Постанова № 14103817, 28.02.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

28.02.11 Справа № 12/132 (10)

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Р. Марко

суддів С. Бойко

Т. Бонк

При секретарі Ковалишин Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача- з»явився

Від відповідача- не з»явився

розглянувши апеляційну скаргу п/п ОСОБА_2

на рішення господарського суду Львівської області від 14.12.10

у справі 12/132(10)

за позовом ТзОВ»Редакція»Галицькі контракти»

до відповідача п/п ОСОБА_2

простягнення коштів

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Львівської області від 14.12.10

у справі 12/132(10), частково задоволено позов ТзОВ»Редакція»Галицькі контракти». Стягнуто з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Редакція «Галицькі контракти» (79035, м.Львів, вул.0 Зелена, 109, код ЄДРПОУ 13796035) 14412,91 грн. боргу по оплаті рахунків факту за послуги теплопостачання, 1457,01 грн. боргу за роботи по заміні труби будинкової тепломережі, 1223,61 грн. інфляційних нарахувань, 434,22грн. 3% річних, 185,28 грн. - державного мита та 217,37 грн. витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу. Припинено провадження в частині стягнення 1000,00 грн. основного боргу. В задоволенні решти позовних вимог, відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та направити справу на новий розгляд. Вимоги апеляційної скарги , обґрунтовує тим, що рішення суду прийнято з порушенням норм процесуального права, судом неповно з"ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду, не відповідають обставинам справи.

В судове засідання, апелянт явки повноважного представника не забезпечив, поважності причин неявки не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення ухвали суду.

В судовому засіданні, представник позивача заперечив проти доводів апелянта, просив рішення суду залишити без змін, як таке, що прийнято з дотриманням норм чинного законодавства та на підставі досліджених усіх обставин справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши обставини справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення вимог апелянта.

При цьому колегія виходила з наступного.

10.10.02р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Редакція «Галицькі контракти» та ЛМКП «Львівтеплоенерго» було укладено договір на постачання теплової енергії в гарячій воді, за умовами якого енергопостачальна організація взяла на себе обовязок постачати споживачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобовязався отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни передбачені договором.

Згідно додатку до договору, енергопостачальна організація зобовязалася постачати теплову енергію на обєкти споживача, які знаходяться за адресою м.Львів, вул. Зелена,109.

15.01.09р. між ТзОВ «Редакція «Галицькі контракти» та СПД ФО ОСОБА_2, який є орендарем підвального приміщення пл. 170 кв.м. в будинку по АДРЕСА_1, було укладено договір №02/2009 про відшкодування витрат на утримання нерухомого майна та надання комунальних та інших послуг, які постачаються до будинку 109 по вул. Зеленій у м. Львові.

За умовами даного договору позивач забезпечує електро-, тепло-, водопостачання та обслуговування, експлуатацію і ремонт комунікаційних систем, що знаходяться за адресою м.Львів, вул. Зелена,109, а також утримання прибудинкової території, а відповідач бере участь у витратах позивача на оплату комунальних послуг та виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг наданих позивачем за цим договором.

Відповідно до п. 6.1 договору, цей договір діє протягом усього часу, коли споживач послуг фактично користується послугами за рахунок надавача послуг, у т.ч. й до моменту укладення даного договору (ч.3 ст. 631 ЦК України).

Як вбачається з актів звірки взаєморозрахунків, сальдо на початок періоду 01.01.09р. становило 2935,49 грн. (а.с. 81,82).

За період з січня 2009 року по вересень 2010 року, у відповідача виникли зобовязання по оплаті рахунків за послуги теплопостачання на суму 14677,42 грн., що вбачається з оборотно сальдової відомості по рахунку №36.1 (а.с. 83).

Як встановлено судом, відповідачем було проведено часткову оплату отриманих послуг в сумі 2200,00 грн.

Однак, відповідачем не сплачено рахунки за період з вересня 2008р. по серпень 2010р. на загальну суму 15412,91 грн., що підтверджується рахунками-фактурами (а.с. 18-38).

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи викладені в суді першої інстанції , зокрема зазначив, що в рахунках фактурах, які долучені ним до матеріалів справи враховані проплати здійснені відповідачем, а саме згідно оборотно - сальдової відомості по рахунку №149 від 30.04.09р. було надано послуг на суму 613,94 грн., і оскільки відповідачем було здійснено часткову оплату даного рахунку, то до матеріалів справи було долучено новий рахунок фактуру №149 від 30.04.09р. на суму 421,94 грн. Окрім того, в жовтні-листопаді 2009року, позивачем були оплачені роботи із заміни труби будинкової тепломережі в сумі 41172,93 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 41-43). Частка відповідача пропорційно займаної площі в будинку, яка оплачується, становить 1457,01 грн. Загальна сума боргу відповідача станом на день подання позову до суду становила 15412,91 грн. + 1457,01 грн. = 16869,92 грн.

Крім того, відповідачем було додатково погашено заборгованість в сумі 1000,00 грн. а відтак, залишок боргу становить 15869,92 грн., який включає в себе 14412,91 грн. боргу по оплаті рахунків факту за послуги теплопостачання та 1457,01 грн. за роботи по заміні труби будинкової тепломережі. Факт здійснення часткових проплат відповідачем після подання позову до суду, вбачається з акту звірки наданого позивачем.

За неналежне виконання договірних зобовязань в частині оплати рахунків за послуги теплопостачання, позивач нарахував відповідачу: інфляційні витрати в сумі 1318,41 грн.; 3% річних в сумі 434,22 грн.; пеню в сумі 1493,10 грн.

З гідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобовязання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

З гідно ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязаннявідповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно актів звірки взаєморозрахунків наданих сторонами, сальдо на початок періоду 01.01.09р. становило 2935,49 грн. (а.с.81,82 )

За період з січня 2009 року по вересень 2010 року, у відповідача виникли зобовязання по оплаті рахунків за послуги теплопостачання на суму 14677,42 грн., що вбачається з оборотно сальдової відомості по рахунку №36.1 (а.с.83 ).

Відповідачем було проведено часткову оплату отриманих послуг в сумі 2200,00 грн. Станом на дату подання позову до суду відповідачем не сплачено рахунки за період з вересня 2008р. по серпень 2010р. на загальну суму 15412,91 грн., що підтверджується рахунками-фактурами (а.с. 18-38).

Як вище вже зазначалося, в рахунках фактурах, які долучені позивачем до матеріалів справи враховані проплати здійснені відповідачем. Так, згідно оборотно - сальдової відомості по рахунку №149 від 30.04.09р. було надано послуг на суму 613,94 грн., а оскільки відповідачем було здійснено часткову оплату даного рахунку, до матеріалів справи було долучено новий рахунок фактуру №149 від 30.04.09р. на суму 421,94 грн. Окрім того в жовтні-листопаді 2009року позивачем були оплачені роботи із заміни труби будинкової тепломережі в сумі 41172,93 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 41-43). Частка відповідача пропорційно займаної площі в будинку , яка оплачується, становить 1457,01 грн.

Загальна сума боргу відповідача станом на день подання позову до суду становила 15412,91 грн. + 1457,01 грн. = 16869,92 грн.

Вораховуючи, що під час розгляду справи у суді першої інстанції, відповідачем було додатково погашено заборгованість в сумі 1000,00 грн., то залишок боргу відповідача становить 15869,92 грн., який включає в себе 14412,91 грн. боргу по оплаті рахунків факту за послуги теплопостачання та 1457,01 грн. за роботи по заміні труби будинкової тепломережі.

Відповідно до п. 5 договору, за невиконання чи неналежне виконання зобовязань за цим договором, сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За неналежне виконання договірних зобовязань в частині оплати рахунків за послуги теплопостачання, позивач нарахував відповідачу: інфляційні витрати в сумі 1318,41 грн.; 3% річних в сумі 434,22 грн.; пеню в сумі 1493,10 грн.

Згідно ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг), (ч.4 ст.231 ГК України).

Як вбачається з матеріалів справи, у вищезазначеному договорі №02/2009 про відшкодування витрат на утримання нерухомого майна та надання комунальних та інших послуг, які постачаються до будинку 109 по вул. Зеленій у м. Львові, сторонами не передбачено відповідальності за невиконання умов цих договорів у вигляді нарахування пені.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вірно зауважено судом першої інстанції, сторони не передбачили в договорі відповідальність у вигляді стягнення пені, а тому в частині позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 1493,10 грн., в задоволенні слід відмовити.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

А тому, з урахуванням суми основної заборгованості до стягнення підлягають інфляційні витрати в сумі 1223,61 грн., що і вірно визначено судом першої інстанції.

Колегія суддів, вважає, що місцевим господарським судом за наявних у справі доказів в цілому зроблено правильні висновки щодо обставин справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування рішення місцевого господарського суду та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

Рішення господарського суду Львівської області від 14.12.10 у справі № 12/132(10) залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

Матеріали справи скерувати до господарського суду Львівської області.

Головуючий Р. Марко

Суддя С. Бойко

Суддя Т. Бонк