Постанова № 14103851, 23.02.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

23.02.11                                                                                           Справа № 10/114

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Марко Р.І.,

при секретарі судового засідання Томкевич Н.

з участю представників:

від скаржника (позивача) – з’явився,

відповідача – не з»явився

розглянув апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Закарпатгаз», м.Ужгород

на рішення господарського суду Закарпатської області від 27.12.2010 року, суддя І.В.Івашкович, в справі за №10/114

за позовом: публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Закарпатгаз», м.Ужгород

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Пролісок», с.Зняцево Мукачівського району

про стягнення 5871,1 грн.,

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Закарпатської області від 27.12.2010 року відмовлено в задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Закарпатгаз»про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Пролісок»5871,1 грн. заборгованості.

Рішення суду мотивоване тим, що заявлена до стягнення сума боргу виникла у зв"язку із проведенням позивачем нарахувань обсягу газу, що складає 1672 куб.м. на суму 4364,22 грн., за наслідками виявленого при обстеженні газового обладнання відповідача факту споживання природного газу без наявності приладу обліку, проте, відсутні підстави для її стягнення, оскільки акти про виявлене у відповідача порушення споживання газу складено при недотриманні нормативно встановлених вимог, а тому вони не можуть бути належними доказами факту споживання відповідачем природного газу без наявності приладу обліку.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити, в зв’язку з неповним з’ясуванням місцевим судом обставин, що мають значення для справи, апелюючи тим, що факт споживання відповідачем природного газу без наявності приладу обліку підтверджується актом обстеження газопроводу та експлуатації газового обладнання від 26.01.2009 року, складеного представниками позивача в присутності продавців магазину відповідача, тобто у відповідності до вимог діючого законодавства, а тому є належним доказом підтвердження такого факту та підставою для стягнення суми заборгованості, що місцевим судом не враховано.

Скаржник не погоджується з висновком місцевого суду щодо застосування до спірних відносин п.12.8 Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, оскільки за їх змістом здійснюється перевірка комерційного вузла обліку, а останній згідно дефектного акту від 05.12.2008 року був знятий на повірку.

Скаржник покликається на те, що перевірка газопроводів та газоспоживаючого обладнання відповідача здійснювалася позивачем у відповідності з вимогами п.3.8.3 договору, згідно вимог якого споживач зобов»язаний допускати перевірку в будь-який час для огляду обладнання, а нарахування обсягу спожитого газу позивачем здійснено на підставі п.4.4 договору та п.5.13.2 Правил обліку природного газу, тобто за період відсутності лічильника газу з 05.12.2008 року по 29.01.2009 року по проектній номінальній потужності встановленого газового обладнання з часу останньої перевірки.

В судове засідання представники відповідача не з»явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленнями про вручення ухвали суду, а тому, зважаючи на строк розгляду спору, суд вважає за можливе розгляд справи провести за наявними в справі документами про права і обов”язки сторін.

Суд, заслухавши пояснення представника скаржника, який підтримав свої позиції, пояснення дав аналогічні, викладені в письмових поясненнях та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між ВАТ по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз" (постачальник) та ТзОВ "Пролісок" (споживач) укладено договір №582/М/к-т від 22.11.06 на постачання природного газу, за умовами якого постачальник зобов"язався передати споживачу природний газ власних ресурсів НАК "Нафтогаз України" в обумовлених обсягах, а споживача - прийняти та оплатити газ на умовах договору. Договір укладено строком до 31.12.06 з умовою його щорічної пролонгації, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін не заявить про його розірвання. Доказів звернення сторін про припинення дії договору сторонами не подано, а тому договір вважається чинним на час спірних правовідносин.

Відповідно до взятих на себе зобов"язань споживач повинен здійснювати остаточний розрахунок за спожитий природний газ на підставі двохстороннього акту приймання-передачі газу до 5 числа місяця, наступного за звітним місяцем поставки газу. Актом приймання-передачі природного газу №2752 від 24.03.2009 року підтверджується факт передачі споживачу обсягу газу в розмірі 1672 куб.м. на суму 4364,22 грн..

Таким чином, предметом позовних вимог по даній справі є стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 4364,22 грн., яка виникла в зв"язку із проведенням позивачем нарахувань обсягу газу в розмірі 1672 куб.м. за наслідками виявленого при обстеженні газового обладнання відповідача факту споживання природного газу без наявності приладу обліку.

Зокрема, згідно з двостороннім дефектним актом №3 від 05.12.08 на зняття лічильника газу у споживача ТОВ "Пролісок" (с.Зняцево, вул.Миру,б/н) знято для періодичної повірки лічильник типу G-4 ВКТ виробництва PREMA №1727939 із показником 07244 куб.м. Відповідно до вказаного акту газопостачання припинено, встановлено заглушку на вхідний голендер, кран перекрито, опломбовано пломбою ГАЗ-05, тобто припинено газопостачання.

Проте, під час обстеження газопроводу та експлуатації газового обладнання працівниками філії виявлено факт користування споживачем газом на момент відсутності засобу вимірювальної техніки, про що комісією в складі Безуглий О., Череваня М.Й. та Ігнатоля В.П. складено акт від 26.01.2009 року обстеження газопроводу та експлуатації газового обладнання, яким зафіксовано відсутність у відповідача лічильника та встановлення на його місці технічної вставки, за допомогою якої споживач користується газопостачанням на два конвектори та одну плиту газову.

Актом від 29.01.09 на встановлення побутового лічильника газу, підписаним з боку виконавця та споживача, оформлено встановлення на об"єкті відповідача за вищевказаною адресою після проведеної повірки лічильника типу G-4 ВКТ виробництва PREMA №1727939 із показником 07245 куб.м. При цьому, акт від 29.01.09 після рядка з підписами сторін містить напис про те, що на момент встановлення лічильника користуються газом.

Таким чином, згідно абз.3 п.4.4 договору позивачем здійснено нарахування відповідачу за період відсутності лічильника газу з 05.12.2008 року по 29.01.2009 року по проектній номінальній потужності встановленого газового обладнання з часу останньої повірки.

Відповідно до п.4.1 договору облік газу ведеться згідно Правил подачі та використання природного газу в народному господарстві України, Правил РД-50-213-80, Порядку доступу до єдиної газотранспортної системи та інших нормативних актів.

Взаємовідносини між суб'єктами господарювання під час передачі з газорозподільних мереж споживачу природного газу є предметом врегулювання згідно з Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання (затв. наказом Мінпаливенерго України 27.12.2005 N618, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 січня 2006 р. за N 67/11941, із змінами згідно з наказом Міністерства палива та енергетики N 232 ( z0444-09 ) від 06.05.2009), якими встановлено, зокрема, вимоги до організації обліку кількості протранспортованого газорозподільними мережами, поставленого та реалізованого споживачу газу, до організації перевірок технічного стану комерційних вузлів обліку газу.

Відповідно до п.3.8.3 договору споживач зобов»язаний безперешкодно допускати в будь-який час представників постачальника, Державну інспекцію з енергозбереження для перевірки приладів обліку витрат газу споживача та правильності експлуатації цих приладів, для перевірки правильності ведення журналу обліку, відповідності параметрів газу фактичним даним, для огляду газопроводів та газоспоживаючого обладнання. а згідно п.4.2 договору - засоби вимірювальної техніки (лічильники та інші) мають бути повірені у порядку встановленому Держстандартом України, відповідальність за належний стан комерційних вузлів обліку газу та за своєчасну повірку несуть власники цих вузлів.

Факт відсутності у споживача приладів обліку в період з 05.12.2008 року по 29.01.2009 року та факт споживання відповідачем газу у цей період підтверджується дефектним актом №3 від 05.12.08 на зняття лічильника газу у споживача ТОВ "Пролісок", актом від 26.01.2009 року обстеження газопроводу та експлуатації газового обладнання та актом від 29.01.09 на встановлення побутового лічильника газу.

Доказів в спростування вищевказаних фактів відповідачем не подано, а судом не встановлено.

Висновок місцевого суду про недотримання позивачем нормативно встановлених вимог при складання актів, які з цих підстав не можуть бути належними доказами в підтвердження факту споживання відповідачем газу без приладів обліку, є помилковим, оскільки за змістом п.12.8 Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання здійснюється перевірка комерційного вузла обліку, а останній згідно дефектного акту від 05.12.2008 року був знятий на повірку.

В спірному випадку перевірка газопроводів та газоспоживаючого обладнання відповідача здійснювалася позивачем у відповідності з вимогами п.3.8.3 договору, що встановлено судом вище.

Відповідно до положень п.п.5.13.2 вказаних Правил встановлено, що перерахунки обсягу протранспортованого газу за період відсутності засобу вимірювальної техніки здійснюється обліковою організацією за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача.

Відповідно до п.4.4 договору у разі відсутності у споживача приладів обліку належного класу точності постачальник складає акт та здійснює обрахування обсягів спожитого газу по проектній номінальній потужності встановленого газового обладнання з часу останньої перевірки.

Оскільки матеріалами справи підтверджується факт відсутності у споживача приладів обліку в період з 05.12.2008 року по 29.01.2009 року та факт споживання відповідачем газу у цей період, апеляційний суд приходить до висновку про правомірність нарахування позивачем до стягнення відповідачу боргу за цей період в розмірі 4364,22 грн., оскільки такі нарахування здійснено по проектній номінальній потужності встановленого газового обладнання з часу останньої повірки, що передбачено п.4.4 договору та п.п.5.13.2 Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання. Разом з цим, стягненню з відповідача підлягає борг в розмірі 4199,72 грн., який заявлений згідно позовних вимог, оскільки 164,5 грн. боргу відповідачем погашено, що підтверджується актом звірки №Го/0006 від 22.07.2009 року.(а.с.15).

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, а тому позивачем правомірно нараховано до стягнення 189,51 грн. трьох відсотків річних за період з 05.03.2009 року по 31.10.2010 року та 671,96 грн. інфляційних втрат за період з 05.03.2010 року по 30.09.2010 року (а.с.7).

Згідно ст.610 Цивільного Кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Ст.611 ЦК передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч.1, ч.3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов»язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки (штрафу, пені) є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно до ч.1 ст.216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором, а згідно ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов»язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов»язання.

Відповідно до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається подвійною обліковою ставкою НБУ від суми простроченої заборгованості, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Аналогічна умова передбачена п.7.2 договору, а тому позивачем правомірно заявлено до стягнення 471,92 грн. пені за період з 05.04.2009 року по 04.10.2009 року.

З наведеного апеляційний суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Закарпатгаз»про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Пролісок» 5871,1 грн. заборгованості, в тому числі 4199,72 грн. боргу, 189,51 грн. трьох відсотків річних, 671,96 грн. інфляційних втрат та 471,92 грн. пені, скасувавши рішення місцевого суду.

Оскільки судом першої інстанції неповно з”ясовано обставини, що мають значення для справи та прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому воно підлягає скасуванню, а апеляційна скарга позивача – задоволенню.

При скасуванні рішення суду проводиться новий розподіл судових витрат на підставі ст.49 ГПК України, а тому з відповідача на користь позивача належить стягнути 102 грн. державного мита за розгляд справи в суді першої інстанції, 51 грн. державного мита за апеляційне провадження та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст.99,103-105 ГПК України, суд,

постановив:

рішення господарського суду Закарпатської області від 27.12.2010 року в справі за номером 10/114 – скасувати, а апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Закарпатгаз»– задоволити.

Позов задоволити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Пролісок»(Мукачівський район, с.Зняцево, вул.Миру,б/н, ідент №22076127) на користь публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Закарпатгаз»(88000, м.Ужгород, вул..Погорєлова,2, код ЄДРПОУ 05448610) 5871,1 грн. заборгованості, в тому числі 4199,72 грн. боргу, 189,51 грн. трьох відсотків річних, 671,96 грн. інфляційних втрат та 471,92 грн. пені, а також 153 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий -суддя: Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Марко Р.І.,