Рішення № 141030411, 29.10.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

29 жовтня 2026 р. Справа № 120/14075/26

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Аляб`єва І.Г., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до: Головного управління ДСНС України у Вінницькій області,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача 1-го державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області.

про: визнання протиправним та скасування наказу про звільнення з публічної служби, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДСНС України у Вінницькій області від 12.08.2026 № 451 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності";

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДСНС України у Вінницькій області від 12.08.2026 № 453 о/с "Про кадрові питання" в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби цивільного захисту;

- поновити ОСОБА_1 на посаді оператора відділення оперативного зв`язку 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Вінницькій області (м. Вінниця);

- стягнути з Головного управління ДСНС України у Вінницькій області на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка зазначає, що оскаржувані накази прийнято за результатами неповного службового розслідування, без належного з`ясування обставин події та встановлення її вини у дисциплінарному проступку. Вказує, що комісія обмежилася відомостями органів поліції та протоколами про адміністративні правопорушення, тоді як на час прийняття наказів судових рішень про притягнення її до адміністративної відповідальності не було. Вважає звільнення неспівмірним із характером проступку, оскільки раніше до дисциплінарної відповідальності не притягувалася, а відповідач не обґрунтував неможливості застосування менш суворого дисциплінарного стягнення.

Ухвалою суду від 17.09.2026 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву.

На адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що оскаржувані накази прийнято за результатами службового розслідування, яким установлено вчинення позивачкою проступку, несумісного з подальшим проходженням служби цивільного захисту. Посилається на обставини дорожньо-транспортної пригоди за участю позивачки під час службового відрядження, її відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та неповідомлення керівництва про подію. Вважає застосоване стягнення обґрунтованим.

06.10.2026 від відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справі 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Вінницькій області як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Ухвалою суду від 13.10.2026 клопотання задоволено та залучено зазначений підрозділ до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. Третій особі встановлено десятиденний строк з дня вручення ухвали для подання письмових пояснень щодо позову та доказів на їх підтвердження.

На адресу суду надійшли пояснення третьої особи, у яких 1 державний пожежно-рятувальний загін підтримує позицію відповідача та зазначає, що під час службового розслідування перевірялися обставини дорожньо-транспортної пригоди, поведінка позивачки після події та дотримання нею порядку інформування керівництва. Наголошує на самостійному характері дисциплінарної відповідальності та необхідності оцінки матеріалів розслідування в сукупності, без ототожнення адміністративних протоколів із доведеністю вини позивачки.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 проходила службу цивільного захисту на посаді оператора відділення оперативного зв`язку 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Вінницькій області. 20.05.2026 позивачка уклала контракт про проходження служби цивільного захисту та склала Присягу. Наказом від 08.07.2026 № 358 о/с їй присвоєно спеціальне звання сержанта служби цивільного захисту.

На виконання вказівки Головного управління ДСНС України у Вінницькій області від 14.07.2026 № 47-01-5655/47-82 наказом 1 державного пожежно-рятувального загону від 14.07.2026 № 142-НВ/47-71 позивачку направлено у відрядження до навчального пункту аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України в Одеській області для проходження професійно-технічного навчання на період з 20.07.2026 по 20.08.2026.

11.08.2026 до Головного управління ДСНС України у Вінницькій області від органів Національної поліції надійшло повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду за участю позивачки, яка керувала власним автомобілем Toyota RAV4. За інформацією поліції, після пригоди водій залишила місце події, а надалі її автомобіль було зупинено поблизу с. Озеро Вінницького району. Працівники поліції повідомили про виявлення у позивачки ознак можливого алкогольного сп`яніння та її відмову від проходження відповідного огляду. За результатами оформлення події складено матеріали про адміністративні правопорушення.

12.08.2026 начальнику 1 державного пожежно-рятувального загону подано рапорт № Р-37/47-71 щодо зазначеної події та неповідомлення про неї керівництва. Наказом від 12.08.2026 № НС-190/47-71 призначено службове розслідування.

За результатами службового розслідування складено висновок від 12.08.2026, затверджений начальником 1 державного пожежно-рятувального загону. Комісія вважала підтвердженою інформацію про неповідомлення позивачкою керівництва щодо дорожньо-транспортної пригоди та запропонувала порушити питання про притягнення її до дисциплінарної відповідальності за дії, що дискредитують як представника служби цивільного захисту.

У поясненнях, наданих під час службового розслідування, позивачка зазначила, що в момент події не усвідомила факту дорожньо-транспортної пригоди та продовжила рух, а надалі зупинила автомобіль на вимогу працівників поліції. Своєї вини у правопорушеннях вона не визнала та висловила незгоду з обставинами і висновками, викладеними працівниками поліції.

За доводами відповідача, позивачку під підпис ознайомлено з вимогами службової та транспортної дисципліни, а також порядком інформування керівництва про події за участю особового складу. На підтвердження відповідач посилається на відомість ознайомлення від 12.06.2026 та відповідні письмові вказівки. Відповідач вважає, що повідомлення працівникам поліції місця служби не замінює виконання обов`язку особисто доповісти безпосередньому керівникові.

Наказом Головного управління ДСНС України у Вінницькій області від 12.08.2026 № 451 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби цивільного захисту у зв`язку із вчиненням проступку, несумісного з подальшим проходженням служби.

Наказом Головного управління ДСНС України у Вінницькій області від 12.08.2026 № 453 о/с "Про кадрові питання" позивачку звільнено зі служби цивільного захисту. Виключення зі списків особового складу та розрахунок при звільненні здійснено 1 державним пожежно-рятувальним загоном на підставі наказу від 12.08.2026 № 209 о/с.

Позивачка вважає, що відповідач не встановив належним чином усіх обставин події та її вини у дисциплінарному проступку. Посилається на відсутність на час прийняття оскаржуваних наказів судових рішень про притягнення її до адміністративної відповідальності. Також зазначає, що раніше до дисциплінарної відповідальності не притягувалася, а відповідач не обґрунтував неможливості застосування менш суворого стягнення.

Не погоджуючись із наказами від 12.08.2026 № 451 та № 453 о/с у частині свого звільнення, позивачка звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом Цивільного захисту та Положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 №593 (далі Положення №593).

На рядовий і начальницький склад служби цивільного захисту поширюється дія Дисциплінарного статуту, затвердженого Законом України Про Дисциплінарний статут служби цивільного захисту № 1068-VI від 5 березня 2009 року (далі- Дисциплінарний статут).

Відповідно до пункту 68 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) звільнення зі служби у зв`язку із вчиненням проступку, не сумісного з подальшим проходженням служби цивільного захисту, у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту чи через службову невідповідність.

Відповідно до пункту 69 Дисциплінарного статуту на осіб начальницького складу за порушення службової дисципліни, крім зазначених у пункті 68 цього Статуту, можуть накладатися дисциплінарні стягнення у вигляді: 1) звільнення з посади; 2) пониження у спеціальному званні на один ступінь.

Відповідно до пункту 58 Дисциплінарного статуту грубим дисциплінарним проступком служби цивільного захисту вважається: факт грубого порушення службової дисципліни, а саме: невихід на службу без поважних причин; порушення встановленого керівником органу чи підрозділу цивільного захисту розпорядку дня; вживання алкогольних напоїв чи наркотичних засобів у службовий час, прибуття на службу в нетверезому стані чи стані наркотичного сп`яніння; порушення статутних правил несення служби; втрата службового посвідчення, службових документів; невиконання наказів та розпоряджень начальників, що призвело до неготовності до дій за призначенням та зриву виконання покладених на орган чи підрозділ цивільного захисту завдань; порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів, що призвело до псування або втрати закріпленого майна, обладнання та техніки, інших матеріальних збитків, а також завдало шкоди здоров`ю особовому складу органу чи підрозділу цивільного захисту або іншим особам; самовільне відлучення курсантів (слухачів) з розташування навчального закладу; невиконання індивідуальних планів роботи науковим, науково-педагогічним, педагогічним складом, ад`юнктами, докторантами; вчинення інших дій чи бездіяльність, що полягає в порушенні службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні службових обов`язків, які підривають авторитет органів та підрозділів цивільного захисту, а також не сумісні з подальшим проходженням служби цивільного захисту.

Відповідно до пункту 59 Дисциплінарного статуту, до діянь, що є порушенням службової дисципліни також належать: порушення вимог законодавства з питань діяльності органів і підрозділів цивільного захисту; брутальне або зневажливе ставлення до громадян, приниження їх честі та гідності під час виконання службових обов`язків; приховування або недостовірне надання відомостей про себе, що мають значення для проходження служби (зміна місця проживання, притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності); інші діяння, визнані порушеннями службової дисципліни законом та цим Статутом.

Згідно з пунктом 176 Положення № 593, контракт про проходження служби цивільного захисту припиняється (розривається), а особи рядового і начальницького складу звільняються із служби цивільного захисту: 1) у зв`язку із закінченням строку контракту, про що особи рядового і начальницького складу попереджаються за два тижні; 2) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на службі, про що особи рядового і начальницького складу попереджаються за два тижні; 3) за станом здоров`я - на підставі висновку центральної лікарсько-експертної комісії ДСНС про непридатність або обмежену придатність до служби; 4) у зв`язку із скороченням штатів - у разі неможливості використання на службі у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційно-штатних заходів, про що особи рядового і начальницького складу попереджаються за два місяці; 5) відповідно до заяви особи, яка звільняється у зв`язку із сімейними обставинами або з інших поважних причин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України; 6) у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту особою рядового і начальницького складу; 7) у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту керівництвом відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту; 8) у зв`язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду; 10) у разі неможливості переведення на іншу посаду у зв`язку з прямим підпорядкуванням близькій особі; 10-1) у разі наявності реального чи потенційного конфлікту інтересів, який має постійний характер і не може бути врегульований в інший спосіб; 10-2) через службову невідповідність; 10-3) у зв`язку із вчиненням проступку, не сумісного з подальшим проходженням служби цивільного захисту; 10-4) за згодою сторін; 10-5) у зв`язку з переведенням у встановленому порядку на роботу (службу) до іншого органу державної влади; 11) у зв`язку з набуттям громадянства іноземної держави; 12) в інших випадках, передбачених законом.

Згідно із пунктом 182 Положення № 593, контракт про проходження служби цивільного захисту може бути розірвано достроково з ініціативи ДСНС, яку представляє керівництво органу чи підрозділу цивільного захисту, і особу рядового чи начальницького складу може бути звільнено із служби цивільного захисту у випадках, передбачених підпунктами 2-4, 6 і 8, 10-10-4, 11 пункту 176 і абзацом першим пункту 178 цього Положення.

Пунктом 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - бездоганне та неухильне виконання особами рядового і начальницького складу службових обов`язків, установлених Кодексом цивільного захисту України, цим Статутом, іншими нормативно-правовими актами та контрактом про проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту. Ґрунтується на усвідомленні особами рядового і начальницького складу своїх службових обов`язків та вірності Присязі, що складається особами рядового і начальницького складу відповідно до закону.

Відповідно до пунктів 83-85 Дисциплінарного статуту прийняттю начальником рішення про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення за суттєвий грубий дисциплінарний проступок може передувати службове розслідування, яке призначається виданим наказом начальника з метою з`ясування всіх обставин, а також уточнення причин і умов, що призвели до вчинення дисциплінарного правопорушення, встановлення ступеня тяжкості правопорушення та розміру заподіяної шкоди. Службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей строк може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Порядок проведення службового розслідування визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту.

Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах і підрозділах цивільного захисту затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05.05.2015 № 515.

Пунктом 1 розділу 2 цього Порядку передбачено, що службові розслідування призначаються в разі: уживання алкогольних напоїв чи наркотичних засобів у службовий час, прибуття на службу в нетверезому стані чи стані наркотичного сп`яніння; порушення статутних правил несення служби; невиконання наказів та розпоряджень начальників, що призвело до неготовності до дій за призначенням та зриву виконання покладених на орган чи підрозділ цивільного захисту завдань; самовільного відлучення курсантів (слухачів) з розташування закладу освіти із специфічними умовами навчання.

Розділом 7 Порядку передбачено, що підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.

У вступній частині висновку службового розслідування викладаються: посада(и), звання, прізвище(а), ініціали посадової(их) особи (осіб), яка(і) проводила(и) службове розслідування; підстави для проведення службового розслідування.

В описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості про: обставини, за яких особа (особи) рядового або начальницького складу скоїла(и) порушення службової дисципліни або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення порушення службової дисципліни, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; посаду, звання, прізвище, ім`я та по батькові, інші дані (дата та місце народження, освіта, період служби в органах та підрозділах цивільного захисту і на займаній посаді - з дотриманням вимог чинного законодавства України), характеристику рядового або начальницького складу (зокрема про наявність або відсутність в особи, винної в учиненні порушення службової дисципліни, діючих дисциплінарних стягнень та про осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли вказаним обставинам); заходи, здійснені під час службового розслідування, й одержані при цьому результати, які підтверджують чи спростовують факт порушення службової дисципліни; наявність причинного зв`язку між порушенням(и) службової дисципліни особи (осіб) рядового або начальницького складу та його (їх) наслідками; умови, що передували вчиненню порушення службової дисципліни або спонукали до цього; вимоги нормативно-правових та інших актів, які було порушено; заперечення, заяви та клопотання особи рядового або начальницького складу, стосовно якої проводилося службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення; обставини, причини, умови та наслідки вчиненого особою рядового чи начальницького складу порушення службової дисципліни, рівень заподіяної шкоди та негативного впливу, наявність вини особи (осіб) рядового або начальницького складу, обставини, що пом`якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до вчиненого.

Цей позов мотивований наступними твердженнями: позивач не мала дисциплінарних стягнень, відтак застосування одразу найсуворішого (звільнення) є безпідставним; на момент винесення оскаржуваного наказу відсутнє рішення суду про притягнення позивачки до відповідальності, відтак твердження про порушення є передчасним; позивачка повідомила працівникам поліції місце своєї роботи, відтак висновок розслідування про неповідомлення керівництва про ДТП є таким, що не відповідає дійсності.

Оцінюючи перелічені доводи позову, суд виходить з такого.

У постанові 10 квітня 2023 року у справі № 520/5143/21 Верховний Суд сформував наступний правовий висновок: «Акцентуючи увагу на тому, що Закон України «Про Національну поліцію» виокремлює зазначені підстави для звільнення зі служби в поліції, Верховний Суд має на меті звернути увагу на те, що вчинення поліцейським діяння, за яке передбачено одночасно різні види юридичної відповідальності, зокрема дисциплінарну, кримінальну та/або адміністративну, не у всіх випадках ставить їх у залежність одне від одного.

Отже, такі підстави для звільнення зі службі в поліції, як притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, не слід ототожнювати із підставами для притягненням до дисциплінарної відповідальності.

Щодо останньої, то види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до поліцейських, установлені у статті 12 Дисциплінарного статуту. Підставою для застосування цих стягнень є вчинення дисциплінарних проступків, а саме невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.

… При цьому слід ураховувати, що звільнення у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби не пов`язано із кримінально-правовою, цивільно-правовою чи адміністративно-правовою кваліфікацією тих самих діянь, які водночас стали підставою для ініціювання службового розслідування.

Вирішення питання про правомірність притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясувати саме наявність складу дисциплінарного проступку в його діяннях».

Таким чином, для вирішення питання про наявність в діях особи складу дисциплінарного проступку не обов`язково має існувати рішення про притягнення до адміністративної відповідальності, навіть у випадку, коли об`єктивна сторона дисциплінарного та адміністративного правопорушень збігаються.

Водночас, у спірному випадку об`єктивна сторона дисциплінарного проступку є ширшою за адміністративне правопорушення та включає неповідомлення керівництва про дтп.

Тому, доводи позивача про відсутність рішення про притягнення її до адміністративної відповідальності не приймаються судом.

Щодо застосування такого стягнення як звільнення, за відсутності попередніх притягнень до дисциплінарної відповідальності, суд зазначає, що відповідно до п.80 Дисциплінарного Статуту звільнення осіб рядового і начальницького складу зі служби у зв`язку із вчиненням проступку, не сумісного з подальшим проходженням служби цивільного захисту, у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту або через службову невідповідність є крайнім заходом дисциплінарного впливу і може застосовуватися у разі, якщо раніше вжиті заходи дисциплінарного впливу не дали позитивних результатів або якщо вчинене дисциплінарне правопорушення не сумісне з перебуванням на службі цивільного захисту.

Суд вважає, що скоєння ДТП в стані алкогольного сп`яніння під час воєнного стану (відповідно, підвищеної готовності служби цивільного захисту), поєднане з відмовою від проходження огляду на стан сп`яніння, та за обставин, коли працівник мала знаходитися в іншій області на навчанні, є достатніми підставим вважати відповідний проступок таким, що не сумісний з перебуванням на службі цивільного захисту.

Щодо твердження позивачки про повідомлення працівникам поліції про місце свої роботи, суд зазначає, щодо таке повідомлення не є виконанням її обов`язку повідомити самостійно керівництво служби цивільного захисту.

Так, 12.06.2026 позивачка була ознайомлена і це підтверджується її особистим підписом у відомості щодо відповідальності за скоєння правопорушень, пов`язаних із незаконним переправленням осіб через державний кордон України; ухиленням від проходження служби цивільного захисту в умовах воєнного стану; виготовленням або збутом наркотичних засобів; вимогами щодо гідного повноваження у службовий та позаслужбовий час, дотримання етичних норм поведінки та службової дисципліни, а також з вимогами алгоритму дій щодо інформування керівництва 1 ДПРЗ про резонансні події за участю особового складу із зазначеним переліком випадків, про які здійснюється доповідь, та конкретними термінами інформування.

З викладеного суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відмову в задоволенні позову.

У відповідності до положень частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що у разі відмови у задоволені позову судовий збір не відшкодовується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області (вул. 600-річчя, 11, м. Вінниця, Вінницька область, 21021, код ЄДРПОУ 38635397)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1-й державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області (вул. Славетна, 2, м. Вінниця, Вінницька область, 21021, код ЄДРПОУ 38328929)

Суддя Аляб`єв Ігор Геннадійович