Постанова № 14103474, 09.03.2011, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

02.03.2011 р. справа №09-07/1478-16/39д/10-15/294/10

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Колядко Т.М.

суддів Алєєвої І.В. , Новікової Р.Г.

за участю представників:

від позивача:- Ровенчак Г.В., за дов. №5650 від 29.12.2010 року;

від відповідача:- не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 м.Запоріжжя

на рішення господарського суду

від Запорізької області

27.12.2010 року

по справі№09-07/1478-16/39д/10-15/294/10 (суддя Горохов І.С.) за позовомПублічного акціонерного товариства «УкрСибБанк»в особі Дніпровського управління м.Дніпропетровськ до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 м.Запоріжжя

провизнання договору оренди припиненим та зобовязання вчинити певні дії У судовому засіданні 16.02.2011 року оголошувалась перерва до 02.03.2011 року об 13 год. 30 хв.

Господарський суд Запорізької області рішенням від 27.12.2010 року задовольнив позовні вимоги публічного акціонерного товариства «УкрСибБанк»в особі Дніпровського управління м.Дніпропетровськ (надалі ПАТ «УкрСибБанк»в особі Дніпровського управління): визнав договір оренди нежитлового приміщення, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_1. 28.03.2006 року за реєстровим номером 288 таким, що припинив свою дію з 20.03.2009 року та зобовязав відповідача, фізичну особу підприємця ОСОБА_2 м.Запоріжжя (надалі ФОП ОСОБА_2.), прийняти приміщення шляхом підписання акту приймання-передачі від 17.04.2009 року згідно договору оренди від 28.03.2006 року.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій рішення господарського суду Запорізької області рішенням від 27.12.2010 року просить скасувати, в позові відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

-2-

Зокрема, заявник вважає, що зміст рішення не відповідає вимогам ст.84 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України), позивачем не виконано зобовязання з передачі приміщення у стані, зафіксованому в акті приймання-передачі від 01.04.2006 року, як це передбачено ч.1 ст.785 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) та п.4.6. договору оренди.

Крім того, заявник вважає висновок суду про припинення договору оренди з 20.03.2009 року помилковим, оскільки позивач продовжує володіти орендованим приміщенням.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу її доводи вважає безпідставними, а рішення господарського суду законним та обґрунтованим.

На думку позивача договір припинився в зв'язку з закінченням строку 20.03.2009 року, який було встановлено договором від 06.03.2009 року про внесення змін до договору оренди нежитлового приміщення від 28.03.2006 року; приміщення для розміщення підрозділу банку не використовувалось; приміщення приведено у відповідний стан і орендодавець не був позбавлений права викласти щодо цього свої зауваження в акті приймання-передачі; відмова орендодавця прийняти обєкт оренди свідчить про прострочення кредитора в розуміння ст.613 ЦК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Донецький апеляційний господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Між сторонами по справі було укладено договір оренди нежитлового приміщення від 26.03.2009 року, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_1. 28.03.2006 року за реєстровим номером 288, згідно п.1.1. якого Орендодавець (ФОП ОСОБА_2.) зобов'язався передати в тимчасове платне користування нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 86,8 мІ (надалі - Приміщення), для розміщення відокремленого підрозділу Банку, а Орендар (ПАТ «УкрСибБанк»в особі Дніпровського управління) зобов'язався оплачувати Орендодавцю плату за користування вказаним Приміщенням.

У відповідності із п.1.3. Договору, строк оренди встановлюється з 01.04.2006 року по 01.04.2016 року.

У п.п.8.6., 8.7. Сторони домовились, що зміна, доповнення або дострокове припинення Договору можуть відбуватися лише за взаємною згодою Сторін або за рішенням господарського суду про що складається додатковий договір, який підписується Сторонами з подальшим його посвідченням в органах нотариату.

Згідно п.2.3.6. Договору, Орендар зобов'язаний цілком звільнити орендоване Приміщення після припинення строку дії Договору, якщо Договором про зміни даного Договору не передбачено інше.

Приміщення вважається повернутим з моменту підписання Сторонами двостороннього акту прийому-передачі та повинне бути повернуте в стані не гіршому, ніж те, що зафіксоване у підписаному Сторонами акті прийому-передачі орендованого Приміщення з урахуванням його нормального фізичного зносу (п.п.4.5., 4.6. Договору).

На виконання умов Договору оренди, Орендодавець передав, а Орендар прийняв зазначене у Договорі оренди Приміщення, що підтверджується актом прийому-передачі від 01.04.2006 року.

Договором про внесення змін від 06.03.2009 року до договору оренди від 28.03.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_1. за реєстровим номером 484, змінено строк оренди: з 01.04.2006 року по 20.03.2009 року.

-3-

Однак, після спливу строку оренди відповідач відмовився прийняти орендоване приміщення та підписати акт приймання-передачі, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом про визнання договору оренди припиненим та зобовязання вчинити певні дії, який задоволений судом першої інстанції у повному обсязі.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний суд не звязаний доводами апеляційної скарги та перевіряє оскаржене рішення у повному обсязі.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Запорізької області від 27.12.2010 року по справі №09-07/1478-16/39д/10-15/294/10 підлягає частковому скасуванню з наступних підстав.

Згідно до абз.2 п.1 ст.193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За своєю правовою природою спірний договір є договором майнового найму (оренди), який підпадає під правове регулювання норм статей 759-786 ЦК України.

У відповідності зі ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом даного спору є:

·вимога позивача визнати договір оренди нежитлового приміщення від 28.03.2006 року припиненим;

·зобовязання відповідача прийняти орендоване приміщення;

·зобовязання відповідача підписати акт приймання-передачі від 17.04.2009 року.

Факт укладання Договору та користування Орендарем спірним приміщенням за період до 17.04.2009 року Сторонами не заперечується.

Дослідивши позовні вимоги стосовно визнання договору оренди припиненим Донецький апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Статтею 631 ЦК України встановлено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обовязки відповідно до договору. Відповідно до ст.763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Статтею 598 ЦК України передбачено, що зобовязання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Цивільний кодекс України передбачає різні підстави для припинення зобовязань (частково чи повністю). Разом з тим, ст.188 ГК України та ст.651 ЦК України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи неповернення предмету оренди Орендарем повязано з відмовою Орендодавця прийняти таке майно та підписати акт приймання-передачі, як це передбачено ст.ст.785 та 795 ЦК України. Згідно до ст.612 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобовязання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора. Статтею 613 ЦК України передбачено, що кредитор вважається таким, що прострочив якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами

-4-

цивільного законодавства чи випливають із суті зобовязання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обовязку.

Договором про внесення змін від 06.03.2009 року до договору оренди від 28.03.2006 року, який у встановленому порядку судом не визнаний недійсним, строк оренди встановлений до 20.03.2009 року, отже з цього строку договір припиняє свою дію.

Відповідно до ч.2 ст. 16 Цивільного кодексу України (аналогічні положення містяться у ч.2 ст.20 ГК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1)визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, та інше.

Отже, вимога про визнання договору припиненим не відповідає встановленим законом способам захисту цивільних прав та інтересів, а тому судове рішення в цій частині підлягає скасуванню. Підстави для задоволення вимоги про визнання договору оренди нежитлового приміщення від 28.03.2006 року припиненим - відсутні.

Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобовязаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Така ж вимога викладена у п.2.3.6. Договору, тобто обовязок Орендаря повернути орендоване приміщення кореспондується з обовязком Орендодавця його прийняти, що не позбавляє останнього права у подальшому звернутися з позовом про відшкодування шкоди у разі наявності претензій щодо стану повернутого приміщення. До того ж, матеріали справи містять достатньо доказів звільнення спірного приміщення та намагання позивача передати його Орендодавцю.

З даних підстав судова колегія погоджується з висновками господарського суду Запорізької області та вважає правомірним задоволення позовної вимоги в частині зобовязання відповідача прийняти орендоване приміщення.

Натомість вимога ПАТ «УкрСибБанк» в особі Дніпровського управління про зобовязання ФОП ОСОБА_2 підписати акт приймання-передачі не підлягає задоволенню з огляду на те, що такий спосіб захисту порушеного права також не передбачений ст.16 ЦК України.

За таких обставин, рішення господарського суду Запорізької області від 27.12.2010 року підлягає скасуванню в частині задоволення вимог про визнання договору оренди нежитлового приміщення посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_1. 28.03.2006 року за реєстровим номером 288 таким, що припинив свою дію з 20.03.2009 року та зобовязання відповідача підписати акт приймання-передачі від 17.04.2009 року згідно договору оренди від 28.03.2006 року.

Відповідно до ст.49 ГПК України, витрати по сплаті держмита за подання апеляційної скарги відносяться на сторін пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу фізичної особипідприємця ОСОБА_2 м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 27.12.2010 року по справі №09-07/1478-16/39д/10-15/294/10 - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Запорізької області від 27.12.2010 року - частково скасувати.

Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

" Позов задовольнити частково.

Зобовязати фізичну особу підприємця ОСОБА_2 (69000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) прийняти у Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»(61005, м. Харків, пр. Московський 60, код ЄДРПОУ 09807750) приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сталеварів буд. 24, приміщення 13, загальною площею 86,8 кв. м., яке є предметом Договору оренди нежитлового приміщення, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_1. 28.03.2006р. за реєстровим номером 288.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з фізичної особипідприємця ОСОБА_2 (69000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»(61005, м. Харків, пр. Московський 60, код ЄДРПОУ 09807750) витрати по сплаті державного мита при поданні позовної заяви в сумі 28,33 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 39,33 грн.".

Головуючий Т.М. Колядко

Судді:І.В. Алєєва

Р.Г. Новікова

-6-

Надруковано 6 прим. 1,2-позивачу; 3-відповідачу; 4-у справу; 5-ГСЗО; 6-ДАГС