Рішення № 141022437, 09.10.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/3812/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Наумової Н.В., при секретарі судового засідання Передерій Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді у порядку окремого провадження цивільну справу № 308/3812/26 (провадження № 2-о/308/118/26) за заявою Ужгородської міської ради, де заінтересована особа: Перша Ужгородська державна нотаріальна контора, про визнання спадщини відумерлою, -

ВСТАНОВИВ:

Ужгородська міська рада, де заінтересована особа: Перша Ужгородська державна нотаріальна контора, звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із заявою про визнання спадщини відумерлою, за якою просить: визнати будинок та земельну ділянку по АДРЕСА_1 , відумерлою спадщиною що відкрилась після смерті ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та передати у власність територіальної громади міста Ужгород в собі Ужгородської міської ради.

В обґрунтування заяви заявник зазначив наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть відділу реєстрації актів громадянського стану Ужгородської міської ради Серія НОМЕР_1 , у власності якої був будинок та земельна ділянка по АДРЕСА_1 (нова назва АДРЕСА_1 .

Чоловіком ОСОБА_2 був ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть відділу реєстрації актів громадянського стану Ужгородської міської ради Серія НОМЕР_2 .

Разом з ОСОБА_2 в будинку АДРЕСА_1 були зареєстровані сини: ОСОБА_1 (свідоцтво про смерть Серія НОМЕР_3 ) та ОСОБА_4 - (свідоцтво про смерть Серія НОМЕР_4 ).

Відповідно до заповіту 30.08.1996 року ОСОБА_3 заповів належний йому будинок з надвірними будовами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , а також все інше майно своєму сину - ОСОБА_1 .

Відповідно до заповіту 11.02.2010 року, ОСОБА_1 заповів ОСОБА_5 - своєму племіннику житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області 23.01.2020 року було відкрито провадження по справі № 308/188/20 за позовною заявою ОСОБА_5 до Ужгородської міської ради про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування.

На обґрунтування позовних вимог, позивач - ОСОБА_5 зазначав про те, що ОСОБА_1 був його рідним дядьком, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 видане Ужгородським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області від 21.03.2018 року) та є його єдиним спадкоємцем на будинок по АДРЕСА_1 що підтверджується заповітом від 11.02.2010 року, яким ОСОБА_1 заповів будинок племіннику - ОСОБА_5 та витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі № 22848296 від 11.02.2010 року.

Ухвалою суду 28.09.2020 року у вищевказаній судовій справі суд постановив закрити провадження у справі № 308/188/20 (провадження № 2/308/24/20) за позовною заявою ОСОБА_5 до Ужгородської міської ради про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування - на підставі п.7 ч.І ст. 255 ЦПК України, оскільки настала смерть фізичної особи - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 який був позивачем у справі, та спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Як слідує з листа відділу реєстрації місця проживання Департаменту забезпечення надання адміністративних послуг від 09.02.2026 № 407/03.4-06 за адресою АДРЕСА_1 були зареєстровані такі особи: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (знятий з реєстрації місця проживання 18.05.2020 за повідомленням органу ДМС про смерть); ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (знятий з реєстрації місця проживання 13.04.2018 за повідомленням органу ДМС про смерть).

Заявник також повідомив суд, що Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області, розглянувши цивільну справу № 308/11570/24 за позовною заявою ОСОБА_6 до Ужгородської міської ради, третьої особи Першої Ужгородської нотаріальної контори про надання додаткового строку для прийняття спадщини, а саме житлового будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_1 , рішенням 12.12.2024 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Зазначене рішення набрало законної сили 17.01.2025 року.

З матеріалами інвентаризаційної справи № 6828 на будинок по АДРЕСА_1 слідує, що відповідно до рішення № 53 виконкому Ужгородської міської ради депутатів трудящих від 08.02.1957 року «Про виділення земельних ділянок під будівництво індивідуальних житлових будинків в м. Ужгород» п. 20 виділено земельну ділянку для будівництва індивідуального житлового будинку гр. ОСОБА_2 на ділянці розміром 595 кв.м. по АДРЕСА_1 .

Довідкою директора КП «Архітектурно - планувальне бюро» Ужгородської міської ради № 701 від 30.06.2020 року підтверджується, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 31.12.2012 р. був зареєстрований в КП «БТІ м. Ужгорода» реєстровий № 3426 в книзі № 34 за: ОСОБА_2 в цілому - на підставі Договору про безстрокове користування земельною ділянкою, посвідчений Першою Ужгородською держнотконторою 30.04.1957. за № 6048 та акту прийому в експлуатацію будинку згідно рішення міськвиконкому № 262 від 07 червня 1972 року.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, а саме будинку по АДРЕСА_1 слідує, що власником зазначеного майна є ОСОБА_2 .

Відповідно до статті 548 Цивільного кодексу Української РСР (чинним на момент виникнення правовідносин) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженням. Прийняття спадщини визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

У відповідності до частини першої статті 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 , відповідно до вищезазначених норм Цивільного Кодексу РСР фактично вступив в управління спадковим майном після матері - ОСОБА_2 та виходячи з того, що з часу відкриття спадщини за померлим ОСОБА_1 (дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ) сплив термін більше одного року, спадщина ніким з спадкоємців не прийнята, заявник вважає, що будинок та земельна ділянка по АДРЕСА_1 може бути визнана судом відумерлою спадщиною та перейти у власність територіальної громади міста Ужгород в особі Ужгородської міської ради.

В судове засідання представник заявника не прибув, проте подав письмову заяву про розгляд заяви за його відсутності.

Представник заінтересованої особи також до суду не прибув, незважаючи на той факт, що про час і місце розгляду заяви був судом повідомлений належним чином.

Дослідивши письмові докази, додані до заяви, суд вважає, що заяву слід задовольнити з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть відділу реєстрації актів громадянського стану Ужгородської міської ради Серія НОМЕР_1 , у власності якої був будинок та земельна ділянка по АДРЕСА_1 (нова назва АДРЕСА_1 .

Чоловіком ОСОБА_2 був ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть відділу реєстрації актів громадянського стану Ужгородської міської ради Серія НОМЕР_2 .

Разом з ОСОБА_2 в будинку АДРЕСА_1 були зареєстровані сини: ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 (свідоцтво про смерть Серія НОМЕР_3 ) та ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 (свідоцтво про смерть Серія НОМЕР_4 ).

Відповідно до заповіту від 30.08.1996 року ОСОБА_3 заповів належний йому будинок з надвірними будовами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , а також все інше майно своєму сину - ОСОБА_1 .

Відповідно до заповіту від 11.02.2010 року, ОСОБА_1 заповів ОСОБА_5 - своєму племіннику житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

За ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.01.2020 року у справі № 308/188/20 було відкрито провадження за позовною заявою ОСОБА_5 до Ужгородської міської ради про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування.

На обґрунтування позовних вимог, позивач - ОСОБА_5 зазначав про те, що ОСОБА_1 був його рідним дядьком, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 видане Ужгородським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області від 21.03.2018 року) та він є його єдиним спадкоємцем на будинок по АДРЕСА_1 що підтверджується заповітом від 11.02.2010 року, яким ОСОБА_1 заповів будинок племіннику - ОСОБА_5 та витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі № 22848296 від 11.02.2010 року.

За ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28.09.2020 року судом було закрите провадження у справі № 308/188/20 (провадження № 2/308/24/20) за позовною заявою ОСОБА_5 до Ужгородської міської ради про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування - на підставі п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки настала смерть фізичної особи - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 який був позивачем у справі, та спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Як слідує з листа відділу реєстрації місця проживання Департаменту забезпечення надання адміністративних послуг від 09.02.2026 № 407/03.4-06 за адресою АДРЕСА_1 були зареєстровані такі особи: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (знятий з реєстрації місця проживання 18.05.2020 за повідомленням органу ДМС про смерть); ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (знятий з реєстрації місця проживання 13.04.2018 за повідомленням органу ДМС про смерть).

Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень за рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.12.2024 року у справі № 308/11570/24, було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_6 до Ужгородської міської ради, третя особа Перша Ужгородська нотаріальна контора про надання додаткового строку для прийняття спадщини.

При цьому судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_8 помер ОСОБА_7 , який був батьком позивача ОСОБА_6 .

Разом з тим суду не надано жодного належного та допустимого доказу, що померлий ОСОБА_7 був братом ОСОБА_2 , її єдиним спадкоємцем, який після її смерті фактично прийняв спадщину.

Крім того, суду не надано жодних доказів, що ОСОБА_2 померла і коли, щодо факту сперті ОСОБА_2 , суд приходить виключно виходячи із змісту позовної заяви.

Суду не надано доказів проживання та реєстрації позивача у спірному спадковому майні.

Крім того з позовною заяви не зрозуміло, власне за ким позивач має намір приймати спадщину, адже за твердженнями самого позивача його батько ОСОБА_7 спадщину після смерті ОСОБА_2 , яка нібито є тіткою не прийняв. Хоча пізніше зазначає, що про те що майно належить тітці не знав.

Зазначене рішення не оскаржувалося у апеляційному порядку та набуло законної сили 17.01.2025 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За матеріалами інвентаризаційної справи № 6828 на будинок по АДРЕСА_1 слідує, що відповідно до рішення № 53 виконкому Ужгородської міської ради депутатів трудящих від 08.02.1957 року «Про виділення земельних ділянок під будівництво індивідуальних житлових будинків в м. Ужгород» п. 20 виділено земельну ділянку для будівництва індивідуального житлового будинку гр. ОСОБА_2 на ділянці розміром 595 кв.м. по АДРЕСА_1 .

Довідкою директора КП «Архітектурно - планувальне бюро» Ужгородської міської ради № 701 від 30.06.2020 року підтверджується, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 31.12.2012 р. був зареєстрований в КП «БТІ м. Ужгорода» реєстровий № 3426 в книзі № 34 за: ОСОБА_2 в цілому - на підставі Договору про безстрокове користування земельною ділянкою, посвідчений Першою Ужгородською держнотконторою 30.04.1957. за № 6048 та акту прийому в експлуатацію будинку згідно рішення міськвиконкому № 262 від 07 червня 1972 року.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, а саме будинку по АДРЕСА_1 слідує, що власником зазначеного майна є ОСОБА_2 .

Відповідно до статті 548 Цивільного кодексу Української РСР (чинним на момент виникнення правовідносин) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженням. Прийняття спадщини визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

У відповідності до частини першої статті 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: визнання спадщини відумерлою (п. 8 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).

Статтею 1220 ЦК України передбачено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи, часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Згідно зі статтею 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Положеннями частини 1 статті 1270 ЦК України встановлено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

У разі якщо на об`єкті нерухомого майна на момент відкриття спадщини знаходиться рухоме майно, що входить до складу спадщини, таке рухоме майно переходить у власність територіальної громади, якій передано нерухоме майно.

Особи, які мають право або зобов`язані подати заяву про визнання спадщини відумерлою, мають право на одержання із Спадкового реєстру інформації про заведену спадкову справу та видане свідоцтво про право на спадщину.

Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.

Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна.

Згідно із статтею 338 ЦПК України суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону.

Відповідно частини 1 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Частиною 1 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

З урахуванням викладеного та того факту, що судом встановлено, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні за померлою ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_8 , орган місцевого самоврядування звернувся до суду із цією заявою в межах строку, встановленого ст. 1277 ЦК України, відтак заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

З наданого суду витягу зі Спадкового реєстру від 06.10.2026 року № 86955863 вбачається, що спадкова справа за померлим ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилася.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 , відповідно до вищезазначених норм Цивільного Кодексу РСР фактично вступив в управління спадковим майном після матері - ОСОБА_2 та виходячи з того, що з часу відкриття спадщини за померлим ОСОБА_1 (дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ) сплив термін більше одного року, спадщина ніким з спадкоємців не прийнята, суд вважає, що заява є обґрунтованою в частині визнання відумерлою спадщиною будинку по АДРЕСА_1 , який залишився після смерті власника ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_2 .

Проте суд не вбачає жодних правових підстав задля визнання відумерлою спадщиною земельної ділянки під цим будинком по АДРЕСА_1 , оскільки право власності на неї не було оформлене у встановленому діючим законодавством порядку, і вона фактично належить заявнику - територіальній громаді Ужгородської міської ради, тому в задоволенні заяви у цій частині слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 247, 265, 293, 294, 334 338 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Ужгородської міської ради, де заінтересована особа: Перша Ужгородська державна нотаріальна контора, про визнання спадщини відумерлою, - задовольнити частково.

Визнати будинок по АДРЕСА_1 , відумерлою спадщиною що відкрилась після смерті ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та передати у власність територіальної громади міста Ужгород в собі Ужгородської міської ради.

В задоволенні решти вимог за заявою відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Суддя Н.В. Наумова