Ухвала суду № 140998815, 27.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

27 жовтня 2026 рокусправа № 380/20411/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про поновлення строку звернення із позовом до суду та клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, у якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції України у Львівській області щодо неврахування ОСОБА_1 до стажу служби в поліції вислуги років в органах Державної кримінально-виконавчої служби України, що становить у календарному обчисленні 11 років, 09 місяців, 07 днів, у пільговому 14 років 10 місяців 29 днів;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції вислугу років в органах Державної кримінально-виконавчої служби України, у календарному обчисленні 11 років, 09 місяців, 07 днів, у пільговому 14 років 10 місяців 29 днів.

Ухвалою суду від 30.09.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін.

16.10.2026 до суду надійшла заява представника відповідача про залишення позову без розгляду зв`язку з пропуском позивачем місячного строку звернення до суду, встановленого ч. 5 ст. 122 КАС України. Представник відповідача, зокрема, вказує, що 18.11.2025 наказом № 768 о/с ГУНП у Львівській області прийнято на службу до поліції та призначено переможця конкурсу ОСОБА_1 на посаду поліцейського взводу № 1 роти № 3 батальйону конвойної служби ГУНП, встановивши йому відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988, посадовий оклад у розмірі 2470 грн, відповідно до статті 78 розділу VII Закону України «Про Національну поліцію» вислугу років для виплати надбавки за стаж служби в поліції, станом на 18 листопада 2025 року 00 років 00 місяців 01 день, присвоївши відповідно до пункту 7 статті 81 закону України «Про Національну поліцію» спеціальне звання «рядовий поліції», закріпивши жетон з індивідуальним номером (0214176), з 18 листопада 2023 року. Вважає, що саме 18.11.2025 позивач міг дізнатися про можливе порушення своїх прав, строк звернення до адміністративного суду з відповідними позовними вимогами сплив 17.12.2025. До суду позивач звернувся 25.09.2026, що свідчить про пропуск ним місячного строку звернення до суду, встановленого ч. 5 ст. 122 КАС України.

Ухвалою суду від 21.10.2026 позовну заяву залишено без руху в порядку ч. 1 ст. 123, ч.13 ст. 171 КАС України та встановлено позивачу строк протягом 5 днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до суду обґрунтованої заяви щодо поновлення пропущеного строку на звернення до суду з наведенням поважних причин його пропуску та надання доказів щодо фактів і обставин, які об`єктивно перешкодили йому своєчасно звернутися до суду із позовом.

22.10.2026 до суду надійшла заява представника позивача про усунення недоліків, у якій просить визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити позивачу строк звернення до суду з адміністративним позовом у справі №380/20411/26; продовжити розгляд адміністративної справи №380/20411/26.

Заява обґрунтована тим, що 10.09.2026 на адресу відповідача було скеровано адвокатський запит з вимогою зарахувати позивачу до стажу служби в поліції вислугу років в органах Державної кримінально-виконавчої служби України, на який листом від 11.09.2026 №330484-2026 надано відповідь про відсутність, на думку відповідача, правових підстав для такого зарахування. До адміністративного суду позивач звернувся 25.09.2026, тобто на чотирнадцятий день від дати складення відповідачем зазначеного листа, що знаходиться у межах місячного строку, передбаченого ч.5 ст.122 КАС України.

Представник позивача вважає, що наказ ГУНП у Львівській області від 18.11.2025 №768 о/с є наказом по особовому складу про прийняття позивача на службу в поліцію та призначення на посаду поліцейського. Жодного рішення з питання зарахування чи незарахування до стажу служби в поліції періоду служби в органах Державної кримінально-виконавчої служби України він не містить, а питання щодо цього періоду при його виданні відповідачем не розглядалося.

На думку представника позивача, у спірних правовідносинах має місце саме триваюча протиправна бездіяльність відповідача, яка не припинена і станом на день звернення до суду, у зв`язку з чим строк звернення до адміністративного суду в межах усього періоду її тривання вважається таким, що не пропущений. Самі по собі строки поза зв`язком із конкретною правовою ситуацією, набором фактів, умов та обставин, за яких розгорталися події, не мають жодного значення, а сплив чи настання строку набувають правового сенсу в сукупності з подіями або діями, для здійснення чи утримання від яких встановлюється цей строк.

23.10.2026 представником відповідача подано до суду клопотання про залишення позову без розгляду. Клопотання обґрунтоване тим, що під час проведення конкурсу кадровий підрозділ органу поліції здійснює перевірку поданих кандидатом документів, які містять відомості про його трудову діяльність та попередні періоди проходження служби. Відповідно, кадрове забезпечення ГУНП у Львівській області під час оформлення матеріалів щодо прийняття позивача на службу мало у своєму розпорядженні наявні документи, що стосувалися його попередньої трудової діяльності та проходження служби в органах Державної кримінально-виконавчої служби України. Крім того, відповідні відомості про попередні періоди служби позивача були відображені в його послужному списку, який містить інформацію про проходження служби та інші обставини, що мають значення для обчислення вислуги років. Таким чином, обставини щодо попереднього проходження позивачем служби не були прихованими або невідомими відповідачу, а були зафіксовані в кадрових документах, сформованих під час прийняття позивача на службу в поліцію.

Вважає, що твердження представника позивача про те, що наказ ГУНП у Львівській області від 18.11.2025 № 768 о/с не містить окремого рішення щодо зарахування чи незарахування відповідного періоду служби до стажу служби в поліції, саме по собі не спростовує доводів відповідача щодо обізнаності позивача з обставинами проходження та оформлення його служби. Відсутність у тексті наказу окремого положення з цього питання не означає, що позивач об`єктивно не мав можливості дізнатися про обставини, на які він посилається як на підставу порушення своїх прав.

На думку представника відповідача, доводи представника позивача про те, що позивачем не пропущено строк звернення до суду, оскільки про порушення своїх прав він дізнався з листа УКЗ ГУНП в Львівській області №330484-2026 від 11.09.2026, є необґрунтованими, оскільки отримання позивачем листа від ГУНП у Львівській області не змінює момент, з якого особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру грошового забезпечення тощо.

Надаючи оцінку доводам сторін щодо строку звернення позивача до суду із даним позовом, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 62 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський під час виконання покладених на поліцію повноважень є представником держави. Отже, служба в поліції є публічною службою.

Згідно з ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

За загальним правилом строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.

Суд зауважує, що відлік строків для звернення до суду (в тому числі, у випадку незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду відповідної заяви з метою спонукання до вчинення певних дій) розпочинається з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, крім випадків, якщо інше прямо не передбачено законом. Саме по собі звернення позивача із заявою до суб`єкта владних повноважень не робить вказані правовідносини триваючими, і не поновлює пропущеного строку на звернення до суду.

Верховний Суд у постанові від 23.01.2025 у справі №320/48164/23 зробив правовий висновок, що отримання представником позивача спірного рішення відповідача у відповідь на його адвокатський запит не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.02.2021 у справі № 800/30/17 зауважила, що вжиття конструкції «повинна була дізнатися» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

З матеріалів справи суд встановив, що спірні правовідносини стосуються поведінки відповідача щодо зарахування до стажу служби в поліції позивача вислуги років в органах Державної кримінально-виконавчої служби України.

Наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області від 18.11.2025 №768 о/с «Про особовий склад» ОСОБА_1 прийнято на службу до поліції, як переможця конкурсу, та призначено на посаду поліцейського взводу №1 роти № 3 батальйону конвойної служби ГУНП, встановивши йому відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988, посадовий оклад у розмірі 2470 гривень та відповідно до статті 78 розділу VII Закону України «Про Національну поліцію» вислугу років для виплати надбавки за стаж служби в поліції, станом на 18 листопада 2025 року 00 років 00 місяців 01 день, присвоївши відповідно до пункту 4 статті 81 Закону України «Про Національну поліцію» спеціальне звання «рядовий поліції», закріпивши спеціальний жетон з індивідуальним номером (0214176), з 18 листопада 2025 року.

Отже, відповідачем при прийнятті позивача на службу в поліцію та при призначенні його на посаду поліцейського, та відповідно до ст. 78 Закону України «Про Національну поліцію» встановив вислугу років позивача для виплати надбавки за стаж служби в поліції 00 років 00 місяців 01 день.

Із даним наказом позивач ознайомлений 18.11.2025, про що свідчить його особистий підпис на наказі.

Таким чином, ознайомившись 18.11.2025 із наказом відповідача про призначення на посаду, позивач повинен був дізнатись про те, що відповідачем не було зараховано до його стажу служби в поліції вислуги років в органах Державної кримінально-виконавчої служби України.

Водночас, із даним позовом позивач звернувся до суду 25.09.2026 через свого представника, сформувавши позовну заяву в системі «Електронний суд», тобто поза межами місячного строку звернення, встановленого ч. 5 ст. 122 КАС України.

Суд наголошує, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд робить висновок, що позивачем та його представником не надано жодних доказів, які б вказували про наявність обставин, які є об`єктивно непереборними та не залежали від волевиявлення позивача і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій щодо звернення із позовом до суду у встановлений строк. Наведені в заяві представника позивача підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнаються судом неповажними. Таким чином, заява представника позивача про поновлення строку звернення до суду задоволенню не підлягає.

Доступ до правосуддя не може бути безумовним, оскільки його часові рамки обумовлені певними строками. Відтак, поновлення строку звернення до суду за відсутності поважних причин його пропуску призведе до порушення принципу правової визначеності в правовідносинах, що є невід`ємною складовою верховенства права.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Частинами 3 та 4 ст. 123 КАС України визначено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

З огляду на викладене та зважаючи на недоведеність обставин, які б безумовно свідчили про об`єктивну неможливість вчасного оскарження бездіяльності відповідача, суд робить висновок про наявність підстав для залишення позову без розгляду на підставі ч. 3 ст. 123 КАС України та п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України.

Керуючись статтями 240, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

у задоволенні заяви представника позивача про поновлення строку звернення до суду відмовити.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії - залишити без розгляду.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з дати підписання ухвали.

Повний текст ухвали складено 27.10.2026 року.

СуддяКостецький Назар Володимирович