Постанова № 14105290, 18.02.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2011 р. справа № 2а/0570/823/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 год. 51 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Абдукадирової К.Е.

при секретаріОкрибелашвілі В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Комунальної установи «Костянтинівський будинок інтернат для громадян похилого віку та інвалідів», м. Костянтинівка

до Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області,

треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Продинфо», Головне управління статистики у Донецькій області,

про скасування частково пункту 1 вимоги Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області від 25.11.2010р. № 05-04-10/14/12947, а саме: «Вжити заходів щодо відшкодування сум безпідставно сплачених за продукти харчування шляхом стягнення коштів з ТОВ «Продинфо» в сумі 11530,00 грн.»

за участю представників сторін:

від позивача: Цибульської М.В. за контрактом від 21 грудня 2009 року

від відповідача: Троніц М.І. за дов. 5 січня 2011 року

Тарапатової Н.А. за дов. 31 січня 2011 року

від третьої особи 1: Горбунової А.Г. за дов. 31 січня 2011 року

від третьої особи 2: не зявився

ВСТАНОВИВ:

Комунальною установою «Костянтинівський будинок інтернат для громадян похилого віку та інвалідів» заявлено позов до Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області, треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Продинфо», Головне управління статистики у Донецькій області, про скасування частково пункту 1 вимоги Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області від 25.11.2010р. № 05-04-10/14/12947, а саме: «Вжити заходів щодо відшкодування сум безпідставно сплачених за продукти харчування шляхом стягнення коштів з ТОВ «Продинфо» в сумі 11530,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем помилково зроблено висновки про проведення закупівель за ціною, яка перевищує середньостатистичну ціну по Донецькій області за період з 01.04.2010р. по 31.08.2010р. на загальну сумі 11530,00 грн., що є порушенням позивачем п.п. 6, 84 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008р. № 921 та Методологічних положень щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін, затверджених наказом Держкомстату України від 14.11.2006р. № 519, листів Головного управління статистики та п. 7.3., 7.5. договору від 01.04.2010р., укладеного з ТОВ «Продинфо». Зазначає, що за результатами тендерної процедури на відкритих торгах був укладений договір від 01.04.2010р. № ПІ-4 на закупівлю продуктів харчування на загальну суму 647739,90 грн. з переможцем торгів ТОВ «Продинфо». Перевіркою порушень проведення тендерних процедур не встановлено. Відповідно до п. 7.5. договору ціни на продукти харчування не повинні перевищувати середньостатистичні ціни на певні найменування товарів, підтверджені Донецьким обласним управлінням статистики, а у разі відсутності статистичних даних застосовуються ціни, узгоджені сторонами договору. Між тим, в переліку продуктів харчування, на які отримані довідки Донецького обласного управління статистики, відсутні деякі найменування продуктів, необхідних для закупівлі, тому сторони передбачили договором ціни на деякі види продуктів. Позивач посилається на ст. 627 Цивільного кодексу України, яка передбачає свободу сторін договору на вибір контрагента, визначення умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Вважає, що договір від 01.04.2010р. № ПІ-4, укладених з ТОВ «Продинфо» повністю відповідає зазначеним вимогам.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представники відповідача проти позову заперечують. Вважають, що позовні вимоги є необґрунтованими з наступних підстав. Відповідно до п. 6 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008р. № 921 (далі - Положення про закупівлю № 921), закупівля товарів, робіт і послуг, ціни (тарифи) на які підлягають державному регулюванню, залежно від методу регулювання здійснюється, зокрема, за цінами (тарифами), сформованими відповідно до встановленого законодавством порядку.

Для проведення аналізу цін по придбаним продуктам харчування були направлені запити до Головного управління статистики в Донецькій області (далі ГУС в Донецькій області) щодо надання відомостей про середньостатистичні ціни на основні продукти харчування від 08.10.2010р. № 05.04-10-14/11149, щодо надання інформації про склад продуктів харчування, які входять до групи «Субпродукти з яловичини» та про назви риб, які входять до групи продуктів харчування «Риба морожена» від 15.10.2010р. № 05-04-10-14/11426, щодо надання розмірів цін по окремим видам круп (крупа перлова, ячна, крупа гречана, пшоно, бобові) на відповідні дати та надання інформації щодо підтвердження цих продуктів харчування сезонними цінами від 18.10.2010р. № 05-04-10-14/11488, щодо надання інформації про склад продуктів харчування, які входять до групи «Кисломолочна продукція» та до якої категорії (групи) продуктів відноситься творог з наданням цін на молочну продукцію від 20.10.2010р. № 05-04-10/11594.

Згідно відповіді ГУС в Донецькій області від 18.10.2010р. № 11/2-2143, до складу групи продуктів «Субпродукти з яловичини» відносяться печінка та серце, до групи «Риба морожена» відносяться тушки тріски, скумбрії, минтая, хека та сайди. Листом від 19.10.2010р. № 11/2-27/2151 ГУС в Донецькій області повідомлено, що відповідно до Методологічних положень щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін, затверджених наказом Держкомстату України від 14.11.2006р. № 519, у складі споживчого набору товарів присутні сезонні товари, ціни на які зазнають регулярних сезонних коливань (плодоовочева продукція, рання картопля, вироби з круп). Згідно відповіді від 21.10.2010р. № 11/2-27/2165 до складу товарної групи «Кисломолочна продукція» належить кефір та ряжанка.

На підставі зазначених відповідей відповідачем зроблено висновок про необхідність застосовувати ціни по групам продуктів. Внаслідок застосування цін не по групам, позивачем завищені середньостатистичні ціни на 11642,19 грн., що є порушенням п.п. 7.3., 7.5. договору № ПИ-4 від 01.04.2010р. з ТОВ «Продинфо», згідно з якими кожного місяця за основу беруться середньостатистичні ціни, підтверджені довідкою ГУС в Донецькій області та вимог Методологічних положень щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін, затверджених наказом Держкомстату України від 14.11.2006р. № 519. Тому просили відмовити позивачу у задоволенні позову.

Представник третьої особи 1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Продинфо» надав пояснення, з яких вбачається, що договір № ПИ-4 від 01.04.2010р. був укладений за результатами торгів проведених позивачем. Договір відповідає вимогам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та не суперечить п. 84 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008р. № 921, згідно з яким умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від умов тендерної (цінової) пропозиції учасника - переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не повинні змінюватися після підписання договору до повного виконання зобов'язань сторонами. Загальна вартість тендерної пропозиції ТОВ «Продинфо» склала 647736,90 грн. На таку ж суму був укладений договір. Щомісячні довідки ГУС в Донецькій області містили дані про середньостатистичні ціни на групи товарів «кисломолочні продукти», «риба морожена» та «субпродукт яловичий», проте не містили даних про ціни на конкретні найменування товарів: ряжанка, хек морожений, серце яловиче. У звязку із неможливістю визначення цін на ці товари, сторони керувалися п. 7.5. договору, погоджуючи ціни на зазначені продукти за цінами на аналогічні продукти, шляхом підписання протоколів узгодження цін.

Вважає безпідставним висновок КРУ в Донецькій області про порушення позивачем Методологічних положень щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін, затверджених наказом Держкомстату України від 14.11.2006р. № 519, оскільки зазначений наказ затверджений у відповідності до ст. 14 Закону України «Про державну статистику», який визначає права і функції органів державної статистики і організаційні принципи здійснення державної статистичної діяльності.

Крім того, зазначає, що на звернення позивача ТОВ «Продинфо» перерахував кошти в сумі 11530,00 грн. на його рахунок, так як розумів, що в результаті невиконання вимоги КРУ в Донецькій області рахунки позивача можуть бути заблоковані, що приведе до порушення фінансово-господарської діяльності будинку-інтернату.

Враховуючи викладене, представник ТОВ «Продинфо» позовні вимоги підтримав.

Представник третьої особи 2 Головного управління статистики у Донецькій області в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Усно надав пояснення, що при визначенні середньостатистичної ціни ГУС у Донецькій області керується Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016-97, затвердженим і введеним в дію наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 30.12.1997р. № 822. На підставі цього класифікатору ціну на конкретний вид товару визначити неможливо, а лише на групу товарів.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Статус державної контрольно-ревізійної служби в Україні, її функції та правової основи діяльності визначені Законом України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26.01.1993р. № 2939-XII (далі - Закон № 2939).

Відповідно до статті 1 Закону № 2939, державна контрольно-ревізійна служба складається з Головного контрольно-ревізійного управління України, контрольно-ревізійних управлінь в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) в районах, містах районах у містах.

Частиною 2 статті 5 Закону № 2939 визначено, що контрольно-ревізійні управління в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі очолюють начальники, які призначаються начальником Головного контрольно-ревізійного управління України за погодженням з Радою Міністрів Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міською міськими державними адміністраціями.

Головні завдання державної контрольно-ревізійної служби окреслені статтею 2 Закону України №2939, права передбачені статтею 10 зазначеного Закону.

Вимоги є способом реалізації владних управлінських функцій відповідачем, як субєктом владних повноважень.

Комунальна установа культури «Костянтинівський будинок інтернат для громадян похилого віку та інвалідів» зареєстрована як юридична особа виконавчим комітетом Костянтинівської міської ради Донецької області 03.04.2009р., включена до ЄДРПОУ за номером 36332488, діє на підставі Положення про комунальну установу «Костянтинівський будинок інтернат для громадян похилого віку та інвалідів», затвердженого наказом Головного управління праці та соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації від 03.02.2009р. № 6/2 (арк. справи 17 28, том 2).

У період з 05.10.2010р. по 27.10.2010р. Контрольно-ревізійним управлінням в Донецькій області на підставі направлень на проведення ревізії від 04.10.2010р. №№ 3115, 3116 проведено планову ревізію фінансово господарської діяльності Комунальної установи культури «Костянтинівський будинок інтернат для громадян похилого віку та інвалідів» за період з 01.01.2008р. по 31.08.2010р., за результатами якої складено акт № 05.04-17/028 від 03.11.2010р. (арк. справи 9 25).

Позивачем були надані відповідачу заперечення на акт ревізії (арк. справи 26 28). За результатами розгляду заперечень, відповідачем наданий висновок (арк. справи 29 41), зі змісту якого вбачається, що відповідач заперечення не прийняв, зазначив, що висновки, викладені в акті ревізії є обґрунтованими.

За результатами ревізії позивачу направлена вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень від 25.11.2010р. № 05-04-10-14/12946 (арк. справи 42, 43), якою визначено, що в ході ревізії встановлені випадки придбання окремих продуктів у ТОВ «Продинфо» за цінами, які перевищують середньостатистичні ціни по Донецькій області за період з 01.04.2010р. по 31.08.2010р. на суму 11 53 тис. грн., у звязку із чим пунктом 1 вимоги визначено, що позивач повинен вжити заходи щодо відшкодування сум безпідставно сплачених за продукти харчування шляхом стягнення коштів з ТОВ «Продинфо» в сумі 11,53 тис. грн.

Цей пункт 1 вимоги в зазначеній частині є предметом оскарження в даній справі.

Як встановлено судом, позивачем за результатами відкритих тендерних торгів був укладений договір № ПИ-4 на постачання продуктів харчування від 01.04.2010р. з переможцем торгів - ТОВ «Продинфо» на загальну суму 647736,90 грн. (арк. справи 44 47).

Відповідно до п.п. 7.3., 7.5. цього договору, кожного місяця за основу беруться середньостатистичні ціни, підтверджені довідкою Головного управління статистики у Донецькій області, які письмово доводяться до відома платника (позивача). Протягом строку дії договору можливі зміни цін на товари, які здійснюються по кожному найменуванню товару окремо. Змінена ціна не повинна перевищувати середньостатистичної ціни на найменування товару за попередній місяць, підтвердженої Донецьким обласним управління статистики по Донецькій області. Для установ, розташованих у м. Донецьку застосовуються середньостатистичні ціни по м. Донецьку. В окремих випадках можливі зміни цін згідно з сезонними змінами по м. Донецьку, підтверджених Донецьким обласним управління статистики на діючий період, які повинні діяти до наступних змін статистичних цін. Нові змінені ціни на товари та ціни, які не визначені Донецьким обласним управління статистики погоджуються між сторонами шляхом підписання протоколу погодження цін.

Під час ревізії відповідачем було направлено запити до ГУС в Донецькій області щодо надання відомостей про середньостатистичні ціни на основні продукти харчування від 08.10.2010р. № 05.04-10-14/11149, щодо надання інформації про склад продуктів харчування, які входять до групи «Субпродукти з яловичини» та про назви риб, які входять дот групи продуктів харчування «Риба морожена» від 15.10.2010р. № 05-04-10-14/11426, щодо надання розмірів цін по окремим видам круп (крупа перлова, ячна, крупа гречана, пшоно, бобові) на відповідні дати та надання інформації щодо підтвердження цих продуктів харчування сезонними цінами від 18.10.2010р. № 05-04-10-14/11488, щодо надання інформації про склад продуктів харчування, які входять до групи «Кисломолочна продукція» та до якої категорії (групи) продуктів відноситься творог з наданням цін на молочну продукцію від 20.10.2010р. № 05-04-10/11594.

На дані запити отримані відповідні відповіді ГУС в Донецькій області.

У відповіді від 18.10.2010р. № 11/2-27/2143 зазначено, що згідно із Методологічними положеннями щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін, затвердженими наказом Держкомстату України від 14.11.2006р. № 519, до складу групи продуктів «Субпродукти з яловичини» відносяться печінка та серце, до групи «Риба морожена» відносяться: тушки тріски, скумбрії, минтая, хека та сайди.

У відповіді від 19.10.2010р. № 11/2-27/2151 зазначено, що згідно з Методологічними положеннями щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін, затвердженими наказом Держкомстату України від 14.11.2006р. № 519 у складі споживчого набору товарів присутні сезонні товари, ціни на які зазнають регулярних сезонних коливань. Сезонними вважаються ті товари, які відсутні на ринку протягом певних періодів року або наявні протягом всього року, але характеризуються регулярними коливаннями цін та кількості, що збігаються з певними сезонами чи порами року. До сезонних товарів належать окремі продукти харчування, серед яких плодоовочева продукція і рання картопля. Також надані ціни на деякі продути харчування, зареєстровані по вибірковому колу підприємств торгівлі у м. Донецьку.

У відповіді від 21.10.2010р. № 11/2-27/2165 зазначено, що згідно із Методологічними положеннями щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін, затвердженими наказом Держкомстату України від 14.11.2006р. № 519, до складу товарної групи «Кисломолочна продукція» належать кефір та ряжанка. Творог або сир мякий відноситься до самостійної товарної групи під назвою «Сири мякі», до складу якої належать сири мякі жирні та нежирні. Інформацією про середні роздрібні ціни на продукти харчування згідно із переліком, визначеним КРУ в Донецькій області, ГУС в Донецькій області не володіє, оскільки щомісячні середні ціни формуються не по окремим товарам (асортименту), а по товарним групам.

Зазначені запити та відповіді містяться в матеріалах справи (арк. справи 34 44, том 2).

На підставі зазначених відповідей вибірковою ревізією за період з 01.04.2009р. по 27.08.2009р. шляхом звірки цін, зазначених у протоколах узгодження цін специфікацій до договору із середньостатистичними цінами за відповідний період встановлені розбіжності між цінами по яким здійснювалося придбання продуктів харчування та середньостатистичними цінами у Донецькій області.

Розшифровка зайво проведених витрат міститься в додатках до акту ревізії № 16, 17, 18 (арк. справи 45 48, том 2).

Невідповідність цін виникла внаслідок включення до щомісячних протоколів узгодження цін специфікацій до договору від 01.04.2010р. № ПИ-4 продуктів харчування таких як: риба морожена хек, субпродукти серце яловиче, молочні продукти ряжанка, як самостійні продукти, без включення їх до складу товарних груп продуктів харчування.

Внаслідок віднесення риби мороженої хек, серця яловичого, ряжанки в окремі групи продовольчих товарів позивачем проведена закупівля зазначених продуктів харчування за ціною, яка перевищує середньостатистичну ціну по Донецькій області за період з 01.04.2010р. по 31.08.2010р. на загальну суму 11533,19 грн., що є, на думку відповідача, порушенням п.п. 6, 84 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008р. № 921, Методологічних положень щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін, затверджених наказом Держкомстату України від 14.11.2006р. № 519, листів Головного управління статистики та п. 7.3., 7.5. договору від 01.04.2010р., укладеного з ТОВ «Продинфо».

На думку відповідача, дане порушення призвело до матеріальної шкоди (збитків) установі на суму 11533,19 грн.

Відповідно до п. 6 Положення про закупівлю № 921 закупівля товарів, робіт і послуг, ціни (тарифи) на які підлягають державному регулюванню, залежно від методу регулювання здійснюється, зокрема, за цінами (тарифами), сформованими відповідно до встановленого законодавством порядку.

Слід зазначити, що в ході ревізії, відповідачем порушень норм Положення про закупівлю № 921 щодо проведення торгів, оформлення тендерної документації та вибору переможців не встановлено.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд приходить до висновку, що з метою вирішення даного спору необхідно зясувати підстави застосування позивачем цін на товари (продукцію харчування), обумовлених договором, а не цін, які сформовані відповідно до встановленого законодавством порядку та наявність порушень з боку позивача вимог Положення про закупівлю № 921.

Суд звертає увагу не та, що п. 6 Положення про закупівлю № 921 встановлено, що закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється, за цінами (тарифами), сформованими відповідно до встановленого законодавством порядку у тому випадку, якщо такі ціни є предметом державного регулювання.

Статтею 190 Господарського кодексу України встановлено, що вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні ціни.

Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін.

Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 191 Господарського кодексу України, державні фіксовані та регульовані ціни встановлюються на ресурси, що справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, а також на продукцію та послуги, що мають суттєве соціальне значення для населення. Перелік зазначених ресурсів, продукції, послуг затверджує Кабінет Міністрів України.

Відповідно до закону державні ціни встановлюються також на продукцію (послуги) суб'єктів господарювання - природних монополістів. Переліки видів продукції (послуг) зазначених суб'єктів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Державне регулювання цін здійснюється шляхом встановлення фіксованих державних та комунальних цін, граничних рівнів цін, граничних рівнів торговельних надбавок і постачальницьких винагород, граничних нормативів рентабельності або шляхом запровадження обов'язкового декларування зміни цін.

Відповідно до ст. 192 Господарського кодексу України політика ціноутворення, порядок встановлення та застосування цін, повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо встановлення та регулювання цін, а також контролю за цінами і ціноутворенням визначаються законом про ціни і ціноутворення, іншими законодавчими актами.

Відповідно до ст.ст. 7, 8 Закону України «Про ціни і ціноутворення» від 03.12.1990р. № 507-XII вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.

Державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення:

державних фіксованих цін (тарифів);

граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.

Урядом України можуть вводитись інші методи державного регулювання цін і тарифів.

Статтею 9 цього Закону встановлено, що державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються на ресурси, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, на товари і послуги, що мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію, товари і послуги, виробництво яких зосереджено на підприємствах, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.

Державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються державними органами України.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування встановлюють державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на роботи (послуги) в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

З аналізу наведених норм Господарського кодексу України та Закону України «Про ціни і ціноутворення» вбачається, що окремими видами цін є державні фіксовані та регульовані ціни. Особливість таких цін полягає в тому, що вони встановлюються та регулюються державою.

З огляду на це чинним законодавством визначаються критерії, які покладено в основу визначення необхідності встановлення і застосування державних фіксованих та регульованих цін:

а) державні фіксовані та регульовані ціни встановлюються лише на ресурси, що справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін;

б) державні фіксовані та регульовані ціни встановлюються тільки на продукцію та послуги, що мають суттєве соціальне значення для населення. Перелік зазначених ресурсів, продукції, послуг затверджує Кабінет Міністрів України.

Повноваження Кабінету Міністрів України в галузі ціноутворення визначені також ст. 4 Закону України "Про ціни і ціноутворення". Відповідно до них Кабінет Міністрів України:

забезпечує здійснення в республіці державної політики цін;

визначає перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління, крім сфери телекомунікацій, електроенергетики, централізованого теплопостачання, водопостачання та водовідведення;

визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).

Ці повноваження Кабінету Міністрів України у сфері ціноутворення відповідають пункту 3 статті 116 Конституції України, відповідно до якого Кабінет Міністрів України забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики.

Крім Кабінету Міністрів України, регулювання цін і тарифів здійснюють також інші органи, зокрема, органи місцевого самоврядування.

Як свідчить акт ревізії, відповідачем не встановлено порушення позивачем актів Кабінету міністрів України стосовно закупівлі продуктів харчування за цінами, вищими, аніж встановлені на державному рівні Кабінетом міністрів України, органами місцевого самоврядування або іншими державними органами.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно зроблено висновок про порушення позивачем п. 6 Положення про закупівлю № 921, так як позивач не здійснював закупівлю товарів за цінами, які є предметом державного регулювання.

Суд також не приймає посилання відповідача на порушення позивачем вимог Методологічних положень щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін, затверджених наказом Держкомстату України від 14.11.2006р. № 519, листів Головного управління статистики.

Пунктом 1 Указу Президента України від 03.10.1992 р. № 493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» встановлено, що з 1 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.

На виконання даного Указу, постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992р. № 731 затверджене Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади.

Відповідно до абз. «б» п. 4 даного Положення, актами, які мають міжвідомчий характер є акти обов'язкові для інших міністерств, органів виконавчої влади, а також органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.

В свою чергу, наведений наказ не було у встановленому порядку зареєстровано в Міністерстві юстиції України.

За таких обставин, цей наказ не є обов'язковим для виконання позивачем.

Крім того, зазначений наказ затверджено у відповідності до ст. 14 Закону України «Про державну статистику», яка визначає основні обов'язки органів державної статистики, з метою вдосконалення організації і підвищення якості статистичного спостереження за змінами споживчих цін (тарифів) на товари (послуги). Методологічні положення, затверджені цим наказом визначають порядок спостереження за змінами споживчих цін (тарифів) на товари (послуги) та розрахунку індексу споживчих цін та призначені для використання працівниками органів державної статистики, міністерствами, іншими органами виконавчої влади, науковими організаціями, навчальними закладами, іншими користувачами статистичної інформації та сприятимуть прозорості та кращому розумінню методології розрахунку індексу споживчих цін у суспільстві.

Як було зазначено вище, повноваження у сфері ціноутворення належать Кабінету Міністрів України органами місцевого самоврядування або іншими державними органами.

Між тим, до органів, які здійснюють державне регулювання цін і тарифів не належать органи державної статистики, що витікає із ст. 12 Закону України «Про державну статистику» від 17.09.1992р. № 2614-XII, якою закріплені основні завдання органів державної статистики, до яких належить, зокрема, участь у формуванні державної політики в галузі статистики та забезпечення її реалізації; збирання, опрацювання, аналіз, поширення, збереження, захист та використання статистичної інформації щодо масових економічних, соціальних, демографічних, екологічних явищ і процесів, які відбуваються в Україні та її регіонах; здійснення обліку державних закупівель шляхом збирання інформації про заплановані закупівлі та результати процедур закупівель тощо.

Таким чином, листи Головного управління статистики в Донецькій області, якими доведені позивачу середні роздрібні ціни на харчову продукцію (арк. справи 48 129, том 1) мають статистичний інформаційний характер і не є державними регульованими цінами, що мають встановлюватися на продукцію, товари і послуги у відповідності з вимогами ст. 7 Закону України «Про ціни і ціноутворення».

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідач при визначенні середньостатистичних цін на ряжанку, серце яловиче та хек під час перевірки фактично не мав інформації про середньостатистичні ціни, оскільки відповіді ГУС в Донецькій області містять дані не про середньостатистичні ціни, а про те, до яких груп товарів відносяться риба морожена хек («Риба морожена»), субпродукти серце яловиче («Субпродукти з яловичини»), молочні продукти ряжанка («Кисломолочна продукція»).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем безпідставно встановлено порушення позивачем п. 6 Положення про закупівлю № 921 щодо закупівлі товарів, робіт і послуг за цінами сформованими відповідно до встановленого законодавством порядку, оскільки в судовому засіданні відповідачем, яке субєктом владних повноважень, у відповідності до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не доведено, що ціни, зазначені у договорі від 01.04.2010р. № ПИ-4, укладеному позивачем з ТОВ «Продинфо» є такими, що підлягають державному регулюванню.

Щодо порушення позивачем вимог п. 84 Положення про закупівлю № 921.

Суд зазначає, що у відповідності до ст. 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Згідно ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Тобто, ціна є істотною умовою договору.

Відповідно до п. 84. Положення про закупівлю № 921, договір про закупівлю укладається у письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від умов тендерної (цінової) пропозиції учасника - переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не повинні змінюватися після підписання договору до повного виконання зобов'язань сторонами, крім коригування ціни договору підряду в будівництві відповідно до будівельних норм.

Дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року на суму коштів не більше 15 відсотків вартості, визначеної у договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.

Копія, укладеного договору про закупівлю подається уповноваженому органу на його вимогу.

Договір про закупівлю, укладений в період зупинення процедури закупівлі у звязку з поданням скарги, визнається недійсним відповідно до закону.

Як вбачається із тендерної пропозиції учасника ТОВ «Продинфо» (арк. справи 3 7, том 3) щодо участі у торгах ціна товару визначена з урахуванням знижки порівняно із середньостатистичною ціною у відсотках. Загальна вартість пропозиції складає 768468,70 грн. Ця пропозиція була розглянута тендерним комітетом позивача 23.03.2010р., про що свідчить протокол засідання тендерного комітету (арк. справи 168 171, том 2).

З урахуванням того, що іншими переможцями стали ФОП ОСОБА_6 за лотами № 13, 14, ФОП ОСОБА_7 за лотом № 23, ФОП ОСОБА_8 за лотом № 15 та ВАТ «Костянтинівський хлібокомбінат» - за лотом № 25, загальна вартість пропозиції ТОВ «Продинфо» складає 647737,00 грн.

Саме на таку ціну позивачем укладено договір з ТОВ «Продинфо» від 01.04.2010р. № ПИ-4 (арк. справи 44 47, том 1). Зміни та доповнення до договору не вносилися.

Порушень проведення процедури закупівель відповідачем під час ревізії не встановлено.

З наведеного вбачається, що позивачем не змінено ціну договору від 01.04.2010р. № ПИ 4 і вона відповідає пропозиції учасника ТОВ «Продинфо».

Тобто, умови договору про закупівлю не відрізняються від умов тендерної (цінової) пропозиції учасника- переможця торгів та істотні умови договору про закупівлю не змінювалися.

Таким чином, відповідач, у відповідності до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не довів невідповідність ціни договору умовам тендерної (цінової) пропозиції учасника

Враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що спірний п. 1 вимоги в частині зобовязання позивача вжити заходів щодо відшкодування сум безпідставно сплачених за продукти харчування шляхом стягнення коштів з ТОВ «Продинфо» в сумі 11530,00 грн. винесений контрольно-ревізійним органом неправомірно, у звязку з чим, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору за приписами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України відповідно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 2-15, 17,18, 33-35, 41, 42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 111, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185,186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Комунальної установи «Костянтинівський будинок інтернат для громадян похилого віку та інвалідів» до Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області, треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Продинфо», Головне управління статистики у Донецькій області, про скасування частково пункту 1 вимоги Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області від 25.11.2010р. № 05-04-10/14/12947, а саме: «Вжити заходів щодо відшкодування сум безпідставно сплачених за продукти харчування шляхом стягнення коштів з ТОВ «Продинфо» в сумі 11530,00 грн.» - задовольнити.

Скасувати частково пункт 1 вимоги Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області від 25.11.2010р. № 05-04-10/14/12947, а саме: «Вжити заходів щодо відшкодування сум безпідставно сплачених за продукти харчування шляхом стягнення коштів з ТОВ «Продинфо» в сумі 11530,00 грн.

Присудити з Державного бюджету України на користь Комунальної установи «Костянтинівський будинок інтернат для громадян похилого віку та інвалідів» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 18 лютого 2011 року. Постанова у повному обсязі складена 23 лютого 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Абдукадирова К.Е.