Ухвала суду № 14105100, 17.01.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-1400/10/12/0170

17.01.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіОмельченка В. А.,

суддів Іщенко Г.М. , Лядової Т.Р. секретар судового засіданняСаматова М.А.

за участю сторін:

представник позивача - не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача - не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АРК на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Котарева Г.М. ) від 25.03.10 у справі № 2а-1400/10/12/0170

за позовом Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Саки" (вул. Промислова, 9, м. Саки, Сакський район, Автономна Республіка Крим, 96500)

до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АРК (вул. Курортна 57, м. Саки, Сакський район, Автономна Республіка Крим, 96500)

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.03.10 у справі № 2а-1400/10/12/0170 позов Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Саки" доСакської об'єднаної державної податкової інспекції в АРК про скасування податкового повідомлення-рішення задоволений.

Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Сакської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим від 20.01.2010 року №0000071502/0 про визначення суми податкового зобовязання за штрафними (фінансовими) санкціями Кримському республіканському підприємству "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Саки" в розмірі 10496,97 грн.

Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Сакської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим від 20.01.2010 року №0000081502/0 про визначення суми податкового зобовязання за штрафними (фінансовими) санкціями Кримському республіканському підприємству "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Саки" в розмірі 1271,41 грн..

Не погодившись з зазначеною постановою суду, представник відповідача подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.03.10, прийняти нове рішення по справі, яким в задоволені позовних вимог позивачу відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, відповідач посилається на те, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято на підставі діючого законодавства, за результатами документальної невиїзної перевірки позивача, у зв'язку виявленими порушеннями, а саме: на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі Закон №2181) за несвоєчасну сплату податку на додану вартість.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2010 відкрито апеляційне провадження.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2010 року справа призначена до апеляційного розгляду.

Сторони в судове засідання не зявилися, про дату, час та місце судового розгляду сповіщені належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомили.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликалися в судове засідання, але в суд не зявилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності нез 'явившихся сторін.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулось з адміністративним позовом Кримське республіканське підприємство “Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Саки”( далі позивач) до Сакської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим (далі відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.01.2010 року №0000071502/0 про визначення суми податкового зобовязання за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 10496,97 грн., №0000081502/0 про визначення суми податкового зобовязання за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1271,41 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується обставини своєчасної сплати податку на додану вартість.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Позивач є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи 03347678, державну реєстрацію якого проведено Виконавчим комітетом Сакської міської ради 14.11.1995 року, є платником податків і зборів (обовязкових платежів), в тому числі податку на додану вартість (а.с. 23).

Відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку з питання своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобовязань з податку на додану вартість за липень, серпень і вересень 2005 року.

За результатами перевірки складено акт №2074/15-02/03347678 від 11.01.2010 року, згідно із яким встановлено порушення термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

На підставі цього акту, відповідно до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі Закон №2181) відповідачем прийняті податкові повідомлення рішення від 20.01.2010 року №0000071502/0, №0000081502/0.

Відповідно до п. 5.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 р. N 253, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 6 липня 2001 р. за N 567/5758 відповідачем були прийняті і направлені платнику податків спірні податкові повідомлення-рішення від 20.01.2010 року №0000071502/0, №0000081502/0.

Відповідно до декларації з податку на додану вартість за серпень 2009 року (вх. №24638 від 17.09.2009 року, а.с. 9-10), в рядку 27 “сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду”, позивачем зазначено 173,436 грн.; в декларації за вересень 2009 року (вх. № 28611 від 16.10.2009 року, а.с.16-17) 253,632,00 грн.

Відповідно до пп. 17.1.7 Закону №2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно із пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Пунктом 4.1.4 цього Закону встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Відповідно до пп. 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР “Про податок на додану вартість” податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал.

Судом першої інстанції встановлено, що сторонами не надано доказів того, що позивачем обрано квартальний податковий період, тому для обчислення граничних строків сплати податку слід застосувати граничні строки подання податкової декларації, визначені пп. “а”пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181, тому граничним строком сплати податку за серпень 2009 року 30.09.2009 року; за вересень 2009 року 30.10.2009 року.

Судом першої інстанції встановлено, що податкове зобовязання за серпень 2009 року погашалось за платіжними дорученнями від 11.09.2009 №1296 на суму10000,00грн., від 18.09.2009 №1314 на суму 10500,00грн., від 22.09.2009 №1318 на 40000,00грн., від 23.09.2009 №1329 на суму 42936,00грн., від 28.09.2009 №1337 на суму70000,00грн., із призначенням платежу “відрахування ПДВ за серпень 2009 року” , податкове зобовязання за вересень 2009 року погашалось за платіжними дорученнями від 21.10.2009 №1463 на суму 88000,00грн., від 26.10.2009 №1473 на суму 84000,00грн., від 27.10.2009 №1478 на суму 81632,00грн., із призначенням платежу “відрахування ПДВ за вересень 2009 року”.

Окрім того, органи державної податкової служби України, відповідно до ст. 11 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ “Про державну податкову службу в Україні” не має права визначати або змінювати призначення платежу при сплаті платником податків узгоджених сум податкових зобовязань.

Згідно з п. 7.7 ст. 7 Закону №2181 податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) і у рівних пропорціях. Проте порядок такого погашення в Законі не визначений, та не зазначено про те, що вказана заборгованість може погашатись за рахунок інших платежів платника податків.

Закон №2181 та Інструкція про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 N 276, свідчить, що контроль за справлянням податкових зобовязань, що здійснюється органами державної податкової служби України, не передбачає прав податкового органу змінювати призначення платежу, визначеного платником податку у платіжних документах та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку про необґрунтованість доводів апеляційної скарги, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, обставини своєчасної сплати податку на додану вартість підтверджуються матеріалами справи, а законодавством не покладено на відповідача повноваження до зміни призначення платежу.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АРК залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.03.10 у справі № 2а-1400/10/12/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 24 січня 2011 р.

Головуючий суддяпідписВ.А.Омельченко

Судді підпис Г.М. Іщенко підпис Т.Р.Лядова З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко