Рішення № 14102669, 08.02.2011, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2011 Справа № 8/153

за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", просп. Московський, 60, м. Харків, 61005 (адреса для листування: м. Полтава, вул.Пушкіна,45)

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 39600

про стягнення 200 035,96 грн.

Суддя Ківшик О.В.

Представники:

від позивача: Бідник А.А., довіреність ВРЕ № 367449 від 11.01.2011 р.;

від відповідача : не зявилися.

Справа прийнята до провадження суддею Ківшик О.В. на підставі ухвали від 08.12.2010 р. голови господарського суду Полтавської області Ціленка В.А..

08.02.2011 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

Суть спору: Розглядається позовна заява Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованості в сумі 200 035,96 грн., що виникла на підставі укладеного між сторонами кредитного договору № 11108033000 від 15.01.2006 р., в тому числі : 127 376,25 грн. заборгованість за кредитом, 59 320,71 грн. нараховані проценти за користування кредитом, 4 391,15 пеня за порушення строків погашення заборгованості по кредиту, 3 947,85 грн. пеня за порушення строків погашення заборгованості по відсоткам за користування кредитом та 5 000,00 грн. штраф за порушення відповідачем зобовязань.

Відповідач представництво у судове засідання втретє не забезпечив, вимог суду не виконав, причин щодо цього суду не повідомив. Останній відповідно до пп. 3.5.10 Інструкції з діловодства в господарських судах України був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судових засідань, оскільки ухвала суду про порушення провадження у даній справі від 26.11.2010 р. та ухвали суду про відкладення розгляду даної справи від 16.12.2010 р. та від 25.01.2011 р., які були направлені за наявними в матеріалах справи поштовими реквізитами відповідача та місцем його реєстрації, повернулись до суду з огляду на закінчення терміну зберігання на поштовому відділення; відповідно до наявного у матеріалах справи витягу № 731682 з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 21.12.2010 р. місцезнаходженням фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, є адреса : АДРЕСА_2; до компетенції господарських судів не входить установлення фактичного місцезнаходження учасників процесу.

Відповідно до п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" у разі нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, закінчення строку вирішення спору, з урахуванням ч. 3 ст. 69 ГПК України, суд не оцінює вказану обставину як підставу для подальшого відкладення розгляду справи та розглядає справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази,

встановив :

15.01.2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (Банк) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (позичальник) було укладено кредитний договір № 11108033000 (далі - кредитний договір № 11108033000). Позивач надав суду заяву № 30-61/0098 від 24.01.2011 р. (вх. № 1254д від 25.01.2011 р.), у якій зазначає, що при укладанні між сторонами кредитного договору № 11108033000 від 15.01.2007 р., ним була допущена технічна помилка, щодо зазначення дати укладання вищевказаного кредитного договору, а саме : замість "15.01.2007 р." зазначено "15.01.2006 р.".

Відповідно до п. 1 Статуту Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (копія залучена до матеріалів справи), затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів від 27.10.2009 р., Акціонерний комерційний інноваційний банк "УкрСиббанк" у зв'язку з приведенням своєї діяльності у відповідність до норм Закону України "Про акціонерні товариства" змінив своє найменування на Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк", який виступає правонаступником по всіх правах та зобов'язаннях Акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк". Державну реєстрацію Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" проведено 18.12.2009 р., що підтверджується наявною у матеріалах справи копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А 01 № 423320.

Відповідно до умов п. 1.1 кредитного договору № 11108033000 банк зобов'язувався в термін до 15.01.2007 р. (п. 1.2.1 кредитного договору № 11108033000) надати позичальнику кредит в сумі 179 826,00 грн., а позичальник зобов'язувався повернути кредит у строки, визначені графіком погашення кредиту, сплатити проценти, комісійні та інші платежі на рахунок № 3739000008033000 в АКІБ "УкрСиббанк".

При цьому сторони узгодили наступне:

- за користування кредитом позичальником сплачуються відсотки виходячи із встановленої банком відсоткової ставки у розмірі 15% річних, за користування кредитом понад встановлений Договором строк процентна ставка встановлюється у розмірі 22,5% річних (п.п. 1.3.1 та п.п. 1.3.2 кредитного договору № 11108033000),

- позичальник зобов'язується сплачувати проценти за договором у строк - протягом перших 5 робочих днів кожного місяця, наступного за тим, який були нараховані проценти за користування кредитом п.п. 1.3.5 кредитного договору № 11108033000),

- кредит надається шляхом зарахування банком коштів на поточний рахунок позичальника № 26000063992400 у банку для подальшого використання за цільовим призначенням (п. 1.5 кредитного договору № 11108033000),

- за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за користування кредитом та/або комісій встановлених договором, позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі 0,4 процентів річних від суми зазначеної простроченої заборгованості, розрахованої за кожний день прострочення платежу, але розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України (п. 7.1 кредитного договору № 11108033000),

- відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема, ст. 611 Цивільного кодексу України, позичальник сплачує банку неустойку за порушення своїх зобов'язань (в тому числі, й за порушення термінів виконання зобов'язань), встановлених п.п. 4.3, 4.4, 4.5 та 4.7 договору. Розмір зазначеної в цьому пункті договору неустойки становить 5 000,00 грн. (п. 7.6 кредитного договору № 11108033000).

На виконання умов вищезазначеного кредитного договору № 11108033000 позичальник отримав від позивача на його поточний рахунок № 26000063992400 кредитні кошти в розмірі 179 826,00 грн.. Дана обставина підтверджується наявною у матеріалах справи копією меморіального ордеру № 000191962/06 від 15.01.2007 р. на суму 179 826,00 грн. та свідчить про повне виконання позивачем умов вищезазначеного кредитного договору № 11108033000.

В порушення умов кредитного договору № 11108033000 відповідач здійснив часткову оплату заборгованості в сумі 51 749,75 грн. та щорічних відсотків в сумі 48 202,91 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи банківською випискою по рахунку позивача.

За даними позивача заборгованість відповідача по кредитному договору № 11108033000 на момент подання позову складає 186 696,96 грн., з яких : 127 376,25 грн. заборгованість по кредиту та 59 320,71 грн. заборгованість по відсотках, що підтверджується наявним у матеріалах справи розрахунком заборгованості по кредитному договору № 11108033000.

Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду з вимогами щодо стягнення з відповідача кредитної заборгованості в сумі 200 035,96 грн., що виникла на підставі укладеного між сторонами кредитного договору № 11108033000 від 15.01.2007 р., в тому числі : 127 376,25 грн. заборгованість за кредитом, 59 320,71 грн. нараховані проценти за користування кредитом, 4 391,15 грн. пеня за порушення строків погашення заборгованості по кредиту, 3 947,85 грн. пеня за порушення строків погашення заборгованості по відсоткам за користування кредитом та 5 000,00 грн. штраф за порушення відповідачем зобовязань.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до п. 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є акти цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до п. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 1 ст. 202 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання припиняються: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управленої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав зобов'язання за вищезазначеним кредитним договором. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним кредитним договором та приписів ст. 1049 Цивільного кодексу України своєчасно та в повному обсязі кредит не повертав, відсотки за користування кредитом не сплачував. Заборгованість останнього на момент подання позову складає 186 696,96 грн., з яких : 127 376,25 грн. заборгованість по кредиту та 59 320,71 грн. заборгованість по відсотках. Дані обставини відповідачем не спростовані.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 127 376,25 грн. заборгованості по кредиту та 59 320,71 грн. заборгованості по відсотках підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно зі ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 456 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно статті 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Пунктом 7.1 кредитного договору № 11108033000 визначено, що за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за користування кредитом та/або комісій встановлених договором, позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі 0,4 процентів річних від суми зазначеної простроченої заборгованості, розрахованої за кожний день прострочення платежу, але розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України.

За викладеного, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені за період з 06.05.2010 р. по 05.11.2010 р. в сумі 4 391,15 грн. за несвоєчасне виконання зобов'язань зі сплати заборгованості за кредитом в сумі 3 947,85 грн. за несвоєчасне виконання зобов'язань зі сплати заборгованості по відсоткам, суд визнає правомірними.

Крім того, у п. 7.6 кредитного договору № 11108033000 сторони узгодили, що позичальник сплачує банку неустойку за порушення своїх зобов'язань (в тому числі, й за порушення термінів виконання зобов'язань), встановлених піп. 4.3, 4.4, 4.5 та 4.7 договору, розмір якої становить 5 000,00 грн..

Відповідно до п. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Отже, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу в сумі 5 000,00 грн. суд визнає правомірними.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підтверджені як нормами права, так і поданими доказами, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України та до ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.1993 року № 7-93 (зі змінами та доповненнями) судові витрати з оплати державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, понесені позивачем при зверненні з даним позовом до суду, покладаються на відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 75, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, АДРЕСА_2), код ЄДРПОУ НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (просп. Московський, 60, м. Харків, 61005), код ЄДРПОУ 09807750, рахунок 29090000000113 в АТ "УкрСиббанк", МФО 351005 - 127 376,25 грн. заборгованості за кредитом, 59 320,71 грн. нарахованих процентів за користування кредитом, 4 391,15 грн. пені за порушення строків погашення заборгованості по кредиту, 3 947,85 грн. пені за порушення строків погашення заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 5 000,00 грн. штрафу за порушення відповідачем зобовязань, 2 000,35 грн. витрат зі сплати державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

3. Рішення надіслати позивачу за адресою, зазначеній у його вступній частині та відповідачу за адресою : 39702, Полтавська область, Кременчуцький район, с. Кривуші, вул. Зелена, будинок 10.

СУДДЯ О.В.КІВШИК

Повне рішення складено 14.02.2011 р..

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.