Рішення № 14102781, 14.02.2011, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.11 р. Справа №27/158

за позовом Приватного акціонерного товариства «Райз-Максимко», м. Лохвиця

до Закритого акціонерного товариства «Гадячсир», м. Гадяч

про стягнення 150 655,98 грн.

Суддя Солодюк О.В.

Представники:

від позивача: Пугач О.В., дов. № 2/08/10 від 02.08.10р.

від відповідача: Деркач І.В., дов. від 01.12.10р.

В судовому засіданні 01.02.11р. оголошувалась перерва до 14.02.11р. для надання сторонами додаткових доказів.

В судовому засіданні 14.02.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Повний текст рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суть спору: Розглядається позовна заява про стягнення 150 655,98 грн., в т.ч. 88 707,47 грн.- заборгованість по договору купівлі-продажу від 01.01.2010р., 35 192,14 грн.-пені, 21 791,87 грн.-інфляційних нарахувань, 4 964,50 грн.- 3% річних.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги визнає частково. З сумою основного боргу погоджується. Заперечує проти стягнення 35 192,14 грн.-пені, 21 791,87 грн.-інфляційних нарахувань, 4 964,50 грн.- 3% річних.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Максимко», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Райз-Максимко»(позивач) був укладений договір купівлі-продажу від 01.01.09р., відповідно до якого по приймальним квитанціям на закупівлю молочної сировини № 199 від 30.06.09р., № 259 від 31.07.09р., № 309 від 31.08.09р., № 156 від 30.09.09р. позивач передав Закритому акціонерному товариства «Гадячсир»(відповідачу) у власність молоко коров’яче незбиране (далі –товар) на загальну суму 115 349,25 грн.

Відповідно до п. 3.2.4. умов договору відповідач зобов’язувався провести оплату за погодженими цінами згідно протоколу погодження цін, в строки визначені за домовленістю сторін.

Як зазначає позивач, відповідачем були здійснені проплати за отриманий товар на суму 26 641,78 грн., що не заперечує відповідач.

Решта товару на суму 88 707,47 грн. відповідачем не оплачена.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

28.09.2010 р. позивач до відповідача звертався з претензією за вих. № 28/09(а.с. 55), яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем склала 88 707,47 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 18.01.11р.(а.с. 41)

На підставі положень ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 193 ГК України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Доказів погашення боргу відповідачем не надано

Вимога позивача про стягнення з відповідача 88 707,47 грн. основного боргу обґрунтована, відповідачем не оспорена та підлягає задоволенню.

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплати неустойки.

Згідно ст.546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов"язання.

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов"язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Як вбачається з договору від 01.01.2009 р., сторони не встановили розмір неустойки (пені) в договорі.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань"№543/96-ВР від 22.11.1996 р. передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь 35 192,14 грн. пені безпідставні і задоволенню не підлягають.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд вважає, що вимоги про стягнення з відповідача сум інфляцій та 3% річних підлягають частковому задоволенню, оскільки суми позивачем нараховані з порушенням вимог ч.2 ст.530 ЦК України.

Судом перерахована сума інфляційних нарахувань та 3% річних за допомогою Юридичної інформаційно - пошукової системи "Законодавство". Сума інфляційних нарахувань за період з жовтня 2010 р. по листопад 2010 р. (включно) становить 709, 66 грн., а 3% річних за період з 07.10.2010 р. по 01.12.2010 р. (54 дні) становить 393,72 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Таким чином, позовні вимоги в сумі 150 655,98 грн. підлягають задоволенню частково на суму 89 810, 85 грн., як такі, що обгрунтовані і підтверджені наявними доказами.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Гадячсир»(37300, Полтавська область, м. Гадяч, вул. Будька, 47, код ЄДРПОУ 33460268) на користь Приватного акціонерного товариства «Райз-Максимко»( юридична адреса: 37240, Полтавська область, Лохвицький район, м. Червонозаводське, вул. Матросова, 10, код ЄДРПОУ 30382533, адреса для листування: 37200, Полтавська область, м. Лохвиця, вул. Аеродромна, 1/1) 88 707,47 грн. основного боргу, 709,66 грн.- інфляційних, 393,72 грн.-3% річних, 898,11 грн.- витрат по сплаті державного мита, 140,69 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позовних вимог - відмовити.

Суддя Солодюк О.В.

Повний текст виготовлено та підписано 21 лютого 2011 року.

Примітка:Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку, визначеному ст. 93 ГПК України