцях рішень. До вищестоящого податкового органу або судовому порядку не оскаржені.

Таким чином, відповідач має заборгованість в загальній сумі 46181,00 грн., яка підтверджена позивачем зворотнім боком облікової картки, що міститься у матеріалах справи (арк. справи 18, 19).

Доказів сплати заборгованості в сумі 46181,00 грн. відповідач не надав. Наявність заборгованості на час розгляду справи підтверджена податковим органом.

Крім того, матеріали справи містять заяву відповідача, із змісту якої вбачається, що він визнає позовні вимоги у повному обсязі (арк. справи 42).

Відповідно до ч.1 ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Частиною 3 ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення у звязку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно вимог ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Таким чином, суд приймає визнання адміністративного позову, оскільки ці дії відповідача не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, та приймає постанову про задоволення адміністративного позову.

Згідно зі ст. 25. Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. № 265/95-ВР, суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами господарювання до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Частиною 4 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995р. № 436/95 встановлено, що передбачені цією статтею штрафи в повному обсязі стягуються до державного бюджету в порядку, встановленому законодавством.

Пунктом 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» встановлено, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до п. 39 ст. 2 Бюджетного кодексу України органи, що контролюють справляння надходжень бюджету - органи державної влади, уповноважені здійснювати контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), інших надходжень бюджету.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення на користь Державного бюджету України заборгованості зі сплати штрафних санкцій у розмірі 46181,00 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України заборгованість зі сплати штрафних санкцій у розмірі 46181,00 грн. (державний бюджет Пролетарського району, код ЄДРПОУ 34686940, р/р 31116104700011, код платежу 21080900, банк отримувача ГУ ДКУ в Донецькій області м. Донецька, МФО 834016).

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 23 лютого 2011 року. Постанова у повному обсязі складена 25 лютого 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Абдукадирова К.Е.