Рішення № 140993793, 20.10.2026, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2026 р. м. Рівне Справа № 918/1047/26

Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В., при секретарі судового засідання Мельник В.Я., розглянувши у загальному позовному провадженні матеріали справи

за позовом Комунального підприємства "Дубноводоканал" Дубенської міської ради (35604, м. Дубно, вул. Гірницька, 3а, код ЄДРПОУ 31525841)

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Дубномолоко" (35600, Рівненська обл., м. Дубно, вул. Грушевського, буд. 117а, код ЄДРПОУ 05496081)

про стягнення 18 020 910 грн. 91 коп..

В судовому засіданні приймали участь:

від позивача: адвокат Мазур Р.В.;

від відповідача: адвокат Богачук Я.О..

В судовому засіданні 19.10.2026 року оголошувалася перерва до 20.10.2026 року.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Дубноводоканал" Дубенської міської ради (далі по тексту Позивач, КП "Дубноводоканал") звернулося в Господарський суд Рівненської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Дубномолоко" (далі по тексту Відповідач, ПрАТ "Дубномолоко") в якому просить стягнути з останнього плату за скиди стічних вод з перевищенням допустимої концентрації забруднюючих речовин за період з 05.03.2026 по 31.05.2026 у розмірі 18 020 910 грн. 91 коп..

Позовні вимоги КП "Дубноводоканал" мотивує наступним. Між КП «Дубноводоканал» та ПрАТ «Дубномолоко» укладено Договір про надання послуг водовідведення від 22.01.2014 №193 (надалі - Договір). Відповідно до п.1.1 Договору Виконавець зобов`язується надавати Споживачу послуги з постачання холодної води і водовідведення, а Споживач зобов`язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому Виконавцем послуг на умовах цього договору. Скидання Абонентом стоків з перевищенням допустимих концентрацій оплачується за підвищеним тарифом, строк дії якого визначається з часу проведення Водоканалом або підприємства і організації, які надають послуги з водопостачання попереднього аналізу стічних вод до моменту фіксації порушення, але не більше одного календарного місяця. Зазначає, що між КП «Дубноводоканал» та ПрАТ «Дубномолоко» не укладалось окремого договору про приймання понаднормативно забруднених стічних вод. На території ПрАТ «Дубномолоко» локальні очисні споруди відсутні.

29.05.2026 року та повторно 09.06.2026 року Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області за участю фахівців РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал», КП КМР «Костопільводоканал» та ДУ «РОЦКПХ МОЗ України» було здійснено раптові контрольні відбори проб стічних вод ПрАТ «Дубномолоко» з контрольного каналізаційного колодязя за адресою: м. Дубно, вул. Квітки-Основ`яненка, 3 за результатами аналізів виявлено численні порушення і перевищення норми допустимої концентрації забруднюючих речовин. Виходячи із вищевикладеного, проведеним раптовим відбором стічних вод, які скидаються ПрАТ «Дубномолоко» до системи централізованого водовідведення м.Дубно встановлено перевищення допустимої концентрації кількох забруднюючих речовин (БСК, ХСК, сульфати). Вказує, що відповідно до п.5.1.5 Договору Відповідач несе відповідальність за скидання у каналізаційні мережі стоків, забруднення яких перевищує ГДК.

Позивач зазначає, що розрахунок сплати за скид відповідачем стічних вод з перевищенням допустимої концентрації забруднюючих речовин за період з 05.03.2026 по 31.05.2026 становить 18 020 910,91 гривень.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 25.08.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Призначено розгляд справи у підготовчому засіданні.

Представником ПрАТ «Дубномолоко» 09.09.2026 подано відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечує посилаючись при цьому на таке.

Відповідач заперечує, що відбори проб стічних вод (які проводилися 29.05.2026 і 09.06.2026) здійснювалися з контрольного каналізаційного колодязя, стверджує, що в дійсності ці відбори проводилися за межами ПрАТ «Дубномолоко» і не з контрольного каналізаційного колодязя, а з загального каналізаційного колектора по вул. Квітки-Основ`яненка, 3 в м. Дубно.

Відповідач заперечує, що відібрані проби стічних вод є результатами діяльності ПрАТ «Дубномолоко», оскільки ці проби містили стічні води інших юридичних та фізичних осіб. Окрім того, зазначає, що було порушено процедуру відбору стічних вод, встановлену як нормативними актами, так і державними стандартами. Вказує, що всі відбори проб, які здійснювалися в 2022-2026р із контрольного каналізаційного колодязя ПрАТ «Дубномолоко», підтверджували відсутність перевищень граничних допустимих концентрацій тих чи інших речовин. Незалежний аналіз стічних вод ПрАТ «Дубномолоко» також підтвердив відсутність перевищень гранично допустимих концентрацій речовин.

Відповідач заперечує той факт, що 18 020 910,91 грн., які просить стягнути Позивач, нараховані законно. Зазначає, що ця сума ґрунтується на результатах аналізів, які згідно із загальнодержавними та місцевими Правилами не могли бути підставою для нарахувань, оскільки ці результати проведені іншими особами, ніж Позивач.

Представник відповідача 13.09.2026 подав відповідь на відзив в якій позовні вимоги підтримав.

Ухвалою суду від 25 вересня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Під час розгляду справи по суті представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві. Натомість представник відповідача проти позву заперечив з підстав, наведених у відзиві.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, безпосередньо дослідивши докази у справі, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню. При цьому господарський суд керувався наступним.

Комунальне підприємство "Дубноводоканал" Дубенської міської ради є підприємством комунальної форми власності, основним видом діяльності якого є послуги з централізованого водопостачання та водовідведення на території громади міста Дубно. Позивач надає послуги з централізованого водопостачання та водовідведення та вивозу сміття згідно з Законами України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", "Про житлово-комунальні послуги" та Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою КМУ від 05.07.2019 року №690.

Відповідно до п.5 статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.

Між КП «Дубноводоканал», як Виконавцем та ПрАТ «Дубномолоко», як Споживачем укладено Договір про надання послуг водовідведення від 22.01.2014 №193 (надалі - Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору Виконавець зобов`язується надавати Споживачу послуги з постачання холодної води і водовідведення, а Споживач зобов`язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому Виконавцем послуг на умовах цього договору.

Позивач у позовній заяві вказує, що 29.05.2026 року та повторно 09.06.2026 року Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області за участю фахівців РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал», КП КМР «Костопільводоканал» та ДУ «РОЦКПХ МОЗ України» було здійснено раптові контрольні відбори проб стічних вод ПрАТ «Дубномолоко» з контрольного каналізаційного колодязя за адресою: м. Дубно, вул. Квітки- Основ`яненка, 3 за результатами аналізів яких виявлено численні порушення і перевищення норми допустимої концентрації забруднюючих речовин. Позивач вказує, що результати вимірювань закріплені у протоколах лабораторних досліджень стічної води від 09.06.2026, проведених РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал», КП КМР «Костопільводоканал» та ДУ «Рівненський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України».

Виходячи із вищевикладеного, позивач стверджує, що проведеним раптовим відбором стічних вод, які скидаються ПрАТ «Дубномолоко» до системи централізованого водовідведення м. Дубно, встановлено перевищення допустимої концентрації кількох забруднюючих речовин (БСК, ХСК, сульфати), і що розрахунок сплати за скид відповідачем стічних вод з перевищенням допустимої концентрації забруднюючих речовин за період з 05.03.2026 по 31.05.2026 становить 18 020 910,91 гривень.

З`ясувавши обставини на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, безпосередньо дослідивши докази у справі, господарський суд доходить висновку що позовні вимоги КП «Дубноводоканал» не грунтуються ні на договорі, ні на законі, що підтверджується наступним.

Відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII (далі по тексту Закон, Закон № 2189-VIII).

Відповідно до п. 2 ч. 1 статті 5 Закон № 2189-VIII комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

За приписами ч. 3 статті 24 Закону послуга з централізованого водовідведення надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з централізованого водовідведення, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №316 від 01.12.2017 затверджено Правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та Порядок визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення (надалі по тексту відповідно Правила та Порядок).

Пунктом 2 Правил встановлено, що ці Правила поширюються на суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність з централізованого водовідведення (відведення та/або очищення стічних вод) (далі - виконавці), на юридичних осіб незалежно від форм власності та відомчої належності, фізичних осіб - підприємців, фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність і взяті на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з Податковим кодексом України, які використовують воду (у тому числі питну) для виробництва товарів та надання послуг та скидають стічні води до систем централізованого водовідведення або безпосередньо у очисні споруди системи централізованого водовідведення виконавця (далі - споживачі).

Пунктом 4 Правил передбачено, що на підставі цих Правил виконавець розробляє місцеві Правила приймання, в яких враховують місцеві особливості приймання та очищення стічних вод, а також визначають ДК забруднюючих речовин, що можуть скидати до системи централізованого водовідведення. Місцеві правила приймання затверджуються органами місцевого самоврядування та є обов`язковими для виконавців та споживачів.

Рішенням Дубенської міської ради від 24.12.2019 № 4432 затверджено Правила приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення м. Дубно (далі - Правила №4432).

Загалом Правила №4432 в своїй більшості повторюють норми Правил, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №316 від 01.12.2017.

Зокрема, вищевказаними Правилами визначено значення термінів, що використані у цих Правилах, встановлено загальні вимоги до складу та властивостей стічних вод, які скидаються до системи централізованого водовідведення, встановлено допустимі концентрації забруднюючих речовин у стічних водах споживача та порядок контролю за скидом стічних вод до систем централізованого водовідведення. Крім того у Правилах №4432 визначено розмір плати, за скид стічних вод до систем централізованого водовідведення при порушенні вимог щодо якості і режиму їх скидання. В той же час наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №316 від 01.12.2017 окремо затверджено Порядок визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення.

Так пунктом 3 розділу I вказаних правил встановлено, що терміни, що використані у цих Правилах, вживаються у таких значеннях:

арбітражна проба - частина контрольної проби, аналіз якої здійснюється за рахунок споживача за його незгоди з результатами аналізу контрольної проби, яку провів виробник;

вимоги до скиду стічних вод - вимоги щодо режиму, кількісного та якісного складу стічних вод, які споживач скидає до системи централізованого водовідведення населеного пункту, склад і зміст, порядок надання яких визначено цими Правилами та місцевими правилами приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення населеного пункту (далі - місцеві правила приймання);

випуск водовідведення споживача - трубопровід для відведення стічних вод від будинків, споруд, приміщень та з території споживача в мережу водовідведення;

головний колектор водовідведення - трубопровід, до якого надходять стічні води від збірних колекторів і районних насосних станцій;

ДК - допустима концентрація забруднюючої речовини, г/м-3;

договір - договір про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення;

залповий скид до системи централізованого водовідведення - скид стічних вод з концентраціями забруднюючих речовин, що перевищують більш як у 20 разів допустимі величини показників, визначені в місцевих правилах приймання, та/або з перевищенням обсягів стічних вод, визначених для конкретного споживача;

збірний колектор - трубопровід для приймання стічних вод з окремих випусків водовідведення та транспортування їх у головний колектор водовідведення;

зливальна станція (пункт) - спеціальне обладнання (стаціонарне чи пересувне) для прийому стічних вод, що вивозяться асенізаційним транспортом, до системи централізованого водовідведення стічних вод;

колектор водовідведення - трубопровід зовнішньої мережі водовідведення для збирання й відведення стічних вод;

контрольний колодязь - колодязь на випуску водовідведення споживача безпосередньо перед приєднанням до колектора виконавця або в іншому місці за погодженням із виконавцем мереж з вільним доступом виконавця до такого колодязя;

контрольна проба - проба стічних вод споживача (субспоживача), відібрана виконавцем з контрольного колодязя з метою визначення складу стічних вод, що відводяться до системи централізованого водовідведення виконавця;

локальна мережа водовідведення - система трубопроводів, каналів та/або лотків і споруд на них для збирання й відведення стічних вод з території споживача;

локальні очисні споруди - споруди чи пристрої для очищення стічних вод окремого споживача відповідно до вимог цих Правил та/або місцевих правил приймання;

мережа водовідведення - система трубопроводів, каналів та/або лотків і споруд на них для збирання й відведення стічних вод;

об`єкт споживача - окремо розташована територія споживача з відокремленими системами водопостачання і водовідведення;

очисні споруди системи централізованого водовідведення - комплекс споруд для очищення стічних вод перед їх скиданням у водні об`єкти;

плата за понаднормативні скиди стічних вод - додаткова плата споживачів, яка справляється за порушення ними умов скиду стічних вод до систем централізованого водовідведення;

роздільна система водовідведення - система водовідведення в населеному пункті або на промисловому підприємстві, що складається з декількох самостійних мереж водовідведення: господарсько-побутової (в яку, крім господарсько-побутових, може скидатися частина виробничих стічних вод), виробничої (для відведення забруднених виробничих стоків, які не допускають спільного відведення та очищення разом із побутовими стоками), зливової;

стічна вода - вода, що утворилася в процесі господарсько-побутової і виробничої діяльності (крім шахтної, кар`єрної і дренажної води), а також відведена із забудованої території, на якій вона утворилася внаслідок атмосферних опадів;

стічна вода технологічного походження - стічна вода, що утворилася в процесі виготовлення продукції та/або надання послуг;

субспоживач - суб`єкт господарювання, що скидає стічні води до системи централізованого водовідведення через мережі споживача за погодженням зі споживачем і виконавцем на підставі договору зі споживачем та виконавцем.

Інші терміни, що використовуються у цих Правилах, вживаються у значеннях, наведених у Водному кодексі України, Законах України «Про водовідведення та очищення стічних вод», «Про житлово-комунальні послуги», «Про захист прав споживачів» та Правилах користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року № 190, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 07 жовтня 2008 року за № 936/15627 (далі - Правила користування).

При цьому у розділі I вказаних Правил закріплено, що кожен споживач скидає стічні води до системи централізованого водовідведення через окремий випуск з обов`язковим облаштуванням контрольного колодязя, розташованого у місці, погодженому з виконавцем. Об`єднання випусків стічних вод від кількох споживачів може здійснюватися тільки після контрольного колодязя на випуску водовідведення кожного споживача.

Скидання стічних вод субспоживачем із використанням мережі водовідведення споживача не є об`єднанням випусків стічних вод кількох споживачів (п.6 Правил №4432, п.7 Правил №316.

Як вбачається з матеріалів справи Позивач (КП «Дубноводоканал»), зокрема, обґрунтовує позовні вимоги актами відбору проб від 29.05.2026 та 09.06.2026, стверджуючи, що вони відібрані з «контрольного каналізаційного колодязя за адресою: м. Дубно, вул. Квітки-Основ`яненка, 3».

Відповідно до норм Правил №316 та №4432 контрольний колодязь - колодязь на випуску водовідведення споживача безпосередньо перед приєднанням до колектора виконавця або в іншому місці за погодженням із виконавцем мереж з вільним доступом виконавця до такого колодязя; збірний колектор - трубопровід для приймання стічних вод з окремих випусків водовідведення та транспортування їх у головний колектор водовідведення.

Отже, контрольний колодязь має бути облаштований перед приєднанням каналізаційної мережі ПрАТ «Дубномолоко» до каналізаційного колектора КП «Дубноводоканал».

Пунктом 4.2.2. Договору про надання послуг водовідведення від 22.01.2014 №193, укладеному між позивачем та відповідачем, встановлено, що Споживач зобов`язаний погодити у встановленому порядку паспорт водокористувача, в якому відображається відомча належність підприємства, профіль виробництва, характеристика вводів водопроводу та випусків каналізації, наявність приладів обліку води, зворотніх циклів, очисних споруд, генплан підприємства з нанесенням мереж трубопроводу та каналізації, чисельність персоналу за категоріями умов та розрахунок витрат води і стоків.

Однак позивач не надав суду доказів того, що між сторонами договору у встановленому порядку погоджено паспорт водокористувача в якому, зокрема, було би зазначено характеристику вводів водопроводу та випусків каналізації, генплан підприємства з нанесенням мереж трубопроводу та каналізації.

В той же час суд зазначає, що Акт розмежування балансової приналежності водопровідно-каналізаційних мереж та експлуатаційної відповідальності сторін, доданий до позовної заяви, складений 08 лютого 2008 року, в той час як договір №193, на який посилається позивач, укладено 22.01.2014 року. Також зі схеми водопостачання і каналізації ВАТ «Дубномолоко» доданої до Акту, не вбачається, що контрольний колодязь КК1 знаходиться по вул. Квітки-Основ`яненка, 3 і саме на випуску водовідведення споживача безпосередньо перед приєднанням до колектора виконавця.

Водночас суд зазначає, що надані позивачем акт і схеми від 2008 року не можуть вважатися належними доказами в розумінні ст. 76 ГПК України. Так, предметом доказування у цій справі є порушення зобов`язань та понаднормативний скид забруднюючих речовин за чинним Договором №193 від 22.01.2014. Натомість наданий Позивачем акт розмежування балансової належності зі схемами були складені у 2008 році і розроблялися, як додаток до зовсім іншого договору про водовідведення, який на сьогодні не є чинним. Акт і додані до нього схеми не є додатком до чинного Договору №193. Оскільки акт 2008 року не має жодного юридичного чи матеріально-правового зв`язку з Договором №193, на якому ґрунтується позов, він є неналежним доказом і не може регулювати відносини сторін, що виникли після 2014 року.

На даний час визначення місця відбору проб (контрольного колодязя) регулюється Правилами №316 і Правилами приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення міста Дубно №4432. Згідно цих нормативних актів, кожен споживач повинен скидати стічні води через окремий випуск з обов`язковим облаштуванням контрольного колодязя (на випуску водовідведення споживача безпосередньо перед приєднанням до колектора виконавця або в іншому місці за погодженням із виконавцем мереж з вільним доступом виконавця до такого колодязя). Між Позивачем та Відповідачем після укладення Договору №193 не погоджувалося письмово місце облаштування колодязя, водночас такий контрольний колодязь є облаштованим на випуску водовідведення ПрАТ «Дубномолоко», що підтверджується Топографічною зйомкою і позначенням місця фактичного відбору стічних вод 29.05.2026 і 09.06.2026 та місця розташування контрольного колодязя (а.с.107 на звороті, а.с. 108).

В той же час суд зазначає, що за період з 2022 по 2026 роки місцем відбору проб був саме контрольно-каналізаційний колодязь за місцем знаходження ПрАТ «Дубномолоко» (вул. Грушевського, 117-А у м. Дубно), а не по вул. Квітки-Основ`яненка, 3, що не заперечується самими сторонами спору.

Оскільки нормативні акти 2017-2019 років врегулювали поняття «контрольного колодязя» і вимоги щодо його облаштування, то наданий Позивачем Акт від 2008 року не може вважатися належним доказом підтвердження погодження сторонами місця його розташування.

Крім того слід також зазначити, що в Акті про відбір проб стічних вод №2 від 09.06.2026, складеним КП «Рівнеоблводоканал», який позивачем взято за основу нарахувань, вказано, що проби відбиралися з «каналізаційного колодязя», а не з контрольного колодязя.

Як зазначалося вище, фактичний відбір проб здійснювався не з контрольного колодязя ПрАТ «Дубномолоко», а з каналізаційного колектора по вул. Квітки- Основ`яненка, 3 у м. Дубно. У вказаний колектор скидають стічні води інші суб`єкти господарювання та фізичні особи. Так, у відповідь на адвокатський запит представника відповідача (а.с. 109, 110) від 17.06.2026 Позивач повідомив, що до цього каналізаційного колектора здійснюється скид стічних вод від приватної житлової забудови прилеглих вулиць: Спортивна; Гайдамацька; П. Тичини; Лінійна; О. Пчілки; а також підприємств по вул. Семидубська: ТОВ «Склоресурс», ФОП Завадський П.П. (ПП «Аметист»), ТОВ «ДН Класик» та ПрАТ «Дубномолоко».

З даного вбачається, що згадані у відповіді на адвокатський запит вулиці - це як прилеглі вулиці, на яких є чимало житлових будинків, так і віддалена вул. Семидубська. Відтак, згідно наведених у п. 3 розділу І Правил №316 термінів «збірний колектор» і «контрольний колодязь», каналізаційний колектор по вул. Квітки-Основ`яненка, 3 являється саме збірним колектором виконавця, оскільки у ньому збираються стічні води інших споживачів, в той же час, як контрольний колодязь повинен бути на випуску водовідведення споживача перед приєднанням до колектора виконавця.

Суд також зазначає, що на стор. 23 Акту ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності КП «Дубноводоканал» Дубенської міської ради за період з 01.01.2022 по 31.05.2026 вказано про те, у ФОП Завадського П.П. (ПП «Аметист») 04.06.2026 виявлено перевищення допустимої концентрації забруднюючих речовин по наступних показниках: завислі речовини - 252,7 мг/дм3 (норма 238), БСК - 800 мг/ дм3 (норма - 199), ХСК - 1600 мг/дм3 (норма 498), азот амонійний - 80 мг/дм3 (норма 15,3), фосфати - 75 мг/дм3 (норма 10). При цьому показники БСК і ХСК, виявлені у стічних водах ФОП Завадського П.П. (ПП «Аметист»), дуже подібні на ті, які було виявлено в ході відбору проб 09.06.2026 (БСК - 836 мг/дм3, ХСК - 1490 мг/дм3) на підприємстві відповідача.

Відтак, суміш стічних вод десятків інших користувачів - як побутових, так і суб`єктів господарювання (причому в одного з них виявлене істотне перевищення гранично допустимих концентрацій), котра утворюється у каналізаційному колекторі по вул. Квітки-Основ`яненка, 3 у м. Дубно, неможливо вважати стічними водами лише одного ПрАТ «Дубномолоко».

Отже, з вищенаведеного слідує, що ПрАТ «Дубномолоко» не є особою, яка одноосібно утворює стічні води в загальному каналізаційному колекторі по вул. Квітки-Основ`яненка, 3 у м. Дубно.

Оскільки відбір проб здійснювався із колектора, де стічні води Відповідача вже змішалися з побутовими та промисловими стоками інших юридичних і фізичних осіб, такі проби є змішаними (нерепрезентативними). Вони жодним чином не можуть характеризувати якісний склад індивідуальних скидів ПрАТ «Дубномолоко».

При цьому суд звертається до висновків, викладених у 5.39 постанови Верховного Суду від 25.10.2023 по справі №925/761/21 в якій, зокрема, зазначено:

"5.39. Верховний Суд вважає такі висновки передчасними, адже суди попередніх інстанцій не врахували, що оскільки між позивачем та відповідачем не погоджено інших місць для відбору проб стічних вод, відповідно до вищенаведених Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, затвердженими наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 №316, відбір проб здійснюється з контрольного колодязя, вимоги до місця розташування якого визначено нормами цих Правил, відповідно до яких контрольний колодязь - це колодязь на каналізаційному випуску споживача безпосередньо перед приєднанням до каналізаційного колектора виробника або в іншому місці за погодженням із виробником з вільним доступом виробника до такого колодязя".

Виходячи з цієї позиції Верховного Суду, належними є доводи Відповідача про те, що відбір проб мав здійснюватися не в загальному каналізаційному колекторі, куди відбувається скид стічних вод багатьох користувачів, а в колодязі перед приєднанням каналізаційної мережі ПрАТ «Дубномолоко» до загального колодязя.

Покладання на Відповідача відповідальності за можливе забруднення стічних вод іншими суб`єктами господарювання та приватним сектором прямо суперечить статті 1166 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі саме особою, яка її завдала.

В той же час з матеріалів справи вбачається, що ПрАТ «Дубномолоко» не є особою, яка одноосібно утворює стічні води в загальному каналізаційному колекторі по вул. Квітки-Основ`яненка, 3 у м. Дубно, а відтак вказана особа не є відповідальною за можливе забруднення стічних вод, які збираються у вказаний колектор.

Отже сам по собі факт відбору проб стічних вод з загального каналізаційного колектора, а не з контрольного колодязя, який розміщено на випуску водовідведення споживача безпосередньо перед приєднанням до колектора виконавця, не є підтвердженням того, що саме ПрАТ «Дубномолоко» скидає стічні води з перевищенням норми допустимої концентрації забруднюючих речовин.

Поза всім вищенаведеним судом також встановлено, що відбір проб стічних вод 09.06.2026 у каналізаційному колекторі по вул. Квітки-Основ`яненка, 3 у м. Дубно здійснювався з порушенням державного стандарту та керівного нормативного документу.

Так підпунктом 2 п. 10 розділу VI Правил №316 визначено, що у місцевих правилах приймання конкретизуються питання щодо:

відбору проб стічних вод на аналіз;

оформлення процедури відбору проб, у тому числі форми супровідного документа, що складатиметься за результатом відбору проб, з фіксуванням інформації щодо відібраної проби (дата, час, місце відбору; вид, об`єм проби; тип матеріалу тари, його об`єм; процедура попередньої обробки проби; відомості про особу, яка відбирала пробу, тощо) з урахування вимог та положень ДСТУ ISO 5667-2-2003 «Якість води. Відбір проб. Частина 2. Настанови щодо методів відбирання проб», ДСТУ ISO 5667-32001 «Якість води. Відбір проб. Частина 3. Настанови щодо зберігання та поводження з пробами», ДСТУ ISO 5667-10-2005 «Якість води. Відбирання проб. Частина 10. Настанови щодо відбирання проб стічних вод»...

Як вбачається з п. 10.1 розділу VI Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення міста Дубно №4432, у ньому міститься норма про те , що порядок відбору контрольних проб стічних вод конкретизує вимоги, що викладені у ДСТУ ISO 5667-2-2003, ДСТУ ISO 5667-32001 та ДСТУ ISO 5667-10-2005.

При цьому судом встановлено, що при відборі проб стічних вод 09.06.2026 у каналізаційному колекторі по вул. Квітки-Основ`яненка, 3 у м. Дубно допущені наступні порушення державного стандарту ДСТУ ISO 5667-10-2005.

1. Порушення п. 5.1.1 - неправильний вибір місця відбору (репрезентативність).

Вимога стандарту (п. 5.1.1): В усіх випадках треба вибрати таке місце відбирання, у якому можна одержати репрезентативну пробу досліджуваних стічних вод.

Суть порушення: Позивач здійснив відбір проб із колодязя за адресою: м. Дубно, вул. Квітки-Основ`яненка, 3. Цей колодязь є загальноміським колектором водовідведення, до якого, окрім Відповідача, скидають стічні води десятки приватних житлових будинків сусідніх вулиць (Спортивна; Гайдамацька; П. Тичини; Лінійна; О. Пчілки), а також ряд підприємств (ТОВ «Склоресурс», ФОП Завадський П.П. (ПП «Аметист»), ТОВ «ДН Класик»).

Наслідки порушення: відібрана вода була змішаною стоковою масою багатьох споживачів, що прямо порушує вимогу репрезентативності.

2. Порушення п. 5.1.2 - не проведення очищення місця відбору.

Вимога стандарту п. 5.1.2: Перед відбиранням проби обране місце треба очистити: видалити окалину, мул, бактеріальну плівку тощо зі стінок.

Суть порушення: Позивач повністю проігнорував обов`язок очищення стінок колодязя перед відбором.

Наслідки порушення: під час занурення пробовідбірника накопичені на стінках колодязя мул, окалина та бактеріальний наріст могли злущитися і потрапити безпосередньо у відібраний посуд. Це призвело до штучного багаторазового завищення показників забруднення у протоколах Позивача (зокрема, показник фосфатів у КП «Дубноводоканал» виявився аномально завищеним - 73,5 мг/дм порівняно з паралельним відбором КП «Рівнеоблводоканал» з тієї ж точки, який зафіксував лише 4,58 мг/дм - різниця у 16 разів). 3. Порушення п. 5.1.2 - відсутність турбулентного потоку.

Вимога стандарту (п. 5.1.2): Потрібно вибирати місця із сильною турбулентною течією, що забезпечить добре перемішування. Якщо турбулентність відсутня, стандарт вимагає створити її штучно: За відсутності турбулентної течії її треба створити, звузивши потік, наприклад перегородкою або водозливом... точку відбирання проб завжди потрібно розташовувати нижче за течією від місця звуження....

Суть порушення: течія у колекторі на вул. Квітки-Основ`яненка, 3 була ламінарною (спокійною та неоднорідною за шарами). Позивач не встановлював жодних штучних перегородок або водозливів для створення турбулентного змішування стоків.

Наслідки порушення: відібрана проба не була однорідноперемішаною, що унеможливило отримання усереднених, достовірних та відтворюваних результатів хімічного аналізу.

4. Порушення п. 5.1.2 - неправильна глибина відбору.

Вимога стандарту п. 5.1.2: Як загальне правило, точка відбирання повинна бути на глибині 1/3 від поверхні води.

Суть порушення: представники Позивача здійснювали ручний відбір простим поверхневим зачерпуванням води з колодязя («черпанням») без занурення пробовідбірного пристрою на належну глибину.

Наслідки порушення: При поверхневому заборі в пробу потрапив верхній шар води, де природно концентруються легкі плаваючі речовини, жирова плівка та поверхневе сміття, що повністю спотворило реальний хімічний склад основного потоку стічних вод.

5. Порушення п. 4.2.1 - використання непідготовленого посуду.

Вимога стандарту п. 4.2.1: Перед використанням ручних засобів відбору їх «треба вимити водою з мийним засобом... потім ретельно прополоскати водою. Засоби для відбирання проб перед використанням можна прополоскати стічною водою, в якій буде відібрано пробу, щоб у такий спосіб мінімізувати ризик забруднення проби».

Суть порушення: відбір здійснювався без попереднього належного промивання та ополіскування безпосередньо стічною водою перед наповненням. Це створило передумови додаткового хімічного забруднення зразків ще на етапі забору.

6. Порушення п. 5.4 ДСТУ ISO 5667-10:2005 і Таблиці 1 ДСТУ ISO 5667-3-2001 - відсутність температурного консервування.

Вимога стандарту п. 5.4: Спосіб консервування проб стічних вод, застосовуваний найчастіше, - це охолоджування проби від 0° С до 4° С. За такої температури і зберігання проби в темноті більшість проб є зазвичай стабільними протягом 24 год. Згідно з Таблицею 1 ДСТУ ISO 5667-3-2001 («Якість води. Відбір проб. Частина 3. Настанови щодо зберігання та поводження з пробами»), для показників БСК та ХСК є обов`язковим негайне охолодження до температури від 2°С до 5°С та зберігання в темряві, а для ХСК - також консервація шляхом додавання концентрованої сірчаної кислоти (H2SO4) до рівня рН<2.

Суть порушення: відібрані проби не піддавалися негайному охолодженню чи хімічній консервації на місці збору (про це зазначено в акті відбору проб), а також на це зверталася увага представника ПрАТ «Дубномолоко» (09 хв 49 сек; 10 хв 25 сек; 11 хв 28 сек відеозапису, додаток 08 до відзиву на позов). До лабораторії проби транспортувалися за звичайної літньої температури, що запустило швидкі неконтрольовані процеси біологічного та хімічного розпаду органічних сполук.

Наслідки порушення: це призвело до повної втрати стабільності показників БСК та ХСК, що й зумовило істотні суперечності у результатах досліджень трьох різних лабораторій за одними й тими ж пробами.

Кожне із зазначених вище порушень ДСТУ мало вплив на кінцевий результат аналізів проб стічних вод, а допущена сукупність цих порушень тим більше свідчить про те, що результати аналізу проб стічних вод не можуть слугувати підставою будь-яких нарахувань для ПрАТ «Дубномолоко».

Слід зауважити, що ПрАТ «Дубномолоко» неодноразово інформувало Позивача про те, що відбір проб здійснюється не з контрольного колодязя і всупереч державним стандартам.

Суд таж зазначає, що при відборі проб слід також керуватися керівним нормативним документом (КНД) 211.1.0.009-94 «Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод. Основні положення». Нижче наведено детальний перелік конкретних пунктів цього документу, які були порушені, та обґрунтування кожного порушення.

1. Порушення п.п. 3.1 та 5.3 КНД - недотримання вимог щодо репрезентативності та місця відбору.

Вимога КНД: п. 3.1 встановлює, що відібрана проба повинна з найбільш можливою повнотою репрезентувати показники складу та властивостей об`єкту контролю на даний момент. Пункт 5.3 вимагає, щоб місця відбору проб окремих потоків були розташовані перед ділянками їхнього змішування, поза зонами можливого впливу підпору.

Суть порушення: Позивач провів відбір проб із колодязя по вул. Квітки-Основ`яненка, 3. Як офіційно підтверджено листом самого КП «Дубноводоканал», цей колодязь є елементом міського колектора, у який здійснюється змішаний скид стічних вод від приватної житлової забудови п`яти прилеглих вулиць, а також від сторонніх промислових підприємств.

Юридичний наслідок: здійснення відбору в точці, де стоки ПрАТ «Дубномолоко» вже змішалися з побутовими та промисловими водами інших абонентів, прямо суперечить вимогам п. 5.3 КНД. Така проба не є репрезентативною щодо індивідуального скиду Відповідача, що повністю нівелює її доказову силу.

2. Порушення п. 5.2 КНД - відбір проб у неперемішаному лотку без об`ємного усереднення. Вимога КНД: згідно з п. 5.2, вода у місці відбору проб повинна добре перемішуватись. Якщо це не виконується, то правила зобов`язують відбирати проби у різних по глибині місцях з відповідним усередненням за об`ємом.

Суть порушення: течія у загальному каналізаційному колекторі на вул. Квітки-Основ`яненка була спокійною (ламінарною), що виключало можливість природного ретельного перемішування води. Позивач не здійснював відбору у різних по глибині лотка місцях та не проводив жодного об`ємного усереднення. Відбір проводився ручним способом шляхом простого поверхневого зачерпування води з поверхні колодязя.

Юридичний наслідок: ігнорування вимог п. 5.2 КНД призвело до того, що у проби потрапив лише поверхневий шар води з концентрацією легких плаваючих речовин, що штучно спотворило результати аналізу.

3. Порушення п. 7.7 КНД - Порушення методології відбору для показників БСК, ХСК та завислих речовин.

Вимога КНД: п. 7.7 містить сувору імперативну норму: «Відбір проб для визначення завислих речовин, нафтопродуктів, показників БСК та ХСК слід проводити в окремий посуд одноразовим наповнюванням без переливу».

Суть порушення: згідно з актами відбору та відеозапису (додаток 08 до відзиву), проби на БСК та ХСК відбиралися із застосуванням випадкового посуду та з переливами між тарами. Це спричинило насичення води киснем повітря, що прямо заборонено п. 7.6 КНД.

Юридичний наслідок: порушення вимог п. 7.7 КНД призвело до повної втрати стабільності біохімічних показників. Саме це зумовило аномальні розбіжності між результатами аналізів (наприклад, ХСК у КП «Дубноводоканал» показав 800 мг/дм, тоді як паралельний аналіз КП «Рівнеоблводоканал» зафіксував 1490 мг/дм).

4. Порушення п. 3.1 та 9.3 КНД - незабезпечення сталості складу проб (відсутність консервування).

Вимога КНД: п. 3.1 встановлює, що способи відбору та зберігання проб мають забезпечити сталість складу та властивостей об`єкту контролю в інтервалі часу між відбором та аналізом. Пункт 9.3 зазначає, що для збільшення строку зберігання проби її обов`язково консервують у відповідності з методиками виконання вимірювань.

Суть порушення: Позивач не провів хімічного консервування відібраних стічних вод безпосередньо на місці забору (зокрема, не проводив окиснення сірчаною кислотою для ХСК та азоту амонійного). Проби транспортувалися в літній період без дотримання температурного режиму, холодильники були вуличної температури, про що представник ПрАТ «Дубномолоко» робив зауваження (09 хв 49 сек; 10 хв 25 сек; 11 хв 28 сек відеозапису, додаток 08 до відзиву).

Юридичний наслідок: через затримку аналізів без консервування в пробах відбулися незворотні хімічні процеси, що робить протоколи аналізів недостовірними джерелами доказів у розумінні ст. 78 ГПК України.

5. Порушення п. 10.2 КНД - проведення відбору без належного попереднього повідомлення. Вимога КНД: згідно з п. 10.2, відбір проб повинен вестись обов`язково в присутності або після попереднього повідомлення особи, відповідальної за експлуатацію об`єкту, де встановлені місця відбору.

Суть порушення: повідомлення про проведення відбору 09.06.2026, призначеного на 10 год 00 хв, ПрАТ «Дубномолоко» отримало о 10 год 05 хв. Це позбавило Відповідача можливості підготувати будь-які письмові пропозиції щодо місця відбору проб; забезпечити наявність посуду для проведення паралельного забору арбітражних проб; придбати та використати обладнання для перевірки температури холодильників.

Сукупність цих порушень свідчить про те, що результати аналізу проб стічних вод відібрані з істотним недотриманням вимог КНД, не можуть вважатися достовірними і слугувати підставою будь-яких нарахувань для ПрАТ «Дубномолоко».

ДСТУ ISO 5667-10:2005 «Якість води. Відбирання проб. Частина 10. Настанови щодо методів відбирання проб стічних вод» в розділі 7 "Ідентифікування і реєстрування проб" містить ряд вимог для оформлення звітів (актів) про відбори проб.

Зокрема у вказаному розділі зазначено, що форма, наведена нижче, має містити там, де це потрібно, таку інформацію:

точку відбирання;

шифр для позначення точки відбирання;

дати початку і закінчення відбирання;

час початку і закінчення відбирання;

період часу відбирання;

ціль відбирання проби;

подробиці методу відбирання проби;

подробиці польових тестів.

Характерні риси кожного окремого періоду відбирання проб потрібно відзначати в розділі «Коментарі» (див. додаток А). Як правило, відповідальний за дослідження повинен встановлювати графік тестування, об`єм проб і маркування точки відбирання.

Форма звіту має бути застосовна для постійних і тимчасових точок відбирання проб. У відповідних випадках у звіт про відбирання проб треба вносити схему місця відбирання з вказівкою важливих деталей, що впливають на якість проб, які відбирають, наприклад потоки дорожнього руху, будівлі та розташування очисної споруди тощо.

У «Коментарях» треба докладно описати умови консервації і зберігання до доставляння проби в лабораторію, зміни, що виникли після відбирання, контрольні проби, відібрані іншими дослідниками, присутність свідків, а також (у разі аварії або надзвичайної ситуації) вид, джерело й об`єм підозрюваних шкідливих речовин і список постраждалих.

Однак наявні в матеріалах справи Акти про відбір проб стічних вод №1 від 29.05.2026, №2 від 09.06.2026, складені КП «Рівнеоблводоканал», №4 від 29.05.2026 №8 від 09.06.2026, складені КП "Дубноводоканал", не містять усіх необхідних реквізитів та відомостей. Так, у актах відсутні шифр для позначення точки відбирання; час початку і закінчення відбирання; період часу відбирання; подробиці методу відбирання проби; подробиці польових тестів; характерні риси кожного окремого періоду відбирання проб. Також не описано умов консервації і зберігання до доставляння проби в лабораторію, зміни, що виникли після відбирання, контрольні проби, відібрані іншими дослідниками, присутність свідків.

Керівний нормативний документ (КНД) 211.1.0.009-94 «Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод» у п. 9.1 також встановлює вимоги до актів відбору проб:

9.1. На відібрану пробу (проби) складається супровідний документ (акт, паспорт), в якому має бути наведена така інформація:

номер посудини (проби);

назва проби, мета відбору;

вид проби (разова або об`єднана) із зазначенням способу усереднення;

спосіб відбору;

пункт та місце відбору;

дані про обробку проби (фільтрування, відстоювання, консервування тощо);

дата, час та відомості про особу (осіб), яка відбирала пробу.

Проте згадані вище Акти про відбір проб стічних не містять зазначення способу усереднення проби та даних про обробку проби (фільтрування, відстоювання, консервування тощо).

Відсутність передбачених ДСТУ та КНД відомостей дає підстави вважати акт відбору проб стічних вод такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

Слід також відзначити, що в акті відбору проб стічних вод №2 від 09.06.2026 вказано об`єм проби - 20 л. Однак це явно не відповідає дійсності, адже на відеозаписі видно, що проба відбиралася в літрову пляшку. Це має істотне значення, оскільки для належного проведення лабораторіями вимірювання концентрацій тих чи інших речовин необхідні певні об`єми проб (що, зокрема, детально описано в п. 59 постанови Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №920/1192/20).

Окрім того, в акті відбору проб стічних вод №2 від 09.06.2026 вказано, що акт складено на підставі Договору №193 з власником будівлі, однак такий договір між ПрАТ «Дубномолоко» і КП «Рівнеоблводоканал» не укладався.

Також в акті відбору проб стічних вод №2 від 09.06.2026 вказано, що він складений згідно «Правил приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення РОВКП «Рівнеоблводоканал», однак у м. Дубно діють інші Правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення міста Дубно, затверджені Дубенською міською радою.

Щодо необхідності дотримання вищевказаних норм зазначено у постанові Верховного Суду від 17.04.2019 по справі №916/2273/16, а саме:

"Суди правильно вказали, що зазначеними місцевими Правилами приймання не встановлено обов`язкових вимог до форми акта «Аналіз стічної води».

Водночас, докладний опис відбирання проб побутових і промислових стічних вод описано у ДСТУ ISO 5667-10:2005 «Якість води. Відбирання проб» Частина 10. Настанови щодо відбирання проб стічних вод.

Керівний нормативний документ (КНД) 211.1.0.009-94 «Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод» встановлює загальні вимоги до відбору проб з метою подальшого визначення хімічних та фізичних властивостей показників складу і властивостей вод. Керівний нормативний документ містить загальні вимоги до організації відбору, видів проб, місць, часу та частоти відбору, пристроїв, засобів та посуду для відбору та зберігання проб, реєстрації та транспортування проб, техніки безпеки.

Суд відхиляє доводи скаржника про те, що дія цих актів не розповсюджується на правовідносини, що склалися між сторонами спору, зважаючи на таке.

Положення зазначених вище КНД 211.1.0.009-94 розповсюджуються на відбір проб стічних та технологічних вод, що підлягають державному та відомчому контролю.

Отже, зважаючи на зазначене вище, позивач, приймаючи стічні води абонентів у міську мережу каналізації для очищення та скидаючи очищені стічні води у водний об`єкт, здійснює відомчий контроль. Тому на діяльність філії «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс» щодо відбору проб стічних вод розповсюджується дія нормативного документа КНД 211.1.0.009-94 «Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод».

5.2.4. Діючи в межах визначеної законом компетенції, суди попередніх інстанцій дослідили наданий позивачем акт, який іменується «Аналіз стічної води», та встановили, що він не містить назви проби, мети відбору, виду проби (разова або об`єднана, спосіб відбору, даних про обробку проби фільтрування, відстоювання, консервування тощо). Тобто акт за формою не відповідає вимогам, встановленим нормами чинного законодавства. Крім того, суди встановили порушення позивачем ДСТУ ISO 5667-10:2005 щодо порядку відбору у необхідну тару.

Таким чином, суди визнали акт позивача неналежним доказом у справі, на підставі якого неможливо встановити факт підтвердження скиду стічних вод з перевищенням допустимих показників забруднюючих речовин. За таких обставин правильним є висновок судів попередніх інстанцій про необґрунтованість позову ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» про стягнення з «УПТК» плати за скид ненормативно-очищених стічних вод у розмірі 29 247,78 грн.

Отже, акт відбору проб стічних вод повинен відповідати як вимогам ДСТУ, так і вимогам КНД."

Ця ж позиція підтверджується і постановою Верховного Суду від 26.04.2021 у справі №920/1266/19 в якій зазначено:

"19. У дослідженні актів відбору проб стічних вод як доказів у даній справі попередні судові інстанції, всупереч відповідним доводам Заводу, не дослідили доказів, пов`язаних із:

- застосуванням у такому відборі Керівного нормативного документа (КНД) 211.1.0.009-94 "Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод", що встановлює загальні вимоги до відбору проб з метою подальшого визначення хімічних та фізичних властивостей показників складу і властивостей вод;

дотриманням вимог відповідних державних стандартів (ДСТУ) щодо типу посудин, у які повинна відбиратися проба стічних вод, способу консервування відібраних проб, максимально рекомендованого часу консервування перед аналізуванням.

Наведене не спростовується посиланням апеляційного господарського суду на те, що "відповідно до актів відбору стічних вод аналіз проб почався проводитися саме у день відбору цих проб, а тому консервування не потребував". Зазначене положення не підтверджується посиланням на будь-який нормативний чи методичний документ;

відсутності в низці актів відбору стічних проб від 19.03.2019 №№ 126, 127, 128, 130; від 29.05.2019 №№ 368, 369, 370, 371; від 21.08.2019 №№ 630, 631, 632, 633) відомостей про обробку контрольної проби, про особливості відбору проб;

неповним дотриманням виробником визначеної додатком № 4 до Правил форми акта відбору стічних вод;

- поданням відповідачем до суду власних результатів відбору та аналізу проб стічних вод, зафіксованих у протоколі дослідження проби поверхневих, підземних та стічних вод Регіонального офісу водних ресурсів у Сумській області Державного агентства водних ресурсів України".

Про необхідність дослідження дотримання процедури відбору проб і відповідності актів відбору проб вимогам стандартів та КНД Верховний Суд наголошував також у постанові від 27.01.2022 у справі №920/808/20; у постанові від 08.06.2022 у справі №920/1192/20.

Суд також зазначає, що результати аналізів стічних вод ПрАТ «Дубномолоко» за минулі роки, а також результати незалежного аналізу підтверджують відсутність у стічних водах підприємства перевищень гранично допустимих концентрацій речовин.

Як вбачається з актів відборів проб стічних вод за 2022-2026 роки, які проводилися Позивачем безпосередньо з контрольного каналізаційного колодязя ПрАТ «Дубномолоко» (додаток 14 до відзиву), жодних перевищень допустимих концентрацій забруднень не було виявлено.

Крім того, незалежний аналіз стічних вод, проведений акредитованою державною установою «Волинський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України» (додаток 15) за результатами відбору від 17.06.2026 (Протокол №06/3362 від 25.06.2026), офіційно підтвердив, що стічні води ПрАТ «Дубномолоко» повністю відповідають установленим ГДК. З огляду на згаданий вище п. 19 постанови Верховного Суду від 26.04.2021 у справі №920/1266/19, такі документи повинні братися до уваги під час розгляду судових справ.

Відтак, Позивачем не доведено перевищення у стічних водах ПрАТ «Дубномолоко» гранично допустимих концентрацій речовин, установлених п. 4.2.15 Договору №193, а також Правилами приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення міста Дубно, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Пунктом 4 розділу VI Правил №316 передбачено, що для визначення вмісту забруднень у стічних водах споживачів використовуються дані лабораторії виконавця, у разі її відсутності - інших лабораторій, що здійснюють свою діяльність у цій галузі відповідно до вимог Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».

Пунктом 6 розділу VI Правил №316 передбачено, що з метою контролю якості стічних вод споживачів виконавець здійснює відбір контрольних проб. Виявлені в цих пробах перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах є достатньою підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень.

Аналогічні за суттю норми містяться в пунктах 4, 6 розділу VI Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення міста Дубно.

Тобто, нормативні і локальні акти встановлюють, що доказом перевищення споживачем гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах може бути лише проведений виконавцем (в даному випадку - Позивачем) відбір проб і здійснений лабораторією цього ж виконавця їх аналіз. Тільки такий доказ буде вважатися допустимим в розумінні ч. 1 ст. 77 ГПК України.

Натомість розрахунок суми позовних вимог у розмірі 18 020 910,91 грн базується на результатах аналізів, проведених сторонніми організаціями - РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал», КП КМР «Костопільводоканал» та ДУ «РОЦКПХ МОЗ України». Залучення таких сторонніх організацій не передбачено ні Правилами №316, ні Правилами приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення міста Дубно.

До того ж ці результати ще й усереднені (як вбачається з абз. 4 стор. 23 акту ревізії Держаудитслужби). Такого «усереднення» жоден нормативний акт не передбачає.

Окрім того, результати аналізів, проведених лабораторіями РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал», КП КМР «Костопільводоканал» та ДУ «РОЦКПХ МОЗ України», істотно відрізняються від результатів, проведених лабораторією самого Позивача. Такі аномальні розбіжності свідчать про дефекти методики дослідження або нестабільність проб через їх неправильний відбір. Судове рішення не може ґрунтуватися на доказах, які суперечать один одному та викликають обґрунтований сумнів у своїй достовірності. Розрахунок багатомільйонної суми збитків на основі суперечливих та недостовірних даних є необгрунтованим та незаконним.

Позивачем у позові зазначено про відсутність у ПрАТ «Дубномолоко» локальних очисних споруд і про те, що між сторонами не укладався договір на понаднормові скиди.

Проте судом встановлено, що ПрАТ «Дубномолко» 07.02.2018, через кілька днів після набрання чинності Правилами №316, керуючись п. 6 розділу ІІІ цих Правил, звернулося до КП «Дубноводоканал» з листом щодо можливості укладання договору про прийняття понаднормативна забруднених стічних вод. У ті роки існувала ймовірність того, що стічні води підприємства можуть перевищувати деякі гранично допустимі концентрації шкідливих речовин.

Однак листом №01-08/73 від 16.02.2018 КП «Дубноводоканал» повідомило, що каналізаційні очисні споруди м. Дубно працюють на повну потужність, будівлі та обладнання технологічних споруд біологічного очищення зношені та потребують капітального ремонту. Також вказано, що відсутній механізм та практика укладення договору про прийняття понад нормативно забруднених стічних вод.

В той же час суд зазначає, що сам по собі факт відсутності локальних очисних споруд не доводить факту понаднормативного скиду конкретних забруднюючих речовин у конкретний період та в конкретних концентраціях. Так само відсутність договору на понаднормативні скиди не може бути свідченням перевищення Відповідачем граничних концентрацій шкідливих речовин у стічних водах.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищевказане, та те, що Позивач не довів належними та допустимими доказами факту скидання Відповідачем у каналізаційні мережі стоків, забруднення яких перевищує ГДК, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за розгляд справи у суді першої інстанції покладається на позивача.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Комунальному підприємству "Дубноводоканал" Дубенської міської ради у задоволенні позову.

2. Судовий збір за розгляд справи у суді першої інстанції покласти на позивача - Комунальне підприємство "Дубноводоканал" Дубенської міської ради.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано 28 жовтня 2026 року.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Марач В.В.