Єдиний державний реєстр судових рішень ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
16 грудня 2010 року14:47 № 18/55
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Качура І.А. , суддів Літвінової А.В. Мазур А.С. при секретарі судового засідання Черненко О.В. вирішив адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доРегіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області Фонду державного майна України пропоновлення порушених прав та компенсацію моральної шкоди За участю представників сторін: від позивача: ОСОБА_2 (дов.від 12.02.09) від відповідачів: Макаров С.Р.(дов. від 11.11.10 р.№32), Кирпичова Т.Б. (дов.від 30.12.09 №711)
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області, Фонду державного майна України про скасування наказів, зобовязання вчинити певні дії, стягнення коштів.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 16.12.2010 року в 14 год. 47 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.
ВСТАНОВИВ:
Позовні вимоги заявлені про визнання нечиним в частині позбавлення премії подання від 20.09.2005р.; визнання протиправними дій щодо невиплати місячної премії (за вересень 2005р.); визнання нечинним переліку №2 до штатного розпису на 2005 р.; скасування наказу від 27.05.2005р. про попередження про можливе вивільнення; скасування наказу від 02.12.2005р. про звільнення з посади Першого заступника Начальника регіонального відділення Фонду державного майна України від 02.12.2005р.; та зобовязання вчинити певні дії.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, акцентував увагу суду на уточнюючи позовні вимоги, просив суд задовольнити їх в повному обсязі.
Під час проведення судового засідання 28.10.2010 року та 16.11.2010 року представник позивача подав заяву про уточнення (зміну) позовних вимог відповідно до яких просив суд:
- визнати нечинним в частині позбавлення премії Першого заступника Начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області подання Начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області від 20.09.2005р.;
- визнати протиправними дії Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області щодо невиплати місячної премії (за вересень 2005р.);
- визнати нечинним Перелік №2 змін до штатного розпису Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області на 2005р., затверджений Головою Фонду державного майна України, в частині виключення зі штатного розпису посади Першого заступника Начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області;
- скасувати Наказ Фонду державного майна України від 27.09.2005р. про попередження про можливе вивільнення ОСОБА_1;
- скасувати Наказ Фонду державного майна України від 02.12.2005р. про звільнення ОСОБА_1 з посади Першого заступника Начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області;
- зобовязати Фонд державного майна України (ідентифікаційний код 00032945) видати наказ (про зміну дати та причини звільнення) згідно з яким:
визнати за першим заступником начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області ОСОБА_1 період з 05.12.2005р. по 22.08.2006р., як час вимушеного прогулу;
звільнити першого заступника начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області ОСОБА_1 з займаної посади з 22.08.2006р. за власним бажанням у звязку із прийняттям на роботу за конкурсом в Державне управління справами (ч.1 ст.38 КЗпП України);
- зобовязати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області внести запис про зміну дати ( з 05.12.2005р. на 22.08.2006р.) та формулювання причин звільнення ОСОБА_1 з ( в звязку з реорганізацією у звязку з реорганізацією регіонального відділення на за власним бажанням у звязку із прийняттям на роботу за конкурсом до Державного управління справами) до її трудової книжки;
- стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області на користь ОСОБА_1 суму спричиненої моральної шкоди в розмірі 3500,00 грн.;
- стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області (ідентифікаційний код 19028107) та Фонду державного майна України (ідентифікаційний код 00032945) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати в повному обсязі, в тому числі на правову допомогу в розмірі 3000,00 грн.
Представник відповідача 1 позов не визнав, просив суд відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог, з огляду на те, що не скасовував посаду першого заступника начальника відділення, а лише виключив її зі штатного розпису на 2005рік. Звільнення позивачки відбулось з підстав реорганізації, а не у звязку із скороченням. Крім того, просив суд застосувати до заявлених позовних вимог ст. 233 КЗпП України та вимог ст.ст. 99, 100 КАС України.
Представник відповідача 2 вважав вимоги не обґрунтованими, зазначивши, що звільнення позивачки відбулось відповідно до вимог чинного законодавства, тому просив суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі.
Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду про наступне.
Як вбачається з матеріалів справи постановою Печерського районного суду міста Києва від 03.11.06 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 06.03.07 апеляційного суду міста Києва постанова Печерського районного суду від 03.11.06 залишена без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.05.08 касаційну скаргу Фонду державного майна України по Київській області задоволено частково. Постанову Печерського суду міста Києва від 03.11.06 та ухвалу апеляційного суду міста Києва від 06.03.07 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Матеріалами справи встановлено, що наказом від 06.04.2005р. №55-р ОСОБА_1 була призначена на посаду першого заступника начальника регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області.
20.09.2005р. Головою Фонду державного майна України затверджено Перелік №2 до штатного розпису регіонального відділення, згідно з яким посаду Першого заступника начальника виключено із штатного розпису.
Затверджений Перелік №2 змін до штатного розпису введено в дію наказом начальника Регіонального відділення від 20.09.2005р. №63.
У звязку із скороченням посади першого заступника начальника регіонального відділення 29.09.2005р. фондом був виданий наказ №213-р та попереджено позивачку про можливе вивільнення за ст.40 КЗпП України та запропоновано іншу роботу у Регіональному відділенні
Наказом від 02.12.2005р. позивачку звільнено із займаної посади з підстав реорганізації останнього та її відмовою від переведення на іншу роботу та її відмовою від переведення.
Протоколом засідання профспілкового комітету від 28.11.2005р. погоджено звільнення позивачки.
Відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір до закінчення строку його чинності може бути розірваний з ініціативи роботодавця у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
У відповідності до ст.106 Цивільного кодексу України реорганізація це злиття, приєднання, поділ та перетворення.
Матеріалами справи встановлено відсутність доказів, щодо проведення реорганізації, яке виходячи із Положення про регіональне відділення Фонду державного майна України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 15.06.1994р. (надалі- положення) мало прийматися Фондом державного майна.
У відповідності до п.7 зазначеного положення посада першого заступника начальника регіонального відділення була обовязковою у структурі будь-якого регіонального відділення Фонду державного майна України.
Відповідно до ст. ст. 6, 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобовязані діяти виключно в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Повноваження щодо внесення змін до Положення наділений виключно орган, який його затвердив, - Кабінет Міністрів України, однак, як встановлено судом, жодних змін, які стосувались б виключно посади позивачки внесено не було.
Таким чином, Фонд державного майна фактично скоротив у своїй структурі посаду, наявність якої була передбачена чинним нормативно-правовим актом як обовязкова, для чого не мав відповідних правових підстав та повноважень, а тому Перелік №2 змін до штатного розпису регіонального відділення в частині виключення зі штатного розпису посади першого заступника начальник Регіонального відділення слід визнати нечинним.
За таких підстав рішення про скорочення посади, яку обіймала, у загальному штаті працівників прийняте Фондом державного майна понад надані повноваження, тому звільнення за п.1 ст.40 КЗпП України є незаконним, а накази Фонду державного майна України від 27.09.2005р. про попередження щодо можливого звільнення та наказ від 02.12.2005р. про звільнення позивачки із займаної посади є такими, що підлягають скасуванню.
Вимоги позивачки про визнання нечинним подання начальника регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області від 20 вересня 2005 року в частині позбавлення її премії за вересень 2005 року та визнання протиправними дій регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області щодо невиплати їй премії за вересень 2005 року суд вважає обґрунтованими, виходячи з наступного.
Згідно з Положенням про порядок преміювання працівників регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету, затвердженим начальником регіонального відділення 07.07.2005р. та погодженим із головою профспілкового комітету, преміювання працівників регіонального відділення проводиться щомісяця, за квартал та за рік; за умови належного виконання працівником своїх функціональних обов'язків йому щомісяця надається премія у розмірі 25% місячної заробітної плати, нарахованої відповідно до відпрацьованого часу. Згідно з п. 2.8 зазначеного Положення у випадках неналежного виконання своїх службових обов'язків, порушення трудової дисципліни працівники можуть бути частково або повністю позбавлені премії у визначених розмірах. Преміювання (де преміювання) працівників відділення проводиться згідно з наказом начальника регіонального відділення, виданого на підставі відповідного дозволу Фонду (п. 3.4).
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін, 20.09.2005р. начальник регіонального відділення звернувся до голови Фонду з поданням, в якому просив дозволити виплату премії за вересень 2005р. начальнику відділення та його заступникам, а також позбавити премії за неналежне та неякісне виконання своїх функціональних обов'язків першого заступника начальника ОСОБА_1
Листом від 20.09.2005р. №14-09-1079 Фонд дозволив виплату премії за вересень 2005 року керівництву регіонального відділення, однак, дозволу на депреміювання позивачки не надав.
Згідно з наказом регіонального відділення від 28.09.2005р. №66 було вирішено преміювати за вересень 2005 року працівників відділення, за винятком начальника відділу приватизації об'єктів незавершеного будівництва, якого позбавлено премії у зв'язку із винесеною доганою.
Таким чином, жодного рішення про позбавлення позивачки премії у порядку, встановленому Положенням про порядок преміювання працівників регіонального відділення, уповноваженими на те посадовими особами не приймалося, однак, премія позивачці за вересень 2005р. виплачена не була.
Крім того, суд вважає, що начальник регіонального відділення не мав законних підстав для внесення подання від 20.09.2005р. про позбавлення позивачки премії за вересень 2005р., виходячи з такого.
Згідно з наведеним вище п. 2.8 Положення про порядок преміювання працівників Регіонального відділення працівника може бути позбавлено премії лише за неналежне виконання своїх службових обов'язків та порушення трудової дисципліни, при цьому у 100% розмірі - виключно за прогул.
Порушення трудової дисципліни є підставою для застосування до працівника заходів дисциплінарного стягнення. У той же час, Відповідачі не надали жодного доказу вчинення позивачкою прогулу, іншого порушення нею трудової дисципліни, а також неналежного виконання своїх службових обов'язків, та за які у встановленому порядку вона була б притягнута до дисциплінарної відповідальності.
Протокол засідання постійно діючої наради при начальникові регіонального відділення від 01.09.2005р., на який посилаються відповідачі, не свідчить про будь-які порушення трудової дисципліни з боку позивачки, а дисциплінарне стягнення щодо неї, про яке йдеться у зазначеному протоколі, Фондом не накладалося.
За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що позивачку було безпідставно позбавлено премії за вересень 2005р., у зв'язку з чим такі дії регіонального відділення слід визнати протиправними, а відповідне подання начальника регіонального відділення про позбавлення позивачки премії - нечинним.
Також, судом встановлено, що з 22.08.200р. позивачка призначена на посаду головного консультанта відділу координації діяльності підприємств Управління економічного розвитку та координації підприємств Державного управління справами та не має наміру поновлюватися на роботі на посаді першого заступника начальника Регіонального відділення.
Визнання нечинним Переліку №2 змін до штатного розпису регіонального відділення та визнання звільнення позивачки за п.1 ст.40 КЗП України таким, що не відповідає закону, не тягне за собою поновлення на посаді Першого заступника начальника регіонального відділення, а тому відповідно до ч.2 ст.235 КЗпП України, суд повинен зміни формулювання причин звільнення позивачки з п. 1 ст.40 КЗпП України на ч.1 ст. 38 КЗпП України, тобто у звязку із прийняттям на роботу за конкурсом до Державного управління справами.
У звязку з цим суд вважає за правомірне змінення дати звільнення позивачки з посади першого заступника начальника регіонального відділення з 05.12.2005р. на 22.08.2006р., та внесення запису про зміну дати та формулювання причини звільнення до її трудової книжки та особовою справи.
Щодо понесених витрат позивача на оплату правової допомоги, суд зазначає наступне.
Статтею 90 КАС України встановлено, що витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом. У разі звільнення сторони від оплати надання їй правової допомоги витрати на правову допомогу здійснюються за рахунок Державного бюджету України. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
Частиною 2 Прикінцевих і перехідних положень КАС України встановлено, що положення цього Кодексу щодо звільнення особи від оплати правової допомоги та забезпечення надання правової допомоги, а також частина третя статті 90 цього Кодексу набирають чинності з моменту набрання чинності відповідним законом. До цього часу граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України “Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави” від 27.04.2006 №590 передбачено, що граничний розмір компенсації в адміністративних справах з а витрати, пов'язані з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, якщо компенсація відповідно до закону сплачується за рахунок держави, має не перевищувати суму, що обчислюється виходячи з того, що особі, яка надає правову допомогу, виплачується 5 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за повний робочий день.
З огляду на те, що позивачем на підтвердження понесених витрат на правову допомогу надано договір від 28.10.2005року на суму 3000,00 грн. з розрахунком вартості юридичної допомоги у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 №590, суд дійшов висновку про задоволення зазначеної вимоги.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
3. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.
З огляду на вищевикладені обставини судова колегія дійшла висновку про часткове задоволення позовних вимог, оскільки позивачем при оскарженні зазначених обставин доведена неправомірність дій субєкта владних повноважень при здійсненні своїх функцій передбачених Конституцією України.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.
На підставі вищевикладеного, ст.ст.69, 71, 86, 160-163, 186, 256 КАС України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
1.Позовні вимоги задовольнити частково.
2.Визнати нечинним в частині позбавлення премії Першого заступника Начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області подання Начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області.
3.Визнати протиправними дії Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області щодо невиплати місячної премії (за вересень 2005 р.)
4.Визнати нечинним Перелік №2 змін до штатного розпису Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області на 2005р., затверджений Головою Фонду державного майна України, в частині виключення зі штатного розпису посади Першого заступника Начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області
5.Скасувати Наказ Фонду державного майна України від 27.09.2005р. про попередження про можливе вивільнення ОСОБА_1.
6.Скасувати Наказ Фонду державного майна України від 02.12.2005р. про звільнення ОСОБА_1 з посади Першого заступника Начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області.
7.Зобовязати Фонд державного майна України видати наказ (про зміну та дату звільнення), згідно з яким, звільнити Першого заступника начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області ОСОБА_1 з займаної посади з 22.08.2006р. за власним бажанням у звязку із прийняттям на роботу за конкурсом в Державне управління справами.
8.Зобовязати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області внести запис про зміну дати (з 05.12.2005р. на 22.08.2006р.) та формулювання причин звільнення ОСОБА_1 з ( в звязку з реорганізацією у звязку з реорганізацією регіонального відділення на за власним бажанням у звязку із прийняттям на роботу за конкурсом до Державного управління справами) до її трудової книжки.
9.Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області (ідентифікаційний код 19028107) та Фонду державного майна України (ідентифікаційний код 00032945) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати в повному обсязі, в тому числі - на правову допомогу в розмірі 3000,00грн.
10. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
11.Постанова може бути оскаржена в порядку ст. ст.185 - 186 КАС України.
Головуючий Суддя І.А. Качур
Судді
Судове рішення № 14100867, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 16.12.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 18/55. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: