Постанова № 14100891, 01.02.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 лютого 2011 року 11:56 № 2а-13480/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А. при секретарі судового засідання Богдан В.Є. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Стіомі-Холдінг"

до Староконстянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції

провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.08.2010р. №№0003851500/0,0003861500/0

за участю представників сторін:

від позивача: Панасюк В.В. (дов.від 04.01.11 №б/н)

від відповідача Драчук С.Л. (дов.від 22.10.10 №1/18)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стіомі-Холдінг»до Староконстянтинівської обєднаної державної податкової інспекції про стягнення заборгованості в сумі 5519158,04 грн.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 01.02.2011 року в 11 год. 56 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стіомі Холдінг»(надалі позивач) звернулась до суду з позовом до Староконстянтинівської обєднаної державної податкової інспекції (надалі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування заявленого позову позивач покликається на те, що є платником фіксованого сільськогосподарського податку, здійснює свою діяльність в сфері оподаткування відповідно до Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок»від 17.12.98р №320, не є платником плати за землю у вигляді земельного податку, і у вигляді орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, в податковому році коли маж статус платника фіксованого сількогосподарського податку.

Позивач вважає дії відповідача щодо притягнення його до відповідальності протиправними за несвоєчасну сплату орендної плати за землю і фіксований сільськогосподарський податок, оскільки згідно ч.4 ст.9 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок», для сільськогосподарський товаровиробників платників фіксованого сільськогосподарського податку зупинено дію Закону України «Про плату за землю», Закону України «Про систему оподаткування», у частині сплати сум податків і зборів (обовязкових платежів), включених до складу фіксованого сільськогосподарського податку.

З огляду на зазначене, просить суд позовні вимоги задовольнити та скасувати прийняті відповідачем податкові повідомлення рішення.

Відповідач щодо задоволення позовних вимог заперечував, зазначивши, що позивачем порушено вимоги ст.21, 33 Закону України «Про оренду землі», в частині заниження орендної плати за земельні ділянки державної власності в сумі 119896,49 грн.; п. 3,5 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок»в частині заниження фіксованого сільськогосподарський податок в сумі 1111,75 грн. За таких підстав, відповідач вважає позовні вимоги не обґрунтованими.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, з огляду про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Староконстянтинівською обєднанню державною податковою інспекцією Хмельницької області (надалі відповідач) проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Стіомі-Холдинг»(надалі позивач) з питань дотримання вимог податкового законодавства повязаних з нарахуванням і сплатою орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за вересень-грудень 2009 року, січень-червень 2010р, та фіксованого сільськогосподарського податку за вересень грудень 2009 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 12.08.10 №738-1500-32827667, яким встановлено порушення позивачем ст.21, 33 Закону України «Про оренду землі»в частині заниження орендної плати за земельні ділянки державної власності в сумі 119896,49 грн. (за вересень 2009р. -11999,06 грн., жовтень 2009р. 11999,06 грн., листопад 2009р. 11999,06 грн., грудень 2009р. -11999,06 грн., січень 2010р.-12707,00 грн., лютий 2010р.-11940,81 грн., березень 2010р. -11813,11 грн., квітень 2010р. -11813,11 грн., травень 2010р.-11813,11 грн.), та ст.3, 5 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок» в частині заниження фіксованого сільськогосподарського податку в сумі 1111,75 грн. в т.ч. : вересень 2009р. 397,06грн., жовтень 2009р. 238,23 грн., листопад 2009р.- 238,23 грн, грудень 2009р. 238,23 грн.

З підстав виявленого порушення відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення від 31.08.10 №0003851500/0 від 31.08.10 на сум 119896,49 грн. та від 31.08.10 №0003861500/0 на 1111,75 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, на підставі розпорядження голови Старокостянтинівської районної державної адміністрації від 05.11.2007 року № 371/2007-р та договору оренди від 07.12.2007 року позивачу надано в оренду земельну ділянку площею 638 га із земель не витребуваних паїв Самчинецької сільської ради Хмельницької області для ведення сільськогосподарського виробництва (строк дії договору з 07.12.2007 року по 07.12.2008 року, орендна плата 172 грн./1 га) та зареєстрований за № 1001 від 16.01.2008 року у Самчинецькій сільській раді Хмельницької області. Вказана земельна ділянка включена до оподаткування відповідно до умов даного договору та нарахована сума орендної плати сплачена до бюджету у повному обсязі.

Проте, Старокостянтинівська районна державна адміністрація та позивач уклали додаткові угоди про продовження термін дії раніше укладеного , договору оренди земельної ділянки: (від 04.02.2009 року договір оренди продовжується з 08.12.2008 року до 04.02.2010 року, земельна ділянка площею 474,24 га, орендна плата 303,62 грн./1га; від 09.02.2010року договір оренди продовжується з 05.02.2010 року до 04.02.2011року, земельна ділянка площею 440,24 га. орендна плата 322 грн./1га.).

Однак, позивач копії угод про продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки відповідачу не надавав, а земельну ділянку площею 474,24 га за період з 01.09.2009 року по 04.02.2010 року та земельну ділянку 440,24 га за період з 05.02.2010 року по 30.06.2010 року до оподаткування не відніс.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про оренду землі" № 161 та ст. 14 Закону України "Про плату за землю" №2535, позивач повинен подати до 20.01.2009 року до відповідача податкову уточнюючу декларацію за грудень 2008 року та нарахувати орендну плату з 08.12.2008 року по 31.12.2008 року в сумі 7079,52грн.

Однак, позивачем в податкову декларацію орендної плати та уточнюючу декларацію не включено земельну ділянку площею 638 га. яка в подальшому після укладення угоди про продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки від 04.02.2009 року підлягала уточненню в результаті за період з 01.01.2009 року по 03.02.2009 року платником не нараховано та не сплачено орендної плати в сумі 11663,34 грн.

З дати укладення угоди про продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки, а саме з 04.02.2009 року позивач повинен був оподаткувати земельну ділянку площею 474,24 га з розміром орендної плати 303.61 грн. за 1 га та задекларувати орендну плату в розмірі 11999.06 грн. за кожний календарний місяць. Проте платником станом на 01.09.2009 року за період з 04.02.2009 року по 30.08.2009 року не задекларовано і не сплачено суму орендної плати 82707.61 грн.

На підставі цих фактів відповідачем проведені невиїзні документальні перевірки (акт 1317-1500-32827667 від 10.08.2009 року, акт №1842-1500-32827667 від 25.11.2009 року) за результатами яких позивачу донараховано орендної плати за земельні ділянки в сумі 101450,47 грн.

Відповідно до угоди Про продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки від 04.02.2009 року, термін дії до 04.02.2010 року, позивач повинен був оподаткувати земельну ділянку площею 474,24 га з розміром орендної плати 303,61 грн. за 1 га, та задекларувати орендну плату в розмірі 11999,06 грн. за кожний календарний місяць з вересня по грудень 2009 року та 12707,00 грн. за січень 2010 року, 1815,29 грн. за лютий 2010 року.

Відповідно до додаткової угоди Про продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки від 09.02.2010 року позивач повинен був оподаткувати земельну ділянку площею 440,24 га з розміром орендної плати 322 грн. за 1 га та задекларувати орендну плату за лютий в розмірі 10125,52 грн. та з березня в розмірі 11813,11 грн. за кожний календарний місяць 2010 року.

За наслідками не віднесення до оподаткування вищевказаних земельних ділянок, які використовуються позивачем на умовах оренди та угод про продовження терміну дії договору земельної ділянки. Позивач не оподатковував з 01.09.2009 року по 04.02.2010 року земельну ділянку площею 474,24 га. в результаті чого занижено суму орендної плати за відповідні періоди на 62518,53 грн. та неоподаткованого з 05.02.2010 року по 30.06.2010 року земельну ділянку площею 440,24 га. в результаті чого занижено суму орендної плати за відповідні періоди на 57377,96 грн.

Внаслідок чого, позивачем за період з 01.09.2009 року по 30.06.2010 року не задекларовано і не сплачено суму орендної плати 119896,49 грн.

Згідно з частиною першою ст. 2 Закон України «Про плату за землю»використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податків земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановленому порядку, визначеному цим Законом.

Відповідно до ст. 5 Закону об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а та земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на ум оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (ст. 15 Закону).

Основним документом, що регулює земельні відносини в Україні, є Земельного кодекс України від 25 жовтня 2001 року № 2768-Ш.

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянки необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ч. 5 Закону України «Про оренду землі»орендарями земельної ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Орендарями земельних ділянок можуть бути: а) районні, обласні, Київської, Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом сільські, селищні, міські, районні та обласні ради, Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених законом; в) громадяни і юридичні особи Українці, іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи, міжнародні об'єднані організації, а також іноземні держави.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі, це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та земельного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі»однією з істотних умов договору оренди землі є: орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форми платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про плату за землю»підставою нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - д оренди такої земельної ділянки.

Отже, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку у даному випадку є договори оренди та додаткова угода до даного договору про користування земельною ділянкою.

Судом встановлено, що позивач також є платником фіксованого сільськогосподарського податку, внаслідок чого діяльність останнього у оподаткування регулюється і Законом України «Про фіксований сільськогосподарський податок»№ 320-XIV від 17.12.1998 року.

Відповідно ст. 1 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок фіксований сільськогосподарський податок сплачується у рахунок ряду податків і (обов'язкові платежів), до яких, зокрема,, відносяться плата (податок) за землю, при і інші податки та збори (обов'язкові платежі), визначені Законом України «Про систему оподаткування», сплачуються сільськогосподарськими товаровиробниками в пор: розмірах, визначених законодавчими актами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок»об'єктом оподаткування для платників фіксованого сільськогосподарського податку (далі - платники податку) є площа сільськогосподарських угідь, переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданих йому у користування тому числі на умовах оренди, а також земель водного фонду, які використовують рибницькими, рибальськими та риболовецькими господарствами для розведення, вирощування та вилову риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищ;

Відповідно до п. 20 ст. 12 Закону України «Про плату за землю»від земельного податку звільняються на період дії Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок»власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику фіксованого сільськогосподарського податку.

Проаналізувавши вищезазначену норму Закону, суд вважає за необхідне відзначити, що на період дії Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок»у даному випадку позивач має звільнятися від земельного податку, а орендної плати за земельну ділянку відповідно до договору оренди.

Таким чином, позивач, безпідставно не сплачував орендну плату за орендовані земельні ділянки.

Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, та в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Відмовити в задоволенні позовних вимог.

2.Постанова може бути оскаржена в порядку ст.ст.185-187 КАС України.

Суддя І.А. Качур