Ухвала суду № 140993586, 26.10.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

про повернення заяви про відкриття провадження у справі

26 жовтня 2026 року Справа № 915/1433/26

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,

розглянувши матеріали заяви представника

боржника фізичної особи ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність

У С Т А Н О В И В:

До Господарського суду Миколаївської області через систему Електронний суд надійшла заява представника фізичної особи ОСОБА_1 вих. №23-09/26 від 23.09.2026 (вх. №14231/26 від 24.09.2026) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи в порядку Книги п`ятої Кодексу України з процедур банкрутства.

Заявник, посилаючись на п. 2, 3 та 4 ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства, просить суд:

1. Прийняти заяву до розгляду та відкрити провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

2. Ввести процедуру реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

3. Ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

4. Призначити керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Городніщеву Єлизавету Олегівну (Свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №2114, видане Міністерством юстиції України від 02.05.2024 року, місцезнаходження: АДРЕСА_2 ).

В обґрунтування заяви представник вказує, що станом на дату звернення до суду боржниця має заборгованість в загальному розмірі 458641,50 грн перед банками та мікрофінансовими установами, яку не може погасити з причини недостатності коштів.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2026 справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/1433/26 та визначено головуючим у справі суддю Адаховську В.С.

Ухвалою суду від 02.10.2026, у зв`язку з тим, що боржницею не було дотримано вимог ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства (далі КУзПБ), господарський суд на підставі ст. 37 КУзПБ та ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) постановив ухвалу, якою заяву боржниці залишив без руху та приписав заявнику усунути встановлені при поданні заяви недоліки протягом 5 днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства (далі КУзПБ), Закону України Про міжнародне приватне право, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 1 ст. 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Книга четверта КУзПБ містить положення щодо банкрутства юридичних осіб; книга п`ята положення щодо відновлення платоспроможності фізичної особи.

Статтею 113 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника фізичної особи, фізичної особи підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Провадження у справах про неплатоспроможність боржника фізичної особи, фізичної особи підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою (ст. 113 КУзПБ). Вимоги до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність містяться, зокрема, у ст. 115, 116 КУзПБ.

В частині 1 ст. 116 КУзПБ передбачено, що заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, а саме підстав, визначених у ч. 2 ст. 115 КУзПБ.

Перевіривши виконання заявником вимог ухвали суду від 02.10.2026 про залишення заяви без руху, господарський суд зазначає наступне.

Так, ухвалою суду від 02.10.2026 встановлено заявниці строк для усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність протягом 5 днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху, шляхом подання до господарського суду письмової заяви про усунення недоліків з дотриманням вимог, передбачених ст. 170 ГПК України. Судом також зазначено, що вказані недоліки заяви слід усунути шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків заяви, зазначених в мотивувальній частині даної ухвали.

У мотивувальній частині ухвали суду від 02.10.2026 судом встановлено наявність недоліків поданої заяви, а саме:

1. Наведений в заяві перелік додатків: 1.1 Особисті документи Філінської Л П та членів її сімї;.pdf. 2.2 Кредитний звіт Українського бюро кредитних історій від 05 08 2026. pdf. 3.3 Адвокатський запит, з доказами направлення, кредитні договори (9).pdf. 4.4 Декларації за 2023 2026 роки Філінської Л П;.pdf. 5.5 Процесуальні документи;(7).pdf. 6.6 Договір з адвокатом та свідоцтво; (13). pdf. 7.7 Договір та заява про приєднання арбітражного керуючого Філінська. pdf. не відповідає переліку матеріалів, доданих до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, оскільки фактично до заяви надано документи у великій кількості сторінок без їх конкретизованого переліку, що не дає змоги суду встановити, які саме докази (весь перелік) додані заявницею до заяви, що унеможливлює перевірку судом обсягу поданих доказів, якими боржниця обґрунтовує свої вимоги. Також під час реєстрації заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 за вих. №23-09/26 від 23.09.2026 виявлено, що при відкритті електронних додатків: Особисті документи Філінської Л П та членів її сімї;.pdf, Адвокатський запит, з доказом направлення, кредитні договори (9).pdf, Декларації за 2023 2026 роки Філінської Л П;.pdf, Процесуальні документи;(7).pdf система ДСС повідомляє про помилку завантаження, у зв`язку з чим відділом документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області складено акт від 24.09.2026. Отже, у суду відсутня можливість дослідити частину додатків до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

2. Заявником не додано до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність частину документів, обов`язковість подання яких передбачена ч.3 ст. 116 КУзПБ, а саме:

документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи-підприємця;

конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;

опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;

копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно;

перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, ім`я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов`язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;

відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях;

копію трудової книжки (за наявності);

відомості про роботодавця (роботодавців) боржника;

декларації про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства;

докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;

інформацію про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини;

інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.

3. У заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність заявником зазначено про наявність заборгованості перед кредиторами у загальному розмірі 458641,50 грн, однак конкретних обставин, що стали підставою для звернення до суду, зокрема відомостей щодо невиконання перед кредиторами зобов`язань не вказано, усіх визначених КУзПБ доказів суду не надано, чим порушено п. 3 ч. 2 ст.116 КУзПБ, у зв`язку з чим суд зобов`язав заявника повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду, як цього вимагає п. 3 ч. 2 ст. 116 КУзПБ, із обґрунтуванням природи та причин неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредиторів (кредитодавця, позикодавця), з підтверджуючими доказами, та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами (виписки по всім рахункам, відкритих боржниці в установах банків з моменту укладання кредитних договорів по день звернення до суду), відомості та докази припинення обов`язкових платежів тощо. Також, суд зобов`язує надати докази, що підтверджують здійснення боржницею комунальних платежів, придбання продуктів харчування, транспортних, витрат на лікування, утримання майна та інших витрат та джерела, за рахунок яких боржниця планувала повертати отримані в позику кошти, укладаючи договори позики (кредиту).

4. Звертаючись до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, однією з підстав звернення до суду заявник вказує п. 3 ч. 2 ст.115 КУзПБ у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України Про виконавче провадження заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатним. При цьому, жодного обґрунтування та доказу на підтвердження зазначеної обставини суду не надано.

5. Заявником не надано усіх доказів, що підтверджують його неплатоспроможність, зокрема, не надано копій усіх договорів, та інших доказів, на підставі яких виникла заборгованість перед кредиторами, зазначеними ним у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність через їх відсутність або втрату, у зв`язку з чим, суд зобов`язав ОСОБА_1 надати конкретизований список кредиторів, складений відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 116 КУзПБ, належні та допустимі докази, які стали підставою для виникнення грошових зобов`язань та підтверджують розмір заборгованості за основним зобов`язанням, нарахованих відсотків та суми неустойки (штраф, пеня) по кожному кредитору (у тому числі виписки за картковими рахунками; правочини; первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржницею своїх зобов`язань. Також суд звернув увагу, що відсутність у заявника оригіналів доказів не звільняє його від обов`язку, визначеного п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України, щодо зазначення у кого знаходяться оригінали доказів, та не звільняє від обов`язку вжити заходів щодо отримання засвідчених належним чином копій документів. У разі обґрунтованої неможливості подання зазначених заявником доказів, процесуальним законодавством передбачена можливість вчинення певних процесуальних дій заявником (ст. 81, ч. 3 ст. 164 ГПК України).

6. Судом зазначено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржницею не додано всіх документів, визначених ч. 3 ст. 116 КУзПБ, а саме доказів авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень, оскільки дослідивши скан-копію Договору про розстрочення авансування винагороди арбітражного керуючого від 14.09.2026, що укладений між арбітражним керуючим Городніщевою Є.В. та ОСОБА_1 , суд встановив, що погоджений сторонами угоди порядок виплати винагороди на рахунок арбітражного керуючого не відповідає приписам законодавства про банкрутство, так як згідно ч. 2 ст. 30 КУзПБ сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі. До того ж, суд зазначив, що у заяві про відкриття провадження у справі не вказано відомостей, визначених ч. 5 ст. 34 КУзПБ, зокрема щодо оплати винагороди арбітражного керуючого.

7. Крім того, в ІІ-му розділі заяви представником боржниці зазначено крім ОСОБА_1 ще одну фізичну особу ОСОБА_2 , у якої існує заборгованість в сумі 458641,50 грн перед 18 кінцевими кредиторами. Зазначене підлягає уточненню.

Ухвала суду від 02.10.2026 доставлена до електронного кабінету представника боржника 05.10.2026 о 12:38, дата отримання судом 05.10.2026 о 12:45, що підтверджується довідкою про доставку документа в кабінет електронного суду.

Від представника боржниці 12.10.2026 надійшла заява про усунення недоліків №б/н, сформована в системі Електронний суд від 09.10.2026 (вх. №14924/26), в якій просить:

1. Визнати недоліки заяви ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, зазначені в ухвалі Господарського суду Миколаївської області від 02.10.2026 у справі № 915/1433/26, усуненими.

2. Долучити подані документи до матеріалів справи.

3. Прийняти до розгляду заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Крім того, до заяви про усунення недоліків додано клопотання про витребування доказів.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Ураховуючи зазначене та положення ч. 4 ст. 116, п. 2, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, термін для усунення недоліків заяви, з урахуванням вихідних днів, тривав до 12.10.2026 (включно).

Таким чином, заява про усунення недоліків вважається поданою до суду вчасно.

У вказаній заяві щодо недоліку, зазначеного в п. 1 мотивувальної частини ухвали суду від 02.10.2026, заявником уточнено та доповнено перелік додатків до заяви з зазначенням назв кожного документа, його дати, вихідного номера (за наявності) та інших реквізитів, що дають можливість ідентифікувати відповідний документ. Щодо помилки, яка викладена в акті від 24.09.2026, заявник повторно до цієї заяви додав відповідні додатки.

Таким чином, заявником усунуто цей недолік.

З метою усунення недоліку, зазначеного в п. 2 мотивувальної частини ухвали суду від 02.10.2026, щодо подання документів, передбачених ч. 3 ст. 116 КУзПБ, заявником повторно подано відповідні документи, як він стверджує, в доступному для перегляду форматі.

Як вбачається з заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, остання подана до суду та підписана представником ОСОБА_1 адвокатом Москвічовим А.С. за ордером на надання правничої (правової) допомоги серії АА №176655, виданого 23.09.2026 на підставі договору про надання правової допомоги/доручення органу(установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги №02-07/2025Б від 21.07.2026.

Статтею 56 ГПК України встановлено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником в суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 58 ГПК України).

Частиною четвертою статті 60 ГПК України, яка є спеціальною статтею процесуального закону щодо належного підтвердження повноважень представника в суді, передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність.

За змістом п. 4, 7, 9 ч. 1 ст. 20 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку; збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою; посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов`язковий спосіб посвідчення копій документів.

Проаналізувавши зазначені положення можна зробити висновок, що представник заявника (боржника) має професійне право складати, підписувати та подавати відповідну заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (за наявності відповідних повноважень), посвідчувати відповідні копії документів, які долучаються до відповідної заяви.

Водночас суд вважає, що представник (адвокат) не може підписувати документи, які вимагають особистого підпису особи, яку він представляє, або для яких закон не передбачає можливості делегування повноважень.

Частиною 5 статті 91 ГПК України встановлено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Згідно з ч. 3 та ч. 5 ст. 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються, зокрема:

конкретизований список кредиторів і боржників;

опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;

декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства.

Суд зазначає, що хоча перелічені документи долучені представником боржниці до своєї заяви, проте останні не можуть братися до уваги, з огляду на наступне.

Із змісту ст. 116 КУзПБ вбачається, що вказані вище документи додаються до заяви боржника в оригіналі.

Відповідно до ст. 7 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги.

Так, до своєї заяви про усунення недоліків заявник долучає файл у форматі pdf під назвою Процесуальні документи; (2), який підписано шляхом накладення на нього електронного цифрового підпису представника боржниці адвоката Москвічова Андрія Сергійовича. У вказаному файлі містяться, серед іншого: відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржниці, опис майна боржниці, перелік майна боржниці, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, конкретизований список кредиторів боржника станом на 05.08.2026; проєкт плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність боржниці. Також до своєї заяви про усунення недоліків представник боржниці долучає файл у форматі pdf під назвою Декларації за 2023 2026 роки Філінської Л П ;, підписаний шляхом накладення електронного цифрового підпису представника боржниці адвоката Москвічова Андрія Сергійовича. У вказаному файлі містяться: декларація про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2023 рік; декларація про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2024 рік; декларація про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2025 рік та декларація про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність станом на 01.08.2026.

Суд зазначає, що накладення електронного цифрового підпису 09.10.2026 на весь файл під назвою Процесуальні документи; (2).pdf представником боржниці, який містить у собі окремі документи, а також накладення представником боржниці електронного цифрового підпису 09.10.2026 на весь файл під назвою Декларації за 2023 2026 роки Філінської Л П ;.pdf , який містить у собі 4 декларації, не може свідчити про надання юридичної сили оригіналу кожному окремому документу.

З огляду на вищенаведене, надані представником боржниці документи не містять доказів накладення електронного цифрового підпису на кожний окремий документ боржницею, а тому вважати, що останні є оригіналами електронних документів у суду підстав немає.

Таким чином, заявником не усунуто другий недолік щодо подання документів, передбачених ч. 3 ст. 116 КУзПБ.

Стосовно зазначеного у п. 3 мотивувальної частини ухвали суду від 02.10.2026 недоліку, на виправлення якого суд зобов`язав заявника повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду, як цього вимагає п. 3 ч. 2 ст. 116 КУзПБ, із обґрунтуванням природи та причин неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредиторів (кредитодавця, позикодавця), з підтверджуючими доказами, та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами (виписки по всім рахункам, відкритих боржниці в установах банків з моменту укладання кредитних договорів по день звернення до суду), відомості та докази припинення обов`язкових платежів тощо, заявник обмежився інформацією про виникнення фінансових труднощів боржниці, зазначенням інформації про офіційне працевлаштування боржниці, намагання збільшити рівень власного доходу боржниці шляхом участі в азартних іграх, які на її твердження, навпаки, негативно вплинули на її матеріальне становище та надав документи, у тому числі виписки про рух коштів за банківськими рахунками: НОМЕР_2 в АТ УНІВЕРСАЛ БАНК за період 01.01.2025 31.12.2025, НОМЕР_3 в АТ СЕНС БАНК за період 01.02.2025 03.09.2026, НОМЕР_4 в АТ УКРГАЗБАНК за період 09.10.2025 09.10.2026.

Проте суд в ухвалі від 02.10.2026 зобов`язував надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредиторів (кредитодавця, позикодавця), з підтверджуючими доказами, та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами (виписки по всім рахункам, відкритих боржниці в установах банків з моменту укладання кредитних договорів по день звернення до суду). Відповідно до наданого представником боржниці списку кредиторів вбачається, що боржницею укладено більшість кредитних договорів у 2024 році, решта у 2021 та 2023 роках. Відповідно до відомостей про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржниці вбачається 10 відкритих банківських рахунків боржниці в установах банків. Представником боржниці надано виписки по трьом рахункам та за 2025, 2026 роки.

Таким чином, суд не може погодитись з заявником про виправлення ним третього недоліку у повному обсязі.

Відносно недоліку, зазначеного у п. 4 мотивувальної частини ухвали суду від 02.10.2026, щодо обґрунтування підстави звернення до суду за п. 3 ч. 2 ст. 115 КУзПБ (у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України Про виконавче провадження заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними) заявником так і не надано суду постанов виконавчого провадження про відсутність у боржниці майна, на яке може бути звернено стягнення для обґрунтування звернення до суду за п. 3 ч. 2 ст. 115 КУзПБ.

Таким чином, заявником не усунуто й цей недолік.

Щодо усунення недоліку, зазначеного у п. 5 мотивувальної частини ухвали суду від 02.10.2026, стосовно відсутності кредитних договорів та незавершеної досудової роботи, заявник зазначає, що надав усі наявні на момент звернення до суду документи та відомості, які перебували у його володінні та могли підтвердити суму заборгованості. Проте, заявник вважає, що отримання частини документів залежить від кредиторів та інших осіб, у розпорядженні яких вони перебувають і не може бути забезпечене заявником самостійно за відсутності їхньої співпраці.

Отже, у зв`язку з об`єктивною неможливістю самостійного отримання окремих документів, що підтверджують умови кредитування, зокрема копій кредитних договорів та інших документів, які перебувають у володінні відповідних кредиторів, заявником одночасно з заявою про усунення недоліків подано клопотання про витребування доказів у порядку ст. 81 ГПК України, в якому представник боржниці просить витребувати у

1. ТОВ 1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ (код ЄДРПОУ 39861924)

2. ТОВ ІННОВА-НОВА (код ЄДРПОУ 44127243)

3. ТОВ АЛЕКСКРЕДИТ (код ЄДРПОУ 41346335)

4. ТОВ СМАРТІВЕЙ ЮКРЕЙН (код ЄДРПОУ 42038225)

5. ТОВ СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР (код ЄДРПОУ 37356833)

6. AT ПУМБ (код ЄДРПОУ 14282829)

7. AT КБ ПРИВАТБАНК (код ЄДРПОУ 14360570)

8. ТОВ ФК ПОЗИКА (код ЄДРПОУ 39493634);

9. ТОВ АВЕНТУС УКРАЇНА (код ЄДРПОУ 41078230)

10. ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ТЕХНОФІНАНС (код ЄДРПОУ 43868852) належним чином засвідчені копії таких документів:

1. Кредитного(их) договору(ів), укладеного(их) між боржницею та банком, з усіма додатками, додатковими угодами та змінами;

2. Детального розрахунку заборгованості із зазначенням структури боргу (основний борг, проценти, штрафні санкції);

Витребування зазначених доказів є необхідним для належного усунення недоліків заяви боржниці та вирішення питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Розглянувши клопотання представника боржниці про витребування доказів, суд зазначає наступне.

Обґрунтовуючи вказане клопотання, представник боржниці зазначає, що боржницею було вжито всіх залежних від неї заходів для самостійного отримання відповідних доказів, зокрема, представником боржниці було направлено адвокатські запити до ТОВ 1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ, ТОВ ІННОВА-НОВА, ТОВ АЛЕКСКРЕДИТ, ТОВ СМАРТІВЕЙ ЮКРЕЙН, ТОВ СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР, AT ПУМБ, AT КБ ПРИВАТБАНК, ТОВ ФК ПОЗИКА, ТОВ АВЕНТУС УКРАЇНА, ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ТЕХНОФІНАНС щодо надання копій кредитних договорів, розрахунків заборгованості та документів, що підтверджують можливе відступлення права вимоги. На адвокатські запити, направлені ТОВ 1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ, ТОВ ІННОВА-НОВА, ТОВ АЛЕКСКРЕДИТ, ТОВ СМАРТІВЕЙ ЮКРЕЙН, ТОВ СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР, AT ПУМБ, AT КБ ПРИВАТБАНК, ТОВ ФК ПОЗИКА, були отримані письмові відповіді про відмову у наданні запитуваної інформації та документів з посиланням на вимоги законодавства щодо обмеження доступу до такої інформації. Разом з тим, установи ТОВ АВЕНТУС УКРАЇНА, ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ТЕХНОФІНАНС на направлені адвокатські запити відповіді не надали, а запитувані документи станом на момент подання даного клопотання отримані не були. Таким чином, представник боржниці зазначає, що боржниця об`єктивно позбавлена можливості самостійно надати суду зазначені докази, які перебувають у володінні кредиторів та мають істотне значення для належного усунення недоліків заяви і вирішення судом питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, у зв`язку з чим виникла необхідність звернення до суду з даним клопотанням про витребування доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу.

Частина 2 статті 81 ГПК України встановлює, що у клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5)причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Суд встановив, що клопотання представника боржниці про витребування доказів не відповідає вимогам статті 81 ГПК України, оскільки заявником в клопотанні не зазначено конкретних доказів з вказівкою їх назв, номерів та дат видачі (укладення).

До того ж, в якості доказів звернення до кредиторів представником боржниці до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та заяви про усунення недоліків додано адвокатський запит від 03.09.2026, направлений на адреси електронної пошти ТОВ УКР КРЕДИТ ФІНАНС, ТОВ УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ, ТОВ ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС, ТОВ ЮНІТ КАПІТАЛ, ТОВ ТЕХНОФІНАНС, AT КБ ПРИВАТБАНК, AT ПУМБ, ТОВ СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР, ТОВ СМАРТІВЕЙ ЮКРЕЙН, ТОВ ТАЙГЕР ФІНАНС, ТОВ АВЕНТУС УКРАЇНА, ТОВ АЛЕКСКРЕДИТ, ТОВ ІННОВА-НОВА, ТОВ 1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ, ТОВ ФК ПОЗИКА, ТОВ ФК ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ, ТОВ СВЕА ФІНАНС, адвокатський запит від 17.09.2026 до ТОВ ФК ЕЛ.ЕН.ГРУП та відповіді частини кредиторів, а саме ТОВ УКР КРЕДИТ ФІНАНС, ТОВ ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС, ТОВ ФК ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ, ТОВ ФК КРЕДИТ-КАПІТАЛ, ТОВ УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ, ТОВ ЮНІТ КАПІТАЛ, ТОВ ТАЙГЕР ФІНАНС, ТОВ 1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ, ТОВ ІННОВА-НОВА, ТОВ АЛЕКСКРЕДИТ, ТОВ СМАРТІВЕЙ ЮКРЕЙН, AT ПУМБ, AT КБ ПРИВАТБАНК, ТОВ ФК ПОЗИКА, ТОВ СВЕА ФІНАНС.

У відповідях ТОВ 1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ, ТОВ АЛЕКСКРЕДИТ, ТОВ СМАРТІВЕЙ ЮКРЕЙН, AT ПУМБ, AT КБ ПРИВАТБАНК, ТОВ ФК ПОЗИКА повідомлено про неналежно оформлені запити представника боржниці про надання копій договорів позики. Матеріали заяв представника боржниці не містять доказів повторного звернення до кредиторів після усунення недоліків в запитах.

Отже, заявником не подано доказів, яких заходів останній вжив для отримання конкретного доказу самостійно у особи, у якої необхідно витребувати доказ.

Ураховуючи вищевикладене, у суду відсутні підстави для задоволення клопотання представника боржниці про витребування доказів.

Таким чином, суд не може погодитись з заявником про виправлення ним недоліку, зазначеного у п. 5 мотивувальної частини ухвали суду від 02.10.2026, у повному обсязі.

Щодо надання доказів авансування арбітражного керуючого та наведення джерел для покриття цих витрат, представником боржниці зазначено, що джерелом коштів для виконання зобов`язань за угодою, укладеною з арбітражним керуючим є заробітна плата боржниці, яка офіційно працевлаштована в ТОВ ОМЕГА, саме за рахунок наявного офіційного доходу, можливої економії на власних потребах або допомоги доньки чи матері, боржниця планує здійснювати погоджені платежі арбітражному керуючому.

Незважаючи, що поданий до суду план реструктуризації майна боржниці не містить вказаної інформації, зазначений недолік суд вважає усунутим.

На виправлення недоліку, вказаного у п. 7 мотивувальної частини ухвали суду від 02.10.2026, представником боржниці зазначено, що у розділі ІІ поданої заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність було допущено технічну описку в частині зазначення іншої особи ОСОБА_2 , замість якої мало буди зазначено боржницю. Для усунення цього недоліку представник боржниці подав виправлену скановану копію заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

На підставі викладеного, суд вважає, що представником боржниці не в повному обсязі усунуто вказані судом в ухвалі від 02.10.2026 недоліки заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Суд при розгляді питання прийняття заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до розгляду не здійснює оцінку доказів, а перевіряє чи всі визначені КУзПБ докази, необхідні для прийняття заяви та проведення підготовчого засідання надані заявником.

Суд застосовує висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі №910/6639/20, згідно з яким з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України, відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини 2, 3 статті 13 ЦК України).

До боржника фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.

Зокрема, задля отримання бажаного результату відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов`язки:

повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами тощо;

надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім`ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 11 частини третьої статті 116 КУзПБ), а в разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;

подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 КУзПБ);

повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУзПБ);

погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 КУзПБ).

КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, зокрема передбачає:

відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю чи визнано банкрутом протягом попередніх п`яти років (пункти 3, 4 частини 4 статті 119 КУзПБ), а також заборону відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи боржника протягом року з дня закриття такого провадження стосовно того ж боржника з підстав, передбачених частиною 7 статті 123 КУзПБ;

закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім`ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім`ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю (пункти 1 3 частини 7 статті 123 КУзПБ);

відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, якщо порушено порядок розроблення та погодження цього плану; умови реструктуризації боргів суперечать законодавству; боржник не погасив борги, що підлягають обов`язковій сплаті згідно з частиною 3 статті 125 КУзПБ або боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 2, 5, 6 частини 8 статті 126 КУзПБ);

дискрецію господарського суду у вирішенні питання щодо можливості подальшого руху справи про неплатоспроможність, якщо протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника мета цієї процедури не досягнута (частина одинадцята статті 126 КУзПБ).

Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності (подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 31.01.2024 у справі №911/2140/22, від 15.02.2024 у справі №904/7413/21, від 25.01.2024 у справі №916/1575/21, від 18.04.2024 у справі №920/1398/21).

Згідно з положеннями частини першої статті 115 та статті 116 КУзПБ провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи або фізичної особи підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника, яка подається ним за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, із викладенням, зокрема, обставин, що стали підставою для звернення до суду, а також наданням документів, передбачених частиною третьою статті 116 КУзПБ. Разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов`язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).

У постанові від 13.05.2024 у справі №922/5486/23 Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду, якою залишено без змін постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.02.2024 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 16.01.2024 про повернення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначив наступне.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)...

... Встановлені судом першої інстанції обставини щодо виявлених недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та не усунення заявником цих недоліків, унеможливлюють прийняття вказаної заяви до розгляду. Тому заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та додані до неї документи підлягали поверненню заявнику.

Висновку про наявність підстав для повернення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність передувало дослідження та перевірка судами попередніх інстанцій обсягу документів, доданих до самої заяви, та наданих в подальшому на виконання вимог ухвали місцевого господарського суду про залишення згаданої заяви без руху (вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 13.05.2024 у справі №922/5486/23).

Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства.

Так, у рішенні у справі Белле проти Франції (Bellet v. France, заява N13343/87, від 04.12.95) ЄСПЛ зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права. ЄСПЛ у своїх рішеннях також неодноразово наголошував, що застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення у справі Волчлі проти Франції (Walchli v. France), заява N35787/03, п. 29, від 26.07.2007).

Отже, як засвідчує позиція ЄСПЛ, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава, у свою чергу, не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права. Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства.

Згідно із ч. 3 ст. 37 КУзПБ, яка застосовується судом на підставі статті 113 цього Кодексу, господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 ГПК України, з урахуванням вимог цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Залишення позовної заяви без руху це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного ГПК України.

Відповідно до ухвали суду від 02.10.2026 господарський суд дійшов висновку про залишення поданої заяви ОСОБА_1 про неплатоспроможність боржника фізичної особи без руху з наданням заявниці строку для усунення вказаних в ухвалі недоліків.

Відтак процесуальний обов`язок подання заяви з дотриманням норм ГПК України та КУзПБ покладено на заявника. А дотримання процесуальних норм та порядку подання зазначеної заяви, зокрема, надання доказів, які підтверджують викладені в заяві обставини, на які посилається заявник, не є формалізмом, оскільки не призводить до анулювання вимог КУзПБ та процесуального законодавства.

За змістом ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.

Приписами ч. 1 ст. 38 КУзПБ передбачено, що господарський суд не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви про відкриття провадження у справі або закінчення строку на усунення недоліків заяви повертає її та додані до неї документи без розгляду.

З урахуванням наведеного, заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність разом з додатками підлягає поверненню заявнику, оскільки останній не усунув усі недоліки заяви у строк, встановлений судом.

Згідно ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Крім того, судом взято до уваги численну позицію Європейського Суду з прав людини. Так, у справах Осман проти Сполученого Королівства, Креуз проти Польщі, Пелевін проти України, Наталія Михайленко проти України зазначено, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.

Згідно ч. 3 ст. 38 КУзПБ повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку.

У зв`язку з чим право боржника на доступ до правосуддя у цій справі не порушується та не обмежується.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника, господарський суд враховує висновки Європейського Суду з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Згідно ч. 6 ст. 174 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Крім того, господарський суд зазначає, що в силу ч. 8 ст. 174 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Згідно ч. 1, 2, 4, 5 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Встановлені судом обставини щодо виявлених недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та не виконання представником ОСОБА_1 вимог ухвали Господарського суду Миколаївської області від 02.10.2026, не усунення недоліків виявлених судом у повному обсязі, унеможливлюють прийняття вказаної заяви до розгляду, з урахуванням чого, суд повертає вказану заяву на підставі ч. 4 ст. 174 ГПК України.

Враховуючи, що заява представника ОСОБА_1 вих. №23-09/26 від 23.09.2026 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та додані матеріали сформовано в системі Електронний суд та надано до суду лише в електронному вигляді, відповідно паперовий варіант вказаної заяви з додатками не повертаються представнику боржниці (заявнику) у зв`язку з його відсутністю.

Керуючись ч. 1 ст. 38, ст. 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 81, 174, 232 234, 255 Господарського процесуального кодексу України

У Х В А Л И В:

1. Відмовити в задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про витребування доказів (вх. №14928/26 від 12.10.2026).

2. Повернути представнику ОСОБА_1 заяву, сформовану в системі Електронний суд вих. №23-09/26 від 23.09.2026 (вх. №14231/26 від 24.09.2026), про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

3. Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків (ст. 174 ГПК України).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку, визначеному статтями 255 257 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 26.10.2026 у зв`язку з обставинами воєнного стану.

Суддя В.С. Адаховська