Рішення № 14100994, 01.03.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "01" березня 2011 р. Справа № 21/1629

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Вельмакіна Т.М.

судді

за участю представників сторін

від позивача Нечитайло Т.В. - дов. б/н від 01.10.10р.,

від відповідача Петровський Ф.А. - дов. б/н від 10.02.10р.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (м. Славута Славутського району Хмельницької області)

до Приватного підприємства "Яроповичі" (с. Яроповичі Андрушівського району)

про стягнення 95048,82 грн.

У відповідності до ч.3 ст. 69 ГПК України, спір вирішується у більш тривалий строк, ніж передбачено ч.1 цієї статті.

Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 89668,70грн. основного боргу за поставлений товар та 5% штрафу в розмірі 5380,12грн.

Ухвалою господарського суду від 01.02.11р. прийнято до розгляду заяву позивача за №1329 від 18.01.11р., з урахуванням уточнення до неї, викладеного в заяві від 01.02.11р. про часткову відмову від позову в частині стягнення 896,69грн. штрафу.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, з урахуванням вищевказаних заяв.

У відповідності до ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі, зокрема, відмовитись від позову.

Згідно ч.6 ст. 22 ГПК України, господарський суд не приймає відмови від позову, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Представник відповідача позов не визнав, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву (а.с. 49). Надав акт звірки розрахунків між ПП "Яроповичі" та ТОВ "Суффле Агро Україна", згідно якого загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 89668,70 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як зазначив позивач у позовній заяві, 13.02.09р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (постачальник, позивач) та Приватним підприємством "Яроповичі" (покупець, відповідач) було укладено договір поставки засобів захисту рослин №2037з (надалі-Договір (а.с. 13-15)), згідно якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець - прийняти та оплатити засоби захисту рослин, на умовах, які визначені у Додаткових угодах до даного Договору (а.с. 16-21).

На виконання умов вищевказаного Договору, позивач поставив відповідачу засоби захисту рослин, на загальну суму 130534,58грн., що підтверджується видатковою накладеною №S-00000637 від 16.04.09р. (а.с. 22).

Відповідно до п.В Додатку №1 від 13.02.09р. до Договору, платіж у розмірі 130534,58грн. сплачується відповідачем до 30 жовтня 2009р. (а.с. 16).

01.06.2010р. між сторонами укладено Угоду-22П про пролонгацію та погашення боргу, відповідно до якої, внаслідок зарахування зустрічних поставок, заборгованість за договорм поставки №2037з від 06.03.09р. зменшена і становить 89668,70грн., а строк оплати боргу визначений 01.10.2010р. ( надалі -Угода (а.с. 16-21)).

Пунктом 4 Угоди, сторони погодили нарахування на суму боргу штрафу в розмірі 5% від простроченої суми.

Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, розрахунки за поставлений товар в обумовлені угодою-22П від 01.06.2010р. терміни не провів, тому позивач заявив до стягнення 95048,82грн., з яких 5380,12грн. штрафу.

Заявою про часткову відмову від позову за №1329 від 18.01.11р., з урахуванням уточнення до неї, викладеного в заяві від 01.02.11р., представник відповідача відмовився від стягнення штрафу в сумі 896,69грн., обгрунтувавши свої дії допущенням помилки при здійсненні розрахунку 5% штрафу.

Таким чином, за даними позивача, загальна сума заборгованості на дату звернення до суду та на дату вирішення спору становить 94152,13грн., з яких 89668,70грн. основного боргу та 5% штрафу в сумі 4483,43грн.

Відповідачем доказів погашення заборгованості у вказаній позивачем сумі не надано. Згідно, підписаного відповідачем, акту звірки розрахунків між ПП "Яроповичі" та ТОВ "Суффле Агро Україна", загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем станом на 28.02.11р. складає 89668,70 грн.

Згідно відзиву на позовну заяву (а.с. 49), відповідач зазначив, що:

- договору № 2037з від 06.03.09р. не існує і між сторонами він ніколи не укладався, а договір з №2037з було укладено 13.02.09р.;

- між сторонами укладався договір № 10/с від 06.03.09р. на поставку сортового насіння соняшника, по якому і на даний час існує спір.

Таким чином, на думку відповідача, позивач ввів в оману керівника ПП "Яроповичі" та штучно створив борг по договору на поставку засобів захисту рослин.

В своїх письмових поясненнях (а.с. 41), позивач вказав, що дійсно, договір № 2037з датовано 13.02.09р., оскільки цією датою договір було підписано відповідачем. Насправді ж, датою підписання договору є 06.03.09р., адже саме 06.03.09р. договір № 2037з, після підписання відповідачем, було підписано позивачем. Зазначив, що про вказане свідчать документи по виконанню договору № 2037з, в тому числі видаткова накладна №s - 00000637 (а.с. 22) та Угода про пролонгацію та погашення боргу від 01.06.10р., що містить посилання на договір №2037з від 06.03.09р.

Згідно зі ст.33 ГПК України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позов обгрунтований, підтверджується належними доказами по справі і підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно положень ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3. ст.180 Господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов; істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода; при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Так, матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами факт укладення останніми Угоди-22П про пролонгацію та погашення боргу від 01.06.2010р., відповідно до якої було погоджено, що оскільки між сторонами виникли зобов'язання із взаємної поставки товарів, сторони домовилися погасити частину заборгованості боржника шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог у відповідності до ст. 601 ЦК України, пролонгувати заборгованість боржника та погодити нові умови розрахунків.

За приписами ст. 601 ЦК України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги; зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Врезультаті укладення Угоди, заборгованість за договором поставки №2037з від 06.03.09р. зменшена і становить 89668,70грн., а строк оплати боргу визначений 01.10.2010р. (п. 5 угоди (а.с. 16-21)), що не суперечить приписам чинного законодавства.

Пунктом 4 угоди-22П від 01.06.2010р., сторони погодили нарахування на суму боргу штрафу в розмірі 5% від простроченої суми і визначили загальну суму заборгованості, що підлягає погашенню відповідачем (з врахуванням штрафу) - 95048,82грн. ( з яких 5380,12грн. штрафу).

Саме невиконання відповідачем угоди-22П від 01.06.2010р. стало підставою звернення позивача до суду.

Враховуючи вищевказане, а також приписи стст.32,34 ГПК України, заперечення відповідача з приводу того, що позивачем заявлено до стягнення борг за договором якого насправді не існує, а фактично заборгованість стосується іншого договору, є недоречними.

У відповідності до ч.1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст.34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Крім того, суд звертає увагу, що згідно наданого відповідачем акту звірки розрахунків (а.с.58-59), останній не заперечує існування у нього станом на 28.02.11р. заборгованості перед позивачем в сумі 89668,70грн. Доказів погашення заборгованості у вказаній сумі не надано.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Враховуючи, що відповідач своєчасно не виконав взяті на себе зобов'язання перед ТОВ "Суффле Агро Україна" за угодою №22-П від 01.06.10р. позов в частині стягнення як основного боргу так і штрафу заявлено обгрунтовано.

При цьому, досліджуючи заяву позивача про відмову від позову, суд встановив, що помилку при нарахуванні 5% штрафу було допущено і у п.4, підписаної сторонами, угоди-22П від 01.06.10р., а саме зайво нараховано 896,69грн. штрафу.

Суд дійшов висновку, що відмова від позову в частині стягнення 896,69грн. штрафу не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, тому приймається господарським судом.

За вказаних обставин, в частині стягнення 896,69 грн. штрафу провадження у справі слід припинити на підставі п.4 ч.1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відмовою позивача від позову.

З огляду на викладене, позов обгрунтований, підтверджується належними доказами по справі і підлягає частковому задоволенню в сумі 94152,13 грн., з яких: 89668,70грн. - основний борг, 4483,43грн. - штраф.

В частині стягнення 896,69 грн. штрафу суд припиняє провадження у справі на підставі п.4 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Витрати по сплаті держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 69, п.4 ч.1 ст. 80, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Яроповичі" (13423, Житомирська обл., Андрушівський р-н., с. Яроповичі, код 34277478)

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (30000, Хмельницька обл.,Славутський р-н., вул. Острозька, буд. 138, код 34863309)

- 89668,70грн. основного боргу;

- 4483,43грн. штрафу;

- 941,52грн. державного мита;

- 233,77грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 896,69 грн. штрафу на підставі п.4 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Суддя Вельмакіна Т.М.

Повний текст рішення складено 09 березня 2011 року.

Віддрукувати:

1 - у справу

2,3 - сторонам