Постанова № 14100925, 09.02.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 лютого 2011 року 14:05 № 2а-18585/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О. при секретарі судового засідання Очколясу О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавного територіально-галузевого об"єднання "Південно-Західна залізниця"

до Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.11.2010р. №00001042301/0

За участю представників:

від позивача :Чернишова О.В., Язвінська Л.М.

від відповідача :не прибув На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 09.02.2011р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне територіально-галузеве обєднання «Південно-Західна залізниця»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Жмеринської обєднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000104230/0 від 23.11.2010р.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує безпідставністю визначення сум штрафних (фінансових) санкцій з плати за землю з посиланням на ч. 1, ч. 10 ст. 7 Закону України «Про плату за землю», оскільки землями залізниць слід вважати всі земельні ділянки, надані залізниці, а не тільки земельні ділянки, під залізничним полотном по якому здійснюються перевезення пасажирів та вантажів.

Відповідач проти позову заперечив, зазначивши, що за результатами перевірки складено Акт №1310/23/35647127 від 17.11.2010р. Жмеринською ОДПІ винесене податкове повідомлення рішення №00001042301/0 від 23.11.2010р., яке вважає правомірним та таким, що винесене у відповідності з вимогами чинного законодавства. Донарахування податкового зобов'язання по платі за землю здійснено у зв'язку з тим, що Позивачем безпідставно протягом І півріччя 2010р. при сплаті земельного податку застосовано ставку у розмірі 25% від грошової оцінки земель. Жмеринська ОДПІ не погоджується з твердженням Позивача, що всі землі, надані залізниці, відносяться до земель залізниці, оскільки нарахування земельного податку здійснюється в залежності від призначення земельної ділянки, а не від її приналежності до певного суб'єкта господарювання.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,

ВСТАНОВИВ:

Жмеринською ОДПІ у Вінницькій області, 17.11.2010 за результатами планової виїзної документальної перевірки Відокремленого підрозділу Жмеринської механізованої дистанції навантажувально-розвантажувальних робіт ДТГО «Південно-Західна залізниця»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009р. по 30.06.2010р., валютного та іншого законодавства за період 01.01.2010р. по 30.06.2010р., було складено Акт № 1310/23/35647127, яким встановлено порушення ч. 1, ч. 10 ст. 7 Закону України «Про плату за землю»в результаті чого занижено плату за землю в періоді, що перевірявся на загальну суму 1916,85 грн.

23.11.2010 на підставі Акту перевірки відповідно до пп. “б”пп. 4.2.2 п. 4.2 ст.4, пп.17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»були винесені податкові повідомлення-рішення №00001042301/0, яким визначено суму податкового зобовязання з плати за землю у розмірі 2875,28грн., в тому числі 1916,85 грн. основного платежу, 958,43 грн. штрафні санкції.

Правомірність винесення вказаного податкового повідомлення-рішення є предметом розгляду даної справи.

Відповідач пояснив суду, що донарахування податкового зобов'язання по платі за землю здійснено у зв'язку з тим, що Позивачем безпідставно протягом І півріччя 2010р. при сплаті земельного податку застосовано ставку у розмірі 25% від грошової оцінки земель.

Жмеринська ОДПІ не погоджується з твердженням Позивача, що всі землі, надані залізниці, відносяться до земель залізниці, оскільки нарахування земельного податку здійснюється в залежності від призначення земельної ділянки, а не від її приналежності до певного суб'єкта господарювання. Так, відповідно до ч.І ст.7 Закон № 2535-ХП ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону. Частиною 10 ст. 7 даного закону передбачено, що податок за земельні ділянки, надані для військових формувань, утворених відповідно до законів України, крім Збройних сил та Державної прикордонної служби України

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" створене відповідно до ст. 1, 4 Закону України "Про залізничний транспорт", статутне, територіально - галузеве об'єднання, засноване на державній власності, яке належить до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України і підпорядковане Державній адміністрації залізничного транспорту України.

Відповідно до Положення про відокремлений підрозділ Жмеринська механізована дистанція навантажувально-розвантажувальних робіт ДТГО "Південно - Західна залізниця", затвердженого наказом начальника Південно - Західної залізниці № 703-Н від 30 листопада 2007 року, Жмеринська механізована дистанція навантажувально-розвантажувальних робіт є відокремленим підрозділом Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно - Західна залізниця" видом діяльності якого є: - код 63.21.1 функціонування залізничного транспорту.

Частиною першою статті 6 Закону України «Про залізничний транспорт»встановлено, що землі, які надаються в користування для потреб залізничного транспорту, визначаються відповідно до Земельного кодексу України та Закону України "Про транспорт".

Частиною першою статті 67 Земельного кодексу України, яка визначає : землі транспорту, передбачено, що до земель транспорту належать землі, надані підприємствам, установам та організаціям залізничного автомобільного транспорту і дорожнього господарства, морського, річкового, авіаційного, трубопровідного транспорту та міського електротранспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об'єктів транспорту.

Статтею 68 Земельного Кодексу України, яка визначає землі залізничного транспорту, передбачено, що до земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту.

Крім того, статтею 23 Закону України від 10.11.1994, № 232/94-ВР «Про транспорт»встановлено, що до земель залізничного транспорту належать землі, надані в користування підприємствам і організаціям залізничного транспорту відповідно до чинного законодавства України. До складу цих земель входять землі, які є смугою відведення залізниць, а саме землі, надані під залізничне полотно та його облаштування, станції з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації, захисні і укріплюючі насадження, службові, культурно-побутові приміщення та інші споруди, необхідні для забезпечення роботи залізничного транспорту.

Таким чином, наведеними положеннями Земельного кодексу України та Законів України «Про транспорт»і «Про залізничний транспорт», встановлено, що всі землі, якими користується залізниця, є землями залізничного транспорту, тому землями залізниць слід вважати всі земельні ділянки, надані залізниці, а не тільки земельні ділянки, які прилягають виключно до залізничного полотна.

Відповідно до Державного акту на право постійного користування землю серія ІІ- ВН 002788 від 17.12.1998 року, виданого Жмеринському відділку Південно - Західної залізниці згідно рішення Жмеринської міської ради 16 сесії 24 скликання від 30.03.04 р. № 264 «Про вилучення та надання земельних ділянок, затвердження землеустрою», земельні (ділянки, якими користується ВП Жмеринська механізована дистанція навантажувально-розвантажувальних робіт ДТГО ПЗЗ перебувають у постійному користуванні Державного територіально - галузевого об'єднання «Південно - Західна залізниця».

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про плату за землю»підставою для нарахування земельного податку с дані Державного земельного кадастру, які містять систему необхідних відомостей і документів про правовий режим земель, їх розподіл серед власників землі і землекористувачів за категоріями земель та який ведеться землевпорядними органами, підпорядкованими Державному комітету України по земельних ресурсах.

Суд звертає увагу на те, що перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства Жмеринської механізованої дистанції навантажувально-розвантажувальних робіт ДТГО «Південно-Західна залізниця»здійснювалась за період 01.01.2009р. по 30.06.2010р.

Податок на землю позивачем станом на 01.01.2009р. сплачувався згідно з частиною 10 статті 7 Закону України "Про плату за землю" в розмірі 25% суми земельного податку, що визнано в акті перевірки правомірним.

Окрім цього, відповідно до ст. 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тих чи іншої категорії здійснюється па підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Таким чином, органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень здійснюють віднесення земель до тієї чи іншої категорії.

Як встановлено судом вище, положеннями Земельного кодексу України з урахуванням Законів України «Про транспорт»і «Про залізничний транспорт»передбачено, що всі землі, якими користується залізниця, є землями залізничного транспорту, а тому землями залізниць слід вважати всі земельні ділянки, надані залізниці для використання за цільовим призначенням відповідно до видів діяльності залізниці та її підрозділів.

Судом також встановлено, що відповідно до Державного акта на право постійного користування землею серія П - ВН 002788 від 17.12.1998р., виданого Жмеринською міською радою Жмеринському відділку Південно-Західної залізниці, та згідно з рішенням від 30.03.2004 № 264 «Про вилучення та надання земельних ділянок, затвердження землеустрою»міської ради, земельні ділянки, якими користується Жмеринська механізована дистанція навантажувально-розвантажувальних робіт надані у постійне користування Державному територіально - галузевому об'єднанню «Південно-західна залізниця».

Відповідно до довідки від 21.01.2010р. №169 Жмеринського міського відділу земельних ресурсів (реєстраційна картка) за Жмеринською механізованою дистанцією навантажувально-розвантажувальних робіт ДГТО «Південно-західна залізниця»рахується земельна ділянка площею 5388 кв.м.

Таким чином, земельна ділянка площею 5388 кв.м. в межах населеного пункту (м. Жмеринка), зареєстрована Жмеринським міським відділом земельних ресурсів, яка надана у постійне користування ДТГО «Південно-західна залізниця», законодавством віднесена до земель залізниці.

Підставою для складання акту Жмеринською ОДПІ є рішення виконавчого комітету Жмеринської міської ради від 21.12.2006р. основане на земельно-кадастровій документації, що розроблена Київським НДПІ містобудування, де розділені земельні ділянки на групи, 1-земля залізниці під магістральними коліями, по яких здійснюються залізничні перевезення землі залізничного транспорту (25% від грошової оцінки) і 2-земельні ділянки структурних підрозділів ДТГО «Південно-Західна залізниця», що прилягають до залізничного полотна і входять до смуги відведення залізниць, але не використовуються для перевезення пасажирів і вантажів інші землі транспорту (1% грошової оцінки).

Проте, судом не приймаються посилання позивача на вказане рішення виконавчого комітету Жмеринської міської ради від 21.12.2006р. та на Земельно-кадастрову документацію, що розроблена Київським НДПІ містобудування, з огляду на те, що дані документи не є законодавчими актами та не можуть встановлювати ставки податку за земельні ділянки.

Частиною другою ст. 4 Закону України «Про плату за землю»встановлює, що ставки земельного податку, порядок обчислення і сплати земельного податку не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законодавчими актами, крім цього Закону.

У відповідності до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Як зазначено в ч. 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги ДТГО «Південно-Західна залізниця»є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Скасувати податкове повідомлення рішення від 23.11.2010р. №00001042301/0 Жмеринської обєднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя П.О. Григорович