Постанова № 14099316, 17.02.2011, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2011 року Справа № 2а/0370/138/11

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Каленюк Ж.В.,

при секретарі Ковальчуку С.В.,

за участю представника позивача Масич І.В.,

представника відповідача Бугайова А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Флора" до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21 грудня 2010 року № 0000462302/0,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство “Флора”(надалі ПП “Флора”, підприємство, позивач) звернулося з адміністративним позовом до Луцької обєднаної державної податкової інспекції (надалі Луцька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21 грудня 2010 року № 0000462302/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (ПДВ) на розрахунковий рахунок платника в банку на 130248,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що податкове повідомлення-рішення прийняте Луцькою ОДПІ на підставі висновків акта від 23 листопада 2010 року документальної невиїзної перевірки щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТзОВ “МЖК “Конкріт”ЛТД за період з 01 грудня 2006 року по 31 січня 2007 року і за період з 01 квітня 2007 року по 30 квітня 2007 року. Перевіркою встановлено порушення позивачем п.1.8 ст.1, абз.“а”пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Позивач вказує, що в Луцької ОДПІ були відсутні підстави для проведення невиїзної документальної перевірки, оскільки порядок та строки проведення заявлених у податковій декларації даних, якщо одночасно подається заява про бюджетне відшкодування ПДВ, визначено пп.7.7.5 п.7.5 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”. Актом перевірки, проведеної ДПА у Волинській області від 15 червня 2009 року, констатовано правильність формування податкових зобовязань та податкового кредиту, а будь-яких порушень встановлено не було. Ці обставини свідчать про незаконність проведення перевірки, за результатами якої прийнято повідомлення-рішення, яке оскаржується.

Позивач вважає висновки податкової інспекції та винесені рішення помилковими, необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам діючого законодавства в частині зменшення сум бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2007 року на 49167,00 грн. за операціями між позивачем та ТзОВ “МЖК “Конкріт”ЛТД по закупівлі у 2006 році пального, а також за травень 2007 року на 81081,00 грн. за операціями закупівлі у 2007 році підрядних робіт між позивачем та ПП “Торговий дім “Волиньінтерм”та за операціями із ПФ “Агроінтекс”.

Так фактичною підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2007 року є та обставина, що контрагент позивача ТзОВ “МЖК “Конкріт”ЛТД останню декларацію подавав за грудень 2008 року, з 30 червня 2010 року перебував у стані “припинено, але не знято з обліку”, а 22 лютого 2010 року державним реєстратором внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи у звязку із визнанням її банкрутом.

Спростовуючи висновок відповідача, позивач посилається для підтвердження господарських операцій на первинні документи (договори, акти виконаних робіт, податкові та видаткові накладні, платіжні документи). Крім того, ПП “Торговий дім “Волиньінтерм”також підтвердив господарські взаємовідносини із ПП “Флора”на запит Луцької ОДПІ.

Позивач зазначає, що платник податків не несе відповідальності за можливі неправомірні дії своїх контрагентів, і якщо такі дії контрагентів мали все-таки місце, окремо повинно розглядатися питання саме щодо конкретного платника податків, виконання ним своїх обовязків за угодою, правильністю оформлення документів, формування податкового кредиту та зобовязань.

З наведених підстав позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21 грудня 2010 року № 0000462302/0.

Відповідач у письмовому запереченні проти адміністративного позову його вимог не визнав, та вказав, що право на проведення документальної невиїзної перевірки визначено ст.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, а порядок здійснення - Методичними рекомендаціями щодо порядку взаємодії між підрозділами державної податкової служби при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України (ДПА України) від 27 травня 2008 року № 355. Документальна невиїзна перевірка позивача проведена відповідно до норм цих актів з письмового дозволу керівника - резолюції на службовій записці керівника структурного підрозділу.

По суті виявлених порушень відповідач пояснив, що за наслідками позапланової виїзної перевірки зроблено висновок про підтвердження суми бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2007 року у сумі 49167,00 грн. після надходження результатів зустрічних перевірок по ланцюгу до виробника. Запит Луцької ОДПІ, адресований контрагенту позивача ТзОВ “МЖК “Конкріт”ЛТД, залишився без відповіді, тому взаємовідносини із постачальником першої ланки є непідтвердженими. Крім того, цей контрагент не звітує в Луцьку ОДПІ, з 22 лютого 2010 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про реєстрацію припинення юридичної особи у звязку із визнанням її банкрутом. Таким чином, ПП “Флора”придбано пальне в осіб, які систематично не сплачували податки, за юридичною адресою не знаходилися, діяльність спрямована на надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які занижують свої податкові зобовязання.

Також позивач за травень 2007 року задекларував бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 81 081,00 грн. за операціями з ПП “Торговий дім “Волиньінтерм”та ПФ “Агроінтекс”.

ПП “Торговий дім “Волиньінтерм”в повідомленні про взаємовідносини з ПП “Флора”на запит Луцької ОДПІ підтвердив виконання підрядних робіт, які безпосередньо були виконані ТзОВ “МЖК “Конкріт”ЛТД, зустрічну перевірку якого провести неможливо у звязку із припиненням юридичної особи, яка раніше повідомляла, що її основним видом діяльності є оптова торгівля, а виробничі та трудові ресурси у неї відсутні. Такі відомості свідчать про неможливість власними силами виконати підрядні роботи (буріння свердловини, встановлення водонапірної башти та проведення електропостачання).

Таким чином, бюджетне відшкодування у сумі 81081,00 грн. по постачальнику другої ланки - ТзОВ “МЖК “Конкріт”ЛТД є непідтвердженим.

На підставі наведеного відповідач просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, та просила його задовольнити повністю. Додатково пояснила, що Луцька ОДПІ зазначає про завищення бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2007 року на 81081, 00 грн., тому числі по взаємовідносинах з ПФ “Агроінтекс”у сумі 964,00 грн. Водночас, ні в акті перевірки, ні в письмовому запереченні відповідач не обґрунтовує підстав зменшення бюджетного відшкодування по взаємовідносинах із ПФ “Агроінтекс”.

Документи чи відомості у них за господарськими операціями з ТзОВ “МЖК “Конкріт”ЛТД, ПП “Троговий дім “Волиньінтерм”, ПФ “Агроінтекс”не визнані недійсними, а правочини нікчемними. На запит Луцької ОДПІ ТзОВ “МЖК “Конкріт”ЛТД підтвердив у 2007 році виконання зобовязань за договорами, на час виконання яких був зареєстрований як юридична особа та платник ПДВ. Повне виконання зобовязань підтверджено і іншим контрагентом ПП “Волиньінтерм”.

Також звернула увагу, що чинним законодавством право на податковий кредит та бюджетне відшкодування не ставиться у залежність від зустрічних перевірок по ланцюгу до виробника.

Законодавчі підстави для проведення перевірки по декларації за 2007 рік (через три роки від її подання) у Луцької ОДПІ відсутні.

У судовому засіданні представник відповідача у задоволенні позову просив відмовити з підстав, викладених у письмовому запереченні проти адміністративного позову. Пояснив, що оскільки не встановлено факт надходження до бюджету сум ПДВ, сплачених ПП “Флора”постачальникам товарів, робіт і послуг у ціні товару, то право позивача на бюджетне відшкодування непідтверджене. Провести перевірку ТзОВ “МЖК “Конкріт”ЛТД неможливо, бо підприємство припинено у звязку із визнанням банкрутом. До того ж ТзОВ “МЖК “Конкріт”ЛТД як субпідрядник ПП “Волиньінтерм”за договором підряду з ПП “Флора”не міг фактично виконати обсяг робіт у звязку із відсутністю виробничого та трудового ресурсу. Таким чином, суму бюджетного відшкодування ПП “Флора”не підтверджено по постачальнику другої ланки за договором підряду з ПП “Волиньінтерм”та по постачальнику першої ланки за договором поставки пального з ТзОВ “МЖК “Конкріт”ЛТД .

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПП “Флора”зареєстроване 11 березня 2004 року як субєкт підприємницької діяльності, що підтверджується копіями свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №398646, довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.71-73).

ПП “Флора”перебуває на обліку як платник податків у Луцькій ОДПІ. На підставі свідоцтва № 02453507 є платником ПДВ з 22 березня 2004 року (а.с.74).

Підприємство разом з декларацією за січень 2007 року та травень 2007 року подало заяву про бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 49167,00 грн. та 81081,00 грн. відповідно (а.с.137-138; 143-144).

З 08 по 10 листопада 2010 року Луцькою ОДПІ проведено документальну невиїзну перевірку ПП “Флора”з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТзОВ “МЖК “Конкріт”ЛТД за період з 01 грудня 2006 року по 31 січня 2007 року і за період з 01 квітня 2007 року по 30 квітня 2007 року, за результатами якої було складено акт від 23 листопада 2010 року № 8288/23-3/33559558 (а.с.8-15).

З пояснень представника відповідача вбачається, що дана перевірка зумовлена наслідками опрацювання даних зустрічних перевірок на запити Луцької ОДПІ контрагентам позивача, що були надіслані у звязку із поданням заяви про бюджетне відшкодування ПДВ на рахунок платника у січні та травні 2007 року. Дана обставина підтверджується копією службової записки заступника начальника Луцької ОДПІ від 05 листопада 2010 року із резолюцією начальника Луцької ОДПІ (а.с.129).

Зі змісту службової записки слідує, що документальна невиїзна перевірка проведена згідно з розділом 2 Методичних рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом ДПА України від 27 травня 2005 року №355 (далі - наказ № 355).

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України від 04 грудня 1990 року N 509-XII "Про державну податкову службу в Україні" (далі Закон N 509-XII, у редакції, чинній на час виникнення правовідносин).

Відповідно до ст.11 Закону N 509-XII органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Згідно з п.2.3 розділу 2 наказу № 355 невиїзні документальні перевірки можуть проводитися посадовими особами органу ДПС з письмового дозволу керівника (заступника керівника) органу державної податкової служби (ДПС) про проведення перевірки за наявності таких обставин: у разі надходження від платника податків на запит органу ДПС пояснень та документів, достатніх для проведення невиїзної документальної перевірки (в тому числі і з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків); у разі надходження до органу ДПС після проведення планової та позапланової виїзної перевірки платника податків щодо дотримання ним вимог податкового законодавства матеріалів перевірок інших суб'єктів господарювання з питань правових відносин з платником податків, що свідчать про порушення платником податків податкового законодавства, та надання платником податків пояснень та їх документального підтвердження, достатніх для проведення невиїзної документальної перевірки, на обов'язковий письмовий запит органу ДПС; у разі надходження до органу ДПС у встановленому порядку інформації та даних, що свідчать про окремі порушення платником податків податкового законодавства, та надання платником податків пояснень та їх документального підтвердження, достатніх для проведення перевірки, на обов'язковий письмовий запит органу ДПС; в інших випадках, передбачених законодавством.

Отже, підстави та порядок проведення невиїзної документальної перевірки визначено як Законом N 509-XII, так наказом № 355.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що порядок і підстави проведення перевірок у звязку із заявленою платником сумою бюджетного відшкодування ПДВ визначено Законом України 03 квітня 1997 року N 168/97-ВР “Про податок на додану вартість”(далі Закон № 168/97-ВР), який по відношенню до даних правовідносин є спеціальним.

Зокрема, пп.7.7.5 п.7.5 ст.7 Закону № 168/97-ВР (у редакції, чинній на час виникнення правовідносин) протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Як встановлено у судовому засіданні та підтверджується актом від 12 березня 2008 року № 78 (а.с.122-124) Луцькою ОДПІ проведено документальну невиїзну перевірку достовірності заявленої ПП “Флора”суми бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2007 року. За висновками акта перевірки підтверджено бюджетне відшкодування ПДВ за травень 2007 року у сумі 81081,00 грн., зокрема, у звязку із включенням до податкового кредиту ПДВ за господарськими зобовязаннями ПП “Флора”із ПП “Торгорвий дім “Волиньінтерм”(80 116,67 грн.) та ПФ “Агроінтекс”(964,17 грн.).

Крім того, 15 червня 2009 року ДПА у Волинській області проведено планову виїзну перевірку ПП “Флора”з питань достовірності вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2008 року (а.с.16-53). Зі змісту вказаного акта перевірки вбачається, що податковим органом досліджено повноту визначення позивачем податкового кредиту та бюджетного відшкодування. В акті також наявне посилання на довідку позапланової перевірки від 01 червня 2007 року № 01388, якою підтверджено бюджетне відшкодування за січень 2007 року у сумі 49 167,00 грн. (а.с.41).

Наведене свідчить, що органи державної податкової служби неодноразово проводили перевірки для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування, за результатами яких висновки про порушення норм податкового законодавства при розрахунках бюджетного відшкодування з боку ПП “Флора”відсутні.

Таким чином, суд вважає, що проведення з 08 по 10 листопада 2010 року документальної невиїзної перевірки ПП “Флора”стосовно достовірності бюджетного відшкодування виходить за межі встановленого пп.7.7.5 п.7.5 ст.7 Закону № 1698/95-ВР порядку, тим більше, що при перевірці використано матеріали зустрічних перевірок за 2007 рік, які були наявні на час проведення попередніх перевірок у 2008 та 2009 роках (відповідь на запит ТзОВ “МЖК “Конкріт”ЛТД від 05 вересня 2007 року а.с.113-121; відповідь на запит ПП “Торговий дім “Волиньінтерм”від 23 липня 2007 року а.с.99-111).

Актом невиїзної документальної перевірки від 23 листопада 2010 року № 8288/23-3/33559558 встановлено порушення ПП “Флора”п.1.8, абз.“а”пп.7.7.2 п.7.2 ст.7 Закону № 168/95-ВР, а тому не підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника в банку за січень 2007 року в сумі 49167,00 грн. по постачальнику першої ланки ТзОВ “МЖК “Конкріт” ЛТД та за травень 2007 року у сумі 81081,00 грн. по постачальнику другої ланки ТзОВ “МЖК “Конкріт”ЛТД.

На підставі вказаного акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 21 грудня 2010 року № 0000462302/0 (а.с.7), яким платнику зменшено суму бюджетного відшкодування на 130248,00 грн. (на 49167,00 грн. за січень 2007 року та на 81081,00 грн. за травень 2007 року).

Як встановлено судом, бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 49167,00 грн. заявлене позивачем у січні 2007 року у звязку із виконанням господарських операцій згідно з договором від 02 грудня 2006 року № 5, укладеного із ТзОВ “МЖК “Конкріт”ЛТД про поставку нафтопродуктів (а.с.88-89).

Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону № 168/97-ВР бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок та підстави бюджетного відшкодування визначено ст.7 Закону № 168/97-ВР.

Зокрема, згідно з пп.7.7.1 п.7.1 ст.7 вказаного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп.7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп.7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Водночас, відповідно до пп.7.7.2 п.7.2 ст.7 Закону № 168/95-ВР якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп.7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

На підтвердження виконання умов, які дають право позивачу на бюджетне відшкодування, в ході судового розгляду справи надані копії первинних бухгалтерських документів: договору купівлі-продажу від 02 жовтня 2006 року № 5, укладеного між ПП “Флора”та ТзОВ “МЖК “Конкріт”ЛТД, видаткової та податкової накладних від 01 грудня 2006 року на суму 295000,00 грн. (в тому числі ПДВ 49166,67 грн.), акта приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей від 01 грудня 2006 року за договором купівлі-продажу, договору відповідального зберігання від 03 жовтня 2006 року, акта приймання-передачі на відповідальне зберігання від 01 грудня 2006 року та акта приймання-передачі зі зберігання від 04 грудня 2006 року(а.с.88-96). Даними документами підтверджується факт виконання господарських зобовязань сторонами договору, а отже, право на податковий кредит у сумі 49166,67 грн. згідно з податковою накладною, та на бюджетне відшкодування у звязку із фактичною сплатою позивачем у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів податку у ціні товару, що підтверджується виписками банку (а.с.130). Податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або що відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Посилання відповідача на відсутність права платника податку на податковий кредит та бюджетне відшкодування з тих підстав, що його контрагент не подає податкові декларації, не знаходиться за місцем реєстрації не ґрунтується на нормах чинного законодавства. Крім того, відповідач не заперечує того факту, що контрагент позивача ТзОВ “МЖК “Конкріт”ЛТД на час господарських відносин (грудень 2006 року) був зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності та платник ПДВ, а податкові декларації подавав до грудня 2008 року включно. Припинення такої юридичної особи та внесення 22 лютого 2010 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідного запису не може мати наслідків до правовідносин, що мали місце до цієї дати.

Відповідач не надав доказів того, що постачальник позивача не сплатив податків в повному обсязі у періоді поставки продукції та не звітував до податкової інспекції з показниками податкових зобов'язань з ПДВ.

Крім того, суд вважає, що нормами Закону №168/97-ВР право платника податку не поставлене в залежність від проведення або не проведення зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

Твердження представників відповідача про те, що необхідною умовою бюджетного відшкодування є відповідно до п.1.8 ст.1 Закону №168/97-ВР сплата контрагентом позивача сум ПДВ до бюджету судом відхиляються на підставі наступного.

Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону №168/97-ВР, платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п.10.2 ст.10 Закону).

Таким чином, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Здійснення зустрічних перевірок контрагентів платника податків є одним із повноважень органів державної податкової служби, однак посилання Луцької ОДПІ на те, що право позивача на бюджетне відшкодування не підтверджено результатами зустрічних перевірок постачальника суд вважає необґрунтованим та таким, що не відповідає змісту Закону №168/97-ВР, який не визначає як обов'язкову умову відшкодування ПДВ отримання результатів зустрічних перевірок контрагентів суб'єкта оподаткування.

Підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2007 року стали висновки податкової інспекції стосовно господарських операцій, які були здійснені позивачем відповідно до договору підряду від 05 лютого 2007 року, укладеного з ПП “Торговий дім “Волиньінтерм”(а.с.75-79). Згідно з умовами даного договору ПП “Торговий дім “Волиньінтерм”здійснював комплектацію, будівництво, випробування та здачу систем краплинного зрошування лохини кущової.

На підставі акту здачі-приймання № 2 від 05 лютого 2007 року на суму 480700,00 грн. (в тому числі ПДВ 80116,67 грн.), податкової накладної № 62 від 28 квітня 2007 року, актів приймання виконаних робіт за травень 2007 року (форма №КБ-2в) позивач суму ПДВ відніс до складу податкового кредиту та після сплати ПДВ у ціні робіт - до розрахунку бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку. Факт оплати ПДВ постачальнику підтверджується випискою банку (а.с.132). Контрагент позивача також підтвердив фактичне виконання сторонами договору зобовязань повідомленням від 02 серпня 2007 року № 169 на запит Луцької ОДПІ від 23 липня 2007 року № 16643/10/15-115 (а.с.99-111), надавши копії первинних документів. Як вбачається із вказаного повідомлення, ПП “Торговий дім “Волиньінтерм” зобовязання відобразив у податковій декларації з ПДВ (реєстр виданих податкових накладних а.с.110).

Постачальником другої ланки у ланцюгу до виробника ТзОВ “МЖК “Конкріт”ЛТД на запит Луцької ОДПІ від 08 серпня 2007 року № 17760/10/15-115 (а.с.112) також надано інформацію від 05 вересня 2007 року № 05-09/07 про господарські зобовязання із ПП “Торговий дім “Волиньінтерм” із копіями первинних документів (а.с.116-121). Посилання Луцької ОДПІ на відсутність можливості виконати підрядні роботи є необґрунтованим у даному випадку, оскільки зустрічна перевірка такого контрагента не проводилася, а тому висновки відповідача ґрунтуються виключно на припущеннях. Якщо порушення, вчинені третіми особами і мали місце, то це не може мати негативні наслідки на права позивача як платника податків.

Актом перевірки від 23 листопада 2010 року позивачу також зменшено бюджетне відшкодування ПДВ за травень 2007 року у сумі 964,00 грн. по взаємовідносинах із ПФ “Агроінтекс”. Суд звертає увагу, що в акті відсутні будь-які доводи в обґрунтування підстав для зменшення такого відшкодування ПДВ. З пояснень представника позивача та наданих доказів встановлено, що позивач отримав від ПФ “Агроінтекс”мінеральні добрива, що підтверджується копіями видаткової та податкової накладних від 11 квітня 2007 року, та, як свідчать виписки банку (а.с.97-98; 131), розрахувався за товар, сплативши ПДВ у його ціні.

Виникнення права позивача на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарських операцій, які є обєктом оподаткування ПДВ, підтверджені первинними документами бухгалтерського обліку, у тому числі податковими накладними.

Порушень позивачем порядку відображення в деклараціях з ПДВ сум податкових зобовязань відповідачем не встановлено; будь-які обставини, які б засвідчували факт недобросовісності самого позивача, відсутні.

Зважаючи на викладенні вище обставини, суд приходить до висновку, що позивач підтвердив право на бюджетне відшкодування за травень 2007 року по взаємовідносинах з ПП “Торговий дім “Волиньінтерм”та ПФ “Агроінтекс” у сумі 81081,00 грн. Відповідач не надав доказів, які б спростовували його попередні висновки про підтвердження актом від 12 березня 2008 року № 78 (а.с.122-124) бюджетного відшкодування позивачу у сумі 81081,00 грн., а також доказів на підтвердження того, що позивач у справі діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали контрагенти його контрагентів, або що його діяльність спрямована на здійснення операцій, повязаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобовязань, зокрема й у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

Суд вважає необґрунтованим твердження відповідача про необхідність зменшити суму бюджетного відшкодування позивачеві з мотивів неможливості встановити надходження сум ПДВ до бюджету. Законом №168/97-ВР не передбачено обов`язку особи при включенні сум податку, сплаченого в ціні товару або послуги, до податкового кредиту пересвідчитися у фактичному надходженні таких сум до бюджету та не наділено її відповідними повноваженнями для таких дій. Незважаючи на це, відповідачем право позивача на отримання бюджетного відшкодування за договором з ПП “Торговий дія “Волиньінтерм”поставлено в залежність від добросовісності осіб, з якими позивач навіть не перебував у правовідносинах. Крім того, відповідачем зроблено висновок про наявність підстав для зменшення суми бюджетного відшкодування лише з мотивів неможливості проведення зустрічних перевірок. На переконання суду, такими діями та винесенням оспорюваного рішення відповідач встановив для позивача додаткові, порівняно з Законом №168/97-ВР, обмеження при отриманні бюджетного відшкодування, що не відповідає повноваженням відповідача, передбаченим ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та суперечить вимогам ч.2 ст.19 Конституції України.

З урахуванням зазначеного суд приходить до висновку, що у податкового органу були відсутні законні підстави для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2007 року у сумі 49167,00 грн. за господарськими операціями з ТзОВ “МЖК “Конкріт”ЛТД та за травень 2007 року у сумі 81081,00 грн. за господарськими операціями з ПП “Торговий дім “Волиньінтерм”, ПФ “Агроінтекс”.

Відповідно до ч.3 т.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При вирішенні спору судом наказ, прийняті відповідачем як субєктом владних повноважень, перевірявся на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України.

З урахуванням досліджених доказів та норм чинного законодавства суд приходить до висновку, що приймаючи повідомлення-рішення від 21 грудня 2010 року відповідач діяв поза межами закону, із використанням повноваження з неналежною метою, на виконання якої таке повноваження йому надано, а його рішення є необґрунтованим.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. Згідно із ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх і беззаперечних доказів в обґрунтування усіх обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення від 21 грудня 2010 року № 0000462302/0.

Зважаючи на викладене вище, оцінивши за правилами, встановленими ст. 86 КАС України, наявні у матеріалах справи письмові докази та пояснення сторін, надані під час розгляду справи, суд дійшов висновку, що заявлений адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.71, 160 ч. 3, 162, 163 КАС України, на підставі п.1.8 ст.1, ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької обєднаної державної податкової інспекції від 21 грудня 2010 року № 0000462302/0.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 22 лютого 2011 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ж.В. Каленюк