Постанова № 14100874, 17.12.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 грудня 2010 року 10:04 № 2а-16413/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б. при секретарі судового засідання Гальченко О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Акура-груп"

до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва

прозобов'язання прийняти та провести реєстрацію декларації з податку на додану вартість

за участю представників сторін:

від позивача: Островська В.В., дов. №08/11-01 від 08.11.10 р.

від відповідача:Степаненко І.Д., дов. №5201/9/10-109 від 29.03.10 р.

Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 17.12.2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АКУРА-ГРУП»(надалі по тексту Позивач) звернулося з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва (надалі по тексту Відповідач) про визнання рішення про прийняття та вважати поданою декларацію з податку на додану вартість за вересень 2010р. (з додатком №5) ТОВ «АКУРА-ГРУП»; прийняття та вважати поданою реєстр отриманих та виданих податкових накладних за вересень 2010р. ТОВ «АКУРА-ГРУП»; зобовязати Державну податкову інспекцію у Печерському районі міста Києва зареєструвати реєстр отриманих та виданих податкових накладних за вересень 2010р. ТОВ «АКУРА-ГРУП»; зобовязати Державну податкову інспекцію у Печерському районі міста Києва зареєструвати декларацію з податку на додану вартість за вересень 2010р. ТОВ «АКУРА-ГРУП».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між Позивачем та Відповідачем укладено договір про надання послуг електронного цифрового підпису з ТОВ «Український сертифікацій центр». На виконання умов договору Позивачем подано в електронному вигляді звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2010 р. (з додатком №5), Реєстр отриманих та виданих податкових накладних. На електронну адресу Позивачу надійшла квитанція №2 в якій зазначалося про неприйняття звітних документів, виявленою помилкою є відсутність договору з ДПА України. На думку Позивача одностороння відмова від зобовязань або одностороння зміна його умов не допускається, а отже підстав для не прийняття звітності в електронному звіті Відповідачем суперечить ст. 525, 629 ЦК України.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що Позивач після отримання квитанцій №2 про неприйняття звітних документів міг повторно направити електронний документ податкової декларації з ПДВ за вересень 2010 року (про що було зазначено у самій квитанції), або подати її на паперовому носії до податкового органу, або, принаймні, звернутись до ДПІ у Печерському районі м. Києва для з'ясування підстав неприйняття електронних документів.

Відповідач зазначає, що Позивач отримавши квитанцію №2 про неприйняття документів не здійснив більше жодних дій для подання податкової декларації з ПДВ за вересень 2010 року. Крім того, Відповідач наголошує, що податковий орган не відмовляється від свого обовязку приймати декларації. При цьому Позивач має вчинити дії для подання податкової декларації за вересень 2010 року, після чого вона буде прийнята податковим органом.

Відповідач наполягає на відмовлені в задоволенні в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «АКУРА-ГРУП»та Державною податковою інспекцією у Печерському районі укладено Договір №972 про визнання електронних документів від 26.07.2010 р. (надалі по тексту Договір №972). Копія Договору міститься в матеріалах справи.

У відповідності до п. 1 Договору №972, предметом Договору є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих Платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису (дані - ЕЦП) до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Згідно п. 2 розділу 1 Договору №972, Договір надає Платнику податків можливість, а не зобов'язує його подавати до органу ДПС податкові документи у електронному вигляді, якщо інше не передбачено законом.

Позивачем 20.10.2010 р. подано в електронному вигляді звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2010 р. (з додатком №5), Реєстр отриманих та виданих податкових накладних.

Як зазначає Відповідач, декларації з податку на додану вартість за вересень 2010 року ТОВ «АКУРА-ГРУП» було доставлено, розшифровано та збережено на центральному рівні Державної податкової адміністрації України, про що платнику податків було повідомлено Квитанцією № 1.

Потім податкову звітність було доставлено, розшифровано на районному рівні ДПІ у Печерському районі м. Києва, але не прийнято. У Квитанції № 2, яка надіслана платникові податків, була вказана наступна помилка про неприйняття документу: «Для організації заборонено прийом податкової звітності по електронній пошті. Можливо, відсутній договір з ДПАУ. Для з'ясування зверніться в ДПІ за місцем реєстрації».

Згідно п. 1.11 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 від 21.12.2000р. (надалі по тексту Закон №2181) визначено поняття податкової декларації, розрахунку - це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

У відповідності до п.4.1.2 п.4.1 ст. 4. Закону № 2181, приймання податкової звітності платників податків з урахуванням різних способів надходження документів до ОДПС, у тому числі засобами телекомунікаційного зв'язку, здійснюється, а також на виконання Наказу ДПА України від 31.12.08 № 827 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України».

Податкова звітність приймається підрозділом ведення та захисту податкової звітності згідно вимог Закону № 2181 без попередньої перевірки зазначених показників від платника податків або іншої особи, на яку покладено обов'язки подання органам ДПС податкової звітності.

Згідно п .7 розділу II наказу ДПА України від 10.04.2008 р. №233 «Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку»підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді є: його відповідність затвердженому формату (стандарту); підтвердження ЕЦП платника податків та його посадових осіб, підписи яких є обов'язковими для звітів в паперовій формі за умов, встановлених статтею 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис»; чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладання ЕЦП (підтверджується за допомогою позначки часу, отриманої від акредитованого центру сертифікації ключів, або якщо до моменту одержання електронного документа строк дії відповідного сертифіката не був закінчений або відповідний сертифікат не був скасований/блокований).

Якщо податкова звітність, що надіслана платником засобами телекомунікаційного зв'язку, відповідає вищезазначеним умовам, вона вважається прийнятою. Обробка, формування та надсилання відповіді платнику податків в електронному вигляді формується засобами програмного забезпечення автоматично. Даний факт підтверджується надісланими платнику квитанціями №1 та №2.

У відповідності до пп. 2.1 п. 2 розділу 3 Договору 972, платник податків має право повторно передавати податкові документи в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку у разі неотримання першої квитанції від органу ДПС або при надходженні другої квитанції про неприйняття податкових документів в електронному вигляді.

В судовому засіданні було досліджено квитанцію № 2 з якої вбачається, що в п. 5 зазначено «ДОКУМЕНТ НЕ ПРИЙНЯТО», п. 6 «При необхідності виправте документ та відправте його знову», п. 7 «Виявлені помилки: Для організації заборонено прийом звітності по електронній пошті - ЄДРПОУ 35058976 Код ДПІ 2655 Можливо відсутній Договір з ДПАУ. Для з'ясування, зверніться до ДПІ за місцем реєстрації»«Відправник: Шлюз прийому звітності ДПА України».

Судом встановлено, що Позивачем не було повторно відправлено Відповідачу електронного документа (звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2010 р.). Доказів звернення до Відповідача для зясування причин не прийняття звітності не надано.

Суд звертає увагу, що податковий орган не відмовляється від свого обовязку прийняти декларацію.

У відповідності до пп. 4.1.2 п. 4.2 ст. 4 Закону 2181 передбачено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого п.п.4.1.2 п.2 ст.4 платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім'я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7, не застосовується.

Позивач не був позбавлений права повторно направити в електронному вигляді або особисто подати податкову декларацію за вересень 2010 року.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що підстав для задоволення позовних вимог в частині щодо зобовязання прийняти та провести реєстрацію декларації з податку на додану вартість за вересень 2010 року - відсутні, а отже позовні вимоги Позивача не підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про відмову в задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Б. Федорчук