УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
_______________
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "03" березня 2011 р. Справа № 21/1645
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді
судді Вельмакіної Т.М.
судді
за участю представників сторін
від позивача Горай І.С. - довіреність від 10.02.10р.;
від відповідача Харковина А.Б. - довіреність від 04.01.11р.
Розглянув справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі Філії "Відділення Промінвестбанку в м. Житомир" (м. Житомир)
до Відкритого акціонерного товариства "Миропільська паперова фабрика" (смт. Миропіль Романівського р-ну)
про стягнення 165118,84 грн.
За клопотанням сторін, спір розглянуто у більш тривалий строк, ніж передбачено ч.1 ст.69 ГПК України.
В порядку ст. 77 ГПК України, в судовому засіданні 15.02.11р. оголошувалась перерва до 11:00 год. 24.02.11р., до 09:30 год. 02.03.11р. та до 12:00 год. 03.03.11р.
Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 165118,84 грн., з яких 135 608,79 грн. заборгованості за кредитом, 13604,37 грн. заборгованості за процентами, 6000,00 грн. заборгованості по сплаті комісійної винагороди, 2067,93грн. річних, 3073,61 грн. інфляційних, 4328,25 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту, 2067,93 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків, 145,23 грн. пені за несвоєчасну сплату комісійної винагороди.
В процесі розгляду справи суд встановив, що при математичному складанні заявлених до стягнення позовних вимог, фактична ціна позову становить 166896,11грн.
У судовому засіданні 24.01.11р. представником позивача були надані усні та письмові пояснення щодо нарахування процентів (а.с.93-94, 112), у яких, зокрема, просить взяти до уваги, що при підготовці позовної заяви було допущено помилку та заявлено до стягнення 2067,93грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків, натомість згідно розрахунків пеня становить 290,66грн. Таким чином, позивач просить суд стягнути пеню по простроченим процентам за період з 01.09.09р. по 22.11.10р. у розмірі 290,66грн. Враховуючи вказане, ціна позову дійсно становить 165118,84грн., як зазначено у позовній заяві.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, з урахуванням вказаних пояснень.
Представник відповідача позовні вимоги заперечує, з підстав, зазначених у клопотанні від 24.02.11р. (а.с. 95-96), відзиві на позовну заяву від 01.03.11р. № 157 (а.с.114-116) та у доповненні до відзиву від 03.03.11р. №121 (а.с. 135-137).
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, 07 квітня 2009 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) в особі керуючого філією "Відділення Промінвестбанку в м. Житомир"(Банк) та Відкритим акціонерним товариством "Миропільстка паперова фабрика" (позичальник, відповідач) був укладений кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 2 (надалі-Договір (а.с. 8-11)).
Згідно наданих до справи документів (а.с. 30-36), ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (позивач) є правонаступником прав та зобовязань Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закритого акціонерного товариства). Відповідно, назву філії "Відділення Промінвестбанку в м Житомир" змінено на філію "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Житомир".
За п. 2.1. кредитного договору про відкриття кредитної лінії №2 від 07.04.09р., позивач зобов'язався надати відповідачу кредит шляхом відкриття кредитної лінії в сумі 300 000,00 (триста тисяч) гривень за умови наявності власних вільних кредитних ресурсів, на умовах, передбачених договором, а відповідач зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти та комісії, встановлені договором.
Дата повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту - 25 березня 2010 року (п.2.2 Договору).
Договором від 25.03.10р. про внесення змін та доповнень №1 до кредитного договору про відкриття кредитної лінії №2 від 07.04.09р. (надалі - Договір №1), сторони внесли зміни в умови кредитування в частині встановлення кінцевого терміну повернення кредитних коштів - 25 вересня 2010 року (а.с. 12-13). При цьому ліміт кредитної лінії було зменшено відповідно до наступного графіку:
- з 31 травня 2010 року ліміт встановлюється в сумі 240000,00грн.;
- з 30 червня 2010 року ліміт встановлюється в сумі 180000,00грн.;
- з 30 липня 2010 року ліміт встановлюється в сумі 120000,00грн.;
- з 31серпня 2010 року ліміт встановлюється в сумі 60000,00грн.;
- з 25 вересня 2010 року ліміт встановлюється в сумі 0,0грн.
За п.3.2. та п.3.4. кредитного договору, банком нараховуються проценти за користування кредитом на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами, які сплачуються Позичальником, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 25 (двадцять п'ять) процентів річних, а у випадку порушення остаточного строку повернення отриманих сум кредиту - 35 процентів річних.
Згідно п. 3.4. Договору від 25 березня 2010 року про внесення змін та доповнень №1 до кредитного договору про відкриття кредитної лінії №2 від 07.04.09р., позивальник, у випадку порушення остаточного строку повернення отриманих сум кредиту, надалі сплачує проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи із процентної ставки у розмірі 35 процентів річних, а починаючи з 31 травня 2010 року - у розмірі 50 процентів річних.
Відповідно до п. 3.3. Договору, за управління кредитом у формі кредитної лінії Позичальник сплачує Банку комісійну винагороду.
На виконання умов кредитного договору про відкриття кредитної лінії №2 від 07 квітня 2009 року Банк оплатив розрахункові документи Позичальника на суму 298 702,06грн.
Про факт проплати свідчать платіжні доручення клієнта № 368 від 09.04.09р. на суму 21000,00 грн., № 365 від 09.04.09р. на суму 10000,00 грн., № 366 від 09.04.09р. на суму 112000,00 грн., № 364 від 09.04.09р. на суму 50000,00 грн., № 370 від 09.04.09р. на суму 5000,00 грн., №371 від 09.04.09р. на суму 1000,00 грн., № 290 від 09.04.09р. на суму 1160,04 грн., № 370 від 09.04.09р. на суму 5000,00 грн., № 366 від 09.04.09р. на суму 4500,00 грн., № 369 від 09.04.09р. на суму 8000,00 грн., № 367 від 09.04.09р. на суму 5000,00 грн. та реєстри проплачених електронних розрахункових документів Клієнта, які формується банком, згідно яких були проплачені платіжні доручення: № 374 від 10.04.09р. на суму 5000,00 грн., № 372 від 10.04.09р. на суму 5000,00 грн., № 373 від 10.04.09р. на суму 5000,00 грн., № 294 від 10.04.09р. на суму 6146,02 грн., № 376 від 14.04.09р. на суму 5000,00 грн., № 375 від 14.04.09р. на суму 10000,00 грн., №379 від 14.04.09р. на суму 12396,00 грн., № 380 від 14.04.09р. на суму 20000,00 грн., № 381 від 15.04.09р. на суму 12000,00 грн., що не заперечується відповідачем.
Відповідно до п.2.2 Договору та Договору №1, дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту - 25 вересня 2010року.
У разі несвоєчасного погашення суми, що перевищує ліміт кредитної лінії, датою остаточного повернення всіх коштів за кредитною лінією є п'ятий робочий день з дня, у якому сталось таке перевищення. У разі несвоєчасної плати за кредит відповідно до п.п. 3.2., 3.3. цього Договору, датою остаточного повернення всіх коштів за кредитною лінією є шістдесятий календарний день від дня нарахування плати за кредит, яка несплачена у встановлений цим Договором строк, але не пізніше дати остаточного повернення отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту.
Натомість відповідач, отримавши кредитні кошти, своїх зобов'язань у вказані строки не виконав, внаслідок чого, за даними позивача, станом на 23 листопада 2010 року, відповідач заборгував за кредитним договором:
- по простроченому кредиту - 135608,79грн.,
- по простроченим процентам - 13604,37грн.;
- по простроченій комісійній винагороді - 6000,00грн.
Позивач вказав, що 18.08.10р. та 08.09.10р., на адресу відповідача були направлені вимоги про необхідність погашення заборгованості за кредитним договором, які залишені останнім без відповіді та належного реагування (а.с. 28-29).
У зв'язку з зазначеним, посилаючись на п.п. 3.2, 3.3, 3.4, 4.2.2, 5.2, 5,3 кредитного договору (з врахуванням Договору №1) та ст. 625 Цивільного кодексу України, за несвоєчасне виконання зобов'язань, позивач нарахував до стягнення з відповідача 2067,93 грн. річних, 3073,61 грн. інфляційних, 4328,25 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту; 290,66 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків та 145,23 грн. пені за несвоєчасну сплату комісійної винагороди.
При цьому, згідно письмових пояснень від 24.02.11р. (а.с.93 -94) та від 28.02.11р. (а.с. 112), позивач зазначив, що відповідно до п. 2.2 кредитного договору, позичальник зобов'язався повернути кредитні кошти відповідно до наступного графіку:
- 31.05.10р. -60000,00грн.;
- 30.06.10р. -60000,00грн.;
- 31.07.10р. -60000,00грн.;
- 31.08.10р. -60000,00грн.;
- 25.09.10р. -60000,00грн.
У разі несвоєчасного погашення суми по графіку, непогашена сума кредиту на наступний робочий день переноситься на рахунки простроченої заборгованості.
Проценти за користування кредитом нараховуються Банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за кредитом з врахуванням графіку погашення зазначеного в п.2.2 кредитного договору.
Оскільки станом на 30.07.10р. заборгованість позичальника становила 150608,79грн., в тому числі прострочена згідно графіку - 30608,79грн. (150608,79грн. - 120000,00 (ліміт з 30.07.10р.)), 02.08.10р. позичальником частково було погашено прострочену заборгованість в сумі 15000,00 грн., то на строкову заборгованість в сумі 120000,00грн. з 02.08.10р. нараховувались проценти за користування кредитом в розмірі 28% річних, на прострочену заборгованість, згідно п.3.4 Договору було нараховано 50% річних на суму 30608,79 грн., а з 03.08.09р. - 50% на суму 15608,79грн. (з врахуванням вищевказаної проплати, проведеної 02.08.09р.). Натупні нарахування процентів здійснювалися в аналогічному порядку. Лише з дати кінцевого погашення всіх сум кредиту (26.09.10р.) проценти за неправомірне користування кредитом нараховано в розмірі 50% на всю суму простроченої заборгованості - 135609,79грн.
Відповідач заперечує щодо розміру процентів, нарахованих позивачем про що зазначив у письмовому клопотанні від 24.02.11р. №151 (а.с.95-96), у відзиві на позовну заяву від 01.03.11р. № 157 (а.с.114-116) та у доповненні до відзиву від 03.03.11р. №121 (а.с. 135-137). Зокрема не вбачає підстав для використання при розрахунках процентної ставки 28%, оскільки за п.3.2 та п.3.4 Договору та Договору №1, передбачено процентну ставку у розмірі 25%. Вважає що вразі, якщо Банк визнав за необхідне змінити в односторонньому порядку розмір процентної ставки, відповідно до умов Кредитного договору, він повинен був надіслати на адресу ВАТ "Миропільська паперова фабрика" відповідне письмове повідомлення протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати збільшення, однак такого повідомлення ВАТ "Миропільська паперова фабрика" не отримувала. 3 огляду на що робить висновок, що збільшення процентної ставки з 25% до 28% відбулось з ініціативи позивача поза умовами Кредитного договору, у зв'язку iз зверненням до суду. 3 огляду на це дії позивача щодо зміни процентної ставки за користування кредитом вважає неправомірними та такими, що не відповідають умовам п. 3.12.1. Кредитного договору в редакції Договору №1.
Вказує на те, що умовами п. 3.4. в редакції Договору №1 передбачено, що у випадку порушення Позичальником встановленого п. 2.2. договору строку остаточного повернення вcix отриманих сум кредиту Позичальник надалі сплачує проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи iз процентної ставки у poзмipi 35% річних, а, починаючи з 31 травня 2010р., - у poзміpi 50% річних. 3i змісту п. 2.2. Кредитного договору в редакції Договору №1 вбачається, що дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту припадає на 25 вересня 2010р. 3 зазначеного слідує, що застосування підвищеної процентної ставки, передбаченої за неправомірне користування кредитом, можливе лише починаючи з 26 вересня 2010 року. Однак, згідно розрахунків позивача, підвищену процентну ставку в розмірі 50% річних за неправомірне користування кредитом застосовано починаючи з 02 серпня 2010р.
Враховуючи вищевказане, ставить під сумнів правильність здійсненого позивачем нарахування пені за процентами.
З огляду на викладене, відповідач здійснив розрахунок заборгованості за кредитним договором (а.с. 135-137), яка, за його даними, станом на 23.11.10р. становить 158226,68грн. з яких: розмір основного боргу - 154450,73грн., по строковому кредиту заборгованість відсутня, по простроченому кредиту - 135608,79грн., по простроченим процентам (з 30.07.10р. по 28.10.10р.) - 11517,44грн., по прострочений комісійній винагороді з серпня по листопад 10р. - 6000,00грн., 3% річних - 646,46грн., інфляційні - 678,04грн., пеня - 37775,95грн., пеня по простроченому кредиту за період з 26.09.10р. по 22.11.10р. - 3340,06грн., пеня по простроченим процентам з 01.09.10р. по 22.11.10р. - 290,66грн., пеня по простроченій комісійній винагороді - 145,23грн.
У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позов обґрунтований, підтверджується належними доказами по справі і підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Згідно ч.1 та ч.2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
У відповідності до ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Так, згідно матеріалів справи, підставою звернення позивача до суду стало неналежне виконання відповідачем кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 2 від 07.04.09р. з врахуванням Договору від 25 березня 2010 року про внесення змін та доповнень №1 до кредитного договору про відкриття кредитної лінії №2 від 07.04.09р.
Частиною 1 статті 1054 ЦК України, визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
З матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином виконав договірні зобов'язання, зокрема, згідно платіжних доручень (а.с. 19-27) оплатив розрахункові документи відповідача на загальну суму 298702,06грн., що не заперечується останнім
Однак, в порушення умов договору, та вимог чинного законодавства, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, заборгувавши позивачу 135 608,79 грн. по простроченому кредиту, що також не заперечується відповідачем (а.с. 135-137).
Згідно п.3.2. та п.3.4. кредитного договору, банком нараховуються проценти за користування кредитом на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами, які сплачуються Позичальником, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 25 (двадцять п'ять) процентів річних, а у випадку порушення остаточного строку повернення отриманих сум кредиту, встановленого п.2.2 Договору - 35 процентів річних, порядок нарахування та сплати яких встановлюється згідно п. 3.2. цього договору.
У відповідності до договору від 25.03.10р., про внесення змін та доповнень №1 до кредитного договору про відкриття кредитної лінії №2 від 27.04.09р. (а.с. 12-13), сторони внесли зміни та доповнення до п. 3.4 договору №2, виклавши його у наступній редакції: " У випадку порушення Позичальником встановленого п. 2.2 цього Договору строку остаточного повернення всіх отриманих сум кредиту Позичальник надалі сплачує проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи із процентної ставки у розмірі 35,0 (тридцять п'ять) процентів річних, а починаючи з 31 травня 2010 року - у розмірі 50,0 (п'ятдесят) процентів річних, порядок нарахування та сплати яких встановлюється згідно п. 3.2. цього договору.
Проценти за користування кредитом відповідно до п.3.2. договору нараховуються та сплачуються двічі на місяць в наступні терміни:
- за період з останнього робочого дня минулого місяця по 25 число поточного місяця нараховуються Банком 26 числа поточного місяця та сплачуються Позичальником починаючи з 26 числа поточного місяця по останній робочий день поточного місяця;
- за період з 26 числа поточного місяця по передостанній робочий день поточного місяця - нараховуються Банком та сплачуються Позичальником в останній робочий день поточного місяця.
Відповідно до п. 3.3. Договору, за управління кредитом у формі кредитної лінії Позичальник сплачує Банку комісійну винагороду, виходячи із встановленої Банком процентної ставки у розмірі 0,5 процента щомісячно від початкового ліміту кредитної лінії (п. 3.3. кредитного договору). Комісійна винагорода за управління кредитом у формі кредитної лінії нараховується Банком щомісячно до 5 числа поточного місяця та сплачується Позичальником до 10 числа цього ж місяця.
Позичальник, відповідно до п. 4.2.2 кредитного договору зобов'язався своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом та проценти за неправомірне користування кредитом, комісійну винагороду на умовах і в порядку, передбачених цим договором, а також суми передбаченої цим договором неустойки.
Слід зазначити, що за наданими до справи документами, прострочена комісійна винагорода, на дату звернення позивача до суду, становить 6000,00 грн. (а.с. 105-107), що не заперечується відповідачем (а.с. 135-137).
Належними доказами також підтверджено і наявність заборгованості по простроченим процентам, нарахованим в період з 30.07.10р. по 28.10.10р. у розмірі 13604,37грн.
Зокрема, заборгованіст у вказаній сумі вбачається з наданих позиваче відомостей руху коштів (а.с. 102-104). При цьому слід зазначити, що факт наявності заборгованості по простроченим відсоткам не заперечується відповідачем, однак розходження в інформації сторін щодо розміру вказаної заборгованості, згідно наявних у справі матеріалів, виникли у звязку з розходженнями у трактуванні сторонами правомірності збільшення процентної ставки з 25% до 28% ( на 3%), у порядку, передбаченому п.3.12.1 Договору та у звязку з запереченням відповідачем застосування позивачем з 03.08.10р. процентної ставки у розмірі 50%.
Судом проаналізовано зміст Договору і Договору №1 та, з урахуванням наданих сторонами пояснень, встановлено, що заперечення відповідача щодо неправомірного збільшення позивачем процентної ставки по кредиту є безпідставними.
Так, за п.3.12.1 Договору, позичальник зобов'язався провести до 01.05.09р. на поточні рахунки Промінвестбанку дохід (виручку) від реалізації пропорційно кредитній заборгованості, а в разі невиконання цієї умови процентна ставка за кредитом встановлюється на рівні 28% процентів річних.
Розрахунок частки надходжень здійснюється щоквартально на основі:
- даних статистичної звітності позичальника;
- отриманої позичальником та наданої Банку інформації про рух коштів на рахунках, відкритих в установах інших банків;
- інформації про рух коштів позичальника на рахунках у Банку.
Позивачем надано докази на підтвердження правомірності застосування позивачем процентної ставки у розмірі 28%, а саме: звіти про фінансові результати відповідача, довідки про виконання відповідачем умов кредитних договорів, банківські виписки за період з 01.07.09р. по 01.04.10р.(а.с. 108-111, 121-132).
Відповідно до абз.3 підпункту 3.12.1 Договору про внесення змін і доповнень №1 від 25.03.10р., на який посилається відповідач, сторони визначили, що у випадку невиконання зобов'язань, визначених у цьому пункті Договору процентна ставка за кредитом, що передбачена у п. 3.2. Договору, збільшується на 3 (три) проценти річних з першого числа місяця, що слідує за місяцем, у якому банк виявив таке порушення. Банк надсилає Позичальнику письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати її збільшення.
Таким чином, умовами кредитного договору визначено право, а не обов'язок позивача повідомляти відповідача про збільшення процентної ставки.
До того ж, враховуючи, що порушення відповідачем п. 3.12.1 Договору, згідно наданих до справи документів мали місце з 01.07.09р. по 01.04.10р. і застосування вказаного пункту Договору не обмежено в часі навіть належним виконанням відповідачем в подальшому п.3.12.1, посилання відповідача на п.3.12.1 Договору №1, який підписано сторонами 25.03.10р., є недоречним.
Крім того, слід зазначити, що згідно довідки представника позивача від 03.03.11р. (а.с. 120) відповідач за період з 01.09.09р. по 31.07.10р. сплатив 74093,51грн. за процентною ставкою 28% річних, що не заперечувалось останнім та свідчить про погодження відповідачем зазначеного розміру відсотків.
Що стосується заперечень відповідача по застосуванню з 03.08.10р. процентної ставки у розмірі 50% за неправомірне користування кредитом, то проаналізуваши в сукупності умови Договору та Договору №1, зокрема, р.1, ч. 2 .п. 2.2, п.3.4 Договору, п.2.2 Договору №1, враховуючи пояснення позивача (а.с. 93,112), суд дійшов висновку, що згідно п.п. 3.4 Договору та Договору №1, застосування процентної ставки у розмірі 50% є правомірним, починаючи з 31.05.10р., у випадку несвоєчасного погашення будь-якої суми з кредитної лінії, що перевищує ліміт кредитування у певному періоді.
За вказаних обставин, позивач правомірно заявив до стягнення з відповідача заборгованість за кредитним договором, а саме: - 135608,79грн. по простроченому кредиту, - 13604,37грн. - по простроченим процентам; - 6000,00грн. - по простроченій комісійній винагороді.
На дату звернення позивача до суду та на дату розгляду справи, загальна сума заборгованості відповідача не змінилася. Доказів погашення боргу відповідачем не надано.
Ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України передбачає, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, що відповідає приписам ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої, зокрема, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно п.3 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
У відповідності до п.5.3 кредитного договору, за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або комісій, та/або процентів за неправомірне користування кредитом Позичальник сплачує Банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення, та нараховується щоденно.
Згідно розрахунку позивача, сума пені по простроченому кредиту за період з 02.08.10р. по 22.11.10р. становить 4328,25 грн., сума пені по простроченим процентам за період з 01.09.09р. по 22.11.10р. - 290,66грн., по простроченій комісійній винагороді за період з 11.08.10р. по 22.11.10р. - 145, 23грн. (а.с. 17).
Відповідно до п.5.2. кредитного договору, позичальник у випадку прострочення ним виконання зобов'язання по поверненню Банку сум кредиту та/або комісій, та/або процентів за неправомірне користування кредитом зобов'язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу, що кореспондується з положеннями ст. 625 Цивільного кодексу України, згідно якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку позивача, сума інфляційних нарахувань по простроченому кредиту за період з серпня по листопад 2010 року складає 3073,61грн. (а.с. 18), сума 3% річних по простроченому кредиту за період з 02.08.10р. по 22.11.10р. складає 2067,93грн. (а.с. 18).
Перевіривши розрахунки позивача, суд вважає їх вірними та такими, що грунтуються на приписах чинного законодавства та на умовах кредитного договору.
Відповідач позов за підставами предявлення та предметом не оспорив, доказів сплати заборгованості суду не надав.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню на суму 165118,84грн. з яких: 135 608,79 грн. заборгованості за кредитом; 13604,37 грн. заборгованості за процентами; 6000,00 грн. заборгованості по сплаті комісійної винагороди; 2067,93 грн. річних; 3073,61 грн. інфляційних; 4328,25 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту; 290,66 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків; 145,23 грн. пені за несвоєчасну сплату комісійної винагороди.
Судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 69, 82-85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Миропільська паперова фабрика" (13033, Житомирська обл., Романівський район, смт. Миропіль, вул. Фабрична,1, код ЄДРПОУ 05773698)
на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (м. Київ, провулок Шевченка, 12) в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Житомир" (10014, м. Житомир, бульвар Новий, 5, код 09311055):
- 135 608,79 грн. заборгованості за кредитом;
- 13604,37 грн. заборгованості за процентами;
- 6000,00 грн. заборгованості по сплаті комісійної винагороди;
- 2067,93 грн. річних;
- 3073,61 грн. інфляційних;
- 4328,25 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту;
- 290,66 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків;
- 145,23 грн. пені за несвоєчасну сплату комісійної винагороди;
- 1651,19 грн. державного мита;
- 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до ст. 85 ГПК України.
Суддя Вельмакіна Т.М.
Повний текст рішення складено 09 березня 2011 року.
Віддрукувати:
1 - у справу
2,3 - сторонам.
Судове рішення № 14100995, Господарський суд Житомирської області було прийнято 03.03.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 21/1645. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: