Рішення № 140993587, 22.10.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року Справа № 915/856/26

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Шевченко Т.В.,

представника прокуратури: Григорян Е.Р.,

представника відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні справу

за позовом: керівника Вознесенської окружної прокуратури

в інтересах держави в особі Вознесенської міської ради,

до відповідача: фізичної особи - підприємця Анварова Васіба Байрамовича,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

Миколаївська обласна спілка споживчих товариств,

про: усунення перешкод в користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації права приватної власності,-

в с т а н о в и в:

Керівник Вознесенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вознесенської міської ради звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовом до фізичної особи - підприємця Анварова Васіба Байрамовича, в якій просить суд усунути перешкоди Вознесенській міській раді у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 4810200000:11:034:0300 шляхом скасування державної реєстрації права приватної власності Анварова Васіба Байрамовича на нежитлову будівлю Літ.А-1 магазин, загальною площею 10 кв.м, розташовану за адресою: Миколаївська обл., м.Вознесенськ, вул.Центральна, 6/137 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2427765748102) з закриттям відповідного розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи.

Ухвалою суду від 15.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 14.08.2026. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Миколаївську обласну спілку споживчих товариств.

14.08.2026 судом відкладено підготовче засідання на 13.10.2026 за відповідним клопотанням представника відповідача.

Відповідач у письмовій заяві від 05.10.2026 визнав позовні вимоги прокурора в повному обсязі та просив здійснювати розгляд справи без його участі.

У підготовчому засіданні представник прокуратури підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Згідно п.1 ч.2 ст.46 ГПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

У відповідності до ч.3 ст.185 ГПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому ст.191 ГПК України.

Згідно ч.ч.1, 4 ст.191 ГПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Приймаючи до уваги, що визнання відповідачем позову не суперечить законодавству і не порушує чиїсь права, чи охоронювані законом інтереси, суд вважає за можливе ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження.

У підготовчому засіданні 13.10.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення.

В підготовчому засіданні 22.10.2026 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

04.11.2008 між Вознесенською міською радою Миколаївської області, як Орендодавцем, та Миколаївською обласною спілкою споживчих товариств, як Орендарем, було укладено договір оренди землі №2000 (далі Договір №2000), за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду строком на 25 років до 04.11.2033 земельну ділянку з кадастровим номером 4810200000:11:034:0181, загальною площею 2,1927 га, цільове призначення - землі житлової та громадської забудови, яка розташована за адресою: Миколаївська обл., м.Вознесенськ, вул.Синякова (на даний час - вул.Центральна), 6 (п.п.1, 2.1, 2.4, 3.1, 5.2 Договору №2000).

Згідно п.2.2 Договору №2000, на земельній ділянці знаходяться будівлі, що належать Орендарю на підставі свідоцтв про право власності на нежитлові приміщення, під розміщення кооперативного підприємства «Вознесенський ринок», згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, зареєстрованого комунальним підприємством Вознесенське міжміське бюро технічної інвентаризації (згідно реєстру та додатку №3).

Після встановлення (відновлення) меж земельної ділянки з кадастровим номером 4810200000:11:034:0181, на підставі технічної документації із землеустрою кадастровий номер останньої змінено на 4810200000:11:034:0267.

В подальшому, 19.10.2015 до Реєстру речових прав внесено відомості про право власності територіальної громади міста Вознесенська в особі Вознесенської міської ради на земельну ділянку з кадастровим номером 4810200000:11:034:0267.

Рішенням Вознесенської міської ради №27 від 12.09.2025 «Про затвердження Миколаївській обласній спілці споживчих товариств технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки та впорядкування права користування земельною ділянкою» затверджено Миколаївській обласній спілці споживчих товариств технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 4810200000:11:034:0267 на земельні ділянки з кадастровими номерами 4810200000:11:034:0299, площею 0,0542 га та 4810200000:11:034:0300, площею 2,0942 га (пункт 1 рішення).

Припинено Миколаївській обласній спілці споживчих товариств право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 4810200000:11:034:0299, площею 0,0542 га (пункт 2 рішення).

Внесено зміни до договору оренди землі №2000 від 04.11.2008 шляхом викладення предмету договору в новій редакції, замінивши формулювання «земельна ділянка площею 2,1484 га, кадастровий номер 4810200000:11:034:0267» на «земельна ділянка площею 2,0942 га, кадастровий номер 4810200000:11:034:0300» (пункт 3 рішення).

26.09.2025 між сторонами договору оренди №2000 від 04.11.2008 укладено договір про внесення відповідних змін до цього договору.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Кооперативне підприємство «Вознесенський ринок» (ідент.код 01560646) засноване 25.07.2023, основний вид діяльності 68.20 «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна».

Пунктом 1.1 Статуту КП «Вознесенський ринок», затвердженого протоколом загальних зборів засновників №48 від 19.04.2017, визначено, що одним із засновників останнього окрім п`яти фізичних осіб є Миколаївська обласна спілка споживчих товариств, яка є власником майна підприємства.

Відповідно до інформації Миколаївської обласної спілки споживчих товариств №01-01/15 від 27.03.2026, право дирекції КП «Вознесенський ринок» на підписання договорів оренди на торгівельну площу, місць та послуг з фізичними та юридичними особами передбачено пунктами 8.4.1 та 8.4.3 розділу 8.4 Статуту КП «Вознесенський ринок». Договорами визначається розташування торгівельного місця, розмір та порядок оплати.

Також, відповідно до інформації Миколаївської обласної спілки споживчих товариств №01-01/15 від 27.03.2026, договори про надання торгівельної площі, місць та послуг між КП «Вознесенський ринок» та ФОП Анваровим В.Б. укладаються з 2017 року з приводу оренди шести торгових місць загальною торгівельною площею 12 кв.м під розміщенням торгівельного павільйону №137, який знаходиться на території КП «Вознесенський ринок» в межах земельної ділянки з кадастровим номером 4810200000:11:034:0300. Наразі, договірні відносини з приводу оренди торгівельної площі під розміщенням торгівельного павільйону №137 між КП «Вознесенський ринок» та ФОП Анваровим В.Б. врегульовано договором №137/ТПВ від 01.06.2025.

Так, 01.06.2025 між КП «Вознесенський ринок», як Орендодавцем, та ФОП Анваровим В.Б., як Орендарем, укладено договір №137/ТПВ про надання торгівельної площі, місць та послуг (далі Договір №137/ТПВ), предметом якого є шість торгових місць, загальною площею 12 кв.м, що знаходяться на території КП «Вознесенський ринок» за адресою: м.Вознесенськ, вул.Центральна, 6, які надаються Орендодавцем у тимчасове платне користування Орендареві до 30.04.2028 для розміщення об`єкту торгівлі тимчасової споруди без фундаменту (торгового павільйону №137 (розмір 6х2) в секторі «В»), яка є власністю Орендаря, без права виділення та приватизації земельної ділянки (п.2.1, 8.1 Договору №137/ТПВ).

Аналогічні за змістом договори №137/ТПВ між КП «Вознесенський ринок» та ФОП Анваровим В.Б. укладались 01.03.2022 та 01.09.2024.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав, державним реєстратором Мішково-Погорілівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області Морозинським О.А. 06.08.2021 за Анваровим В.Б. зареєстровано право власності на нежитлову будівлю (магазин) площею 10 кв.м, розташовану в АДРЕСА_1 .

Підставою для державної реєстрації вказаного об`єкта нерухомості стали:

- довідка від 30.06.2021 серія та номер 2242/2, видана ТОВ «Миколаївський обласний інжиніринговий центр», відповідно до якої магазину присвоєно адресу згідно рішення виконкому Вознесенської міської ради Миколаївської області від 05.04.2005 №160, а саме: Миколаївська обл., м.Вознесенськ, вул.Центральна, 6/137;

- технічний паспорт від 30.06.2021 серія та номер 775, виданий ТОВ «Миколаївський обласний інжиніринговий центр», згідно з яким, будівлю побудовано у 1992 році.

Інші документи, які послугували підставою для прийняття державним реєстратором рішення про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна (з відкриттям розділу) реєстратором не зазначені.

Як вбачається з технічного паспорту від 30.06.2021 серія та номер 775, виданого ТОВ «Миколаївський обласний інжиніринговий центр», магазин в м.Вознесенську по вул.Центральна, 6/137, являє собою одноповерхову будівлю з залізобетонним фундаментом, стіни якого виготовленні з панелів та вагонки, покрівля оцинкована/стальна, металеве перекриття, підлога виготовлена з плитки.

24.12.2025 в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №42023152040000044 слідчим СВ Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області винесено постанову про залучення фахівця в якості спеціаліста у кримінальному провадженні - сертифікованого фахівця інженера з технічної інвентаризації Ончу В.М. для прийняття участі в проведенні огляду об`єкта торгівля в м.Вознесенську по вул.Центральна, 6/137.

В ході проведення 25.12.2025 огляду, інженер з технічної інвентаризації дійшов висновку, що об`єкт торгівлі в м.Вознесенську по вул.Центральна, 6/137 відноситься до тимчасової споруди торговельного призначення.

Висновком інженера з технічної інвентаризації №001 від 09.01.2026 встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці з кадастровим номером 4810200000:11:034:0300 знаходиться кіоск площею до 30 кв.м та висотою до 4 м торгівельно-побутового призначення для здійснення підприємницької діяльності, кіоск споруджено з полегшених конструкцій та встановлюється тимчасово без улаштування заглиблених у ґрунт фундаментів, та не може бути об`єктом нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, переміщення якого неможливе без його знецінення та зміни призначення, отже не підлягає державній реєстрації в Реєстрі речових прав.

Факт знаходження кіоску на земельній ділянці з кадастровим номером 4810200000:11:034:0300 в АДРЕСА_1 , також підтверджується протоколом огляду місця події від 25.12.2025.

Крім того, 09.10.2024 за №53-7303вих-24 на адресу Державної інспекції архітектури та містобудування окружною прокуратурою скеровано запит щодо надання інформації з приводу отримання Анваровим В.Б. дозвільних документів для здійснення будівництва та введення в експлуатацію зазначеного об`єкта нерухомого майна.

Згідно відповіді Державної інспекції архітектури та містобудування від 18.10.2024 №5429/04/18-24, тимчасова споруда не є об`єктом будівництва, щодо якого передбачено здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю. Також у відповіді зазначено про відсутність у розпорядженні Державної інспекції архітектури та містобудування документів, запитуваних у листі.

За інформацією Вознесенської міської ради від 09.01.2026 №93/01/01-02/11, від 14.05.2026 №1405/01/01-02/11 вбачається, що у відповідача відсутні документи про надання дозволів на право здійснення будівництва, та які б засвідчували дотримання передбаченого законом порядку прийняття в експлуатацію закінченої будівництвом нежитлової будівлі (магазину) по вул.Центральна, 6/137 в м.Вознесенську.

Крім того, Відділом містобудування та архітектури апарату виконкому Вознесенської міської ради паспорт прив`язки на розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності в АДРЕСА_1 , зокрема Анварову В.Б., КП «Вознесенський ринок» та Миколаївській обласній спілці споживчих товариств не надавався.

В інформації Вознесенської міської ради від 09.01.2026 №93/01/01-02/11 зазначено, що договір щодо користування земельною ділянкою під магазином по вул.Центральна, 6/137 в м.Вознесенську, між міською радою та Анваровим В.Б. не укладався, сплата за вказану земельну ділянку від останнього не надходила.

Відповідно до інформації Державного архівного відділу Миколаївської області від 18.02.2026 №П-191/03-06 в останніх на зберіганні знаходиться рішення Виконавчого комітету Вознесенської міської ради «Про розгляд питань обліку та реєстрації об`єктів нерухомого майна» від 28.10.2005 №160. Відомості щодо будівлі №6/137 по вул.Центральній (стара назва вул.Синякова) у м.Вознесенську Миколаївської області у вказаному рішенні відсутні.

Вознесенською окружною прокуратурою запитом від 08.10.2024 №53-7287вих-24 перед Міністерством юстиції України ініційовано проведення камеральної перевірки відносно державного реєстратора Мішково-Погорілівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області Морозинського Олександра Анатолійовича.

За результатами камеральної перевірки (акт від 13.11.2024 №5725/19.1.1/24) встановлено, що державну реєстрацію права власності на магазин в АДРЕСА_1 за Анваровим В.Б. проведено з порушенням вимог ст.ст.3, 10, 18, 23 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п.п.12, 41 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 за №1127, а саме:

- за відсутності документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта;

- за відсутності документа, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси;

- без направлення відповідного запиту до органу, який проводив оформлення та/або реєстрацію прав про надання інформації, необхідної для державної реєстрації прав, що виникли до 01.01.2013.

Наказом Міністерства юстиції України «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора Мішково-Погорілівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області Морозинського О.А.» від 13.11.2024 №3270/5 державному реєстратору Мішково-Погорілівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області Морозинському О.А. тимчасово блоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 2 (два) місяця.

Прокурор стверджує, а відповідач не спростовує, що ФОП Анваровим В.Б. фактично розташовано на земельній ділянці комунальної форми власності тимчасову споруду (магазин), без ознак капітального спорудження, щодо якої чинним законодавством України не передбачено взагалі можливості здійснення державної реєстрації права власності як на нерухоме майно.

Оскільки, спірний магазин є тимчасовою некапітальною спорудою, то державна реєстрація права власності ОСОБА_1 на цей об`єкт, за твердженням прокурора, вочевидь вчинена незаконно.

Відповідно, на думку прокурора, і державна реєстрація за Анваровим В.Б. права власності на тимчасову споруду здійснена незаконно, без документа, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, а також на підставі технічного паспорту на об`єкт нерухомості та довідки ТОВ «Миколаївський обласний інжиніринговий центр», що містять недостовірні відомості щодо такого майна.

Прокурор вважає, що державна реєстрація права приватної власності Анварова В.Б. на тимчасову споруду (магазин), що розташована на земельній ділянці комунальної форми власності, як на нерухоме майно була здійснена незаконно, а зазначене майно не є нерухомим та створює перешкоди власнику земельної ділянки - територіальній громаді в особі Вознесенської міської ради.

Прокурор зазначає, що найбільш ефективним та доцільним способом захисту та реального поновлення порушених інтересів держави є усунення перешкод власнику - територіальній громаді в особі Вознесенської міської ради у здійсненні права користування та розпорядження землею шляхом скасування державної реєстрації права приватної власності із закриттям відповідного розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи.

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам сторін, суд дійшов наступних висновків.

Щодо підстав представництва прокуратурою інтересів держави в особі Південноукраїнської міськради.

Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладена функція представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Статтею 53 ГПК України вказано, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Поняття «інтереси держави» на даний час в законі не закріплене, проте міститься в рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99, згідно з яким поняття «інтереси держави» є оціночним і в кожному конкретному випадку прокурор або його заступник самостійно визначає з посиланням на законодавство підстави подання позову, вказує в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У п.3 вказаного рішення Конституційний Суд України, не пов`язуючи зазначене поняття з конкретними нормами, вказує, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих за захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Судом прийнято до уваги, що у даній справі звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання, а саме при набутті права власності на неіснуючий об`єкт нерухомості за адресою: м.Вознесенськ, вул.Центральна, 6/137, за рахунок земель територіальної громади міста Вознесенська Миколаївської області, які для такої мети не відводились.

Відповідно до ст.13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

За положеннями ст.ст.80, 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності. Суб`єктами права власності на землю комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

З огляду на викладене, суд погоджується з доводами прокуратури, що від імені власника земельної ділянки комунальної власності, на якій розміщений спірний об`єкт, здійснення захисту інтересів територіальної громади, у тому числі, шляхом звернення до суду з позовами, належить до повноважень Вознесенської міської ради.

Прокурор стверджує, що незаконне набуття права власності на неіснуючий об`єкт нерухомості в подальшому може призвести до відчуження земельної ділянки комунальної форми власності, яка в силу положень Основного Закону є власністю Українського народу в цілому та територіальної громади зокрема, що суспільним інтересам не відповідає.

Вказане свідчить про необхідність вжиття органом місцевого самоврядування відповідних заходів реагування, у тому числі представницького характеру щодо відновлення порушеного права вільно володіти та розпоряджатися своєю земельною ділянкою.

Наявність зареєстрованих за Анваровим В.Б. у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно прав на об`єкт нерухомого майна, який у дійсності є тимчасовою спорудою, одночасно є реєстрацією обмежень прав власника землі Вознесенської міської ради.

Однак, хоча Вознесенська міська рада повідомлена окружною прокуратурою про незаконне заволодіння земельною ділянкою комунальної власності, що вочевидь свідчить про її обізнаність щодо можливих порушень інтересів територіальної громади, вичерпних заходів, у тому числі, шляхом звернення до суду, для поновлення порушених інтересів держави в цілому та територіальної громади не вжито.

Так, окружною прокуратурою надіслано запит від 23.01.2026 №53-534 вих-26 до Вознесенської міської ради, в якому міську раду як власника земельної ділянки поінформовано про виявлені порушення під час використання ФОП Анваровим В.Б. земельної ділянки в м.Вознесенську по вул.Центральна, 6/137, а також запитано інформацію щодо вжиття міською радою заходів позовного характеру за викладеними обставинами.

Крім того, на факт незаконної державної реєстрації права власності вказувалось в інших запитах Вознесенської окружної прокуратури від 15.08.2024 №53/5-5889вих-24, від 17.09.2024 №53-6633вих-24, від 28.11.2024 №53-8827, від 28.11.2024 №53-8830вих-24, від 17.03.2025 №53-2510вих-25 та від 06.01.2026 №53-107вих-26, які скеровувалися на адресу Вознесенської міської ради.

Проте, замість вжиття заходів реагування шляхом подання позову до суду, Вознесенська міська рада листом від 30.01.2026 №314/01/01-02/11 повідомила, що звернення до суду з вказаних питань не планується та відповідні заходи не вживалися та запропонувала органам прокуратури самостійно звернутися до суду з відповідним позовом в інтересах Вознесенської міської ради.

З вищевикладеного вбачається, що Вознесенська міська рада, як орган, уповноважений здійснювати захист інтересів держави у спірних правовідносинах, будучи поінформованою про порушення інтересів держави, упродовж розумного строку не вживає заходів позовного характеру щодо усунення Анваровим В.Б. перешкод міськраді в користуванні та розпорядженні землею шляхом скасування незаконної державної реєстрації права власності на тимчасову споруду як на об`єкт нерухомості.

Суд вважає, що вказані обставини, у розумінні ст.23 Закону України «Про прокуратуру», свідчить про неналежне здійснення міською радою наданих законом повноважень та є підставою звернення Вознесенської окружної прокуратури з позовом до суду.

Тобто, у даному випадку звернення прокурора до суду не є втручанням у дискрецію уповноваженого органу місцевого самоврядування і не є альтернативним способом захисту інтересів держави, натомість є реалізацією визначеної законом компетентності прокурора на представництво суспільно важливих інтересів держави у виключних випадках, при відсутності належного захисту з боку належного суб`єкта.

Ураховуючи наведене, суд вважає, що здійснення представництва прокурором інтересів держави в суді у спірних правовідносинах належить до виключних випадків необхідності захисту інтересів безпосередньо територіальної громади та держави в цілому за бездіяльності уповноваженого органу місцевого самоврядування - Південноукраїнської міськради.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність у прокурора правових підстав для звернення до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Вознесенської міської ради.

Щодо суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено судом, 04.11.2008 між Вознесенською міською радою Миколаївської області, як Орендодавцем, та Миколаївською обласною спілкою споживчих товариств, як Орендарем, було укладено договір оренди землі №2000 (далі Договір №2000), за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду строком на 25 років до 04.11.2033 земельну ділянку з кадастровим номером 4810200000:11:034:0181, загальною площею 2,1927 га, цільове призначення - землі житлової та громадської забудови, яка розташована за адресою: Миколаївська обл., м.Вознесенськ, вул.Синякова (на даний час - вул.Центральна), 6 (п.п.1, 2.1, 2.4, 3.1, 5.2 Договору №2000).

Згідно п.2.2 Договору №2000, на земельній ділянці знаходяться будівлі, що належать Орендарю на підставі свідоцтв про право власності на нежитлові приміщення, під розміщення кооперативного підприємства «Вознесенський ринок», згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, зареєстрованого комунальним підприємством Вознесенське міжміське бюро технічної інвентаризації (згідно реєстру та додатку №3).

Після встановлення (відновлення) меж земельної ділянки з кадастровим номером 4810200000:11:034:0181, на підставі технічної документації із землеустрою кадастровий номер останньої змінено на 4810200000:11:034:0267.

В подальшому, 19.10.2015 до Реєстру речових прав внесено відомості про право власності територіальної громади міста Вознесенська в особі Вознесенської міської ради на земельну ділянку з кадастровим номером 4810200000:11:034:0267.

Рішенням Вознесенської міської ради №27 від 12.09.2025 «Про затвердження Миколаївській обласній спілці споживчих товариств технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки та впорядкування права користування земельною ділянкою» затверджено Миколаївській обласній спілці споживчих товариств технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 4810200000:11:034:0267 на земельні ділянки з кадастровими номерами 4810200000:11:034:0299, площею 0,0542 га та 4810200000:11:034:0300, площею 2,0942 га (пункт 1 рішення).

Припинено Миколаївській обласній спілці споживчих товариств право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 4810200000:11:034:0299, площею 0,0542 га (пункт 2 рішення).

Внесено зміни до договору оренди землі №2000 від 04.11.2008 шляхом викладення предмету договору в новій редакції, замінивши формулювання «земельна ділянка площею 2,1484 га, кадастровий номер 4810200000:11:034:0267» на «земельна ділянка площею 2,0942 га, кадастровий номер 4810200000:11:034:0300» (пункт 3 рішення).

26.09.2025 між сторонами договору оренди №2000 від 04.11.2008 укладено договір про внесення відповідних змін до цього договору.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Кооперативне підприємство «Вознесенський ринок» (ідент.код 01560646) засноване 25.07.2023, основний вид діяльності 68.20 «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна».

Пунктом 1.1 Статуту КП «Вознесенський ринок», затвердженого протоколом загальних зборів засновників №48 від 19.04.2017, визначено, що одним із засновників останнього окрім п`яти фізичних осіб є Миколаївська обласна спілка споживчих товариств, яка є власником майна підприємства.

Відповідно до інформації Миколаївської обласної спілки споживчих товариств №01-01/15 від 27.03.2026, право дирекції КП «Вознесенський ринок» на підписання договорів оренди на торгівельну площу, місць та послуг з фізичними та юридичними особами передбачено пунктами 8.4.1 та 8.4.3 розділу 8.4 Статуту КП «Вознесенський ринок». Договорами визначається розташування торгівельного місця, розмір та порядок оплати.

Також, відповідно до інформації Миколаївської обласної спілки споживчих товариств №01-01/15 від 27.03.2026, договори про надання торгівельної площі, місць та послуг між КП «Вознесенський ринок» та ФОП Анваровим В.Б. укладаються з 2017 року з приводу оренди шести торгових місць загальною торгівельною площею 12 кв.м під розміщенням торгівельного павільйону №137, який знаходиться на території КП «Вознесенський ринок» в межах земельної ділянки з кадастровим номером 4810200000:11:034:0300. Наразі, договірні відносини з приводу оренди торгівельної площі під розміщенням торгівельного павільйону №137 між КП «Вознесенський ринок» та ФОП Анваровим В.Б. врегульовано договором №137/ТПВ від 01.06.2025.

Так, 01.06.2025 між КП «Вознесенський ринок», як Орендодавцем, та ФОП Анваровим В.Б., як Орендарем, укладено договір №137/ТПВ про надання торгівельної площі, місць та послуг (далі Договір №137/ТПВ), предметом якого є шість торгових місць, загальною площею 12 кв.м, що знаходяться на території КП «Вознесенський ринок» за адресою: м.Вознесенськ, вул.Центральна, 6, які надаються Орендодавцем у тимчасове платне користування Орендареві до 30.04.2028 для розміщення об`єкту торгівлі тимчасової споруди без фундаменту (торгового павільйону №137 (розмір 6х2) в секторі «В»), яка є власністю Орендаря, без права виділення та приватизації земельної ділянки (п.2.1, 8.1 Договору №137/ТПВ).

Аналогічні за змістом договори №137/ТПВ між КП «Вознесенський ринок» та ФОП Анваровим В.Б. укладались 01.03.2022 та 01.09.2024.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав, державним реєстратором Мішково-Погорілівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області Морозинським О.А. 06.08.2021 за Анваровим В.Б. зареєстровано право власності на нежитлову будівлю (магазин) площею 10 кв.м, розташовану в АДРЕСА_1 .

Підставою для державної реєстрації вказаного об`єкта нерухомості стали:

- довідка від 30.06.2021 серія та номер 2242/2, видана ТОВ «Миколаївський обласний інжиніринговий центр», відповідно до якої магазину присвоєно адресу згідно рішення виконкому Вознесенської міської ради Миколаївської області від 05.04.2005 №160, а саме: Миколаївська обл., м.Вознесенськ, вул.Центральна, 6/137;

- технічний паспорт від 30.06.2021 серія та номер 775, виданий ТОВ «Миколаївський обласний інжиніринговий центр», згідно з яким, будівлю побудовано у 1992 році.

Інші документи, які послугували підставою для прийняття державним реєстратором рішення про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна (з відкриттям розділу) реєстратором не зазначені.

Як вбачається з технічного паспорту від 30.06.2021 серія та номер 775, виданого ТОВ «Миколаївський обласний інжиніринговий центр», магазин в м.Вознесенську по вул.Центральна, 6/137, являє собою одноповерхову будівлю з залізобетонним фундаментом, стіни якого виготовленні з панелів та вагонки, покрівля оцинкована/стальна, металеве перекриття, підлога виготовлена з плитки.

24.12.2025 в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №42023152040000044 слідчим СВ Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області винесено постанову про залучення фахівця в якості спеціаліста у кримінальному провадженні - сертифікованого фахівця інженера з технічної інвентаризації Ончу В.М. для прийняття участі в проведенні огляду об`єкта торгівля в м.Вознесенську по вул.Центральна, 6/137.

В ході проведення 25.12.2025 огляду, інженер з технічної інвентаризації дійшов висновку, що об`єкт торгівлі в м.Вознесенську по вул.Центральна, 6/137 відноситься до тимчасової споруди торговельного призначення.

Висновком інженера з технічної інвентаризації №001 від 09.01.2026 встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці з кадастровим номером 4810200000:11:034:0300 знаходиться кіоск площею до 30 кв.м та висотою до 4 м торгівельно-побутового призначення для здійснення підприємницької діяльності, кіоск споруджено з полегшених конструкцій та встановлюється тимчасово без улаштування заглиблених у ґрунт фундаментів, та не може бути об`єктом нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, переміщення якого неможливе без його знецінення та зміни призначення, отже не підлягає державній реєстрації в Реєстрі речових прав.

Факт знаходження кіоску на земельній ділянці з кадастровим номером 4810200000:11:034:0300 в АДРЕСА_1 , також підтверджується протоколом огляду місця події від 25.12.2025.

Крім того, 09.10.2024 за №53-7303вих-24 на адресу Державної інспекції архітектури та містобудування окружною прокуратурою скеровано запит щодо надання інформації з приводу отримання Анваровим В.Б. дозвільних документів для здійснення будівництва та введення в експлуатацію зазначеного об`єкта нерухомого майна.

Згідно відповіді Державної інспекції архітектури та містобудування від 18.10.2024 №5429/04/18-24, тимчасова споруда не є об`єктом будівництва, щодо якого передбачено здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю. Також у відповіді зазначено про відсутність у розпорядженні Державної інспекції архітектури та містобудування документів, запитуваних у листі.

За інформацією Вознесенської міської ради від 09.01.2026 №93/01/01-02/11, від 14.05.2026 №1405/01/01-02/11 вбачається, що у відповідача відсутні документи про надання дозволів на право здійснення будівництва, та які б засвідчували дотримання передбаченого законом порядку прийняття в експлуатацію закінченої будівництвом нежитлової будівлі (магазину) по вул.Центральна, 6/137 в м.Вознесенську.

Крім того, Відділом містобудування та архітектури апарату виконкому Вознесенської міської ради паспорт прив`язки на розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності в АДРЕСА_1 , зокрема Анварову В.Б., КП «Вознесенський ринок» та Миколаївській обласній спілці споживчих товариств, - не надавався.

При цьому, відповідно до п.1.3 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №244 від 21.10.2011 тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

До того ж, за приписами ст.ст.181, 182 ЦК України, тимчасова споруда є рухомим майном, а не нерухомістю, яка повинна бути пов`язана фундаментом із землею.

Частиною 4 ст.5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження, у тому числі, на тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення.

За таких обставин суд погоджується з доводами прокурора, що ФОП Анваровим В.Б. фактично розташовано на земельній ділянці тимчасову споруду, без ознак капітального спорудження, щодо якої чинним законодавством України не передбачено взагалі можливості здійснення державної реєстрації права власності як на нерухоме майно.

До того, судом приймаються до уваги доводи прокурора про те, що навіть якби існував факт капітального будівництва Анваровим В.Б. об`єкта нерухомості магазину, то останнім також порушено передбачений законодавством порядок забудови.

Зокрема, право на будівництво нерухомого майна (забудову) мають власники земельних ділянок (ст.90 Земельного кодексу України), землекористувачі (ст.95 Земельного кодексу України), особи, які набули права користування чужою земельною ділянкою (суперфіцій) за договором із власником земельної ділянки або з інших передбачених законом підстав. Власником або землекористувачем земельної ділянки право на її забудову (будівництво) реалізується за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та видом відповідно до містобудівних умов і обмежень, встановлених законодавством.

Відповідно до ч.1 ст.24 Закону України «Про планування і забудову територій» (у редакції, чинній на момент здійснення будівництва), фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об`єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов`язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, дозвіл на будівництво об`єкта містобудування.

За приписами ч.ч.4, 5 ст.26, ч.ч.2, 3 ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції, чинній на момент реєстрації права власності на майно), право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 4-1) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об`єктів (крім об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об`єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування); 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування. Складовими вихідних даних будівництва є містобудівні умови та обмеження.

Фізична або юридична особа, яка подала заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.1 вказаного Закону, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Приписами ч.2 ст.36 та ч.8 ст.39 такого Закону, встановлено заборону виконання будівельних робіт без подання документів, що надають таке право, та експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію (якщо таке прийняття передбачено законодавством).

За приписами ст.25 Закону України «Про основи містобудування», особи, винні у недотриманні норм і правил при проектуванні і будівництві; проектуванні об`єктів з порушенням затвердженої у встановленому порядку містобудівної документації; виконанні будівельних чи реставраційних робіт без дозволу та затвердженого у встановленому порядку проекту або з відхиленням від нього; самовільній зміні архітектурного вигляду споруди в процесі експлуатації; недотриманні екологічних і санітарно-гігієнічних вимог, встановлених законодавством при проектуванні, розміщенні та будівництві об`єктів; прийнятті в експлуатацію об`єктів, зведених з порушенням законодавства, норм і правил; наданні інформації, що не відповідає дійсності, про умови проектування і будівництва чи у необґрунтованій відмові надати таку інформацію, несуть відповідальність, передбачену законом.

Таким чином, будівництво на земельній ділянці, що не була відведена особі для будівництва, відсутність дозволу на будівництво, проведення будівництва без розроблення та затвердження проектної документації або порушення умов, передбачених в ній, неприйняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту, державна реєстрації права власності на закінчений будівництвом та прийнятий в експлуатацію об`єкт усупереч вимогам Закону зумовлює визнання такого будівництва самочинним відповідно до ч.1 ст.376 ЦК України.

Головним наслідком самочинного будівництва є те, що в особи, яка його здійснила, не виникає права власності на нього як на об`єкт нерухомості (ч.2 ст.376 ЦК України).

Відповідно до ст.22-1 Закону, єдина державна електронна система у сфері будівництва - це єдина інформаційно-комунікаційна система у складі містобудівного кадастру, що забезпечує створення, перегляд, відправлення, прийняття, збирання, внесення, накопичення, обробку, використання, розгляд, зберігання, захист, облік та надання інформації у сфері будівництва, а також електронну взаємодію між фізичними та юридичними особами, державними органами, органами місцевого самоврядування, центрами надання адміністративних послуг з мстою отримання визначених цим Законом послуг у сфері будівництва.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.2021 № 681 затверджено Порядок ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі Порядок).

Згідно п.59 Порядку, компонентом Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва є Реєстр будівельної діяльності.

Відповідно до п.60 Порядку виключно з використанням Реєстру будівельної діяльності створюються такі електронні документи, як містобудівні умови та обмеження, дозвіл на виконання будівельних робіт, зміни до нього, сертифікат про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, відмова та повідомлення про відмов) - в його наданні, акт готовності об`єкта до експлуатації, матеріали технічної інвентаризації та інше.

Згідно з даними Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва за параметрами пошуку «РНОКПП замовника ОСОБА_1 НОМЕР_1 , кадастровий номер земельної ділянки 4810200000:11:034:0300» відсутні містобудівні умови та обмеження, дозвільні документи, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, та документи, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, змін до них, їх скасування чи анулювання, що стосуються спірної ділянки.

Відсутність дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, та документи, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, змін до них, їх скасування чи анулювання по земельній ділянці кадастровий номер 4810200000:11:034:0300, за адресою: АДРЕСА_1 , також підтверджується інформацією Державної інспекції архітектури та містобудування від 18.10.2024 №5429/04/18-24.

При цьому, за інформацією Вознесенської міської ради від 09.01.2026 №93/01/01-02/11, від 14.05.2026 №1405/01/01-02/11 вбачається, що у позивача відсутні документи про надання дозволів на право здійснення будівництва, та які б засвідчували дотримання передбаченого законом порядку прийняття в експлуатацію закінченої будівництвом нежитлової будівлі (магазину) по АДРЕСА_1 .

Крім того, Відділом містобудування та архітектури апарату виконкому Вознесенської міської ради паспорт прив`язки на розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності в АДРЕСА_1 , зокрема Анварову В.Б., КП «Вознесенський ринок» та Миколаївській обласній спілці споживчих товариств не надавався.

Також, в листі Вознесенської міської ради від 09.01.2026 №93/01/01-02/11 зазначено, що договір щодо користування земельною ділянкою під магазином по АДРЕСА_1 , між міською радою та ОСОБА_1 не укладався, сплата за вказану земельну ділянку від останнього не надходила.

Враховуючи наведене, суд погоджується з доводами прокурора, що при здійсненні нібито «будівництва об`єкта нерухомості» ОСОБА_1 не отримано визначені законодавством обов`язкові дозвільні документи - містобудівні умови та обмеження, дозвіл на будівництво та декларації про готовність об`єкта до експлуатації, а виконання «будівельних робіт» проведено без розроблення та затвердження проектної документації, до того ж, об`єкт розміщено на земельній ділянці, яка Анварову В.Б. для такого будівництва не надавалася.

До того ж, одним із документів, що став підставою для державної реєстрації права власності на спірний об`єкт нерухомості, - є технічний паспорт.

При цьому, технічний паспорт не дає право володіти, користуватись чи розпоряджатись нерухомістю, а лише фіксує технічні дані об`єкта (постанова Верховного Суду від 09.02.2022 у справі №752/9104/18).

Тобто, технічний паспорт не підтверджує право власності на зареєстрований об`єкт та не дає можливості встановити підстави набуття права власності ОСОБА_1 на спірний об`єкт нерухомості.

Таким чином, будівництво на земельній ділянці, що не була відведена особі для будівництва, відсутність дозволу на будівництво, проведення будівництва без розроблення та затвердження проектної документації або порушення умов, передбачених в ній, неприйняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту, державна реєстрації права власності на закінчений будівництвом та прийнятий в експлуатацію об`єкт усупереч вимогам Закону зумовлює визнання такого будівництва самочинним відповідно до ч.1 ст.376 ЦК України. Головним наслідком самочинного будівництва є те, що в особи, яка його здійснила, не виникає права власності на нього як на об`єкт нерухомості (ч.2 ст.376 ЦК України).

Відповідно до інформації з Державного архівного відділу Миколаївської області від 18.02.2026 №П-191/03-06 в останніх на зберіганні знаходиться рішення Виконавчого комітету Вознесенської міської ради «Про розгляд питань обліку та реєстрації об`єктів нерухомого майна» від 28.10.2005 №160. Відомості щодо будівлі АДРЕСА_1 у вказаному рішенні відсутні.

До того ж, судом прийнято до уваги, що за результатами камеральної перевірки (акт від 13.11.2024 №5725/19.1.1/24) встановлено, що державну реєстрацію права власності на магазин в АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 проведено з порушенням вимог ст.ст.3, 10, 18, 23 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п.п.12, 41 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 за №1127, а саме:

- за відсутності документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта;

- за відсутності документа, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси;

- без направлення відповідного запиту до органу, який проводив оформлення та/або реєстрацію прав про надання інформації, необхідної для державної реєстрації прав, що виникли до 01.01.2013.

Наказом Міністерства юстиції України «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора Мішково-Погорілівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області Морозинського О.А.» від 13.11.2024 №3270/5 державному реєстратору Мішково-Погорілівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області Морозинському О.А. тимчасово блоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 2 (два) місяця.

Враховуючи, що спірна нежитлова будівля (магазин) загальною площею 10 кв.м, - є тимчасовою некапітальною спорудою, суд приходить до висновку, що державна реєстрація права власності ОСОБА_1 на такий об`єкт вчинена незаконно.

До того ж, судом прийнято до уваги, що державна реєстрація за ОСОБА_1 права власності на тимчасову споруду здійснена без документа, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, а також на підставі технічного паспорту на об`єкт нерухомості та довідки ТОВ «Миколаївський обласний інжиніринговий центр» від 30.06.2021, що містять недостовірні відомості щодо такого майна.

За приписами ст.152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; застосування інших, передбачених законом, способів.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 2 ст.16 Цивільного кодексу України передбачено перелік способів захисту цивільних прав, які мають універсальних характер та можуть застосовуватися до всіх чи більшості суб`єктивних прав.

Разом з тим, законодавцем передбачено, що такий перелік не є вичерпним та надано право суду захистити цивільне право або інтерес особи іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (ч.3 ст.16 Цивільного кодексу України).

Особа, законне право або інтерес якої порушено, може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту.

Якщо спеціальні норми права визначають конкретні заходи з урахуванням специфіки порушеного права та характеру правопорушення, особа вправі скористатися такими способами захисту. Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання даної норми у її практичному застосуванні гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.

Аналогічні висновки містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №910/3009/18.

Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду.

Аналогічні висновки містяться в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц, від 08.02.2022 у справі №209/3085/20).

Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №910/3009/18).

Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Із офіційним визнанням державою права власності пов`язується можливість матеріального об`єкта (майна) перебувати в цивільному обороті та судового захисту права власності на нього.

Отже, законодавець визначив, що до інших правових наслідків, окрім офіційного визнання і підтвердження державою відповідних юридичних фактів, встановлюючи презумпцію правильності зареєстрованих відомостей з реєстру для третіх осіб, застосування норм Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не призводить. Державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним з юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для виникнення права власності, а самостійного значення щодо підстав виникнення права власності не має.

Системний аналіз наведених положень законодавчих актів дозволяє стверджувати, що державна реєстрація визначає лише момент, після якого виникає право власності, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності.

Державна реєстрація права приватної власності відповідача на спірну нежитлову будівлю (магазин) загальною площею 10 кв.м, як на нерухоме майно - це офіційне визнання та підтвердження державою факту набуття ними права власності на таке майно.

Суд погоджується з доводами прокурора, що відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно створює для позивача перешкоди у реалізації ним прав власника земельної ділянки комунальної власності, зокрема відчуження або передачі у користування цієї землі іншим особам, оскільки відповідно до ст.377 ЦК України до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна, одночасно переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт.

Відповідно до ч.3 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

За змістом п.9 ч.1 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Тобто, якщо суд дійшов висновку, що право власності позивача на земельну ділянку було порушено незаконною реєстрацією права власності на нерухоме майно за відповідачем, з яким позивач не перебував у зобов`язальних відносинах, державний реєстратор на підставі судового рішення про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, яке набрало законної сили, проводить державну реєстрацію припинення права власності відповідачів, що усуває для позивача перешкоди у здійсненні ним правомочності розпоряджатись своєю землею (схожі висновки викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.04.2024 у справі №496/1059/18 та від 18.09.2024 у справі №914/1785/22).

Відповідно до ч.7 ст.14 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі ухвалення судом рішення про закриття розділу Державного реєстру у випадках, передбачених цією статтею, закриття відповідного розділу допускається виключно у разі, якщо таким судовим рішенням вирішується питання щодо набуття та/або припинення речових прав, обтяжень речових прав на об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, щодо якого закривається розділ у Державному реєстрі.

Враховуючи, що державна реєстрація права приватної власності ОСОБА_1 на тимчасову споруду (магазин) площею 10 кв.м, що розташована на земельній ділянці комунальної форми власності, як на нерухоме майно була здійснена незаконно, а зазначене майно не є нерухомим та створює перешкоди власнику земельної ділянки, суд погоджується з доводами прокурора та приходить до висновку, що така державна реєстрація підлягає скасуванню із закриттям відповідного розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи.

Отже, належними вимогами, які може заявити особа - власник земельної ділянки, на якій розташована тимчасова споруда та здійснена незаконна державна реєстрація права приватної власності, для захисту прав користування та розпорядження такою землею, є вимога про скасування державної реєстрації права приватної власності із закриттям відповідного розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи.

Обраний спосіб захисту відповідає правовій позиції, викладеній у п.69 Великої Палати Верховного Суду від 18.09.2024 по справі №914/1785/22.

З огляду на викладене, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема з позовом про усунення перешкод у розпоряджанні власністю.

Негаторний позов подається у випадках, коли власник або титульний володілець (в тому числі орендар) має своє майно у володінні, але дії інших осіб перешкоджають йому вільно його використовувати або розпоряджатися ним.

Власник має право вимагати усунення перешкод у користуванні своєю власністю, зокрема земельною ділянкою, шляхом відновлення її до попереднього стану, що узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 24.02.2020 року у справі №458/1046/15, висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 07.04.2020 у справі №916/2791/13 та від 23.06.2020 у справі №680/214/16-ц.

З огляду на викладене, суд погоджується з доводами прокурора, що найбільш ефективним та доцільним способом захисту та реального поновлення порушених інтересів держави є усунення перешкод власнику, тобто територіальній громаді в особі Південноукраїнської міськради, у здійсненні права користування та розпорядження землею шляхом скасування державної реєстрації права приватної власності із закриттям відповідного розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо судових витрат, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.129 ГПК України, у разі задоволення позову, судовий збір підлягає покладенню на відповідача.

При цьому, за приписами ч.1 ст.130 ГПК України та ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір», у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідному рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Судом враховано, що відповідач у письмовій заяві від 05.10.2026 визнав позовні вимоги прокурора в повному обсязі.

Судом встановлено, що за подання позовної заяви у даній справі Миколаївською обласною прокуратурою за платіжною інструкцією №1273 від 08.07.2026 сплачено 2662,40 грн судового збору.

Оскільки відповідачем на стадії підготовчого провадження визнано позовні вимоги прокурора, то суд приходить до висновку, що з відповідача на користь Миколаївської обласної прокуратури підлягає стягненню 1331,20 грн судового збору, сплаченого при поданні позову, а інші 1331,20 грн судового збору з державного бюджету буде повернуто Миколаївській обласній прокуратурі на підставі ухвали суду за її клопотанням.

Керуючись ст.46, ч.1 ст.130, ч.3 ст.185, 191, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Усунути перешкоди Вознесенській міській раді (56501, Миколаївська обл., м.Вознесенськ, площа Центральна, буд.1; ідент.код 38016400) у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 4810200000:11:034:0300 шляхом скасування державної реєстрації права приватної власності ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на нежитлову будівлю Літ.А-1 магазин, загальною площею 10 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2427765748102), із закриттям відповідного розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи.

3. Стягнути з фізичної особи - підприємця Анварова Васіба Байрамовича ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Миколаївської обласної прокуратури (54001, Миколаївська обл., м.Миколаїв, вул.Спаська, буд.28; ідент.код 02910048) 50% витрат по сплаті судового збору за подачу позовної заяви в сумі 1331,20 грн.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено 28.10.2026.

Суддя М.В.Мавродієва