Постанова № 14099690, 22.12.2010, Закарпатський окружний адміністративний суд

Cправа № 2а-2708/10/0770

рядок статзвітності 2.11.3

код - 11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2010 року м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд під головуванням судді Маєцької Н.Д. за участю секретаря судового засідання Сідей І.І. та сторін, які беруть участь у справі:

позивача: представник Стасишин І.Д.

відповідача: представник - Вередюк В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕ Виноградово»до Державної податкової інспекції у Виноградівському районі Закарпатської області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Відповідно до статті 160 частини З КАС України 22 грудня 2010 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 27 грудня 2010 року.

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕ Виноградово»звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у Виноградівському районі Закарпатської області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30 червня 2010 року №0000602351/0 та №0005441752/0.

Позовні вимоги мотивовані тим, що державною податковою інспекцією у Виноградівському районі Закарпатської області (далі - ДПІ у Виноградівському районі) на підставі направлення №162 від 31.05.2010 року з 31 травня по 18 червня 2010 року проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства ТОВ „АВЕ Виноградово" за період з 01.01.2009 року по 31.03.2010 року, на підставі якої складено Акт про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.03.2010 року від 23 червня 2010 року №59/23-0112/34154527 (далі-Акт). На підставі складеного Акту начальником ДПІ у Виноградівському районі 30 червня 2010 року прийняті чотири податкові повідомлення-рішення.

Позивач не погоджується з податковими повідомленнями-рішеннями №0005441752/0 (про визначення податкового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників) в сумі 21137,67 грн., в т.ч. за основним платежем 7045,89 грн. та за штрафними санкціями 14091,78 грн. та №0000602351/0 (про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 34548,6 грн., в т.ч: основний платіж - 11516,2 грн., штрафна санкція - 23032,4 грн. Вважає, що вказані вище податкові повідомлення-рішення є незаконними та такими, що підлягають скасуванню. Свою позицію позивач мотивує наступним.

ТОВ „АВЕ Виноградово" відповідно до укладеного договору позики від 25.07.2006р. № 1/2006 з відповідними змінами отримало від угорської компанії „ AVE Magyarorszag»KFT позику в іноземній валюті в сумі 580000 євро на проведення ремонту будівлі та офісних приміщень і поповнення обігових коштів зі сплатою відсотків у розмірі 6,47% річних за спеціальним графіком погашень. В травні 2008 року товариство відповідно до договору позики від 15.05.2008р. № 1/2008 з відповідними змінами отримало від угорської компанії „ AVE Magyarorszag»KFT позику в іноземній валюті в сумі 200000 євро на проведення оплати проектування нового полігону і поповнення обігових коштів зі сплатою відсотків в розмірі 6,0% річних за спеціальним графіком погашення. Вказані позики зареєстровані Національним Банком України у встановленому законодавством порядку, угорською компанією надані довідки про статус резидента, видані 11 липня 2007 року та 26 квітня 2008 року Середньо-Задунайською регіональною дирекцією управління податкового та фінансового контролю м.Татабаня про регіональну належність підприємства та сплату податків на території Угорщини. Вказані довідки були прийняті та не заперечувались ДПІ у Виноградівському районі при проведенні планової перевірки.

Протягом періоду з 01.01.2009 року по 31.03.2010 року позивачем було погашено відповідні суми відсотків по згаданих вище договорах (на загальну суму 115162,05 грн.), які на думку податкового органу мали бути оподатковані податком з прибутку за ставкою 10% на території України. Однак, податковий орган при цьому лише перераховує норми національного та міжнародного права, які регулюють питання оподаткування, але не вказує чітко на порушення ТОВ „АВЕ Виноградово" жодної з них.

Згідно п.1.21 ст.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року №283/97 (далі - ЗУ №283/97) доходи з джерелом їх походження з України - це будь-які доходи отримані резидентами або нерезидентами від будь яких видів діяльності на території України, включаючи проценти, девіденти, роялті та будь які інші види пасивних доходів, сплачених резидентами України. Згідно п.1.10 ст.1 ЗУ №283/97 проценти - це дохід, який сплачується позичальником на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених на визначений строк коштів або майна. Згідно п.13.1 ст.13 цього ж Закону, будь які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і заставками визначеними цією статею. Згідно п. 18.1 ст.18 якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.

Відповідно до п.1 ст.11 Конвенції між Україною та Угорською Республікою про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових відхилень, ратифіковану Законом України №137/96 від 23.04.1996 року (далі - Конвенція) проценти, що виникають в одній договірній державі і сплачуються резидентові другої договірної держави, повинні оподатковуватись у цій другій державі. Згідно п.2 цієї ж статті такі проценти можуть оподатковуватись також в тій договірній державі, в якій вони виникають і відповідно до законодавства цієї держави, але якщо одержувач фактично має право на проценти, податок, що стягується не повинен перевищувати 10% від загальної суми процентів. Компетентні органи договірних держав (якими згідно ст.З Конвенції є їх Міністерства Фінансів) за взаємною згодою встановлюють спосіб застосування такого обмеження.

Правовий аналіз наведених вище норм чинного законодавства свідчить про те, що проценти які виплачені ТОВ „АВЕ Виноградово" угорській компанії повинні оподатковуватись саме в другій договірній державі - Угорщині. П.2 ст.11 Конвенції може застосовуватись в тому випадку, якщо на це є домовленість компетентних органів договірних держав. Посилання на відповідні норми такої домовленості між Україною та Угорською Республікою ні в акті перевірки, ні в самих податкових повідомленнях-рішеннях відсутні, як відсутні і будь-які відомості про існування такої домовленості взагалі.

Окрім того, згідно п.4 Постанови КМУ від 6 травня 2001 р. N 470 „Про затвердження Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування" (далі - Постанова №470) підставою для звільнення і зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором.

Такі довідки, видані 11 липня 2007 року та 26 квітня 2008 року Середньо-Задунайською регіональною дирекцією управління податкового та фінансового контролю м.Татабаня про регіональну належність підприємства та сплату податків на території Угорщини, угорською компанією були надані, з ними (як зазначалось вище) були ознайомлені і працівника ДПІ у Виноградівському районі, які здійснювали перевірку, жодних претензій до довідок чи статусу угорського підприємства не було. Що ж стосується сплати податків з цих процентів угорською компанією, то згідно норм згаданої вище Конвенції податковий орган України може направити до компетентних органів Угорської Республіки відповідний запит щодо вияснення цього питання.

Крім того, ТОВ „АВЕ Виноградово" відповідно до укладених із ПП ОСОБА_1 договорів про надання послуг від 30 січня 2009 року та 04 січня 2010 року та із ПП ОСОБА_2 договорів про надання послуг від 05 січня 2009 року та 04 січня 2010 року отримало від вказаних суб'єктів підприємницької діяльності за плату готельні послуги, харчування та частування делегацій позивача на договірних умовах - за період з 01.01.2009 року по 31.03.2010 року на загальну суму 25436,00 грн. Зважаючи на те, що ТОВ „АВЕ Мукачево" входить до групи компаній концерну AVE , представництва якого розміщені в багатьох європейських країнах, в процесі роботи підприємства проводиться багато зустрічей та переговорів для здійснення міжнародних зв'язків, обміну досвідом вирішення питань, пов'язаних з комерційною діяльністю, в більшості з яких беруть участь іноземні представники і делегації. Саме на прийом таких представників та делегацій (їх харчування та проживання в готелях), запрошених позивачем, і було потрачено вказані кошти в сумі 25436,00 грн., які на думку відповідача є виплатами стороннім особам та повинні бути оподатковані податком з доходів фізичних осіб.

ТОВ „АВЕ Виноградово" не погоджується з таким ствердженням, оскільки вважає, що вказані витрати в сумі 25436,00 грн. є представницькими витратами в розумінні наказу міністерства фінансів України №88 від 12.11.1993 року „Про затвердження норм коштів на представницькі цілі, рекламу та виплату компенсації за використання особистих легкових автомобілів для службових поїздок та порядок їх витрачання". Згідно вказаним наказом представницькі витрати - це витрати міністерств, відомств, підприємств, установ на прийом і обслуговування іноземних представників і делегацій та представників інших підприємств, які прибули за запрошеннями для проведення переговорів з метою здійснення міжнародних зв'язків, встановлення та підтримання взаємовигідного співробітництва та вирішення питань, пов'язаних із комерційною діяльністю.

До представницьких витрат відносяться витрати, пов'язані з проведенням офіційного прийому (сніданку, обіду, вечері) представників, їх транспортним забезпеченням, заходами культурної програми, буфетним обслуговуванням під час переговорів, оплатою послуг перекладача, який не перебуває у штаті підприємства, установи, оплатою номерів у готелях.

Отже, враховуючи вищевикладене, якщо витрати коштів представництва на організацію проведення конференцій, симпозіумів, офіційних прийомів та бізнес-зустрічей, у тому числі на фуршетне обслуговування запрошених осіб - учасників зазначених заходів, на проведення рекламних акцій здійснюються у порядку та у межах, визначених пп. 5.4.4 ст. 5 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ), то їх вартість не розглядається як дохід фізичних осіб - учасників зазначених заходів та, відповідно, не є об'єктом оподаткування ПДФО.

Крім того, специфіка роботи позивача вимагає наявності постійного телефонного зв'язку керівництва підприємства з окремими його працівниками та працівників між собою.

З цією метою згідно наказу підприємства №4-0 від 06.11.2006 року було закуплено та виділено мобільні телефони з стартовими пакетами для забезпечення зв'язку з працівниками та з щомісячними поповненнями для них. Такі поповнення щомісячно придбаваються підприємством та надаються вказаним в наказі працівникам згідно відповідної відомості.

Окрім того, ТОВ „АВЕ Виноградово" укладено договори №2800868 та №2800768 від 12.04.2006 року з оператором мобільного зв'язку про надання послуг мобільного телефонного зв'язку (копії додаються).

Всі придбані мобільні телефони використовуються працівниками виключно згідно з правилами користування та в цілях підприємства і у зв'язку з веденням ним господарської діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 28.12.94 р. №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті. Згідно з підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 зазначеного Закону, будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, не відносяться до складу валових витрат. Таким чином, вартість послуг мобільного зв'язку включається до складу валових витрат лише за наявності відповідних документів, які дозволять підтвердити зв'язок цих витрат з господарською діяльністю суб'єкта підприємництва.

Відповідно до листа Держпідприємництва №1964 від 30.03.2004 року до таких документів, зокрема, можна віднести:

-розрахункові документи про сплату послуг мобільного зв'язку на підставі рахунків оператора;

-наказ керівника про придбання мобільних телефонів та використання їх в господарський діяльності підприємства;

-угода з оператором мобільного зв'язку про надання послуг із зазначенням переліку номерів телефонів, які обслуговуються.

Отже, витрати підприємства на проживання в готелі та проживання в сумі 25436,00 грн. та на поповнення послуг мобільного зв'язку в сумі 7045,89 грн. за період з 01.01.2009 року по 31.03.2010 року згідно чинного законодавства повинні включатися до складу валових витрат підприємства та не підлягають оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з мотивів, що наведені в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала, просила суд відмовити в задоволенні такого, як безпідставному, обґрунтовуючи свою позицію обставинами, викладеними у письмових запереченнях на позов.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Відповідачем державною податковою інспекцією у Виноградівському районі Закарпатської області з 31 травня по 18 червня 2010 року проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства ТОВ „АВЕ Виноградово" за період з 01.01.2009 року по 31.03.2010 року, на підставі якої складено Акт про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.03.2010 року від 23 червня 2010 року №59/23-0112/34154527 .

На підставі складеного Акту начальником ДПІ у Виноградівському районі 30 червня 2010 року прийняті чотири податкові повідомлення- рішення в тому числі №0000602351/0 та №0005441752/0, правомірність яких і є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Судом встановлено, що в ході проведення ДПІ у Виноградівському районі перевірки встановлено факт отримання ТОВ "АВЕ Виноградово" відповідно до укладеного договору позики від 25.07.2006р. № 1/2006 (із змінами внесеними Додатковими угодами від 12.12.2006р., 26.11.2007р. та від 29.12.2009 р.) від угорської компанії „ AVE Magyarorszag»KFT позику в іноземній валюті в сумі 580000 євро на проведення ремонту будівлі та офісних приміщень і поповнення обігових коштів під 6,47% річних за спеціальним графіком погашення. Дана позика є цільовою. Позичальник зобов'язується використати суму на ремонт виробничого та офісного приміщення та поновлення обігових коштів. Строк погашення кредиту -до 31.12. 2011 року.

В травні місяці 2008 року ТОВ "АВЕ Виноградово" відповідно до укладеного договору позики від 15.05.2008р. №1/2008 (із змінами внесеними Додатковими угодами від 21.07.08р. та від 29.12.2009р.) отримано від угорської компанії „ AVE Magyarorszag»KFT позику в іноземній валюті в сумі 200000 євро на проведення оплати проектування нового полігону і поповнення обігових коштів під 6,0% річних за спеціальним графіком погашення. Позика є цільовою. Строк погашення кредиту - до 31 грудня 2011 року.

Угорською компанією представлена довідка про статус резидента, виданої 27.03.2009р. Центрально-угорською регіональною дирекцією Департаменту податкового та фінансового контролю м.Будапешт про те, що „ AVE Magyarorszag»KFT займається господарюванням відходами, знаходиться за юридичною адресою: 1062, м.Будапешт, вул.Андраші буд.64, обліковий номер платника податків - 10886586-2-42, відповідно до укладеної між Угорщиною і Україною угодою про уникнення подвійного оподаткування рахується резидентом на території Угорщини.

На виконання умов договорів щодо погашення основної суми кредиту та нарахованих відсотків ТОВ "АВЕ Виноградово" складено графік отримання та погашення кредитів.

Відповідно до затвердженого графіку протягом періоду з 01.01.2009 року по 31.03.2010 року підприємством нараховані відсотки на загальну суму 58500 євро (640006,47 грн.), в тому числі за 2009рік - 46800євро (514998,0грн.) та 1 квартал 2010 року - 11700євро (125008,47грн.). Виплачено нерезиденту 11700 євро (115162,05грн.) нарахованих відсотків по кредитам за І квартал 2009 року (по договору позики від 25.07.2006р. №1/2006 - 8700 євро, по договору позики від 15.05.2008р. №1/2008-3000 євро).

Нараховані та виплачені суми відсотків на користь нерезидента згідно положень абз. а ст. 13 Закону України від 22.05.1997 року №283/97-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами і доповненнями) є доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України.

Згідно п.13.2. ст. 13 Закону України від "Про оподаткування прибутку підприємств" "Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності".

Відповідно до п. 18.1. ст.18 Закону України від "Про оподаткування прибутку підприємств" якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.

З метою уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход та майно між Урядом України та Урядом Угорської Республіки укладено відповідну Конвенцію, яка була ратифікована Верховною Радою України 23.04.1996 року (Закон України від 137/96-ВР від 23.04.96).

Стаття 11 „Проценти" даної Конвенції врегульовує питання оподаткування доходів у вигляді процентів. Зокрема, положеннями даної статті передбачено наступне:

1.Проценти, що виникають в одній Договірній державі і сплачуються резиденту другої Договірної держави, будуть оподатковуватись у цій другій Державі.

2.Однак такі проценти можуть оподатковуватись у тій Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї держави, але якщо одержувач фактично має право на проценти, податок, що стягується, не повинен перевищувати 10 процентів від валової суми процентів.

3.Термін „проценти" при використанні в цій статті означає доход від боргових вимог будь-якого виду, незалежно від іпотечного забезпечення і незалежно від володіння правом на участь у прибутках боржника, і зокрема, від урядових цінних паперів і доход від облігацій чи боргових зобов"язань, включаючи премії та винагороди, що сплачуються стосовно таких паперів, облігацій та боргових зобов'язань.

Положення пунктів 1 і 2 цієї статті не застосовуються, якщо особа, що фактично має право на проценти, яка резидентом однієї Договірної Держави, здійснює комерційну діяльність у другій Договірній Державі, в якій виникають проценти, через розташоване там постійне представництво або надає в цій другій Державі незалежні особисті послуги з розташованої там постійної бази, і боргова вимога, на підставі якої сплачуються проценти, дійсно відноситься до такого постійного представництва або постійної бази. В такому випадку, залежно від обставин, застосовуються положення статті 7 або статті 14 даної Конвенції.

Відповідно до п.4 Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2001р. №470, підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором.

При перевірці дотримання ТОВ "АВЕ Виноградово" вимог вищенаведених нормативних документів, щодо оподаткування доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, зокрема доходів у вигляді процентів, встановлено факти неутримання по виплатам доходу з джерелом його походження з України на користь нерезидента (фірма «AVE Magyarorszag» KFT ) відповідних сум податку, а саме: по договору позики №1/2006 від 25.07.2006р.:

- 11.03.2009р. згідно платіжного доручення від 10.03.2009р. №19 перераховано 8700 євро або 85633,32грн (% за Ікв.2009р.)., сума податку становить 8563,33 грн. (85633.32 х 10% = 8563,33 грн.); по договору позики №1/2008 від 15.05.2008р.:

- 11.03.2009р. згідно платіжного доручення від 10.03.2009р. №18 виплачено 3000 євро або 29528,73 грн. (% за Ікв.2009р.), сума податку становить 2952,87 грн. (29528,73 х 10% = 2952,83 грн.).

Таким чином, в цілому за перевірений період підприємством не утримано податку з доходів нерезидента в розмірі 11516,20грн.

Відповідними положеннями переважної більшості чинних міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування, укладених Україною з країнами, резидентами яких є одержувачі доходів (дивідендів, процентів, роялті), передбачено право оподатковувати такі доходи кожною з держав, які є сторонами міжнародного договору, - країною, яка є джерелом доходів, і країною, резидентом якої є особа, що одержує такі доходи.

Слід враховувати, що вказані положення міжнародних договорів не можуть трактуватися як такі, що надають платнику податку право вибору, в якій саме з двох договірних держав буде здійснюватися оподаткування доходу у вигляді дивідендів, процентів або роялті. Разом з тим, право країни, в якій виникає дохід, обмежується ставкою, що передбачена міжнародним договором.

Враховуючи вищенаведене, ДПІ у Виноградівському районі правомірно донараховано ТОВ ,.АВЕ Виноградово" податку на прибуток іноземних юридичних осіб в розмірі 34548,60грн. (11516,20грн. - за основним платежем, 23032,40грн.- штрафної санкції).

Що стосується податкового повідомлення - рішення № 0005441752/0 у відповідності до якого підприємству донараховано податок з доходів найманих працівників в сумі 22037,67грн. ( в тому числі за основним платежем - 7345,89грн., та застосовано фінансову санкцію - 14691,78грн.) слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.З Закону України № 889-1У від 22.05.2003 року „Про податок з доходів фізичних осіб" об'єктом оподаткування платника податку є загальний місячний оподатковуваний дохід, отриманий протягом відповідного звітного періоду ( п.1.6. ст. 1 Закону).

Згідно підпункту 6.5.1. пункту 6.5. ст.6 вищезгаданого Закону податкова соціальна пільга застосовується до доходу, отриманого платником податку як заробітна плата протягом звітного податкового місяця, якщо його розмір не перевищує суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленої на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 .

Згідно п.4.2.1. ст.4 вищезгаданого Закону до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку, а у відповідності до п.п.8.1.1. п.8.1. ст.8 ЗУ № 889-Ш від 22.05.2003 року „Про податок з доходів фізичних осіб" податковий агент, який виплачує оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за ставкою 15 відсотків у відповідності до п. 7.1. ст.7. вищезгаданого Закону.

При перевірці вищезгаданого документальною перевіркою протягом перевіряємого періоду виявлено порушення при утриманні податку з доходів фізичних осіб з 2 працівників, яким надано матеріальну допомогу, однак податок з доходів фізичних осіб з неї не утримано, за що підприємству необхідно донарахувати податку з доходів фізичних осіб в сумі 300 грн. Дана позиція позивачем не оскаржується.

Згідно п.п.4.2.1. та п.п.4.2.9. п.4.2.ст.4 Закону до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку, або надані платнику податку додаткові блага , одержані працівником від свого працедавця. До складу таких додаткових благ відноситься і сума грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат платника податку, а у відповідності до пп.8.1.1 п.8.1. ст.8 ЗУ та п. 19.2. ст. 19 ЗУ № 889-Ш від 22.05.2003 року „Про податок з доходів фізичних осіб" податковий агент, який виплачує оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за ставкою 15 відсотків у відповідності до п. 7.1. ст.7. за правилами, визначеними в п.3.4. ст.З вищезгаданого Закону.

Виходячи з вищенаведеного документальною перевіркою встановлено, що за перевіряємий період даним підприємством проведено виплати за проживання в готелі та харчування в сумі 25436 грн. стороннім особам, а також надання ваучерів для поповнення послуг мобільного зв"язку працівникам підприємства в сумі 14489,73 грн. Вказані суми наданих благ не були оподатковані, тому виходячи з вищенаведеного документальною перевіркою донараховано 7045,89 грн. податку з доходів фізичних осіб у відповідності до п.3.4. ст.З вищезазначеного Закону. (25436+14489,73= 39925,73*1,1765*15%= 7045,89грн.).

Підпунктом 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181-Ш ( зі змінами та доповненнями) встановлено, що у разі коли платник податків здійснює продаж ( відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору ( обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства такі нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу ( відчуження) або виплати, зазначений платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі суми зобов'язання з такого податку, збору ( обов'язкового платежу).

Враховуючи вищенаведене, ДПІ у Виноградівському районі правомірно донараховано ТОВ „АВЕ Виноградово" податок з доходів найманих працівників в сумі 22037,67грн. ( в тому числі за основним платежем - 7345,89грн., та застосовано фінансову санкцію - 14691,78грн

За загальним правилом, встановленим у ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч.2 зазначеної статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем, як субєктом владних повноважень, під час судового розгляду справи доведено правомірність прийнятих ним рішень. За наведених вище обставин суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення - рішеннявід 30 червня 2010 року №0000602351/0 та №0005441752/0 є правомірними, а так підстави для задоволення позовних вимог відсутні. Доказів здійснення судових витрат по справі відповідачем суду не надано. Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд постановив:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕ Виноградово»до Державної податкової інспекції у Виноградівському районі Закарпатської області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Виноградівському районі Закарпатської області від 30 червня 2010 року №0000602351/0 та №0005441752/0- відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Маєцька Н.Д.