Ухвала суду № 14105128, 01.03.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-8278/10/2/0170

01.03.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіІлюхіної Г.П.,

суддів Омельченка В. А. , Цикуренка А.С. секретар судового засіданняКондратова О.В.

за участю сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В. ) від 14.09.10 у справі №2а-8278/9/2/0170

за позовом Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Републіки Крим (вул. Мате Залки 1/9, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

до Приватного підприємства "Перегін" ( вул. Залесська, 82, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95044)

про стягнення заборгованості в сумі 1586,80 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.09.2010 позов Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим, задоволено частково: стягнуто з Приватного підприємства "Перегін" заборгованість по сплаті штрафних санкцій за порушення Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" в сумі 655,00 грн.; стягнуто з Приватного підприємства "Перегін" заборгованість зі сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 160,69 грн. (арк.с.44-45).

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, оскільки перевірка проводилась на підставах, в межах повноважень та у спосіб, встановлений законодавством України, факт порушення відповідачем законодавства з охорони навколишнього природного середовища та сфери господарювання при розрахунках за товари і послуги встановлено та підтверджено належними та допустимими доказами, підстави для стягнення 875,07 грн. штрафу за несвоєчасну оплату податку на прибуток за рішенням №0004841501/0 від 10.03.2010 відсутні, так як позивач не узгодив цю суму в порядку, встановленому законодавством.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач подав на адресу суду апеляційну скаргу, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки в частині відмови в задоволенні позовних вимог, прийняти нову постанову, якою позов задовольнити у повному обсязі (арк.с.50-51).

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, оскільки відповідачем у встановленому порядку не надано доказів повної і своєчасної сплати суми заборгованості з податку на прибуток, не надано доказів оскарження податкових повідомлень-рішень, у звязку з чим суми податкових зобов'язань, штрафних (фінансових) санкцій є податковим боргом, який підлягає стягненню повністю.

В судове засідання, призначене на 01.03.2011, позивач та відповідач явку уповноважених представників не забезпечили, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно (арк.с.60-61), про причини неявки суд не повідомили.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Чинне законодавство не обмежує коло представників особи при розгляді адміністративної справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що позивач та відповідач викликались в судове засідання, але в суд не зявились, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників позивача та відповідача.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, в межах апеляційної скарги, колегія суддів, встановила наступне.

02.03.2010 позивачем проведено невиїзну документальну перевірку відповідача з питань своєчасності сплати, зокрема, податку на прибуток.

За результатами перевірки складено Акт №2678/15-1/31263902 від 02.03.2010 (арк.с.22).

Перевіркою встановлено порушення підпункту 5.3.1. пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” - несвоєчасна сплата податку у розмірі 8750,70 грн.

Вказаний акт перевірки направлено на адресу відповідача замовною кореспонденцією, однак не отриманий у звязку з відсутністю підприємства за юридичною адресою, про що складено акт №1557/15-1/ від 10.03.2010 (арк.с.23-зворотній бік).

10.03.2010 на підставі Акту перевірки позивачем прийнято податкове повідомлення рішення №0004841501/0, яким встановлено штраф, що підлягає сплаті у десятиденний строк з моменту отримання цього податкового повідомлення рішення в сумі 875,07 грн. (арк.с.24).

Докази направлення вказаного податкового повідомлення рішення відповідачу в матеріалах справи відсутні.

20.04.2010 позивачем складено Акт №2852/15-1 про неможливість вручення податкового повідомлення рішення № 0004841501 (арк.с.25).

Акт про розміщення податкового повідомлення рішення №0004841501/0 від 10.03.2010 на дошці оголошень в матеріалах справи відсутній.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Правовідносини сторін регулюються статтею 19 Конституції України, статтями 11, 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», статтями 2, 3, 17, 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», статями 3, 7, 8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»№98/96-ВР від 23.03.1996, Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 №333/94, Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 №253, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за №567/5758 (далі - Порядок).

Суд першої інстанції здійснив аналіз зазначеного діючого законодавства України та дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості зі сплати штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку на прибуток підприємств, оскільки відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Право на проведення перевірок з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства органів державної податкової служби закріплено у статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Відповідно до статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий період що дорівнює календарному місяцю протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

Підпунктом 6.2.4. пункту 6.2. статті 6 цього Закону встановлено, що у разі, коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги або повідомлення вважається днем її вручення.

Податкові повідомлення або податкові вимоги, розміщені з порушенням правил, установлених цим підпунктом, вважаються такими, що не були врученими (надісланими) платнику податків.

Пунктом 4.9 Порядку встановлено, що якщо податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення у зв'язку з, зокрема, незнаходженням посадових осіб, то працівник структурного підрозділу, у якому складено таке податкове повідомлення, на підставі інформації від структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником податкового органу для виконання таких функцій, у день надходження до податкового органу такої інформації оформляє відповідний акт, у якому вказує причину, яка призвела до неможливості вручення податкового повідомлення. Зазначений акт долучається до справи платника податків. У той самий день структурний підрозділ, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником податкового органу для виконання таких функцій, розміщує податкове повідомлення на дошці податкових оголошень (повідомлень), установленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такого податкового повідомлення на дошці податкових оголошень (повідомлень), зафіксований в акті про неможливість його вручення платнику податків, вважається днем його вручення.

Як вбачається з матеріалів справи, після повернення поштою податкового повідомлення-рішення позивачем складено Акт №2852/15-1 від 20.04.2010 про неможливість вручення податкового повідомлення рішення №0004841501 від 10.03.2010, проте з вказаного акту не убачається, що податкове повідомлення-рішення було розміщено на дошці податкових оголошень.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що вказане повідомлення рішення було розміщено на дошці оголошень 10.03.2010, судова колегія не приймає до уваги.

Відповідно до вимог статей 70, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Позивачем не надано належних доказів узгодження податкового зобовязання визначеного у повідомленні-рішенні № 0004841501 від 10.03.2010.

Таким чином, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову в цій частині.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.09.10 у справі №2а-8278/9/2/0170 залишити без задоволення.

2.Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.09.10 у справі №2а-8278/9/2/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 09 березня 2011 р.

Головуючий суддяпідписГ.П.Ілюхіна

Судді підпис В.А.Омельченко підпис А.С. Цикуренко З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна