Рішення № 141001169, 28.10.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2026 року Справа № 480/3153/26

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/3153/26

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області

Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області

Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якій просить:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 26.03.2026 року №182950007783.

2.Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати до стажу державної служби період роботи позивачки в митних органах з 10.01.1995 року по 30.04.2016 року, та перевести її на пенсію відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу від 28.12.1993 № 3723-ХІІ, п.п. 10, 12 Закону України від 10.12.2015 № 889-УІІІ Про державну службу, з 19.03.2026 року, з урахуванням довідок про складові заробітної плати, виданих Сумською митницею Державної митної служби України, № 22-82/18 та № 22-82/19 від 25.02.2026 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що звернулась із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, в якій просила здійснити переведення на пенсію за віком на умовах, визначених Законом України "Про державну службу". Враховуючи принцип екстериторіальності, органом уповноваженим розглядати заяву визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області. Так, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 26.03.2026 за № 182950007783 їй відмовлено у такому переведенні з огляду на відсутність необхідного стажу державної служби. Позивач вважає такі дії протиправними, оскільки згідно записів трудової книжки вона має достатньо стажу державної служби (понад 20 років станом на 01.05.2016) для призначення пенсії за віком на умовах, визначених Законом України "Про державну службу", у зв`язку з чим звернулась до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 01.05.2026 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

ГУ ПФУ в Херсонській області подано відзив на позовну заяву, у якому останній позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, зазначивши, що згідно частини 3 Положення про спеціальні звання посадових осіб митних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 501, посадовим особам митних органів присвоюються такі спеціальні звання: 1) дійсний державний радник митної служби; 2) державний радник митної служби I рангу; 3) державний радник митної служби II рангу; 4) державний радник митної служби III рангу; 5) радник митної служби I рангу; 6) радник митної служби II рангу; 7) радник митної служби III рангу; 8) інспектор митної служби I рангу; 9) інспектор митної служби II рангу; 10) інспектор митної служби III рангу; 11) інспектор митної служби IV рангу; 12) молодший інспектор митної служби.

Згідно записів трудової книжки, Позивачу, як працівнику митної служби присвоювались спеціальні звання.

Відповідно до пункту 10 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889 державні службовці, які на день набрання чинності цього Закону (1 травня 2016 року) займають посади державної служби та мають не менше як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723 у порядку, визначеному для осіб, які мають не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців.

Отже, особі, для виникнення у неї права на пенсію за Законом № 889, необхідно не лише мати стаж державної служби, а й мати стаж роботи на посадах, що віднесені до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723 з дотриманням умов регламентованих статті 37 Закону № 3723.

Однією із вимог призначення пенсій згідно Закону України "Про державну службу" є наявність відповідного стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723, основною умовою зарахування того чи іншого періоду роботи особи на посаді державного службовця до стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723, є встановлення за займаною посадою відповідного рангу.

Робота на посадах в органах державної митної служби України, зараховується до стажу державної служби особам, яким не присвоювалися спеціальні звання.

Вважає, що оскільки посадовим особам митних органів згідно із статтею 573 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 року із наступними змінами, присвоюються спеціальні звання і, відповідно, ці посади не належать до посад, віднесених до категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ, періоди роботи позивача не підлягають зарахуванню до стажу державної служби.

Таким чином, на думку представника, оскільки у позивача на час звернення до відповідача із заявою про переведення на пенсію за віком у відповідності до Закону України Про державну службу необхідний стаж державної служби відсутній, право на пенсію відповідності до норм Закону України Про державну службу № 899-VIII у позивача відсутнє.

Ухвалою суду від 08.06.2026 клопотання ГУ ПФУ в Херсонській області про залучення співвідповідачем задоволено. Залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області у якості співвідповідача до участі у цій справі.

ГУ ПФУ в Сумській області отримав ухвалу про залучення співвідповідачем по справі, відзив на позовну заяву не надав.

Позивач подала до суду відповідь на відзив, в якій заперечує проти наведених висновків у відзиві на позовну заяву та просить задовольнити позов.

21.09.2026 ухвалою суду зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області надати суду інформацію, а саме - в якому відділенні пенсійного фонду перебуває на обліку ОСОБА_1 .

01.10.2026 ухвалою суду залучено Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області у якості співвідповідача до участі у справі № 480/3153/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

21.10.2026 представником Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області подано відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначив, що ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України та отримує пенсію за віком згідно Закону з 20.11.2024.

За результатами розгляду заяви позивача від 19.03.2026 № 2189 щодо перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» прийнято рішення про відмову від 26.03.2026 № 4826/03-16 за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області.

Згідно пункту 3 статті 45 Закону переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Призначення пенсій державним службовцям регламентовано Законом України від 10.12.2015 № 889-VIII Про державну службу, який набув чинності 01.05.2016 року (далі - Закон № 889-VIII) та постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб, якою затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі Порядок).

При цьому, прикінцевими положеннями Закону № 889 визначено право напризначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу (далі Закон № 3727-ХІІ) для осіб, які на день набрання чинності Законом № 889 (на 01.05.2016 року) займають посади державної служби та мають не менш як 10 років на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3727-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, або які на день набрання чинності цим Законом мають не менше 20 років стажу, на посадах віднесених до категорії посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3727-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України незалежно від факту роботи.

Відповідно до пункту 4 Порядку пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

При цьому:

-посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);

-розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року.

В довідках про складові заробітної плати для обчислення пенсії згідно Закону України "Про державну службу" зазначається посадовий оклад державного службовця (з урахуванням якого визначено складові заробітної плати), який визначено законодавством за відповідною посадою на день звернення за призначенням пенсії.

За записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 08.01.1988 позивач працювала з 01.09.2010 по 07.06.2016 на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення №6 Сумської митниці.

01.06.2013 позивача переведено на посаду головного інспектора відділу митного оформлення Конотоп митного поста Конотоп та присвоєно 14 ранг державного службовця в межах сьомої категорії посад державних службовців.

До стажу на посадах віднесених до відповідних категорій посад державних службовців станом на 01.05.2016 можливо зарахувати 5 років 9 місяців.

З огляду за вищезазначене, станом на 01.05.2016 відсутні 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-XII, право на пенсію за віком відповідно до Закону №889 відсутнє.

За таких обставин позивачу відмовлено в переведені з пенсії за віком згідно із Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на пенсію за віком відповідно до Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII Про державну службу.

Враховуючи вищевикладене, зазначає, що Головне управління діяло в межах Закону, а тому просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду в Київській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 20.11.2024.

19.03.2026 позивач звернулась із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, в якій просила здійснити переведення на пенсію за віком на умовах, визначених Законом України "Про державну службу" (а.с. 10-11).

Враховуючи принцип екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області визначено органом, уповноваженим розглянути заяву позивача.

За результатами розгляду вказаної заяви 26.03.2026 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області прийнято рішення № 18295007783 про відмову в перерахунку пенсії на умовах, визначених Законом України "Про державну службу" (а.с. 13-15).

У зазначеному рішенні відповідач зазначив, що станом на 01.05.2016 у ОСОБА_1 відсутні 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ, право на пенсію за віком відповідно до Закону №889 відсутнє.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Приписами частини 3 статті 46 Конституції України передбачено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом визначає Закон України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до частини першої статті 9, частини першої статті 10 вказаного Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Положеннями частини 3 статті 45 Закону № 1058-IV передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон №889-VIII) визначаються принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців.

Відповідно до п. 2 розд. ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII, з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон України "Про державну службу" від 28.12.1993 № 3723-XII (далі - Закон № 3723-XII), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 і 12 цього розділу.

Зокрема, п. 10, 12 розд. ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Отже, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, статті 37 Закону № 3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена у постанові Верховного Суду від 10.07.2018 у справі № 591/6970/16-а, від 19.03.2019 року у справі № 466/5138/17, від 10.04.2019 року у справі № 607/2474/17.

Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на пенсію відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 Закону № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

У цій справі відсутній спір щодо загального страхового стажу та віку, який дає право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", водночас спірним є питання щодо стажу державної служби позивача.

Так, як встановлено судом, відповідно до відомостей трудової книжки серії НОМЕР_1 (а.с. 20-31) ОСОБА_1 працювала на різних посадах в митних органах, а саме:

- 10.01.1995 - 22.08.1995 - головний інспектор відділу бухгалтерського обліку та звітності Конотопської митниці Державного митного комітету України;

- 23.08.1995 - 21.04.1997 - заступник головного бухгалтера відділу бухгалтерського обліку та звітності Конотопської митниці Державного митного комітету України;

- 22.04.1997 - 08.07.1998 - заступник головного бухгалтера Конотопської митниці Державної митної служби України;

- 09.07.1998 - 04.07.2000 - головний інспектор відділу бухгалтерського обліку, звітності, контролю та розрахунків по митних платежах з Державним бюджетом Конотопської митниці Державної митної служби України;

- 05.07.2000 - 01.04.2001 - старший інспектор сектора бухгалтерського обліку, звітності, контролю та розрахунків по митних платежах з державним бюджетом митного поста "Конотоп" Глухівської митниці Державної митної служби України;

- 02.04.2001 - 0.01.2002 - старший інспектор відділу бухгалтерського обліку, звітності, контролю та розрахунків по митних платежах з державним бюджетом Глухівської митниці Державної митної служби України;

- 02.01.2002 - 26.11.2003 - старший інспектор сектору митних платежів митного поста "Конотоп" Глухівської митниці Державної митної служби України;

- 27.11.2003 - 14.08.2008 - старший інспектор сектора митного оформлення відділу митних платежів Глухівської митниці Державної митної служби України;

- 15.08.2008 - 31.08.2010 - старший інспектор відділу митного оформлення №2 митного поста "Конотоп" Глухівської митниці Державної митної служби України;

- 01.09.2010 - 02.02.2012 - старший інспектор відділу митного оформлення №6 Сумської митниці Державної митної служби України;

- 03.02.2012 - 12.03.2012 - старший інспектор відділу митного поста "Конотоп" Сумської митниці Державної митної служби України;

- 13.03.2012 - 31.05.2013 - старший інспектор відділу митного поста "Конотоп" митного поста "Конотоп" Сумської митниці Державної митної служби України;

- 01.06.2013 - 31.10.2013 - головний інспектор відділу митного оформлення "Конотоп" митного поста "Конотоп" Сумської митниці Міндоходів;

- 01.11.2013 - 23.11.2014 - головний держаний інспектор відділу митного оформлення "Конотоп" митного поста "Конотоп" Сумської митниці Міндоходів;

- 24.11.2014 - 02.03.2016 - заступник начальника відділу митного оформлення "Конотоп" митного поста "Конотоп" Сумської митниці ДФС;

- 03.03.2016 - 07.06.2016 - головний державний інспектор відділу митного оформлення "Вантажний" митного поста "Залізничний" Сумської митниці ДФС.

Згідно з записами трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , 06.06.1995 позивач прийняла присягу державного службовця; 29.11.2000 присвоєно чергове персональне звання "Радник митної служби 3 рангу"; 01.04.2004 - присвоєно спеціальне звання "Інспектор митної служби ІІІ рангу"; 25.06.2005 - присвоєно спеціальне звання "Інспектор митної служби 2 рангу"; 27.11.2006 - присвоєно спеціальне звання "Радник митної служби 3 рангу"; 01.06.2013 - присвоєний 14 ранг державного службовця в межах категорії посад державних службовців; 15.01.2014 присвоєно спеціальне звання "Радник податкової та митної справи ІІІ рангу"; 01.09.2015 - присвоєно чергове спеціальне звання радника податкової та митної справи ІІ рангу.

Таким чином, у період з 10.01.1995 по 07.06.2016 ОСОБА_1 працювала на різних посадах в органах митної служби, де відповідно до займаних посад і стажу роботи, їй присвоювались персональні та спеціальні звання.

Досліджуючи питання, чи підлягає зарахуванню стаж роботи позивача у митних органах до стажу державної служби, суд зазначає про наступне.

Відповідно до статті 1 Закону № 3723-ХІІ, який був діючим протягом тривалих періодів роботи позивача на відповідних посадах в митних органах, державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.

Пунктом 2 статі 546 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VІ встановлено, що митниця є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, має окремий баланс, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку та бланк із зображенням Державного Герба України та із своїм найменуванням і діє відповідно до Конституції України, цього Кодексу, інших нормативно-правових актів та на підставі положення, яке затверджується наказом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику. Правовий статус посадових осіб органів доходів і зборів визначається Митним кодексом України.

Положеннями частини 1 статті 569 Митного кодексу України визначено, що працівники митних органів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально- технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи митних органів є державними службовцями. Частиною 3 статті передбачено, що правове становище посадових осіб митних органів визначається цим Кодексом, а в частині, не врегульованій ним, - законодавством про державну службу та іншими актами законодавства України.

З аналізу викладеного вбачається, що митна служба України є складовою частиною системи органів виконавчої влади України і складається з митних органів, митних організацій. Митна служба України є органом виконавчої влади і здійснює функції в галузі митної справи відповідно до Конституції України, законодавства про зовнішньоекономічну діяльність, митного законодавства та інших нормативних актів.

Аналогічні норми, що визначали статус митних органів в Україні, їх функції та правові основи діяльності у період роботи на відповідних посадах були визначені Митним кодексом України та спеціальним Законом України "Про митну справу в Україні" від 25 червня 1991 року № 1262-ХІІ.

Приписами статті 4 Закону України "Про митну справу в Україні" № 1262-ХІІ (в редакції від 21.03.2000) визначено, що Кабінет Міністрів України організовує і забезпечує здійснення митної справи. Безпосереднє керівництво митною справою покладається на Державну митну службу України, яка є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом. Положення про Державну митну службу України затверджується Президентом України. Відповідно до. статті 7 зазначеного Закону, посадовим особам митних органів України присвоюються спеціальні звання, які встановлюються законами України.

Статтею 5 Закону визначено, що створення, реорганізація та ліквідація митниць, спеціалізованих митних управлінь та організацій, установ і навчальних закладів здійснюється Державною митною службою України за погодженням з Міністерством фінансів України.

З системного аналізу вказаних норм вбачається, що посадові особи митних органів, яким присвоєно спеціальні звання та які обіймають посади в митних органах для виконання завдань і функцій держави (зокрема у сфері митної політики), фінансуються за рахунок державного бюджету, а відповідно одержують заробітну плату - дійсно перебувають на державній службі та є державними службовцями.

Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством. Відповідно до ч. 18 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ, період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або- персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

У свою чергу, Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою КМ України від 03.05.1994 року № 283, також було передбачено зарахування до стажу державної служби роботи (служби) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів; на посадах судців, слідчих, прокурорів, інших службових осіб, яким присвоєно персональні звання.

Таким чином, зважаючи на те, що як Законом України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015, так і нормами діючих до нього профільних Законів України "Про державну службу" № 3723-XII та № 509-ХІІ та Порядку № 283, було передбачено зарахування до стажу державної служби роботу (службу) на посадах керівних працівників і спеціалістів в митних органах, враховуючи те, що у період з 10.01.1995 по 07.06.2016 ОСОБА_1 працювала в митних органах, прийняла присягу державного службовця, обіймала відповідні посади для виконання завдань і функцій держави (у сфері митної політики), те, що їйу присвоювались відповідні ранги державних службовців та спеціальні звання, а також те, що позивач одержувала заробітну плату за виконувану роботу за рахунок державного бюджету, - то всі періоди роботи (служби) позивача підлягають зарахуванню до стажу державної служби.

Однак, як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, період служби позивача у митних органах не було зараховано до стажу державної служби з огляду на те, що за вказаний період роботи позивачу присвоювалися спеціальні звання.

Оцінюючи вказаний довод, суд зазначає, що відповідно до ст. 573 Митного Кодексу України, посадовим особам митних органів присвоюються такі спеціальні звання: 1) дійсний державний радник податкової та митної справи; 2) державний радник податкової та митної справи I рангу; 3) державний радник податкової та митної справи II рангу; 4) державний радник податкової та митної справи III рангу; 5) радник податкової та митної справи I рангу; 6) радник податкової та митної справи II рангу; 7) радник податкової та митної справи III рангу; 8) інспектор податкової та митної справи I рангу; 9) інспектор податкової та митної справи II рангу; 10) інспектор податкової та митної справи III рангу; 11) інспектор податкової та митної справи IV рангу; 12) молодший інспектор податкової та митної справи.

Положення про спеціальні звання посадових осіб митних органів, порядок присвоєння цих звань та їх співвідношення з рангами державних службовців, а також розміри надбавок до посадового окладу за спеціальні звання затверджуються Кабінетом Міністрів України. Спеціальні звання митної служби присвоюються довічно. Позбавлення спеціальних звань здійснюється виключно за вироком суду у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Поставною Кабінету Міністрів України Питання присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями" від 20.04.2016 року № 306 встановлено співвідношення між рангами державних службовців і спеціальними званнями посадових осіб митних органів, відповідно до яких: - дійсний державний радник митної служби 1 ранг державного службовця; - державний радник митної служби I рангу 2 ранг державного службовця; - державний радник митної служби II рангу 2 ранг державного службовця; - державний радник митної служби III рангу 3 ранг державного службовця; - радник митної служби I рангу 4 ранг державного службовця; - радник митної служби II рангу 5 ранг державного службовця; - радник митної служби III рангу 6 ранг державного службовця; - інспектор митної служби I рангу - 7 ранг державного службовця; - інспектор митної служби II рангу - 8 ранг державного службовця; - інспектор митної служби III рангу 9 ранг державного службовця; - інспектор митної служби IV рангу 9 ранг державного службовця; - молодший інспектор митної служби 9 ранг державного службовця.

Таким чином, в органах державної митної служби присвоюються спеціальні звання, які прирівнюються до відповідного рангу державного службовця, які неодноразово були присвоєні позивачу, що підтверджується записами її трудової книжки.

Верховний Суд України раніше сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, у постанові від 08 жовтня 2013 року у справі № 21-275а13 вказано, що аналіз положень ст.37 Закону № 3723, Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року № 509-ХІІ дає підстави вважати, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до ст.37 Закону № 3723.

Аналогічний підхід застосування означених норм права висловлений і Верховним Судом у постанові від 03.07.2018 року (справа № 586/965/16-а) та від 18.03.2021 року (справа №500/5183/17).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що періоди роботи позивача з 10.01.1995 по 30.04.2016 на посадах в митних органах України, мають бути зараховані до стажу державної служби позивача.

Таким чином, суд приходить висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 26.03.2026 за № 182950007783, яким відмовлено позивачу у переведенні на пенсію державного службовця з підстав відсутності у позивача стажу державної служби, підлягає скасуванню, а позовні вимоги у цій частині- задоволенню.

Також підлягають задоволенню і похідні вимоги про зобов`язання Головного управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати позивачці до стажу державної служби періоди роботи з 10.01.1995 по 30.04.2016.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області перевести позивачку на пенсію відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу від 28.12.1993 № 3723-ХІІ, п.п. 10, 12 Закону України від 10.12.2015 № 889-УІІІ Про державну службу, з 19.03.2026 року, з урахуванням довідок про складові заробітної плати, виданих Сумською митницею Державної митної служби України, № 22-82/18 та № 22-82/19 від 25.02.2026 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Згідно ч. 1 ст. 58 указаного Закону Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, забезпечує збирання, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування виплати пенсій, допомоги на поховання, виплат за видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом, соціальні та інші виплати, передбачені законодавством України, та інші функції, передбачені цим Законом, Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та статутом Пенсійного фонду.

За таких обставин суд приходить до висновку, що належним способом захисту порушених прав ОСОБА_1 у межах спірних правовідносин є необхідність зобов`язання ГУ ПФУ в Херсонській області повторно розглянути заяву позивача від 19.03.2026 з урахуванням висновку суду, оскільки при розгляді справи за адміністративним позовом про зобов`язання органів Пенсійного фонду України призначити та виплачувати пенсію, суд вправі зобов`язати відповідний орган розглянути зазначене питання, а не приймати рішення про виплату такої пенсії, що не належить до компетенції суду.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 233/330/17.

У розрізі наведеного суд вважає, що вимоги про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області перевести позивачку на пенсію відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу від 28.12.1993 № 3723-ХІІ, п.п. 10, 12 Закону України від 10.12.2015 № 889-УІІІ Про державну службу, з 19.03.2026 року, з урахуванням довідок про складові заробітної плати, виданих Сумською митницею Державної митної служби України, № 22-82/18 та № 22-82/19 від 25.02.2026 року є передчасними, оскільки рішення щодо переведення ОСОБА_1 на відповідний вид пенсії ГУ ПФУ в Херсонській області не приймалося.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Положеннями частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, суд зауважує, що на користь позивача підлягає відшкодуванню вся сума судового збору, адже незважаючи на часткове задоволення позовних вимог, суд визнав порушення законних прав позивача внаслідок протиправного рішення суб`єкта владних повноважень, і спір по суті вирішено на користь позивача.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1331,20 грн, що документально підтверджується квитанцією про сплату (а.с.40).

Враховуючи зазначене, судовий збір у розмірі 1331,20 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, як суб`єкта, що прийняв оскаржуване рішення.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 26.03.2026 року №182950007783.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул. Валентини Крицак, буд. 6,м. Херсон, Херсонська область,73028, ЄДРПОУ 21295057) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до стажу державної служби період роботи в митних органах з 10.01.1995 року по 30.04.2016 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул. Валентини Крицак, буд. 6,м. Херсон, Херсонська область,73028, ЄДРПОУ 21295057) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) від 19.03.2026 про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII, з урахуванням рішення суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України Херсонській області (вул. Валентини Крицак, буд. 6,м. Херсон, Херсонська область,73028, ЄДРПОУ 21295057) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) суму судового збору у розмірі 1331,20 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.А. Прилипчук