Ухвала суду № 140995410, 21.10.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

УКРАЇНА

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МИКОЛАЄВА

вул. Захисників Миколаєва, 41/12, м. Миколаїв, 54607 тел. (0512) 53-31-08

e-mail: inbox@ct.mk.court.gov.ua, web: ct.mk.court.gov.ua

Код ЄДРПОУ 02892528

490/9428/26

нп 1-кс/490/4453/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ УСБУ в Херсонській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Давидів Брід Великоолександрівського району Херсонської області, громадянина України, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

12.10.2026 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстроване кримінальне провадження №22026230000000502 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 1 ст. 263 КК України.

20.10.2026 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Згідно вказаного повідомлення встановлено, що ОСОБА_4 12.10.2026 приблизно о 17 год. 00 хв., усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи прямий умисел, спрямований на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, використовуючи автомобіль ВАЗ 2106, д.н.з. НОМЕР_1 із заздалегідь підготовленим вибуховим пристроєм, а саме предмет, схожий на гранату, прибув до будівлі ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі ІНФОРМАЦІЯ_3 ), розташованої за адресою:

АДРЕСА_2 , після чого направився до входу на територію вказаної військової установи. Зайшовши через прохідну на територію ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 побачив військовослужбовців, які, будучи вдягненими у військову форму одягу, відповідно до своїх посадових обов`язків здійснювали охорону об`єкта та контроль за дотриманням пропускного режиму, а саме: стрільців відділення охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та гранатометника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

В подальшому, усвідомлюючи, що вказані особи є військовослужбовцями Збройних Сил України та виконують покладені на них службові обов`язки в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 , діючи умисно, зухвало та агресивно, з метою зриву нормального функціонування органу військового управління, підійшов до них, тримаючи у лівій руці запал до ручної осколкової гранати типу УЗРГМ, а у правій предмет, схожий на корпус гранати.

Демонструючи зневагу до законної діяльності військовослужбовців, ОСОБА_4 на очах у військовослужбовців витягнув запобіжне кільце із запалу та простягнув предмет схожий на запал до гранати типу УЗРГМ в бік ОСОБА_7 з вимогою забрати вказаний запал.

Отримавши відмову, ОСОБА_4 , продовжуючи свої умисні дії, спрямовані на перешкоджання діяльності військового формування шляхом фізичного та психологічного впливу, почав кричати та погрожувати застосуванням бойового припасу, створивши тим самим реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози, після чого застосував фізичне насильство до військовослужбовців, які перебували на чергуванні. Зокрема, ОСОБА_4 спочатку умисно відштовхнув військовослужбовця ОСОБА_7 в груди, після чого завдав йому одного удару лівою рукою в область правої скроні. Надалі підозрюваний намагався завдати удару іншому військовослужбовцю ОСОБА_8 , однак останній встиг відвернутися, уникнувши удару. Продовжуючи свої агресивні та протиправні дії, ОСОБА_4 завдав удару ногою в область обличчя військовослужбовцю ОСОБА_7 . При цьому свої дії ОСОБА_4 супроводжував вигуками погроз на адресу військовослужбовців, висловлював зневагу до них, використовуючи нецензурну лайку. Свою агресивну поведінку він демонстрував відкрито, зухвало та демонстративно, не приховуючи свого зневажливого ставлення до військовослужбовців, водночас продовжуючи тримати в руці предмет, схожий на гранату та запал УЗРГМ в зведеному стані, чим створював загрозливу обстановку та посилював психологічний тиск на присутніх військовослужбовців. У цей час з приміщення РТЦК почали виходити інші співробітники ІНФОРМАЦІЯ_4 , після чого ОСОБА_4 вибіг з території вищевказаного РТЦК та СП. Сів до автомобіля на якому прибув та поїхав у невідомому напрямку.

Своїми умисними, суспільно небезпечними діями ОСОБА_4 грубо порушив штатний режим роботи та дезорганізував діяльність ІНФОРМАЦІЯ_4 в умовах воєнного стану. Демонстрація приведеного у бойову готовність предмета схожого на боєприпас у поєднанні з фізичним насильством створили безпосередню та реальну загрозу життю і здоров`ю особового складу. Крім того, внаслідок завданих нападником ударів військовослужбовцю ОСОБА_7 спричинено тілесні ушкодження.

Слідчий звернувся до слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва з погодженим із прокурором Херсонської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_10 клопотанням про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави. В обґрунтування клопотання вказав, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років. Підозра є обґрунтованою, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, є ризики того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення. Запобігти вказаним ризикам не зможе обрання більш м`якого запобіжного заходу

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала та просила задовольнити.

Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання. Просили обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання та кримінального провадження, приходжу до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, яке відноситься до категорії особливо тяжких злочинів та за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Підозра є обґрунтованою, підтверджується наступними зібраними матеріалами кримінального провадження:

- протоколом огляду місця події від 12.10.2026, проведеного на території дислокації ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 ). У ході огляду на території вищевказаного РТЦК та СП, де відбувався конфлікт, виявлено та вилучено два металеві кільця зі шплінтами, що є фіксаторами (чеками) від запалу ручної гранати. Цей об`єктивний речовий доказ беззаперечно підтверджує правдивість показань свідків та потерпілих щодо того, що ОСОБА_4 перевів боєприпас у бойове положення саме на території установи, створивши реальну загрозу життю військовослужбовців;

- протоколом невідкладного обшуку автомобіля ВАЗ 21063 (д.н.з. НОМЕР_1 ) від 12.10.2026, на якому підозрюваний втік з місця події. Під час обшуку в салоні авто (де стався вибух) виявлено та вилучено важіль запалу типу УЗРГМ (з маркуванням «-79 УЗРГМ УЗЧП»), деформовані частини металу (залишки корпусу гранати) та змиви речовини бурого кольору, схожої на кров, із водійських дверцят. Наявність важеля запалу в автомобілі підтверджує факт, що підозрюваний висмикнув чеку біля військкомату, забрав гранату з собою в авто, де згодом відпустив важіль, що призвело до детонації. Крім того, під час обшуку на відеозаписі та фототаблиці зафіксовано наскрізний отвір в днищі автомобіля біля ніг водія, руйнування вікон та деформацію кузова, що є наслідком фугасної дії вибухової речовини;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 , а також протоколами допитів свідків (співробітників ІНФОРМАЦІЯ_4 ) ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_8 , які надали показання щодо обставин вчинення злочину;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, під час проведення якого потерпілий ОСОБА_7 впізнав ОСОБА_4 як особу, яка 12.10.2026 вчиняла протиправні дії на території ІНФОРМАЦІЯ_4 , погрожувала застосуванням бойової гранати та завдавала йому тілесних ушкоджень;

- протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, під час проведення якого свідки ОСОБА_12 , ОСОБА_13 впізнали ОСОБА_4 як особу, яка 12.10.2026 вчиняла протиправні дії на території ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

- відеозаписом з нагрудної камери (бодікамери) військовослужбовця ІНФОРМАЦІЯ_4 , отриманим органом досудового розслідування в порядку ст. 93 КПК України. Зазначений відеозапис фіксує злочинні дії підозрюваного ОСОБА_4 : його агресивну поведінку, переведення гранати у бойове положення (демонстрацію вибухового пристрою без чеки), погрози його застосування, а також безпосередній момент завдання ударів військовослужбовцям, що підтверджує показання потерпілого та свідків;

- медичною документацією (довідкою) з КНП «Великоолександрівська лікарня», які підтверджують факт госпіталізації ОСОБА_4 12.10.2026 із характерними мінно-вибуховими травмами, що безпосередньо пов`язує його з епіцентром вибуху в автомобілі ВАЗ 21063;

- медичною документацією (довідками) щодо фіксації тілесних ушкоджень, завданих потерпілому ОСОБА_7 та іншим військовослужбовцям, яка підтверджує факт застосування підозрюваним ОСОБА_4 фізичного насильства під час перешкоджання законній діяльності військового формування;

- іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

За такого, оскільки на теперішній час існують три ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, їх існування в сукупності дозволяє дійти висновку про те, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не є достатнім для їх запобігання.

З урахуванням викладеного, тяжкості покарання, яке загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним в інкримінованому правопорушенні, особи підозрюваного, того факту, що діяльність ОСОБА_4 направлена проти основ національної безпеки України, вважаю доведеною наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення. Запобігти вказаним ризикам шляхом обрання більш м`яких запобіжних заходів не вбачається можливим.

Відповідно до положень ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, що направлений проти основ національної безпеки України.

На підставі викладеного, враховуючи те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, що направлений проти основ національної безпеки України, є доведеною наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, запобігти яким неможливо шляхом обрання більш м`якого запобіжного заходу, вважаю необхідним клопотання слідчого задовольнити та обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави.

Керуючись ст.ст. 183, 193, 194, 196, 309 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 18 грудня 2026 року.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів.

Повний текст ухвали оголошено 23 жовтня 2026 року о 15 год. 00 хв.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_14