Постанова № 14100734, 28.02.2011, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2011 року Справа № 2а/2370/385/2011

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гаращенка В.В.,

при секретарі Бондар Т.П.,

за участю:

представника позивача: Трушкова В.Л. за довіреністю;

представників відповідача: Бондаренка О.М., Сівака М.О. за довіреностями;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Базальт»до Смілянської обєднаної державної податкової інспекції про визнання рішень нечинними та недійсним і скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось приватне підприємство «Базальт»(далі - позивач) з адміністративним позовом до Смілянської обєднаної державної податкової інспекції Черкаської області (далі-відповідач), в якому просить визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001302301/0 від 05.07.2010 року, а також просить визнати нечинними рішення за результатами розгляду скарг позивача: рішення Смілянської ОДПІ від 27.08.2010 року №13011/23-120, рішення ДПА в Черкаській області від 05.11.2010 року №247790/25-010, рішення ДПА України від 17.01.2011 року №574-16/25-0115.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що оскаржене повідомлення-рішення від 05 липня 2010 року прийнято виключно на даних, що носять ймовірнісний характер (припущеннях), висновки відповідача не відповідають фактичним обставинам справи, відповідачем допущено істотне порушення як податкового, так і загального законодавства, зокрема, щодо угод, укладених між позивачем та його контрагентом ТОВ ''Вільча-Агробудсервіс", які за висновком відповідача не спричинили реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними, при цьому такий висновок побудований на неперевірених доводах.

Позивачем в свою чергу надано при перевірці всі належним чином оформлені документи, які підтверджують фактичне виконання укладених договорів та операцій з отримання послуг з ПДВ, які надають право формування податкового кредиту, отже відповідач неправомірно, посилаючись на пп. 7.4.1, 7.4.5. п. 7.4 ЗУ «Про податок на додану вартість»та пп. 5.3.1 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платника податків перед бюджетом та цільовими фондами», визначив позивачу зобов'язання з податку на додану вартість на суму 79125 грн. та 39562 грн. 50 коп. штрафу до сплати.

Крім вимог, заявлених в адміністративному позові, позивач, шляхом вжиття заходів забезпечення позову, просив суд заборонити вчиняти з боку відповідача дій, направлених на стягнення застосованих фінансових санкцій, проте в ході підготовки справи до судового розгляду, представник позивача заявив про залишення без розгляду вимогу вжити заходи забезпечення адміністративного позову.

В силу ч. 3 ст. 11 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В судовому засіданні представник позивача підтримав та просив задовольнити позовні вимоги щодо визнання рішень за результатами розгляду скарг нечинними та недійсним і скасування податкового повідомлення-рішення 0001302301/0 від 05.07.2010 року.

Крім того пояснив, що Смілянська ОДПІ, не маючи підстав, провела позапланову виїзну документальну перевірку ПП «Базальт», про що складено акт від 22.06.2010 року. Об'єктом перевірки були відносини між позивачем та його контрагентом, з яким позивач мав господарські відносини - ТОВ «Вільча-Агробудсервіс»в період з 01.01.09 по 30.09.09 року.

Так дійсно, позивач згідно договорів підряду № Б-59/2207 від 22.07.09 року, Б-58/2007 від 20.07.09 року та Б-60/0107 від 01.07.09 року, виступав як замовник підрядних будівельних робіт, а ТОВ «Вільча-Агробудсервіс»їх виконавцем. Всі три договори були завершені виконанням. ТОВ «Вільча-Агробудсервіс»виконав завдання ПП «Базальт», і останній прийняв виконані роботи та частково оплатив їх.

Відповідно до законодавства ТОВ «Вільча-Агробудсервіс»видало позивачу податкові накладні №№204,205,205/1 від 31.08.2009 року, які належно оформлені та мають відповідний зміст.

В свою чергу, відповідач посилаючись на те, що йому начебто стало відомо про відсутність у ТОВ «Вільча-Агробудсервіс»необхідних умов для виконання замовлених робіт за укладеними договорами, дійшов висновку, що угоди № Б-59/2207 від 22.07.09 року, Б-58/2007 від 20.07.09 року та Б-60/0107 від 01.07.09 року не спричинили реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними, що не відповідає дійсності, оскільки договори підряду завершені фактичним виконанням, є чинними, недійсними судом не визнавались, як і податкові накладні №№204,205,205/1 від 31.08.2009 року, а відповідач в свою чергу не наділений правом застосувати до договорів підряду як і до податкових накладних наслідки недійсності нікчемних правочинів.

Крім того, як зазначає позивач, ТОВ «Вільча-Агробудсеріс»на період дії договорів підряду є суб'єктом господарювання, має відокремлений баланс, найманих працівників, здає звітність належного змісту та у встановленому порядку та не перебуває у процедурі банкрутства чи самоліквідації. Як суб'єкт господарювання наділене повним обсягом дієздатності, а відповідачем не було проведено жодного експертного дослідження, яке б могло слугувати в підтвердження протилежного.

Позивач не допустив порушення норм податкового законодавства, всі документи в підтвердження договірних відносин з ТОВ «Вільча-Агробудсеріс»оформлено належним чином, більше того позивач зазначив, що не повинен відповідати за неправомірні дії своїх контрагентів.

Представники відповідача з позовом не погодились, надали до суду заперечення, в якому вказали, що в результаті проведеної перевірки на підставі отриманих документів встановлено порушення позивачем податкового законодавства, в результаті якого не підтверджено право формування податкового кредиту на суму сумі 79125 грн.

Крім того пояснили, що позапланова перевірка позивача проведена на підставі ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», у зв'язку із тим, що за наслідками перевірки ТОВ «Вільча-Агробудсервіс»виявлено факти, які свідчать про порушення позивачем норм Закону України «Про ПДВ», які не виявлені під час проведення планової виїзної перевірки з питань дотримання позивачем вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.08 року по 30.09.09 року.

В ході проведення планової перевірки позивача Смілянською ОДПІ направлено запит №21060/23-141 від 03.12.09 року до Вовчанської МДПІ Харківської області щодо проведення зустрічної перевірки одного із контрагентів позивача, ТОВ «Вільча-Агробудсервіс»(Харківська область, м. Вовчанськ, вул. Леніна, буд.75 код 32715361).

Відповідь Вовчанської МДПІ Харківської області №61/7/23-038 від 01.02.10 року з додатками стосовно ТОВ «Вільча-Агробудсервіс»надійшла вже після проведення планової документальної перевірки позивача та слугувала підставою Смілянській ОДПІ для виходу на позапланову перевірку.

Згідно зазначеної відповіді Смілянську ОДПІ повідомлено, що в ході проведення виїзної планової документальної перевірки ТОВ «Вільча-Агробудсервіс», яка була проведена за період з 01.10.06 року по 30.09.09 року (акт планової виїзної перевірки від 24.12.09 року №1377/23-32715361) встановлені обставини, що унеможливлюють здійснення господарських операцій з позивачем, а саме: встановлена відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, кваліфікованих фахівців, основних засобів необхідних для улаштування бігових доріжок з бетону на стадіоні, улаштування стяжки на об'єкті, вивозу ґрунту з котловану, підприємство не укладало договорів оренди основних засобів, не витрачало будівельні матеріали для здійснення вищевказаних робіт, не залучало субпідрядників для виконання таких робіт.

Згідно пояснень засновника ТОВ «Вільча-Агробудсервіс»замовлені будівельні роботи товариство здійснювало субпідрядним методом, у зв'язку із тим, що у товариства відсутні будь-які механізми та кваліфіковані робітники. Постачальником будівельних робіт (згідно пояснень довіреної особи) в перевіряємому періоді були ТОВ «Альфа-Ком»та ТОВ «АРТ-АЕК»які виконували роботи власними силами та механізмами. Послуги з будівельно-монтажних робіт ТОВ «Вільча-Агробудсервіс»здійснювало найманими працівниками та технікою, яка була залучена зі сторони. Поряд з цим, на перевірку не були надані документи, які підтверджують укладання договорів оренди відповідної техніки (для здійснення будівельно-монтажних робіт) та трудові угоди, які засвідчують факт найму робітників, у зв'язку із їх відсутністю. Також підприємством не було надано до перевірки документів, які б підтверджували те, що отримані будівельно-монтажні роботи є роботами, що виконувались субпідрядним методом і в подальшому були реалізовані замовникам.

Також відповідно до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України були встановлені розбіжності між даними податкових декларацій з ПДВ за серпень 2009 року, поданих позивачем та ТОВ «Вільча-Агробудсервіс», а саме: віднесені позивачем до податкового кредиту суми ПДВ на підставі податкових накладних, виданих ТОВ «Вільча-Агробудсервіс», не були включені зазначеним товариством до податкових зобовязань за цей же період.

Крім того, представники відповідача зазначили, що податкові повідомлення-рішення, прийняті щодо ТОВ «Вільча-Агробудсервіс»за результатами планової документальної перевірки останнього, не оскаржені та вступили в закону силу.

З огляду на вищевикладене, під час проведення перевірки виявлені випадки порушень позивачем податкового законодавства України, які, у разі їх невстановлення, дозволили б останньому безпідставно набути право на податкову вигоду у вигляді незаконного формування податкового кредиту та бюджетного відшкодування.

Також правочин, який вчинено, зокрема, з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства то визнання такого правочину недійсним не вимагається.

Таким чином, у зв'язку з вищезазначеним перевіряючими правомірно зроблено висновок про завищення позивачем суми податкового кредиту з податку на додану вартість за серпень 2009 року.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши витребуванні та подані сторонами документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд дійшов до наступного.

Приватне підприємство «Базальт»зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Смілянської міської ради Черкаської області 20.06.2000 року за №10241050011000615, ідентифікаційний код 30993635 та з 06.07.2000 року за №3-ПП перебуває на обліку як платник податків у Смілянській обєднаній державній податковій інспекції Черкаської області.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №32253637 від 10.07.2000 року позивач являється платником податку на додану вартість.

Смілянською обєднаною державною податковою інспекцією Черкаської області проведена позапланова перевірка приватного підприємства «Базальт»щодо дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань взаємовідносин з ТОВ «Вільча-Агробудсервіс»код ЄДРПОУ 32715361 за період з 01.01.2009 року по 30.09.2009 року.

Відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться в разі, якщо за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

За результатами такої перевірки складений акт №1324/23/30993635 від 22.06.2010 року, в якому зафіксовано порушення позивачем пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 року в результаті чого позивач занизив податок на додану вартість за серпень 2009 року, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 79125 грн.

На підставі акту №1324/23/30993635 від 22.06.2010 року Смілянською обєднаною державною податковою інспекцією Черкаської області прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001302301/0 від 05.07.2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання по податку на додану вартість на загальну суму 118687 грн. 50 коп., в тому числі за основним платежем 79125 грн. та штрафними санкціями в сумі 39562 грн. 50 коп.

Не погоджуючись із рішенням відповідача, позивач у встановленому порядку звертався зі скаргами до Смілянської ОДПІ та податкових органів вищого рівня - Черкаської ДПА та ДПА України. Смілянська ОДПІ рішенням від 27.08.2010 року, Черкаська ДПА рішенням від 05.11.2010 року, ДПА України рішенням від 17.01.2011 року подані позивачем скарги залишили без задоволення.

В основу обґрунтування заявленого позову позивач в першу чергу зазначає, що податкове повідомлення рішення від 05 липня 2010 року прийнято виключно на даних, що носять ймовірнісний характер (припущеннях), висновки відповідача не відповідають фактичним обставинам справи, а висновок побудований на неперевірених доводах.

На час виникнення спірних правовідносин чинним нормативним актом, яким затверджений порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства був наказ Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. № 327 (далі Порядок № 327).

Порядок №327 розроблено відповідно до вимог Закону України "Про державну податкову службу в Україні" з метою застосування посадовими особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, суб'єктами господарювання - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами.

За результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності платника податків оформляється акт, а за відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства довідка.

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Відповідно до акту перевірки №1324/23/30993635 від 22.06.2010 року вбачається, що позивач придбав у ТОВ «Вільча-Агробудсервіс»роботи і задекларував податковий кредит з ПДВ за серпень 2009 року в сумі 79125 грн. на підставі податкових накладних, виданих ТОВ «Вільча-Агробудсервіс»№205 від 31.08.09 року, ПДВ в сумі 9550 грн., №204 від 31.08.10 року, ПДВ в сумі 26888 грн. та №205/1 від 31.08.10 року, ПДВ в сумі 42687 грн.

Судом встановлено, що з метою перевірки позивача щодо правомірності формування податкового кредиту за серпень 2009 року відповідачем направлено запит до Вовчанської МДПІ Харківської області на проведення зустрічної перевірки ТОВ «Вільча-Агробудсервіс»(код 32715361) від 03.12.09 року №21060/23-141.

У відповідь Вовчанською МДПІ Харківської області направлено лист №61/7/23-038 від 01.02.10 року з додатками, зокрема, акт планової виїзної перевірки від 24.12.09 року №1377/23-32715361 товариства з обмеженою відповідальністю «Вільча-Агробудсервіс»(Харківська область, м. Вовчанськ, вул. Леніна, буд.75 код 32715361) за період з 01.10.06 року по 30.09.09 року та повідомлено, що в ході проведення встановлені обставини, що унеможливлюють здійснення господарських операцій, зокрема і з позивачем.

Як встановлено судом, на підставі договорів підряду № Б-59/2207 від 22.07.09 року, Б-58/2007 від 20.07.09 року та Б-60/0107 від 01.07.09 року позивач виступав як замовник підрядних будівельних робіт, а ТОВ «Вільча-Агробудсервіс»їх виконавцем.

Відповідно до договору Б-60/0107 від 01.07.09 року ТОВ «Вільча-Агробудсервіс»(Виконавець) за замовленням ПП «Базальт»(Замовник) приймає на себе зобов'язання виконати на умовах цього договору улаштування бігових доріжок з бетону, що складає 622м3 за ціною 110 грн./мЗ в сумі 68420 грн. на об'єкті будівництва стадіону в с. Лютіж, вул. М.Рильського 26, Вишгородського району, Київської області. Згідно умов договору виконавець зобов'язаний виконати роботу, визначену цим договором, із свого матеріалу і власними засобами. Виконавець відповідає за належну якість наданих ним матеріалів та устаткування. Виконавець зобов'язаний мати на будівельному майданчику дозвіл на початок робіт підприємства від органів Державного-нагляду за охороною праці, накази про закріплення відповідальних ІТП і робітників забезпечення ведення робіт тощо.

Відповідно до договору Б-58/2007 від 20.07.2009 року ТОВ «Вільча-Агробудсервіс»(Виконавець) за замовленням ПП «Базальт»(Замовник) приймає на себе зобов'язання виконати на умовах цього Договору на свій ризик роботи по вивезенню фунту з котловану, який облаштовується під будівництво житлових будинків І-їй ділянці ІІІ кварталу, обмеженого вулицями Чорновола, Дмитрівської і Полтавської власними силами і матеріально-технічними засобами. Вартість робіт складає 30 грн. (в т.ч. ПДВ) за 1 метр кубічний вивезеного ґрунту і уточнюється на підставі щомісячного оформлення актів здачі-приймання виконаних підрядних робіт по формі № КБ-2в та формі КБ-3. Орієнтований обсяг робіт 25000 кубічних метрів ґрунту.

Відповідно до договору Б-59/2007 від 22.07.2009 року ТОВ «Вільча-Афобудсервіс»(Субпідрядник), а ПП «Базальт»(Підрядник) доручає виконати відповідно до умов цього договору будівельно-монтажні роботи, а саме: влаштування гідроізоляції з єврорубероїду в 1 шар, на обєкті який знаходиться за адресою: м. Київ, вул.Амосова-12. Згідно умов договору роботи за цим договором виконуються власним інструментом субпідрядника. Субпідрядник сам забезпечує себе матеріалами для виконання робіт. Вартість робіт складає 330000 грн. (в т.ч. ПДВ 55000 грн.).

Загальна сума наданих та отриманих будівельно-монтажних робіт склала 474750 грн., які, крім того, частково оплачені позивачем в сумі 348000 грн. В свою чергу, ТОВ «Вільча-Агробудсервіс»видано позивачу податкові накладні №№204,205,205/1 від 31.08.2009 року на загальну суму 474750 грн. в т.ч. ПДВ на суму 79125 грн.

В той же час, як встановлено, зокрема на підставі акту планової виїзної перевірки від 24.12.09 року №1377/23-32715361 ТОВ «Вільча-Агробудсервіс», копія якого надана відповідачем до справи, у ТОВ «Вільча-Агробудсервіс»відсутні необхідні умови для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, кваліфіковані фахівці, основних засобів необхідних для улаштування бігових доріжок з бетону на стадіоні, улаштування стяжки на об'єкті, вивозу ґрунту з котловану. Товариство не укладало договорів оренди основних засобів, не витрачало будівельні матеріали для здійснення вищевказаних робіт, не залучало субпідрядників для виконання таких робіт.

В штаті ТОВ «Вільча Агробудсервіс»рахувалося 10 працівників, із яких 1-директор, 1-заступник директора, 1-бухгалтер, 3-менеджери, 1-водій, 1-тракторист та 2-каменярі.

Згідно пояснень засновника ТОВ «Вільча-Агробудсервіс»ОСОБА_5, яка одночасно є заступником директора і довіреною особою, що представляє інтереси ТОВ «ВільчаАгробудсервіс», веде справи та надає будь-які пояснення від імені директора ТОВ «Вільча-Агробудсервіс», будівельні роботи товариство здійснювало субпідрядним методом, у зв'язку з тим, що у товариства відсутні будь-які механізми та кваліфіковані робітники. Постачальником будівельних робіт в перевіряємому періоді були ТОВ «Альфа-Ком»та ТОВ «АРТ-АЕК», які виконували роботи власними силами та механізмами. Послуги з будівельно-монтажних робіт ТОВ «Вільча-Агробудсервіс»здійснювало найманими працівниками та технікою, яка була залучена зі сторони. Поряд з цим, при проведенні перевірки не були надані документи, які підтверджують укладання договорів оренди відповідної техніки (для здійснення будівельно-монтажних робіт) та трудові угоди, які засвідчують факт найму робітників, у зв'язку з їх відсутністю. Також підприємством не було надано до перевірки документів, які б підтверджували те, що отримані будівельно-монтажні роботи є роботами, що виконуватись субпідрядним методом і в подальшому були реалізовані замовникам.

Однією з умов здійснення будівельно-монтажних робіт є наявність у підприємства дозвільних документів на здійснення даного виду діяльності (ліцензії, дозволи тощо). Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які одночасно ведуть реєстр наданих дозволів. ТОВ «Вільча-Агробудсервіс»на перевірку не були надані дозволи на початок виконання робіт підвищеної небезпеки при виконанні будівельно-монтажних та ремонтно-будівельних робіт та на початок експлуатації обладнання підвищеної небезпеки при виконані будівельно-монтажних та ремонтно-будівельних робіт у зв'язку з їх відсутністю, як пояснила ОСОБА_5

Надані на перевірку форми № КБ-2в «Акт приймання виконаних підрядних робіт»та №КБ-3 «Довідка про вартість виконаних підрядних робіт»не містять дату та місце їх складання, посади осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Поряд з цим на собівартість будівельно-монтажних робіт, які в подальшому були реалізовані замовникам мали вплив витрати пов'язані з придбанням продуктів харчування.

На формування собівартості будівельно-монтажних робіт, які в подальшому були реалізовані замовникам віднесенні до складу витрат вартості придбаних будівельно-монтажних робіт від ТОВ «АРТ-АЕК»та від ТОВ «Альфа-ком», які в свою чергу не знаходяться за місцем їх юридичної адреси.

Єдиним підтверджуючим документом на придбання будівельно-монтажних робіт ТОВ «АРТ-АЕК»та ТОВ «Альфа-Ком» є акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) довільної форми, який не містить ні найменування об'єкту будівництва, ні його адресу, ні конкретного переліку виконаних робіт, ні прізвища, ім'я та по-батькові відповідальних осіб, як з боку замовника так і з боку виконавця (вчинені лише підписи, які скріплені печатками підприємств).

В свою чергу суд звертає увагу, що відповідно до вимог законодавства, яке регулює відносини про підряд, зокрема ч. 1 ст. 839 Цивільного кодексу України закріплено, що підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором, що і передбачалось укладеними договорами, проте не вчинено ТОВ «Вільча-Агробудсервіс». Більше того, враховуючи, що виконавець зобовязаний виконати роботу із свого матеріалу і власними засобами, то правомірність укладення угод з ТОВ «Альфа-Ком»та ТОВ «АРТ-АЕК очевидно суперечить як нормам ч. 1 ст. 838 Цивільного кодексу так і умовам договорів будівельного підряду № Б-59/2207 від 22.07.09 року, Б-58/2007 від 20.07.09 року та Б-60/0107 від 01.07.09 року.

Крім того, суд звертає увагу на ту обставину, що позивач також є будівельником та здійснює будівельну діяльність відповідно до ліцензії №051952 від 21.04.2006 року.

Як пояснив Міщенко А.І. замдиректора ПП «Базальт», який брав участь в попередньому судовому засіданні як представник позивача, за відсутності можливостей у ПП «Базальт»виконати всі обєми замовлених будівельних робіт, останній звернувся до ТОВ «Вільча-Агробудсервіс»для виконання частини таких робіт, зокрема, які визначені укладеними угодами.

Отже, з наведеного вбачається, що, в свою чергу, ПП «Базальт»також виступало підрядником щодо замовлених монтажно-будівельних робіт, зокрема щодо улаштування бігових доріжок з бетону на стадіоні, улаштування стяжки на об'єкті, вивозу ґрунту з котловану.

Позивачем в підтвердження фактичного виконання договірних відносин надано суду: договори підряду № Б-59/2207 від 22.07.09 року, Б-58/2007 від 20.07.09 року та Б-60/0107 від 01.07.09 року, податкові накладні №№204,205,205/1 від 31.08.2009 року, акти приймання виконаних підрядних робіт форми № КБ-2в та довідки про вартість виконаних підрядних робіт № КБ-3 за серпень 2009 року, підписаних між ТОВ «Вільча-Агробудсервіс»та ПП «Базальт», а також платіжні доручення на часткову оплату отриманих будівельно-монтажних послуг, проте не надано жодного доказу реальної необхідності укладення оспорених угод, зокрема, доказу щодо замовлення у позивача будівельно-монтажних робіт на улаштування бігових доріжок, стяжки на об'єкті, вивозу ґрунту з котловану тощо.

В силу ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

З урахуванням викладених обставин справи та наведених положень Цивільного кодексу України суд приходить до висновку, що договори підряду № Б-59/2207 від 22.07.09 року, Б-58/2007 від 20.07.09 року та Б-60/0107 від 01.07.09 року укладені між позивачем та ТОВ «Вільча-Агробудсервіс»не направленні на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, зокрема з огляду на те, що матеріали справи містять суперечливі докази виконання саме ТОВ «Вільча-Агробудсервіс»замовлених позивачем будівельних робіт.

Суд в силу ч. 1 ст. 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до правової норми ч. 1 та ч. 2 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

З огляду на викладене, суд вважає, висновок відповідача обґрунтованим, що відносини між ПП «Базальт»та ТОВ «Вільча-Агробудсервіс»є нікчемними і відповідно не створюють юридичних наслідків, таким чином, позивачу мають бути повернуті сплачені грошові кошти, і відповідно операції за виданими ТОВ «Вільча-Агробудсервіс» податковими накладними №№204,205,205/1 від 31.08.2009 року позбавлені правового значення.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Порушень прав, свобод та інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин з боку відповідача при здійсненні ним владних управлінських функцій достатніх для скасування спірного податкового повідомлення-рішення судом не встановлено, а тому вимога позивача є такою, що не підлягає до задоволення.

Крім того, щодо вимоги визнати нечинними рішення за результатами розгляду скарг позивача: рішення Смілянської ОДПІ від 27.08.2010 року №13011/23-120, рішення ДПА в Черкаській області від 05.11.2010 року №247790/25-010, рішення ДПА України від 17.01.2011 року №574-16/25-0115, суд звертає увагу, що наведені рішення не є нормативними актами, не породжують прав чи обовязків, не є юридичними рішеннями, не мають обовязкового характеру, а лише закріплюють в паперовій формі та відображають хід, зміст та результат розгляду скарг, отже не можуть бути оспореними та відповідно визнаними нечинними.

З огляду на вищевикладене, суд не знаходить правових підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 17, 86, 159, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі проголошення судом вступної та резолютивної частини постанови апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст виготовлено та підписано 09 березня 2011 року.

Суддя В.В. Гаращенко