Постанова № 14103414, 03.03.2011, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

01.03.2011 р. справа №6/111

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:

Діброви Г.І.

суддів

Бойченка К.І., Чернота Л.Ф.

при секретарі: Клименко К.О.

за участю представників сторін:

від позивача :

Бабій М.В. –за дов. № 115 від 02.11.10 р.

від відповідача:

Ходош В.Ю. –за дов. б/н від 01.03.11 р.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "ТехНова", м. Київ

на рішення господарського суду

Луганської області

від

21.12.2010 р.

у справі

№ 6/111 (суддя Василенко Т.А.)

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "ТехНова", м. Київ

до відповідача

Приватного акціонерного товариства "Інвестхолдінг", м. Луганськ

про

стягнення 2714283 грн. 40 коп.

ВСТАНОВИВ:

У 2010 році Товариство з обмеженою відповідальністю фірми "ТехНова", м. Київ звернулося до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства «Інвестиційна група «Імперія», м. Луганськ про стягнення 2714283 грн. 40 коп.

Відповідач до моменту прийняття господарським судом Луганської області рішення по справі змінив свою назву з Закритого акціонерного товариства «Інвестиційна група «Імперія»на Закрите акціонерне товариство "Інвестхолдінг", м. Луганськ та в подальшому перереєструвався, а саме: змінив назву на Приватне акціонерне товариство "Інвестхолдінг", м. Луганськ. Судом першої інстанції прийнята ця зміна і відповідачем по справі є Приватне акціонерне товариство "Інвестхолдінг", м. Луганськ, але, в порушення норм ст. 25 Господарського процесуального кодексу України судом ухвали не виносилося.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 17.06.10 р. провадження по справі було зупинено через призначення по справі судово-технічної експертизи, проведення якої було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

25.10.10 р. від експертної установи надійшов лист, яким було повідомлено суд про неможливість проведення судово-технічної експертизи навіть із залученням фахівців у даній галузі виробництва. Матеріали справи було повернуто до суду, у зв»язку з чим господарським судом ухвалою від 22.11.10 р. провадження по справі було поновлено.

Рішенням господарського суду Луганської області від 21.12.10 р. у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "ТехНова", м. Київ до Приватного акціонерного товариства "Інвестхолдінг", м. Луганськ про стягнення 2714283 грн. 40 коп. було відмовлено.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю фірми "ТехНова", м. Київ, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою та уточненнями до неї, в яких просить Донецький апеляційний господарський суд скасувати рішення господарського суду Луганської області від 21.12.2010р. та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача надав заперечення на апеляційну скаргу, якими просив суд апеляційної інстанції залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення. Стверджує, що позивач позбавив підприємство відповідача можливості прийняти участь в роботі комісії зі встановлення причин поломки бокового вагоноопрокидувача та самостійно розпочав її усунення. Зазначає, що висновок № 310д експертного дослідження руйнування корпусу редуктора ЦЗН-710 (зав. № 7) не містить чіткої вказівки на те, що руйнування цього редуктора стало з вини підприємства відповідача. Звертає увагу суду на те, що позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 2714283 грн. 40 коп., в т.ч. збитки, пов»язані з усуненням поломки вагоноопрокидувача в сумі 112363 грн. 40 коп. збитків, пов»язаних з невиконанням підприємством відповідача зобов»язань за договором відносно ремонту обладнання, що вийшло з ладу та усунення його дефектів у суму 2601920 грн. 00 коп., але при цьому позивачем було надано суду документальне підтвердження витрат, пов»язаних з ремонтом вагоноопрокидувача на суму 112363 грн. 38 коп.

В судовому засіданні представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення щодо апеляційної скарги.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з’ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 6/111, та наданих представниками сторін пояснень.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скаргах доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. У процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду не відповідає вимогам чинного законодавства України і підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.09.07 року між Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «ТехНова»та Закритим акціонерним товариством «Інвестиційна група «Імперія»було укладено договір підряду № 18, згідно умов якого відповідач зобов’язався на свій ризик власними силами та засобами, із власних матеріалів виконати будівельні, монтажні та пуско-наладочні роботи, згідно наданого проекту, по встановленню бокового вагоноопрокидувача на КЕП «Чернігівську ТЕЦ»ТОВ фірми «ТехНова»під ключ, а позивач зобов’язався прийняти такі роботи та оплатити їх вартість на умовах, вказаних у цьому договорі.

У відповідності до акту приймання виконаних робіт від 28.02.09 р., відповідач виконав, а позивач прийняв будівельні, монтажні та пусконалагоджувальні роботи зі встановлення бокового вагоноопрокидувача на КЕП “Чернігівська ТЕЦ” ТОВ фірми “ТехНова”.

Згідно п. 4.1 договору, гарантійний термін на роботи, вказані в договорі, становить 12 місяців з моменту підписання акту приймання виконаних підрядних робіт (КБ-2в).

Позивач, звертаючись до суду, зазначав, що 24.01.10 р. під час роботи вагоноопрокидувача на КЕП “Чернігівська ТЕЦ” ТОВ фірми “ТехНова” відбулася поломка, внаслідок якої зупинилося розвантаження вагонів з вугіллям. За попередніми висновками вагоноопрокидувач використовувався в нормальному режимі з допустимим нормативно-технічною документацією навантаженням, навмисних дій або бездіяльності з боку працівників позивача встановлено не було.

25.01.10 року позивач направив на адресу відповідача лист про запрошення для прибуття та складання відповідного акту.

Оскільки позивач здійснює виробництво теплової та електричної енергії на обладнанні цілісного майнового комплексу «Чернігівська ТЕЦ»та відноситься до підприємств паливно-енергетичного комплексу і зупинення робіт на його підприємстві тривалий час тягне за собою негативні наслідки для населення та навколишнього середовища, останній (через неприбуття представника відповідача на його виклик та відсутність будь-яких письмових повідомлень з боку відповідача про його наміри щодо дій з намагання виконати його договірні зобов»язання), вимушений був самостійно, із залученням відповідних спеціалістів та за власні кошти встановити причини поломки обладнання. Згідно висновку ІЕС ім. Є.О.Патона, причиною поломки бокового вагоноопрокидувача стало руйнування корпуса редуктора ЦЗН-710 (зав. № 7, 2007 року випуску), в результаті невідповідності осьового зазору у підшипниках другого проміжного валу та неякісному литтю корпуса. Крім того, у висновку зазначено, що на зовнішній поверхні виявлені мікротріщини –надриви, які можливо є причиною руйнування редуктора. Оскільки від відповідача ніяких повідомлень не надійшло і після встановлення причин виходу з ладу обладнання в період гарантійного строку, що підтверджується протоколом технічної наради від 09.02.10 р., позивач звернувся до Чернігівського відділення КНДІ судових експертиз. Висновком № 310д експертного дослідження руйнації приводу вагоноопрокидувача ВБС-93М зав. № 3 від 16.03.10 р. встановлено, що ймовірною причиною руйнації став конструктивний недолік, який полягає у збереженні кінематичного зв»язку у приводі вагоноопрокидувача.

З урахуванням наведеного, позивач звернувся до відповідача з претензією № 57 від 04.02.10 р., яку відповідач відповіддю від 01.03.10 р. не визнав, у зв»язку з чим позивач здійснив закупку пошкодженого обладнання з наступним монтажем до вагоноопрокидувача ВБС-93М. Пуск цього обладнання відбувся лише 04.03.10 р. До цього часу позивач вимушений був самостійно вивантажувати вагони, що надходили до нього, що спричинило додаткові витрати у вигляді сплати залізниці плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажів.

За таких обставин, позивач звернувся із позовом до господарського суду Луганської області із позовом про стягнення з відповідача грошової суми у розмірі 112363 грн. 40 коп. по усуненню недоліків роботи відповідача, грошової суми у розмірі 2601920 грн. 00 коп. без ПДВ завданих збитків.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:

У відповідності до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

27.09.07 р. між сторонами було укладено договір підряду № 18, згідно умов якого, відповідач зобов’язався на свій ризик власними силами та засобами, із власних матеріалів виконати будівельні, монтажні та пуско-наладочні роботи, згідно наданого проекту, по встановленню бокового вагоноопрокидувача на КЕП «Чернігівську ТЕЦ»ТОВ фірми «ТехНова»під ключ, а позивач зобов’язався прийняти такі роботи та оплатити їх вартість на умовах, вказаних у цьому договорі.

У відповідності до п. 2.3.9 договору, відповідач зобов»язався забезпечити якісне виконання роботи у терміни, визначені цим договором.

Пунктом 4.2 договору сторони передбачили, що у випадку виникнення недоліків в роботі КЕП «Чернігівська ТЕЦ»ТОВ фірми «ТехНова», з вини підрядника в період гарантійного терміну, підрядник зобов»язується за власний рахунок, власними силами та засобами виконати необхідні роботи по ремонту (заміні) обладнання, що вийшло з ладу або усунути дефекти, якщо вина підрядника буде доведена.

Згідно ч. 3 ст. 857 Цивільного кодексу України, результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

З акту приймання виконаних робіт від 28.02.09 р. вбачається, що підрядник виконав, а замовник прийняв будівельні, монтажні та пусконалагоджувальні роботи зі встановлення бокового вагоноопрокидувача на КЕП “Чернігівська ТЕЦ” ТОВ фірми “ТехНова”.

У відповідності до п. 4.1 договору №18, гарантійний термін на роботи, вказані в договорі, становить 12 місяців з моменту підписання акту приймання виконаних підрядних робіт (КБ-2в).

Згідно ч. 1 статті 859 Цивільного кодексу України, якщо договором або законом передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов'язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам статті 857 цього Кодексу протягом усього гарантійного строку.

Отже, гарантійний термін на роботи, вказані в договорі, встановлений сторонами до 28.02.10 р. Тобто, в момент поломки вагоноопрокидувача –24.01.10 р. передбачені договором роботи були на гарантії, у зв»язку з чим позивач направив на адресу відповідача лист від 25.01.10р. з пропозицією про направлення уповноваженого представника для складання акту поломки.

З боку відповідача жоден представник на виклик позивача не прибув, будь-яких письмових повідомлень про свої дії в зв»язку з виходом з ладу продукції в період гарантійного строку не надав, тому 09.02.10 року на підприємстві позивача була проведена технічна нарада з визначення можливої причини порушення корпусу приводного редуктора ЦЗН-710 вагоноопрокидувача КЕП “ТЕЦ” ТОВ фірми “ТехНова”, про що складено протокол. Висновком наради зазначено, що можливою причиною порушення корпусу редуктора №7, а також поява тріщин на корпусі редуктора № 6 є підвищений супротив паспортних збільшень осевий зазор в підшипниках другого проміжного валу. Пришвидшеному руйнуванню редуктора № 7 сприяло неякісне лиття корпусу редуктора, в зв»язку з чим позивач звернувся до Чернігівського відділення КНДІ судових експертиз. Висновком №310д експертного дослідження руйнації приводу вагоноопрокидувача ВБС-93М зав. №3, складеним Чернігівським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, встановлено, що ймовірною причиною руйнації редуктора ЦЗН-710 (зав. №7) став конструктивний недолік, який полягає у збереженні кінематичного зв»язку у приводі вагоноопрокидувача при розвантаженні піввагона.

Також в матеріалах справи є наявним висновок ІЕС ім. Є.О.Патона, в якому зазначено, що на дослідження був наданий зразок корпусу пошкодженого редуктора вагоноопрокидувача ЦЗН-710-60,8-34, наданого КЕП “Чернігівська ТЕЦ” ТОВ фірми “Технова”. Зазначеним висновком встановлено, що структура зі зруйнованого корпусу редуктора за хімічним складом відповідає сірому чавуну зі пластинчатим графітом, що характерно для чавуна більше низьких марок, що застосовується для виготовлення маловідповідальних деталей. Структура зовнішньої поверхні значно відрізняється від структури в серцевині виробу. Причиною поломки бокового вагоноопрокидувача стало руйнування корпусу редуктора ЦЗН-710 (зав. № 7, 2007 року випуску), в результаті невідповідності осьового зазору у підшипниках другого проміжного валу та неякісному литтю корпуса. На зовнішній поверхні виявлені мікротріщини –надриви, які можливо є причиною руйнування редуктора.

В зв»язку з тим, що позивач здійснює виробництво теплової та електричної енергії на обладнанні цілісного майнового комплексу «Чернігівська ТЕЦ»та відноситься до підприємств паливно-енергетичного комплексу і зупинення робіт на його підприємстві тривалий час тягне за собою негативні наслідки для населення та навколишнього середовища, для усунення поломки і через необхідність продовження безперервної роботи підприємства, 02.02.10 року позивач уклав з ДП “Одеське монтажне управління ПАТ “Південотеплоенергомонтаж” договір № 2, відповідно до умов якого сторони домовилися, що останній здійснює демонтаж наявних редукторів вагоноперекидача Чернігівської ТЕЦ та установку і монтаж нових. Вартість договору - 45133 грн. 20 коп.

Актом пуску вагоноопрокидувача ВБС-93М від 04.03.10 р. зазначено, що після проведення ремонтних робіт щодо заміни правого та лівого редукторів, а також проведення пусконалагоджувальних робіт вагоноопрокидувач був випробуваний та визнаний придатним до подальшої експлуатації. Виконані в повному обсязі роботи з демонтажу зруйнованого неякісного редуктора та установку і монтаж нового вагоноопрокидувача.

Таким чином, в зв»язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору № 18 від 27.09.07 р. в частині домовленості стосовно того, що у випадку виникнення недоліків в роботі КЕП “Чернігівська ТЕЦ” з вини відповідача в період гарантійного ремонту, останній зобов’язаний за власний рахунок усунути такі недоліки, позивач вимушений був самостійно замінити неякісну продукцію.

Крім того, позивач вимушений був укласти договір № 34 від 11.02.10 р. з ТОВ “Майкопський редукторний завод” та купити у виробника корпуси редукторів вартістю 253900 російських рублів на умовах 100% передплати.

Частинами 3 та 5 ст. 858 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків. Підрядник, який надав матеріал для виконання роботи, відповідає за його якість відповідно до положень про відповідальність продавця за товари неналежної якості.

Статтею 675 Цивільного кодексу України встановлено, що товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.

Під гарантією якості товару слід розуміти ручання продавця про відсутність у товарі в момент його передачі або в інший момент встановлений у договорі, недоліків по якості товару, що знижують його вартість, або не дозволяють використовувати відповідно мети, передбаченої договором.

Збитки –це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б уразі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною у відповідності до ст.224 Господарського кодексу України.

Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб’єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов’язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов’язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Проте, позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов’язань та причинно-наслідковий зв’язок між невиконанням зобов’язань та заподіяними збитками.

При визначені розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов’язань для підприємства.

Судова колегія вважає, що позивач поніс збитки у розмірі 2714283 грн. 40 коп., що виникли через поломку вагоноопрокидувача на КЕП «Чернігівська ТЕЦ»ТОВ фірми «ТехНова», внаслідок якої зупинилося розвантаження вагонів з вугіллям.

Таким чином, позивачем доведені належними засобами доказування його позовні вимоги про стягнення збитків, об’єктивна та суб’єктивна сторона спричинених збитків.

Так, позивачем доведений та відповідачем не спростований факт правопорушення, а саме: неналежне виконання відповідачем його договірних зобов»язань з якісного виконання робіт та невиконання ним умов договору щодо усунення недоліків при їх виявленні в період гарантійного строку. Позивачем доведено суду апеляційної інстанції причино-наслідковий зв»язок між фактом руйнування редуктора та понесення збитків у вигляді сплати грошових коштів за придбання нового редуктора, його монтаж, оплати Південно-Західній залізниці плати за користування вагонами та збору за зберігання вагонів; розмір понесених ним збитків саме у сумі 2714283 грн. 40 коп.

Відповідачем не доведено суду апеляційної інстанції належними та допустимими засобами доказування відсутність його вини у скоєному правопорушенні, а саме: неналежного виконання відповідачем його договірних зобов»язань з усунення виявлених в період гарантійного строку недоліків, в даному випадку - заміни зруйнованого редуктора для можливості подальшого використання вагоноопрокидувача.

Суд першої інстанції помилково, в порушення вимог ст.ст. 32, 34, 36, 43 Господарського процесуального кодексу України неповно з»ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права України, тільки посилаючись на те, що позивач приступив до усунення недоліків, не дочекавшись будь-якої відповіді від відповідача та недоведеність позивачем непрямих збитків, що не відповідає обставинам справи з огляду на вищенаведене та є підставою для скасування рішення відповідно до вимог ст. 104 Господарського процесуального кодексу України.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про доведеність позивачем його позовних вимог в повному обсязі та необхідність відшкодування з відповідача на користь позивача понесених ним збитків у вигляді вартості нового редуктора в розмірі 67230 грн. 20 коп., вартості робіт з його монтажу в розмірі 45133 грн. 20 коп., відшкодування сплачених Південно-Західній залізниці плати за користування вагонами в розмірі 1189216 грн. 00 коп. та збору за їх зберігання в розмірі 1412704 грн. 00 коп., оскільки ці дії позивача були наслідком бездіяльності відповідача та неналежного виконання ним його договірного зобов»язання щодо належної якості виконаних ним робіт та усунення виявлених недоліків в період гарантійного строку.

Доводи відповідача щодо відсутності обґрунтованого розрахунку суми позовних вимог судовою колегією розглянуті та відхилені, оскільки в матеріалах справи є наявним такий розрахунок, а арифметична помилка позивача на 20 грн. при складенні частин сум в цьому розрахунку не тягне за собою наслідків його необґрунтованості. Також не підписання цього розрахунку генеральним директором позивача не є підставою для неможливості його розгляду судом, оскільки він підписаний уповноваженим представником скаржника. Крім того, сума, що вказана у розрахунку, враховуючи арифметичну помилку, є ідентичною сумі позовних вимог, яка підтверджена належними доказами по справі. Витрати позивача, пов»язані з довготривалою затримкою вивантаження вугілля, що надходило на його адресу, дійсно пов»язані з технічною неможливістю позивача здійснити своєчасне вивантаження вагонів через зруйнування вагоноопрокидувача з вини саме відповідача, і доведені транспортними документами, що є належними доказами по справі. Належних доказів здійснення відповідачем будь-яких дій з намагання усунути недоліки за умовами укладеного сторонами договору в матеріалах справи немає. Ствердження відповідача з приводу відсутності висновку саме судової експертизи зі встановлення причин виходу з ладу редуктора, судовою колегією розглянуті та відхилені, оскільки в матеріалах справи є висновок судового експерта про неможливість проведення саме судової експертизи в зв»язку з відсутністю спеціалістів з даного питання. В той же час в матеріалах справи є наявними висновки спеціалістів, які можуть бути прийняті судом в якості належних доказів по справі у сукупності з іншими матеріалами.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що судом першої інстанції неповно з»ясовані обставини, що мають значення для справи; висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи та судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права України, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Луганської області від 21.12.2010 року у справі № 6/111 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача суми збитків у розмірі 2714283 грн. 40 коп.

Крім того, в порушення Інструкції з діловодства в господарських судах України вступна та резолютивна частини рішення від 21.12.10 р. не містить зображення Державного герба України.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судових витрат по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 49, 99, 101, 103, 104, 105, 117 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "ТехНова", м. Київ на рішення господарського суду Луганської області від 21.12.2010 року у справі № 6/111 –задовольнити.

Рішення господарського суду Луганської області від 21.12.2010 року у справі № 6/111 –скасувати.

Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "ТехНова", м. Київ до Приватного акціонерного товариства "Інвестхолдінг", м. Луганськ про стягнення 2714283 грн. 40 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Інвестхолдінг", 91055, Луганська область, м. Луганськ, вул. Т.Г. Шевченко, 7, ЗКПО 33846041 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "ТехНова", 04080, м. Київ, вул. Оболонська, 38/36, ЗКПО 24100060 збитки у розмірі 2714283 грн. 40 коп., витрати по сплаті державного мита за подання позовної заяви у розмірі 25500 грн. 00 коп., витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн. 00 коп. та витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги у розмірі 12750 грн. 00 коп.

Доручити господарському суду Луганської області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, надсилається сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий Г.І.Діброва

Судді К.І. Бойченко

Л.Ф. Чернота

Надр. 5 прим:

1 –у справу;

2 –позивачу;

3–відповідачу;

4 - ДАГС;

5 –ГС Луг. обл.;

Ложка Н.Л.