Ухвала суду № 14102672, 10.02.2011, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

10.02.2011 р. Справа № 7/132-4/86

по заяві ВАТ "Київський ремонтно-механічний завод", м. Київ від 05.01.2011 р. вих. № 01/ОФ (вх. № 58 від 11.01.2011 р.) про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Полтавської області від 16.10.2008 р. по справі № 7/132-4/86, порушеної

за заявою Управління Пенсійного Фонду України в м. Лубнах (37502, Полтавська область, м. Лубни, вул. Комунарівської, 19/1)

до Відкритого акціонерного товариства „Лубенська швейна фабрика „Лубенчанка” (м. Лубни, площа Кірова, буд. 16/1, ідентифікаційний код 00309714)

про визнання банкрутом

Суддя Ореховська О.О.

Представники сторін:

від кредиторів - фізична особа ОСОБА_2

від заявника - не з"явився

керуючий санацією - арбітражний керуючий Голейна Л.Ю.

Розглядається заява ВАТ "Київський ремонтно-механічний завод", м. Київ від 05.01.2011 р. вих. № 01/ОФ (вх. № 58 від 11.01.2011 р.) про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Полтавської області від 16.10.2008 р. по справі № 7/132-4/86 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства „Лубенська швейна фабрика „Лубенчанка”, м. Лубни.

Через канцелярію господарського суду Полтавської області від ВАТ "Київський ремонтно-механічний завод" за вх. № 2365д від 09.02.2011 р. надійшли Додаткові пояснення від 08.02.2011 р. вих. № 12/Оф до заяви про перегляд ухвали господарського суду Полтавської області від 16.10.2008 р. по справі № 7/132-4/86 за нововиявленими обставинами.

Заявник - ВАТ "Київський ремонтно-механічний завод" явку свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 18 т. 9).

Ініціюючий кредитор - Управління Пенсійного Фонду України в м. Лубнах (37502, Полтавська область, м. Лубни, вул. Комунарівської, 19/1) належним чином повідомлений про дату, час та місце засіданні суду, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення ( а.с.12 т.9).

Згідно п. 3 ст. 114 Господарського процесуального кодексу України неявка заявника та інших осіб , які беруть участь у справі, не є перешкодою для розгляду заяви.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши кредитора по справі та керуючого санацією, суд, встановив:

Заявник - ВАТ "Київський ремонтно-механічний завод" звернувся до суду з заявою від 05.01.2011 р. вих. № 01/ОФ (вх. № 58 від 11.01.2011 р. - а.с. 1-9 т. 9 ) (в редакції Додаткових пояснень до заяви від 08.02.2011 р. вих. № 12/Оф) про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Полтавської області від 16.10.2008 р. по справі № 7/132-4/86 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства „Лубенська швейна фабрика „Лубенчанка”, м. Лубни.

В обґрунтування вищевказаної заяви заявник зазначає, що ухвалою господарського суду Полтавської області від 16.10.2008 р. (суддя Білоусов С.М.) по справі № 7/132-4/86 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства „Лубенська швейна фабрика „Лубенчанка” неправомірно визнано додаткові вимоги ініціюючого кредитора - УПФУ в м. Лубнах, на загальну суму 139 579,64грн., з яких:

105 113,77грн. згідно рішення УПФУ в м. Лубнах № 29 від 14.02.2007 р.,

34 465,87грн. грн. згідно постанови господарського суду Полтавської області від 03.06.2008 р. по справі № 5/322.

Так, на думку заявника, при винесенні ухвали від 16.10.2008 р. господарським судом Полтавської області не було досліджено питання безспірності кредиторських вимог УПФУ в м. Лубнах в сумі 105 113,77грн., яка виникла згідно рішення УПФУ в м. Лубнах № 28 від 14.02.2007 р.. Як зазначає заявник, в матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували виконання Управлінням ПФУ в м.Лубни заходів, передбачених Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", щодо повідомлення боржника про накладення на нього фінансової санкції та пені.

Також, заявником зазначено, що при винесенні ухвали від 16.10.2008 р. господарським судом Полтавської області не було взято до уваги, що кредиторські вимоги ініціюючого кредитора в сумі 34 465,87грн. згідно постанови господарського суду Полтавської області від 03.06.2008 р. по справі № 5/322 є поточними.

Отже, на думку заявника, господарським судом Полтавської області при винесенні ухвали від 16.10.2008 р. було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, має місце недоведеність вимог ініціюючого кредитора, які місцевий господарський суд визнав доведеними.

Допущені господарським судом порушення зачіпають законні права та інтереси ВАТ "Київський ремонтно-механічний завод" як кредитора та інвестора по справі №7/132-4/86.

Так, як зазначає заявник, розмір визнаних судом конкурсних вимог до боржника має значення для забезпечення повного задоволення вимог ВАТ „Київський ремонтно-механічний завод". Окрім того, ВАТ "Київський ремонтно-механічний завод" було подано заяву про намір взяти участь в санації Боржника у якості інвестора, а розмір визнаних судом має суттєве значення при розробленні плану санації Боржника, безпосередньо стосується інвестора, який має забезпечити відновлення платоспроможності боржника і задоволення вимог всіх кредиторів.

Разом з цим, ВАТ "Київський ремонтно-механічний завод" в заяві від 05.01.2011 р. вих. № 01/ОФ (вх. № 58 від 11.01.2011 р.) (в редакції Додаткових пояснень до заяви від 08.02.2011 р. вих. № 12/Оф) про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Полтавської області від 16.10.2008 р. по справі № 7/132-4/86 зазначає, що збільшення вимог Управлінням ПФУ в м. Лубни та правові підстави такого збільшення є істотними для справи обставинами, що не були і не могли бути відомі ВАТ "Київський ремонтно-механічний завод", на час розгляду справи 16.10.2008 р. Про зазначені обставини ВАТ "Київський ремонтно-механічний завод" стало відомо лише 06.12.2010 р. після ознайомлення з матеріалами справи №7/132-4/86.

З огляду на вищевикладене, ВАТ "Київський ремонтно-механічний завод" звернулося до господарського суду Полтавської області з заявою від 05.01.2011 р. вих. № 01/ОФ (вх. № 58 від 11.01.2011 р.) (в редакції Додаткових пояснень до заяви від 08.02.2011 р. вих. № 12/Оф) про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Полтавської області від 16.10.2008 р. по справі № 7/132-4/86 відповідно до якої просить суд скасувати ухвалу господарського суду Полтавської області від 16.10.2008 р. по справі № 7/132-4/86 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства „Лубенська швейна фабрика „Лубенчанка”.

Дослідивши матеріали справи суд, дійшов висновку, що заява ВАТ "Київський ремонтно-механічний завод", м. Київ від 05.01.2011 р. вих. № 01/ОФ (вх. № 58 від 11.01.2011 р.) про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Полтавської області від 16.10.2008 р. по справі № 7/132-4/86 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства „Лубенська швейна фабрика „Лубенчанка”, м. Лубни підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі по тексту - Закон) провадження у справах про банкрутство регулюється названим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

При цьому, Закон слід розглядати як законодавчий акт, що містить спеціальні норми, які мають пріоритет по відношенню до норм загальних щодо регулювання порядку провадження у справах про банкрутство, відновлення платоспроможності боржника, визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, укладення мирової угоди між боржником та кредиторами, задоволення вимог кредиторів тощо ( п.2.1 Рекомендацій Президії Вищого господарського судуд України від 04.06.2004 р. № 04-5/1193 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Статтею 112 Господарського процесуального кодексу України визначені підстави перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами - господарський суд може переглянути ухвалене ним рішення, яке набрало чинності, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Як нововиявлені можуть розглядатися обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановляння рішення, ухвали, постанови, але про них не знали і не могли знати заявник і суд. Не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення обставини (Постанова Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.1981 року "Про практику перегляду судами в зв"язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал, постанов у цивільних справах, що набрали законної сили" із наступними змінами). Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, зокрема в постанові від 19.11.2003 року у справі №Б26/212/01 відповідно до якої нововиявлені обставини мають відповідати двом умовам, а саме: наявності цих обставин на час розгляду справи в суді та неможливості їх бути відомими на час розгляду справи (Постанова Вищого господарського суду України від 19.11.2003 року у справі №Б26/212/01).

Відповідно до Роз"снення президії Вищого господарського суду України від 21.05.2001 р. № 04-5/563 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами "( зі змінами та доповненнями) - надалі в тексті - Роз"снення ВГСУ ( п.1) у визначенні обставини нововиявленою необхідно виходити з такого.

На підставі статті 112 ГПК судове рішення може бути переглянуто за двох умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору або розгляду справи про банкрутство і виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи.

Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII ГПК. ( п.п.1.1.Роз"снення ВГСУ ).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені. Так, підставою для перегляду

рішення за нововиявленими обставинами може бути скасування рішення чи вироку суду, які у відповідності з частинами третьою і четвертою статті 35 ГПК були обов'язкові для господарського суду щодо фактів або певних подій і покладені ним в основу судового рішення...

Днем виникнення названих обставин слід вважати день, коли вони стали або повинні були стати відомі заявникові. ... ( п.п.1.2. Роз"яснення)

Не можуть вважатись нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. У разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами розділу XIII ГПК

господарський суд має прийняти ухвалу про залишення судового рішення без зміни. В той же час заінтересована сторона не позбавлена права оскаржити судове рішення в апеляційному порядку з дотриманням вимог ГПК, зокрема, статті 101 цього Кодексу ( п.п. 1.3. Роз"снення).

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 17.09.2007 р. - а.с. 1 т. 1 (суддя Іванко Л.А.), за заявою Управління Пенсійного Фонду України в м. Лубнах порушено провадження у справі № 7/132 про визнання банкрутом ВАТ „Лубенська швейна фабрика „Лубенчанка”.

Згідно ухвали господарського суду Полтавської області від 06.11.2007 р. - а.с. 119 т. 1 (суддя Іванко Л.А.) визнані вимоги ініціюючого кредитора Управління Пенсійного Фонду України в м.Лубнах в розмірі 362 403,81 грн. основного боргу та 36 395,52 грн. штрафних санкцій, зобовязано УПФУ в м.Лубнах в 10-денний строк подати до офіційного друкованого органу оголошення про порушення справи про банкрутство ВАТ „Лубенська швейна фабрика „Лубенчанка”, м.Лубни.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 08.01.2008 року (а.с.а.с. 45-48 т. 2), яка залишена без змін Постановою Вищого господарського суду України від 15.03.2008 року (а.с. а.с. 64-66 т. 2), ухвалу господарського суду Полтавської області від 06.11.2007 року скасовано, матеріали справи повернуті на розгляд до господарського суду Полтавської області.

За результатами нового розгляду ухвалою господарського суду Полтавської області від 16.10.2008 р. - а.с. 115-116 т. 2 (суддя Білоусов С.М.) визнано вимоги Управління Пенсійного Фонду України в м.Лубнах в розмірі 438 715,75 грн. основного боргу та 141 509,29 грн. штрафних санкцій, зобов"язано УПФУ в м.Лубнах в 10-денний строк подати до офіційного друкованого органу оголошення про порушення справи про банкрутство ВАТ "Лубенська швейна фабрика „Лубенчанка”, м.Лубни, введено процедуру розпорядження майном ВАТ „Лубенська швейна фабрика „Лубенчанка”, призначено розпорядника майна, якого зобов'язано скласти та надати суду реєстр вимог кредиторів...

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 25.02.2010 р. ( а.с. 64-67 т.6) затверджено реєстр вимог кредиторів ВАТ " Лубенська швейна фабрика „Лубенчанка”.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 30.09.2010 р. ( а.с. 13-15 т.8 ) введено процедуру санації ВАТ " Лубенська швейна фабрика „Лубенчанка” , керуючим санацією призначена Голейна Л.Ю..

Як вбачається з матеріалів справи, визнані ухвалою суду від 16.10.2008 р. кредиторські вимоги ініціюючого кредитора - Управління Пенсійного Фонду України в м.Лубнах становлять 580 225,04 грн. і складаються з :

1) 398 799,33 грн. - кредиторські вимоги, заявлені УПФУ в м. Лубнах в заяві від 10.09.2007 р. за вих. № 2436/0605 про визнання ВАТ „Лубенська швейна фабрика „Лубенчанка” банкрутом ( а с. а.с. 2-4 т.1);

2) 181 425,71 грн. - кредиторські вимоги згідно Заяви УПФУ в м. Лубнах про збільшення вимог від 06.08.2008 р. за вих. № 3339/07-05 ( а.с.93 т.2).

Дослідивши матеріали справи суд встановив, що додаткові кредиторські вимоги ініціюючого кредитора - УПФУ в м. Лубнах в сумі 181 425,71 грн. складаються з:

1) 41 846,07 грн. згідно наказу господарського суду Полтавської області від 18.04.2003 р . по справі № 4/185 (а.с. 82 т. 2) відповідно до якого присуджено до стягнення з ВАТ "Лубенська швейна фабрика „Лубенчанка” на користь УПФУ в м. Лубнах боргу в сумі 83 698,20 грн. з наданням розстрочки виконання судового рішення щомісячними платежами по 1 394,97 грн. до 01.04.2007 р.;

2) 105 113,77 грн. згідно Рішення № 29 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду від 14.02.2007 р. (а.с. 95 т.2).

Чк вбачається з матеріалів справи, вищевказане Рішення № 29 від 14.02.2007 р. УПФУ в м. Лубнах направлялося боржнику - ВАТ "Лубенська швейна фабрика „Лубенчанка” за адресою, зазначеною останнім в листі б/н, б/д (а.с. 96 т. 2), проте, було повернуте поштовим відділення до УПФУ в м. Лубнах в зв"язку відмовою адресата від одержання ( що свідчить копія поштового повідомлення наявного в матеріалах справи а.с. 94 т. 2);

3) 34 465,87 грн. згідно Постанови господарського суду Полтавської області від 03.06.2008 р. по справі № 5/322 (а.с.а.с.98-100 т. 2) (в редакції ухвали від 15.07.2008 р. по справі № 5/322 про виправлення описки) відповідно до якої періодом виникнення стягненої заборгованості є лютий 2006 року по квітень 2006 року включно.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що кредиторські вимоги ініціюючого кредитора - Управління Пенсійного Фонду України в м. Лубнах на загальну суму 181 425,71 грн. згідно Заяви про збільшення вимог від 06.08.2008 р. за вих. № 3339/07-05 підтверджені належними доказами, в розумінні ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є конкурсними вимогами (тобто виникли до порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ "Лубенська швейна фабрика „Лубенчанка” - 17.09.2007 р.).

З огляду на вищевикладене, посилання заявника на неповноту з"ясування обставин, що мають значення для справи , неправильне застосовання норм матеріального та процесуального права, недоведеність вимог ініціюючого кредитора - УПФУ з огляду на правову позицію викладену в Роз"ясненні ВГСУ є підставою для оскарження судового рішення в апеляційному порядку з дотриманням вимог ГПК.

Разом з цим, суд вважає за необхідне зазначити наступне

Відповідно до п.4.5 Роз"снення ВГСУ Закон не зазначає, які зобов'язання належить вважати податком і збором (обов'язковим платежем) і які саме суми мають враховуватися господарським судом при порушенні провадження у справі про банкрутство за такими вимогами.

Господарські суди не можуть застосовувати положення статті 1 Закону щодо визначення терміну "грошове зобов'язання" до зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), оскільки у частині 2 статті 1 Цивільного кодексу

України (далі - ЦК України) зазначено, що до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не

застосовується, якщо інше не встановлено законом (Постанова Верховного Суду України від 10.02.2004 у справі N 3-26к04)

Частиною другою статті 2 Закону України "Про систему оподаткування" визначено, що під податком і збором (обов'язковим платежем) слід розуміти обов'язковий внесок до

бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Цей Закон , як зазначено в його преамбулі, визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про систему оподаткування" будь-які податки і збори (обов'язкові платежі), які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону. Всі інші закони України про оподаткування мають відповідати принципам, закладеним у цьому Законі. Податки і збори (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено цим Законом, сплаті не підлягають.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про систему оподаткування" в Україні справляються загальнодержавні і місцеві податки і збори (обов'язкові платежі), вичерпний перелік яких міститься у статтях 14 і 15 цього Закону.

Податки і збори (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено Законом України "Про систему оподаткування", сплаті не підлягають. З огляду на наведене закон не відносить суми неустойки (штрафів, пені) і фінансових санкцій тощо, що стягуються до бюджетів за порушення податкового законодавства, до категорії податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно з положеннями Закону України "Про державну податкову службу в Україні" пеня, штраф, інші фінансові санкції є публічно-правовими санкціями, які застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства.

Таким чином, у вирішенні питання про склад вимог за податками і зборами (обов'язковими платежами) при порушенні справ про банкрутство суди мають виходити з того, що суми пені, штрафів та інших штрафних чи фінансових санкцій враховуються окремо.

Розмір штрафів і пені відповідно до частини другої статті 15 Закону має бути включений до реєстру вимог окремо та задовольнятися у шосту чергу відповідно до черговості задоволення вимог кредиторів, встановленої статтею 31 Закону.

Отже, за результатами підготовчого засідання пунктом 1 резолютивної частини ухвали господарського суду Полтавської області від 16.10.2008 р., передчасно визнані вимоги Управління Пенсійного Фонду України в м.Лубнах в розмірі 141 509, 29 грн. штрафних санкцій .

На виконання вимог Закону відповідно до ухвали господарського суду Полтавської області від 25.02.2010 р. ( а.с. 64-67 т.6) про затвердження реєстру вимог кредиторів ВАТ „Лубенська швейна фабрика „Лубенчанка”, м. Лубни були враховані і визнані вимоги УПФ в частині штрафних санкцій , а саме, визнані вимоги Управління Пенсійного Фонду України в м. Лубнах (37502, Полтавська область, м. Лубни, вул. Комунарівської, 19/1) сумі 438 715,75 грн. основного боргу (вимоги включено до другої черги) та 141 509,29грн. штрафних санкцій та пені (вимоги включено до шостої черги).

З огляду на вищевикладене, заява ВАТ "Київський ремонтно-механічний завод", м. Київ від 05.01.2011 р. вих. № 01/ОФ (вх. № 58 від 11.01.2011 р.) про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Полтавської області від 16.10.2008 р. по справі № 7/132-4/86 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства „Лубенська швейна фабрика „Лубенчанка”, м. Лубни підлягає задоволенню частково.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 86, 112-114 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Задовольнити заяву ВАТ "Київський ремонтно-механічний завод", м. Київ від 05.01.2011 р. вих. № 01/ОФ (вх. № 58 від 11.01.2011 р.) про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Полтавської області від 16.10.2008 р. по справі № 7/132-4/86 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства „Лубенська швейна фабрика „Лубенчанка”, м. Лубни частково.

2. Внести зміни до ухвали господарського суду Полтавської області від 16.10.2008 р. по справі № 7/132-4/86 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства „Лубенська швейна фабрика „Лубенчанка”, м. Лубни які полягають в наступному:

пункт перший резолютивної частини ухвали від 16.10.2008 р. ( а.с. 116 т.2) викласти в такій редакції:

1. Визнати вимоги Управління Пенсійного Фонду України в м.Лубнах в розмірі

438 715,75 грн. основного боргу.

3. Копію ухвали направити заявнику, боржнику, кредиторам, керуючому санацією Голейні Л.Ю., державному органу з питань банкрутства.

Суддя О.О. Ореховська