Рішення № 14101905, 10.02.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          10.02.11                                                                                           Справа № 2/215

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Волошин О.Я. за участю представника позивача Ребрика А.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк”, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю “Краб” ЛТД, м. Дрогобич про стягнення 682716 грн. 52 коп.

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство “УкрСиббанк”, м. Харків звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Краб” ЛТД, м. Дрогобич про стягнення 682716 грн. 52 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 31.12.2010р. призначив розгляд справи на 20.01.2011р. Розгляд справи відкладався на 10.02.2011р.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір, на виконання умов якого відповідачу надано кошти в сумі 812400 грн. 00 коп. Відповідач зобов’язувався протягом дії договору сплачувати проценти за користування коштами та повернути суму кредиту у визначений в договорі строк, а в разі неналежного виконання обов’язків по договору –на вимогу позивача повернути суму кредиту достроково. У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань по кредитному договору, позивач звернувся з вимогою про дострокове повернення суми кредиту та нарахованих процентів. Однак, відповідач свої зобов’язання щодо сплати процентів та повернення суми кредиту не виконав, на дату подання позову до суду заборгованість становить 599084 грн. 01 коп. по кредиту, 66357 грн. 30 коп. по сплаті процентів, 12275 грн. 21 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов’язань за кредитним договором, 5000 грн. 00 коп. штрафу. У зв’язку з цим просив стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 682716 грн. 52 коп.

Відповідач в судові засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 31.12.2010р. не виконав, повідомлення про дату, час та місце розгляду справи надсилалися на адресу, вказану в позовній заяві та по місцезнаходженню відповідача, внесеному в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, тому у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Представнику роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В судовому засіданні 10.02.2011р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 15.02.2011р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

25 жовтня 2007р. між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір №11239811000 та додатки до нього.

За цим договором банк (позивач) зобов’язувався надати позичальнику (відповідачу), а позичальник зобов’язувався прийняти, належним чином використати і повернути банку кредит (грошові кошти) у національній валюті України в сумі 812400 грн. 00 коп. в порядку і на умовах, визначених цим договором.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач надав відповідачу обумовлену суму грошових коштів, що підтверджується меморіальними ордерами №623163 від 29.10.2007р., №626592 від 31.10.2007р., №641241 від 08.11.2007р., №648565 від 12.11.2007р., №654101 від 14.11.2007р., №667491 від 22.11.2007р., №702176 від 05.12.2007р.

Згідно п. 1.2.1. кредитного договору №11239811000 від 25.10.2007р., надання кредиту здійснюється у наступний термін: 25.10.2007р. Позичальник у будь-якому випадку зобов’язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту (додаток №1 до договору), якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного терміну (достроково) відповідно до розділу 11 цього договору на підставі будь-якого з п.п. 2.3., 5.3., 5.5., 5.6., 5.9., 5.10., 5.11., 7.4. договору.

Відповідно до п. 1.3.1. кредитного договору №11239811000 від 25.10.2007р., за користування кредитними коштами з 25.10.2007р. по 25.01.2008р. процентна ставка встановлюється у розмірі 13,5% річних. За користування кредитними коштами після 25.01.2008р. процентна ставка встановлюється у розмірі 15,5% річних, якщо інша процентна ставка не буде встановлена у відповідності до умов цього договору, та/або додаткових угод до договору.

За користування кредитними коштами понад встановлений договором строк процентна ставка встановлюється у розмірі 20,25% річних. Такий розмір ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника за договором (п. 1.3.2. договору).

Додатковою угодою №1 від 25.01.2008р. до кредитного договору №11239811000 від 25.10.2007р. сторони встановили з 25.01.2008р. процентну ставку в розмірі 13,5% річних.

Пунктом 1.3.5. кредитного договору №11239811000 від 25.10.2007р. встановлено, що позичальник зобов’язується сплачувати проценти у строк –з 1 по 10 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані проценти за користування кредитом.

Відповідно до п. 5.7. кредитного договору №11239811000 від 25.10.2007р., у випадку невиконання позичальником своїх зобов’язань щодо своєчасного повернення кредиту та плати за кредит банк має право стягнути з позичальника суму боргу, в тому числі, шляхом звернення стягнення на предмет забезпечення (заставу, поручительство).

Згідно п. 7.3. кредитного договору №11239811000 від 25.10.2007р. відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема, ст. 611 ЦК України при порушенні позичальником вимог пп. 2.3., 5.3., 5.5., 5.6., 5.9., 5.10., 5.11., 7.14. цього договору банк має право самостійно змінити термін повернення кредиту за цим договором в порядку, встановленому розділом 11 договору.

Пунктом 5.5. кредитного договору №11239811000 від 25.10.2007р. встановлено, що у випадку порушення позичальником термінів повернення кредиту (основної суми боргу) та/або термінів сплати плати за кредит строком більше ніж 5 календарних днів, та/або у випадку порушення позичальником та/або заставодавцем та/або поручителем та/або гарантом умов укладеного з банком договору щодо надання забезпечення виконання зобов’язань позичальника за цим договором, банк має право змінити термін погашення кредиту та плати за кредит за цим договором в порядку, визначеному розділом 11 договору.

У зв’язку з порушенням строків сплати сум кредиту, позивач звернувся до відповідача з вимогою про дострокове повернення кредиту за вих. №137-010/2607 від 11.06.2010р., в якій вимагав добровільно, в строк до 31 календарного дня з моменту отримання даної вимоги сплатити суму боргу. Відповідачем вказані вимоги залишені без розгляду та задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, відповідач свої зобов’язання перед позивачем щодо повернення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами по кредитному договору №11239811000 від 25.10.2007р. не виконав, на дату судового розгляду заборгованість відповідача перед позивачем становить 599084 грн. 01 коп. по кредиту, 66357 грн. 30 коп. по сплаті процентів.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов’язання боржником, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до п. 7.1. кредитного договору №11239811000 від 25.10.2007р., за порушення позичальником термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій, встановлених договором, банк має право вимагати від позичальника, а позичальник при цьому зобов’язаний сплатити банку додатково до плати за кредит пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від суми зазначеної простроченої заборгованості (суми кредиту та/або процентів по кредиту та/або комісій), розрахованої за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості, за методом “факт/360” (метод “факт/360” передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів), але в будь-якому випадку такий розмір не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України.

Згідно п. 7.6. кредитного договору №11239811000 від 25.10.2007р. відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема ст. 611 ЦК України позичальник зобов’язаний сплатити банку неустойку за порушення своїх зобов’язань (в тому числі, й за порушення термінів виконання зобов’язань), встановлених п.п. 4.3., 4.4., 4.5., 4.7. цього договору.

Розмір зазначеної в цьому пункті договору неустойки встановлюється рівним 5000 грн.

З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано 8966 грн. 34 коп. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, 3308 грн. 87 коп. пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентах, 5000 грн. 00 коп. штрафу.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до стягнення, складає 599084 грн. 01 коп. заборгованості по кредиту, 66357 грн. 30 коп. заборгованості по сплаті процентів, 8966 грн. 34 коп. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, 3308 грн. 87 коп. пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентах, 5000 грн. 00 коп. штрафу.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 572, 575, 589, 599, 610, 612, 625, 626, 1048, 1052, 1054 ЦК України, ст.ст. 193, 230, 231, 232 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Краб” ЛТД, м. Дрогобич, вул. Гайдамацька, 22, Львівська область (ідентифікаційний код 22409132) на користь Публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк”, м. Харків, проспект Московський, буд. 60 (ідентифікаційний код 09807750) 599084 грн. 01 коп. заборгованості по кредиту, 66357 грн. 30 коп. заборгованості по сплаті процентів, 8966 грн. 34 коп. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, 3308 грн. 87 коп. пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентах, 5000 грн. 00 коп. штрафу, 6827 грн. 17 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

          Суддя