Ухвала суду № 140997637, 28.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

28 жовтня 2026 рокуСправа № 160/32891/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ремез Катерина Ігорівна, перевіривши матеріали адміністративного позову Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради до Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, треті особи - Керівник Західної окружної прокуратури міста Дніпра, Дніпровська міська рада, Дніпровський ліцей № 36 Дніпровської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови, -

УСТАНОВИВ:

14.10.2026 через підсистему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради до Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, треті особи - Керівник Західної окружної прокуратури міста Дніпра, Дніпровська міська рада, Дніпровський ліцей № 36 Дніпровської міської ради визнання протиправною та скасування постанови, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Хоменка Д.Ю. від 25.09.2026 у виконавчому провадженні ВП №80159782 про накладення на Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради штрафу у розмірі 5100 (п`ять тисяч сто) гривень 00 копійок.

Також позивач просить поновити йому строк звернення до адміністративного суду з цією позовною заявою.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді Ремез К. І.

Ухвалою суду від 15.10.2026 позовну заяву залишено без руху з двох підстав. По-перше, до позовної заяви не додано документа про сплату судового збору в сумі 2662,40 грн: доданий файл «Платіжне доручення.pdf» є порожньою сторінкою. По-друге, позов подано з пропуском десятиденного строку звернення до суду, встановленого пунктом 1 частини 2 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України): оскаржувану постанову від 25.09.2026 позивач отримав 25.09.2026, строк звернення до суду закінчився 05.10.2026, а позов подано 14.10.2026. Наведені в позовній заяві підстави для поновлення строку (воєнний стан, ракетні та дронові атаки на місто Дніпро, дистанційний режим роботи працівників Департаменту, запроваджений наказом від 12.09.2022 № 170-к, 115 повітряних тривог обласного рівня в період з 25.09.2026 по 13.10.2026) суд визнав неповажними.

Позивачу встановлено десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків шляхом подання документа про сплату судового збору та заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку та доказів поважності причин його пропуску, а також роз`яснено, що відповідно до частини 2 статті 123 КАС України в разі визнання вказаних у заяві підстав неповажними позовна заява повертається позивачеві.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (абзац другий частини 6 статті 251 КАС України).

Отже, ухвалу від 15.10.2026 вручено позивачу 16.10.2026, що визнає і сам позивач. Десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви розпочався 17.10.2026 і закінчився 26.10.2026 (частини 1, 8 статті 120 КАС України).

26.10.2026 через підсистему «Електронний суд» представником позивача Ящук Юлією Василівною, начальником відділу нормативно-аналітичної діяльності управління організаційної, нормативно-аналітичної діяльності Департаменту, яка діє на підставі довіреності в порядку передоручення від 11.06.2026, подано заяву від 26.10.2026 № 10/1-206 на виконання ухвали від 15.10.2026, тобто в межах встановленого судом строку.

До заяви додано платіжну інструкцію від 08.10.2026 № 33726 про сплату Департаментом судового збору в сумі 2662,40 грн, виконану органом Державної казначейської служби України 12.10.2026. Отже, недолік позовної заяви в частині сплати судового збору позивач усунув.

У заяві позивач просить визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити його, посилаючись на такі обставини:

- позовну заяву готувала головний спеціаліст відділу нормативно-аналітичної діяльності ОСОБА_1 , яка в період з 25.09.2026 по 14.10.2026 за дорученнями керівництва виконувала інші термінові завдання (готувала процесуальні документи в інших судових справах, відповіді на запити правоохоронних органів і громадян, претензії), а перерозподілити ці завдання на інших працівників через обмежену штатну чисельність юридичного напряму Департаменту було неможливо;

- підготовка позову потребувала звірки даних щодо виконання рішення суду у справі № 160/16281/24, зокрема аналізу технічного паспорта, виготовленого ТОВ «ЛЕКСТАТУС ГРУП» за договором № ТП/4 від 22.02.2024, і розбіжностей між ним та відомостями Реєстру об`єктів комунальної власності;

- сплата судового збору бюджетною установою потребувала багатоетапного погодження, і сформовану 08.10.2026 платіжну інструкцію № 33726 Казначейство провело лише 12.10.2026;

- у період з 25.09.2026 по 13.10.2026 у Дніпропетровській області оголошено 115 повітряних тривог обласного рівня, що спричиняло систематичні перерви в роботі працівників;

- працівниця обчислювала строк звернення до суду за частиною 5 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» (10 робочих днів) і вважала його останнім днем 09.10.2026, отже, пропуск строку є наслідком добросовісної помилки, а не умислу.

Позивач також зазначає, що пропуск строку є незначним (три робочі дні за Законом України «Про виконавче провадження» або дев`ять календарних днів за КАС України), предмет спору стосується коштів місцевого бюджету та земельної ділянки під закладом освіти, а відмова в поновленні строку, з огляду на постанову Верховного Суду від 30.09.2025 у справі № 380/9362/24 та практику Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Bellet v. France», «Mushta v. Ukraine», «Miragall Escolano and Others v. Spain», «Perez de Rada Cavanilles v. Spain», «Sotiris and Nikos Koutras ATTEE v. Greece»), буде проявом надмірного формалізму.

На підтвердження наведених обставин позивач додав пояснювальну записку ОСОБА_1 від 20.10.2026, роздруківку статистики повітряних тривог у Дніпропетровській області за період з 25.09.2026 по 13.10.2026, платіжну інструкцію від 08.10.2026 № 33726 та скриншот картки руху документа.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 КАС України позовну заяву у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 статті 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно з частиною 2 статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 (пункт 7) зазначила, що причини пропуску строку звернення до суду повинні бути поважними, реальними, непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки. Оцінці підлягають певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду.

У постанові від 03.12.2025 у справі № 560/11697/24 Верховний Суд залишив у силі ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви з підстав, передбачених частиною 2 статті 123 КАС України, і зазначив, що під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи та пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. Обов`язок доведення існування таких причин покладено на позивача, а посилання на воєнний стан може бути враховане лише тоді, коли ця обставина перебуває в прямому причинному зв`язку з пропуском строку.

Щодо суб`єктів владних повноважень Верховний Суд неодноразово наголошував, що неналежна організація процесу з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень не може та не повинен намагатися отримати вигоду від організаційних складнощів, які склалися в нього на поточний день, а завантаженість працівників та їх недостатня кількість не є об`єктивними та непереборними обставинами, які можуть слугувати поважними причинами пропуску процесуального строку (постанови Верховного Суду від 19.08.2026 у справі № 520/8302/25, пункти 5052, від 12.08.2026 у справі № 500/4151/25, від 05.06.2024 у справі № 460/4446/23).

Оцінюючи наведені позивачем підстави, суд виходить з такого.

Позивач у позовній заяві, у заяві від 26.10.2026 та в доданій до неї пояснювальній записці визнає, що оскаржувану постанову від 25.09.2026 у виконавчому провадженні № 80159782 Департамент отримав 25.09.2026. Підстав для обґрунтованого сумніву в цій обставині суд не має, тому відповідно до частини 1 статті 78 КАС України вона не потребує доказування. Отже, строк звернення до суду розпочався 26.09.2026 і закінчився 05.10.2026, а позов подано 14.10.2026 - через дев`ять днів після його закінчення.

Доводи позивача про обчислення строку за частиною 5 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» (10 робочих днів) висновку суду не змінюють. Строк звернення до адміністративного суду з позовом щодо рішень державного виконавця визначено спеціальною нормою процесуального закону - пунктом 1 частини 2 статті 287 КАС України. Крім того, і за підрахунком самого позивача строк закінчився 09.10.2026, тоді як позов подано 14.10.2026. Отже, обраний працівницею позивача спосіб обчислення строку не перебуває в причинному зв`язку з його пропуском, а помилка юридичної служби суб`єкта владних повноважень у застосуванні процесуального закону не є обставиною, яка не залежить від його волі.

Посилання на службове навантаження головного спеціаліста ОСОБА_1 та неможливість перерозподілити її завдання стосуються внутрішньої організації роботи позивача. Департамент є юридичною особою публічного права, виконавчим органом міської ради, бере участь у справі через свого керівника або іншу уповноважену особу (частина 3 статті 55 КАС України) і самостійно визначає, хто і в якому порядку готує та подає від його імені процесуальні документи. Зокрема, право представляти Департамент у судах на підставі довіреності в порядку передоручення від 11.06.2026 має і начальник відділу нормативно-аналітичної діяльності ОСОБА_2 , яка підписала заяву від 26.10.2026 і за дорученнями якої, як зазначено в цій заяві, працювала ОСОБА_1 . Наведений у пояснювальній записці перелік інших службових завдань свідчить про звичайну поточну роботу юридичного підрозділу і не підтверджує, що впродовж строку звернення до суду існували обставини, які об`єктивно унеможливлювали підготовку та подання позовної заяви через підсистему «Електронний суд».

Необхідність проаналізувати технічний паспорт, виготовлений ще у 2024 році за договором, укладеним самим Департаментом, і звірити його з відомостями реєстру об`єктів комунальної власності також не є обставиною, що не залежала від волі позивача. Ці документи перебувають у розпорядженні позивача, а виконавче провадження № 80159782 щодо примусового виконання рішення суду у справі № 160/16281/24, у межах якого винесено оскаржувану постанову, відкрито ще 05.02.2026. Підготовка до звернення до суду, зокрема збирання й аналіз власних документів, охоплюється строком звернення до суду і не продовжує його.

Не перебуває в причинному зв`язку з пропуском строку і процедура сплати судового збору.

Платіжна інструкція № 33726 датована 08.10.2026, а згідно з відмітками системи «Клієнт Казначейства - Казначейство» внесена до системи й підписана 12.10.2026 і того ж дня виконана, тобто процедуру сплати збору розпочато вже після закінчення строку звернення до суду 05.10.2026. Крім того, КАС України не пов`язує можливість подати позов у межах строку звернення до суду з попередньою сплатою судового збору: відсутність документа про його сплату є недоліком позовної заяви, який усувається в порядку статті 169 КАС України, що підтверджує й ця справа - позов подано 14.10.2026 без належного документа про сплату збору, а недолік усунуто після залишення позовної заяви без руху.

Посилання на 115 повітряних тривог у Дніпропетровській області в період з 25.09.2026 по 13.10.2026 повторює підставу, яку суд уже оцінив в ухвалі від 15.10.2026 і визнав неповажною. Частина 1 статті 123 КАС України надає позивачу право після залишення позову без руху вказати інші підстави для поновлення строку, тоді як повторне посилання на ту саму обставину нової підстави не утворює. Додана статистика відображає кількість і середню тривалість тривог (4 години 45 хвилин на обласному рівні), але не підтверджує, що вони безперервно тривали впродовж строку звернення до суду і саме вони перешкодили подати позов через підсистему «Електронний суд», яка не потребує присутності працівників у приміщенні Департаменту. Найтриваліша тривога (понад 30 годин), на яку посилається позивач, розпочалася 07.10.2026, тобто вже після закінчення строку звернення до суду. Верховний Суд, оцінюючи аналогічні доводи Харківської міської ради щодо повітряних тривог, зазначив, що такі обставини не можуть визнаватися поважною причиною пропуску строку без доказів того, що вони існували безперервно та об`єктивно перешкодили вчасному поданню процесуального документа (постанова від 19.08.2026 у справі № 520/8302/25, пункти 47, 49).

Посилання позивача на постанову Верховного Суду від 30.09.2025 у справі № 380/9362/24 цього висновку не змінює: у ній Верховний Суд наголосив, що сам по собі факт запровадження воєнного стану не є підставою для поновлення процесуального строку, а такою підставою можуть бути лише обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку. Таких обставин позивач не навів.

Суд не погоджується з тим, що повернення позовної заяви в цьому випадку є проявом надмірного формалізму. Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо строків звернення до суду, які спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності; зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява № 23436/03, на які послався Верховний Суд у постанові від 19.08.2026 у справі № 520/8302/25). Наведені позивачем рішення Європейського суду з прав людини стосуються неприпустимості надмірно суворого тлумачення процесуальних норм і не означають, що строки звернення до суду можуть не застосовуватися за відсутності поважних причин їх пропуску.

Законодавець встановив для цієї категорії справ скорочений десятиденний строк звернення до суду, а позов подано через дев`ятнадцять днів після отримання оскаржуваної постанови, тобто пропуск майже дорівнює тривалості самого строку. Позивачу двічі було надано можливість обґрунтувати поважність причин пропуску строку - у позовній заяві та після залишення її без руху, однак обставин, які б об`єктивно, незалежно від його волі перешкоджали звернутися до суду в межах строку, позивач не навів. Предмет спору та розмір накладеного штрафу на оцінку поважності причин пропуску строку не впливають.

За таких обставин суд визнає неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду, наведені позивачем у заяві від 26.10.2026 № 10/1-206, а позовна заява підлягає поверненню позивачеві на підставі частини 2 статті 123 та пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України.

Відповідно до частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись статтями 120, 121, 122, 123, 169, 171, 243, 248, 251, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради про поновлення строку звернення до адміністративного суду - відмовити.

Позовну заяву Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради до Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, треті особи - Керівник Західної окружної прокуратури міста Дніпра, Дніпровська міська рада, Дніпровський ліцей № 36 Дніпровської міської ради, про визнання протиправною та скасування постанови - повернути позивачеві.

Копію ухвали про повернення позовної заяви, разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, направити особі, яка її подала.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.І. Ремез