Постанова № 14100927, 15.02.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 лютого 2011 року 08:46 № 2а-18562/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О. при секретарі судового засідання Очколясу О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства "Вікін "Г"

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

проскасування повідомлення - рішення № 0007762305 від 01.09.2010року

За участю представників:

від позивача : ОСОБА_1

від відповідача: Моїсеєнко Я.О.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України 15.02.2011р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «ВікінГ»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0007762305 від 01.09.2010р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.02.2011р. відмовлено в задоволенні клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову.

В обґрунтування позовних вимог підприємство посилається на те, що відповідач дійшов помилкового висновку щодо порушення позивачем пп. 2.6 п.2 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті»затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. №637 (далі Положенням №637), оскільки відповідні записи в книзі ОРО були зроблені вчасно і в повному обсязі, при цьому позивач визнає, що мало місце лише порушення ведення книги обліку розрахункових операцій.

Відповідач позов не визнав та зазначив, що перевіряючими встановлено неповне оприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на загальну суму 4101,85 грн. За виявлене порушення до позивача застосовано штрафні санкції відповідно до статті 1 Указу Президента України від 12.06.1995, № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки». Тому, на думку відповідача, фінансові санкції в сумі 20509,25 грн., застосовані за порушення, встановлені перевіркою є повністю обґрунтованими і відповідають чинному законодавству України

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва було проведено перевірку господарської одиниці магазину, який належить Приватному підприємству «ВікінГ», за адресою: АДРЕСА_1, щодо дотримання субєктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої було складено Акт від 18.08.2010 р. №0773/26/50/19479590.

Перевіркою встановлено неповне оприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО за 16 грудня 2009 року №Т654 та за 19 січня 2010 року №1688 на загальну суму 4101,85 грн.

Як зазначено в акті перевірки, згідно з фіскальним звітним чеком за 16 грудня 2009 року №1654 загальна сума здійснених розрахункових операцій склала 4913,41 грн., що не відповідає сумі 2210,76 грн. зазначеній в графі 5 розділу 2 книги ОРО №2650004626р/7, розбіжність в сумі 2702,65 грн. не підтверджена прибутковим касовим ордером, відповідні записи відсутні в книзі ОРО та касовій книзі підприємства. Згідно з фіскальним звітним чеком за 19 січня 2010 року №16888 загальна сума здійснених розрахункових операцій склала 2800,30 грн., що не відповідає сумі 1401,10 грн. зазначеній в графі 5 розділу 2 книги ОРО №2650004626р/7, розбіжність в сумі 1399,20 грн. не підтверджена прибутковим касовим ордером, відповідні записи відсутні в книзі ОРО та касовій книзі підприємства.

За розглядом акта перевірки, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва винесено рішення, яким застосована штрафна (фінансова) санкція у сумі 20509,25 грн. за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касі готівки.

За зазначене вище порушення відповідно до абз. 3 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» до позивача була застосована штрафна (фінансова) санкція у пятикратному розмірі не оприбуткованої суми (4101,85 грн. х 5 = 20509,25 грн.) та ДПІ у Голосіївському районі м. Києва винесене рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01.09.2010 року №0007762305.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), визначений у Положенні про ведення касових операцій у національній валюті в Україні. Це Положення розроблено відповідно до статті 33 Закону України "Про Національний банк України", визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою.

Так, п. 2.6 Положення № 637 передбачає, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Статтею 1 Указу Президента України від 12.06.1995, № 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Із зазначеного можна зробити висновок про те, що законодавець передбачив відповідність за не оприбуткування у касах готівки у вигляді штрафних санкцій у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми, а не за відсутність обліку готівкових коштів із застосуванням реєстратора розрахункових операцій у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків.

Позиція відповідача, щодо неоприбуткування готівки ПП «ВікінГ в сумі 4101,85 грн., базується на тому, що підприємством не здійснено облік зазначених готівкових коштів в повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку РРО на підставі фіскальних звітних чеків.

Судом встановлено, що сума готівки, що відповідає фіскальним чекам №1654 та №1688 записані в той же день і на тій же сторінці, але в графі 4 розділу 2 тієї ж книги ОРО №2650004626р/7.

Тобто готівка облікована та оприбуткована у повному обсязі і своєчасно, проте наявна лише помилка, при заповненні книги ОРО, а саме: позивачем при заповненні переплутано значення граф 4 та 5.

В даному випадку проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій, щоденне друкування фіскальних звітних чеків та їх зберігання на місці проведення розрахунків вже є свідченням того, що готівкові кошти оприбутковані, а їх рух відображено в фіскальній пам'яті реєстратора розрахункових операцій. При цьому, жодного факту не проведення готівки через реєстратор розрахункових операцій відповідачем не встановлено, а лише помилка в заповненні граф в книзі обліку РРО про облік готівкових коштів згідно наявних фіскальних звітних чеків, не є доказом того, що ці кошти не прибуткувались.

Суд звертає увагу на те, що Указ Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12.06.1995 № 436/95 передбачає застосування до субєкта господарювання фінансових санкцій за неоприбуткування готівки у касах , що не було враховано відповідачем.

Разом з тим, представником відповідача в судовому засіданні не доведено, із посиланням на відповідні докази, що ПП«ВікінГ»неоприбутковано готівкові кошти в сумі 4101,85 грн.

Отже, суд дійшов висновку про те, що в діях позивача відсутнє порушення вимог п. 2.6 Положення № 637, так як вся готівкова виручка по касі підприємства була оприбуткована своєчасно і в повному обсязі.

Тому, застосування штрафних санкцій відповідно до ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» та відповідно прийняття ДПІ у Голосіївському районі м. Києва рішення №0007762305 від 01.09.2010 є безпідставним та неправомірним.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 86 КАС України).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги ПП «Вікін Г»в даному випадку підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 69, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0007762305 від 01.09.2010р. Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя П.О. Григорович